kjsdsf
Подробнее Запомнить город


Що робити з депозитом?

размер текста:

Вкладникам українських банків не позаздриш. Повіривши у стабільність національної банківської системи та економіки країни в цілому, населення та бізнес вклали в неї у вигляді депозитів близько 340 мільярдів гривень.

Тепер же, на межі краху банківської системи, перед українцями стоїть головне питання: як забрати свої гроші з банку і куди ці гроші потім вкласти, щоб вони не знецінилися?

За даними соціологів, близько 95% населення не довіряють банкам і не збираються вкладати у них свої кошти. Правдами і неправдами українці за півроку забрали з банківської системи 40-60 мільярдів гривень.

Решта 190 мільярдів гривень, які все ще знаходяться у банках, вкладники готові забрати у будь-який момент. Банкіри до цього не готові. Відмовляючи клієнтам у виплатах, вони прикриваються, по суті, рекомендаційними постановами НБУ. Навіть після умовного зняття мораторію, банки не поспішатимуть достроково повертати кошти, адже на всіх не вистачить.

Тим не менш, навіть рекомендаційний документ не може існувати вічно. Заборона на вилучення вкладів у банках з тимчасовою адміністрацією також розраховані лише на півроку. Тому рано чи пізно банки змушені будуть віддати гроші або визнати себе банкрутами.

Чи платоспроможні банки

Виникає питання, чи достатньо у банків грошей, що б повернути старі депозити і виплачувати нові? Адже відсотки за ними такі привабливі.

У квітні 2009 року обсяг коштів на коррахунках банків становив 20,9 мільярдів гривень, що майже на третину більше, ніж в березні. Такий ріст відбувся, в основному, за рахунок надходжень з єдиного казначейського рахунку держави, який за місяць "схуд" майже на 25%.

Поліпшення ліквідності дозволило банкам знизити ставки за гривневими депозитами на 2-3 процентних пункти, а також вартість міжбанківського кредитування з 45% до 30%.

Здавалося б, у таких умовах банки почнуть активно збільшувати статутні фонди, щоб мати більше ресурсів для виплат за кредитами та депозитами. Проте цього не сталося. Банки сподіваються на державну рекапіталізацію у розмірі 44 мільярдів гривень.

Держава вже обрала щасливчиків, які отримають казенний капітал. Це "Надра", "Родовід Банк", "Фінанси та кредит", Укргазбанк, Імексбанк та "Київ". Але де взяти ці гроші, велике питання. Адже на рекапіталізацію в кожного громадянина доведеться поцупити по тисячі гривень.

На думку Миколи Азарова, голови фінансового комітету Верховної Ради, більш логічно було б направити такі гроші у Фонд гарантування вкладів населення, щоб приступити до виплати вкладів.

За його словами, уряд так і не пред'явив вимог до цих банків щодо виплати депозитів і початку кредитування реального сектора. А отже, ці гроші можуть бути витрачені банками на інші цілі.

Розчаровують установи і своїми фінансовими результатами. На відміну від 2008 року, коли банки отримали 2 мільярди гривень прибутку, тільки за перші чотири місяці 2009 року вони показали збитки у розмірі 9,2 мільярди гривень. Вони були отримані, в основному, за рахунок збільшення резервування банків під проблемні кредити.

Фактично, банки готуються до зростання неповернень. Зараз, за оцінками банкірів, частка неповернень становить 10-15% від загального кредитного портфеля і цей показник буде рости. Особливо значне зростання неповернень буде у сегменті готівкових позик.

Раніше вони покривалися за рахунок нових виданих кредитів. Зараз їх компенсувати просто нічим. У той же час резерви повинні, як мінімум, удвічі перевищувати неповернення.

Витрати на резерви тільки третьому кварталі можуть становити 40-60 мільярдів гривень. Тобто банки і далі відчуватимуть проблеми з виплатою відсотків, оскільки їм не вистачатиме готівкових коштів.

Економія на клієнтах

Банки виходять із критичної ситуації, як можуть. Деякі з них намагаються будь-що не віддавати депозити, навіть якщо строк дії вкладу закінчився.

Наприклад, вони автоматично продовжують термін дії депозиту або примушують вкладника до пролонгації договору, погрожуючи не виплатити внесок взагалі, якщо той не погодиться.

Іноді такі проблеми вдавалося вирішувати за допомогою депутатського запиту чи скарги в Нацбанк. Виходить, гроші все-таки в банку є, просто вони розуміють, що грошей на всіх не вистачить.

Безумовно, фінансові установи сподіваються на завершення кризи, але це химерні надії. Криза, як виявилося, має затяжний характер, і швидше за все, її тривалість не обмежиться одним роком. Але при чому тут вкладники?

Зокрема на банківських форумах повідомляється, що під різними приводами не віддають депозити Мегабанк, "БРР", Приватбанк, "Причорномор'я", Укргазбанк, "Фінанси та Кредит". Однак менеджери згаданих установ заперечують якісь проблеми з видачею депозитів, термін яких закінчився.

За даними НБУ, проблеми з виплатою коштів має 21 банк, у який не введена тимчасова адміністрація. Ці банки заборгували вкладникам 7,1 мільярда гривень.

Такі проблеми в НБУ пояснюють тим, що банки змушені були збільшити резервування під проблемні кредити на суму 17 мільярдів гривень. Самих установ на Грушевського не називають, побоюючись, щоб негативна інформація остаточно не підірвала їх фінансовий стан.

Офіційно ж не повертають депозити лише 13 банків з тимчасовою адміністрацією. З них лише шість виплачують відсотки, зокрема, "Родовід Банк", Західінкомбанк, "Національний кредит", "БІГ Енергія", Укрпромбанк і "Надра".

Що робити, якщо вклад не віддають

Якщо закінчився термін депозиту, а його не віддають, краще звертатися до суду, і скаржитися в Нацбанк. Однак, швидше за все, це нічого не дасть.

Суд прийме заяву, але розглядати справу буде дуже довго. Якщо ж, згідно з договором, суперечки вирішує третейський суд, то він, як правило, є "кишеньковим" та приймає рішення на користь банку. До того ж, його рішення не може бути оскаржене іншим судом.

Можна звернутися до Фонду гарантування вкладів населення, але той оперує сміховинною сумою - 4 мільярдами гривень, притому, що всього депозитів у банках країни - 190 мільярдів гривень. Тож на всіх просто не вистачить.

У Фонді всі скарги та вимоги повернути гроші перенаправляють у банк та НБУ. Мовляв, скаржтеся куди завгодно, а ми віддаємо гроші лише вкладникам тих банків, які публічно зізналися у неплатоспроможності.

Справді, на сайті Фонду написано, що вкладник отримує право на компенсацію з моменту недоступності вкладів. Однак таким є день невиконання умов договору з дня призначення у банк ліквідатора від Фонду.

Він буде призначений, якщо банк офіційно повідомить Фонд про неможливість виконання зобов'язань, тобто оголосить про банкрутство. А от це якраз і не відбувається.

І якщо основна частина банків депозити хоч зі скрипом, але все-таки видають, то в банках з тимчасовою адміністрацією все глухо. На заяви вкладників банкіри відповідають, що їх депозити заморожені на шість місяців, як і передбачено законом про банки і банківську діяльність.

Все правильно, але є нюанси. У статті 85 цього закону наголошується, що "мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації".

Тобто, якщо вкладник не забрав свій депозит до введення тимчасової адміністрації, то чекати доведеться шість місяців. Якщо ж термін депозиту закінчився після приходу тимчасової адміністрації, то клієнт має право його забрати. Якщо ж банк пручається, доведеться скаржитися до суду безпосередньо на НБУ.

Ситуація ускладнюється тим, що дії "тимчасових" банків важко проконтролювати.

На думку Арсенія Яценюка, саме в цих установах криється найбільша загроза, адже після введення тимчасових адміністрацій ці банки можуть направити в офшори всі свої кошти, вимивши їх з обігу.

"Було багато випадків, коли великі суми були виведені з банків саме при тимчасових адміністраціях", - заявив колишній виконувач обов'язків голови НБУ.

Шахрайська рука допомоги

На цьому фоні зросла активність усяких ділків, які пропонують за певну комісію повернути депозит, навіть якщо той знаходиться у банку з тимчасовою адміністрацією.

Причому, якщо раніше в оголошеннях "підприємці" готові були повернути кошти за місяць, то зараз - всього за два-три дні. Як їм це вдається? Швидше за все, через "куплених" співробітників банку.

Більше того, за лічені місяці з'явилася ціла індустрія з повернення, продажу та обміну депозитів. Працює навіть кілька бірж з продажу вкладів зі знижкою. Приміром, на Українській біржі зареєстровано 1 400 пропозицій щодо купівлі-продажу або обміну депозитів.

Покупці готові купувати з дисконтом 30-40%. Наразі добре продаються вклади "брендових" установ - Укрпромбанку, "Родовід Банку" і "Надр".

Втім, експерти не радять звертатися до послуг таких посередників. Пішовши таким шляхом, вкладник не тільки не отримає всієї суми, але й обіцяних відсотків. Крім того, благодійники можуть виявитися шахраями, і тоді пропадуть усі гроші.

Які депозити безпечніші

Експерти радять обережніше ставитися до високих відсотків, які пропонує банк. Навіть 20-25% у гривні є занадто ризикованим внеском, особливо у кризовий час.

Не варто забувати, що банки зараз отримують доходи від повернень раніше виданих кредитів. Більшість з них фактично заморозили видачу нових позик. Тому все залежить від повернень старих кредитів.

Якщо ж банк пропонує вкладнику 20-25%, то кредитує під 30-40%. Отже, зростають ризики неповернень, що впливає і на безпеку депозиту. І навпаки, більш низькі відсотки за вкладами підвищують шанси на його швидке повернення.

Непросто вибрати і валюту депозиту. Вклад у гривні може знецінитися у разі девальвації національної валюти. Власники гривневих депозитів з жовтня вже втратили 40% вартості своїх вкладів. Не варто забувати і про високу інфляцію, яка 2009 року очікується на рівні 16-20%.

Тому експерти радять відкривати короткострокові депозити - на місяць-три. Цей вклад дозволить не зберігати гроші вдома, і одночасно дещо мінімізувати наслідки зростання цін.

Також є вклади з можливістю часткового зняття грошей. Хоч вони не приносять великих відсотків, але дають можливість оперативно забрати хоча б частину коштів з депозитного рахунку.

Якому банку довіряти

Обираючи банк, необхідно більш ретельно відслідковувати його фінансову звітність. Причому міжнародні рейтинги і прибуток зараз не мають такого великого значення, як до кризи.

Більш важливі пункти - обсяги резервування, співвідношення активи/резерви, капітал/активи, структура кредитного і депозитного портфелів.

Бажано, щоб серед вкладників банку переважали юридичні особи, а частка валютних позик була невеликою. Також варто дізнатися, скільки вкладів пішло з банку. Якщо більше 20% протягом кварталу, то краще знайти іншу установу.

До речі, те, що банк є великим, не завжди означає його більшу надійність, що в черговий раз довела фінансова криза. Якщо установа має велику заборгованість перед іноземцями, то можливості повернути людям вклади у нього менші.

Не завжди гарна фінансова ситуація і в банках з іноземним капіталом. Так, фінансова група ING вже покинула роздрібний сектор. Не виключено, що й інші банки захочуть піти з ринку. Правда, процедура розрахунку з вкладниками тут більш цивілізована, ніж у "вітчизняного виробника".

У пошуках альтернативи

Однак що робити, якщо з депозитами не хочеться мати справи, а зберігати гроші десь потрібно?

Вихід є. Можна орендувати в тому ж банку сейф за 50-70 гривень на місяць. Доступ до нього - лише у клієнта. Однак потрібно знати, що запасні ключі має й банк, хоч і зберігаються вони у спеціальному місці.

У випадку банкрутства все майно сейфів залишається недоторканим, однак в Україні нічого гарантувати не можна, в тому числі інтерес до сейфів з боку прокуратури і міліції.

Хто не хоче мати справи з банками, може купити сейф. Пристойна вогнетривка скриня коштує 2,5-5 тисяч гривень.

Якщо ж завдання - примножити гроші, то це зараз проблема. Не варто йти у всілякі інвестиційні фонди та інші структури, які обіцяють заробити "на кризі", пропонуючи високі доходи. Краще не вкладати гроші і в цінні папери.

Золото та антикваріат - теж ризиковані вкладення. І якщо золото занадто волатильне, тобто його котирування стрибають вгору-вниз, то під виглядом антикваріату численні шахраї можуть продати підробку.

Нерухомість - також не найбільш вдалий спосіб зберегти гроші, адже ніхто не знає її справжньої ринкової вартості.

Ціни на квартири та землю роздували протягом кількох років. Зараз ріелтори призупинили знижувати ціни, сподіваючись на весняне пожвавлення. Однак ці очікування оманливі.

Більш розумно вкладати гроші у землю. За неї хоч не стягують податки і не потрібно оплачувати житлово-комунальні послуги. Однак і тут інвесторів, швидше за все, чекає плавне падіння цін.

Зараз пожвавилися пропозиції від лайфових компаній, які пропонують накопичувальне страхування у вигляді 4-5% до суми внеску. Однак з огляду на невеликі статутні капітали страхових компаній і їхні фінансові проблеми, такі інвестиції теж не можна вважати безпечними.

Великі горизонти малого бізнесу

Час безтурботних рантьє минув. Той, хто хоче працювати, може з успіхом вкласти гроші у бізнес. Можна придбати готовий бізнес під ключ, благо, бажаючих з ним розлучитися через брак грошей - хоч греблю гати. А бізнес-напрямків вистачає.

В умовах криза буде зростати попит на недорогі види товарів і послуг. Можна зайнятися ремонтом квартир, автосервісом, купити автомийки або почати встановлювати супутникове телебачення.

Не виключено, що згодом цей бізнес переросте у велике підприємство, як колись, у 1990 роки, сталося з багатьма нинішніми багатими бізнесменами.

 


Комментарии
комментариев: 0

...


Дайджест
Оборонні підприємства країни загрузли в корупції та фінансових зловживаннях. Набіги контролерів не допоможуть. Сектор повинен стати складовою гарантування безпеки держави, а не джерелом отримання прибутку для держбюджету.
Бывшее руководство ПриватБанка считает, что ничего нового национализированный банк предложить не может.
Министр инфраструктуры Владимир Омелян может вернуть контроль над Укрзализныцей, управление которой у него еще в январе забрал Кабинет министров и переподчинил госкомпанию Минэкономразвития и торговли.
Пока мир придумывает новые валюты, а также способы заработать на них, силовики предлагают украинцам довольствоваться дедовскими методами обогащения.
18.08.17, ubr.ua
Казначеи еще не знают, готов ли межбанк двигаться к 25,0-25,20 грн./$, а менялы раскачивают наличный курс на черном рынке.
18.08.17, Газета.Ru
Росстат: реальные денежные доходы россиян сокращаются четвертый год.
Отключение от SWIFT российского Темпбанка – сигнал: за первым опальным банком могут последовать и другие.
18.08.17, ubr.ua
Преступных финансистов увольняют задним числом, чтобы не выплачивать людям возмещения.
18.08.17, Сегодня
Регулятор обещает рост ВВП и снижение безработицы. Эксперты в некоторые цифры не верят.
17.08.17
17.08.17, Сегодня
Если в поезде нарушены санитарные нормы и правила перевозки, пассажир может потребовать книгу жалоб.
16.08.17
15.08.17
14.08.17
12.08.17


Жми «Нравится» и получай самые свежие новости портала в Facebook!