Нові правила кредитування в Україні: чи стануть позики прозорішими?

Однією з головних причин кризи на банківському ринку України стала велика кількість неповернутих банкам кредитів. За даними Нацбанку України, у першому кварталі 2017 року доля проблемних кредитів усіх банків досягла 55,1 відсотка. З урахуванням того, що нині увесь кредитний портфель системи складає 1,032 трильйона гривень, боржники не обслуговують позики на 568,8 мільярда гривень. Проблемними вважаються усі кредити, прострочка по виплаті яких перевищила 90 днів.

Неповернені борги

Більшою мірою така ситуація склалася через трикратну девальвацію гривні та військові дії в АТО і анексію Криму. "До кризи 2008 року банки досить активно кредитували населення і бізнес в іноземній валюті. Це призвело до великої кількості неплатежів по кредитах в зв'язку з девальвацією гривні і падінням економіки. У 2010-2013 роках банкам вдалося частково стабілізувати ситуацію, але у зв'язку з кризою 2014 року, внаслідок якої національна валюта девальвувала на 300 відсотків, а також у зв'язку з початком бойових дій на Сході України, частка проблемної заборгованості років значно зросла", – розповів DW в.о. начальника управління по врегулюванню корпоративних кредитів ОТП Банку Юрій Тітов. За даними Нацбанку, в Криму та зоні АТО банки втратили кредитів на близько 80 мільярдів гривень.

Крім того, деякі боржники просто не повертають банкам гроші. За даними Фонду гарантування вкладів, більша частка проблемних боргів неплатоспроможних банків припадає на 600 бізнес-груп, які разом винні їм майже 180 мільярдів гривень, і не обслуговують кредити.

Держава займеться проблемами

Для вирішення цієї проблеми уряд планує створити окрему структуру, яка розбиратиметься з непрацюючими кредитами банків. З такою ініціативою виступає українське міністерство фінансів. "На відміну від банків, які мають багато обмежень, ця структура зможе більш ефективно працювати з проблемними кредитами. Банки передаватимуть їй проблемні активи, а вона вирішуватиме, що робити з ними далі – продавати чи повертати самостійно", – розповіла перша заступниця міністра фінансів Оксана Маркарова.

Передбачається, що така санаційна компанія буде створена за участю міжнародних організацій і не коштуватиме державі дорого, бо не матиме банківської ліцензії. "Вона не буде великою і не потребуватиме великої капіталізації", – підтверджує Оксана Маркарова.

Держава вже має досвід роботи з проблемними активами банків, але він – негативний. Подібну функцію мав виконувати націоналізований у 2009 році "Родовід Банк". Уряд капіталізував його на 2,35 мільярда гривень. Але це йому не допомогло – "Родовід Банк" не лише не зміг взяти в роботу проблемні активи інших банків, а й не спромігся розібратися з власними. Нацбанк підрахував, що 92 відсотки усіх його кредитів були проблемними і він потребував додаткової державної підтримки.

Державі не вдалося отримати доходи від роботи цього банку. "Протягом діяльності банку як санаційного його доходи покривали лише витрати, держава не мала жодних дивідендів від діяльності банку", – повідомив Нацбанк. Через це наприкінці 2016 року "Родовід Банк" було визнано неплатоспроможним.

Банки хочуть більшого

Мінфін пропонує, щоб на першому етапі початку нова санаційна компанія розбиралася з проблемними кредитами державних банків, а потім взялася за приватні. "Така структура повинна користуватися полегшеним процесом стягнення боргів під егідою держави. До слова, Фонд гарантування вкладів вже має портфель проблемної заборгованості на близько 20 мільярдів гривень. Тобто структура, що акумулювала проблемні активи різних банків, вже насправді є. Чого немає, так це інституту щодо ефективного збору цих грошей", – коментує DW директор по стягненню проблемних активів "Укрсоцбанку" і "Альфа-Банку Україна" Артур Атанов.

В той же час самі банкіри вважають що лише роботи такої структури буде недостатньо для вирішення їхніх проблем. "Більш корисним для банків в частині очищення балансу було б надання податкових преференцій при списанні проблемної заборгованості, а також звільнення фізичних осіб від податку на прибуток при прощенні частини заборгованості", – говорить Юрій Тітов.

Олена Губар