Подробнее Запомнить город


Чому під час кризи в Україні зростає інфляція

размер текста:

Перше півріччя 2009 року яскраво окреслило дві тенденції формування показників споживчих цін на європейському континенті.

Для країн з розвинутою економікою характерне швидке зменшення показників інфляції - там уже активно обговорюють проблеми, пов'язані з ризиками дефляції.

Для країн із слабкою економічною системою, а це здебільшого країни колишнього радянського табору, болючою темою залишаються високі темпи зростання інфляції.

Відчуйте різницю

За даними Євростату, у державах єврозони річна червнева інфляція, порівняно з цим же місяцем 2008 року, складатиме мінус 0,1%, а річна інфляція у травні дорівнювала нулю.

Втім, такий показник не є однаковим для всіх країн регіону. Наприклад, в Угорщині річна інфляція у травні 2009 року склала 3,8%, у Польщі 3,6%, в Болгарії 3,9%.

В Угорщині найбільше подорожчали продукти харчування - картопля, фрукти, свинина, а також алкоголь та тютюнові вироби. У Польщі - пальне, одяг і взуття. У Болгарії - непродовольчі товари та пальне.

В Україні показник інфляції є значно вищим. Так, у червні 2009 року річний індекс споживчих цін становив 15%. З початку року інфляція в Україні склала 8,3%.

Серед груп товарів ціни найбільше зросли на продукти харчування - рибу, цукор, масло, а також на алкоголь та тютюн. У сегменті непродовольчих товарів значно подорожчали одяг і взуття. Серед послуг - плата за житло та транспорт.

Важливо відзначити, що зазначені групи товарів та послуг були у "лідерах" і у травні 2009 року.

Чому ж в одних країн інфляція уповільнюється, а в інших, навпаки, зростає?

Тут необхідно враховувати низку факторів впливу, передусім - тенденції у банківському секторі, обсяги та ефективність державних витрат, систему оподаткування та захист економічної конкуренції.

У першу чергу, слід звернути увагу на розмір ставки рефінансування. В умовах кризи центральні банки багатьох європейських країн зменшили ставки, хоча у порівнянні, наприклад, з Україною чи Росією, ці держави завжди мали значно менші показники.

Так, ставка рефінансування, встановлена Європейським центробанком у червні 2009 року, становить 1%. В Україні цей показник зафіксовано на позначці 11%.

Загалом, для більшості країн колишнього радянського табору облікова ставка, як правило, значно перевищує аналогічний показник західноєвропейських країн. У Росії у червні 2009 року ставка становила 11%, у Білорусі - 14%, Казахстані - 8,5%.

В Україні висока ставка рефінансування та непрозорі процедури отримання позичок обумовлюють формування реальної ставки за кредитами для юридичних осіб на рівні 35-40%. Такий рівень обов'язково буде перекладений на українського споживача і є прямим кроком до зростання інфляції.

До непрозорої системи кредитування додається слабкість державної системи компенсування кредитних ставок, що значно обмежує фінансову підтримку українських підприємств.

Відсутність конкуренції

В Україні останнім часом значно загострилася проблема існування конкурентного середовища, що значною мірою позначається на динаміці зростання інфляції.

Монополізація нафтопереробної галузі, ринків переробки відходів, ядерного палива, реалізації військового майна, сфери охорони здоров'я є лише верхівкою айсбергу.

У структурі порушень законодавства про захист економічної конкуренції, виявлених Антимонопольним комітетом України у 2008 році, другу позицію з показником 22% займають неконкурентні дії державних органів.

З одного боку, це свідчить про об'єднання бізнесу та влади заради отримання надприбутків, а з іншого - про слабку роботу АМКУ. Так, за результатами 660 перевірок, проведених у 2008 році, розпочато розгляд справ лише у 235 випадках.

Мова має йти про критерії ефективності роботи комітету. Напевно, його діяльність слід оцінювати не за кількістю штрафів чи перевірок, а за існуючим рівнем економічної конкуренції у галузях, які мають найбільший влив на формування ВВП.

Поки цього не відбудеться, монополісти в Україні не зважатимуть на кризу та на падіння попиту, а збільшуватимуть свої ціни, як і робили це раніше.

Українські податки

Сотні змін і доповнень до податкового законодавства за останні декілька років не покращили ситуацію. Проблеми податкових ухилень, зловживань с відшкодуванням ПДВ, низької якості податкового адміністрування залишаються невирішеними.

Окрім неякісної роботи депутатського корпусу, складність виконання завдань із збору податків пов'язана з нереальними планами Мінфіну - чиновники просто не встигають за змінами, що відбуваються в економічному середовищі.

З моменту затвердження урядом основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку на 2009 рік, на основі яких були розраховані показники держбюджету, фінансово-економічна ситуація в державі суттєво погіршилася.

Те, що вдалося врахувати при прийнятті бюджету в грудні 2008 року, у червні 2009 року потребує суттєвої корекції.

Але, разом із цим, у податковій сфері не слід діяти під гаслом "виконати план будь-якою ціною". В іншому випадку, бізнес, який, з одного боку, затиснутий кризою, а з іншого - владою, може просто закритися. І тоді першими постраждають соціально-незахищені верстви населення та працівники бюджетної сфери.

На відміну від країн ЄС, податкова система України позбавлена стимулюючої функції, тому її треба реформувати. В іншому разі, наповнення бюджету ставатиме дедалі складнішим завданням, і дефіцит бюджету зросте до критичних обсягів.

Дефіцит бюджету

За відсутності точних офіційних статистичних даних, можна говорити лише про тенденції, а вони, на жаль, не додають оптимізму. Якщо під час розробки та прийняття закону про держбюджет-2009 мова йшла про розмір дефіциту близько 3% ВВП, то на початок другого півріччя цей показник сягнув 10 і більше відсотків.

Офіційні показники доволі сумнівні. За останніми даними Держказначейства, дефіцит загального фонду фінансового плану за січень-травень складає 7 мільярдів гривень.

При цьому даних щодо загальної суми дефіциту з урахуванням ситуації у Пенсійному фонді та НАК "Нафтогаз" не представлено. За різними оцінками, дефіцит НАКу становить більше 27 мільярдів гривень, при цьому досі не знайдено вихід із замкнутого кола збільшення боргів цієї компанії.

Подальші позики, які надає українському монополісту Ощадбанк для розрахунків з іншим монополістом - "Газпромом", неминуче призведуть до зростання інфляції.

Також важливо відзначити, що в Україні за останні роки різко зросла частка державних витрат на соціальний захист населення. Так, якщо у 2003 році сума таких виплат становила 4,9% ВВП, у 2005 - 9,5%, то у 2008 році - 21% ВВП.

Цей показник відповідає європейському рівню. Так, у 2008 році у країнах ЄС соціальні виплати склали 21,3% ВВП.

Зрозуміло, що для бюджету України у період кризи, коли зменшується обсяг сплачених податків, підтримка соціальної сфери означатиме стимулювання інфляції.

Ситуацію з дефіцитом бюджету слід також розглянути в контексті переговорів між Україною та МВФ, які знов розпочато на початку липня. Із спільного меморандуму відомо, що виділення кредитів Фондом може відбуватися за умови, що уряд утримуватиме дефіцит бюджету в розмірі, що не перевищує 4%.

В Україні можуть точитися дискусії стосовно рівня дефіциту бюджету - перебільшує він 10% ВВП чи ні, але те, що цей показник перевищив зафіксований у меморандумі рівень, сумнівів немає. Тому сторони переговорного процесу повинні чітко заявити про те, як вони будуть враховувати цей факт у подальших перемовинах.

Оцінка інфляції в Україні зроблена з урахуванням основних факторів, що впливають на її формування, але цей перелік не є повним. Безумовно, слід також враховувати ситуацію навколо рефінансування у банківському секторі, заходи НБУ стосовно формування плаваючого валютного курсу, динаміку депозитних вкладів, зовнішньоекономічну політику, підвищення податкових ставок, ефективність виробництва та зростання безробіття.

Однак головним є те, що будь-яке фінансування дефіциту бюджету в Україні призводитиме до зростання інфляції. Тому уряду та законодавцям необхідно сформувати пріоритетні завдання, від вирішення яких залежить не тільки вітчизняна економічна, а й соціальна стабільність.

Читайте також інші публікації цього автора на "Економічній правді":

Криза змусить реформувати економіку

Україна: назад в чорні списки корупції

Криза збільшить тіньову економіку до рівня ВВП?

Цього року інфляція досягне 20%?

Українська приватизація: у полоні тіні та політики

Криза змусить боротися з офшорами?

Криза руйнує інноваційний розвиток в Україні

Подолання кризи: звідки чекати добрих новин

Костянтин Кузнєцов

 


Комментарии
комментариев: 0

...


Дайджест
13.12.17, ubr.ua
Авария на ПХГ Баумгартен увеличит привлекательность украинских хранилищ, которые как раз готовятся к аренде.
Україну та світ охопила нова фінансова лихоманка — гонитва за криптовалютами. Наскільки перспективний цей інструмент? Що треба знати, аби вийти на цей ринок і не програти? Фахівці радять і застерігають.
В частности, комиссия рекомендует освободить частные школы от новых языковых требований, в рамках реформы вести диалог с нацменьшинствами и всеми заинтересованными сторонами.
13.12.17, ubr.ua
Чиновники хотят ввести в строительстве понятие кредитор — им станет покупатель недостроенного жилья.
13.12.17, Газета.ru
В Австрии восстановили транзит газа на хабе Баумгартен.
13.12.17, Сегодня
Предлагаемые зарплаты растут из-за нехватки специалистов, но соискатели все равно хотят больше денег.
13.12.17, ubr.ua
Достаточно финучреждению найти ошибки в депозитном договоре либо квитанции о внесении средств, и оно уже может не платить.
На австрийском газовом хабе Баумгартен произошел взрыв на газокомпрессорной станции. На потреблении газа в Украине авария прямо не отразится, но может иметь геополитические последствия.
13.12.17, Сегодня
Считаем зарплаты, премии, льготы и компенсации для Верховной Рады.
Авария в Австрии лишила Европу трети российского газа
12.12.17
11.12.17
09.12.17
08.12.17


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!