Бюджет 2018: хто виграв, хто лузер, а кому байдуже

Бюджет на наступний рік ухвалено. І, скоріше за все, уже незабаром його підпише президент.

ЕП раніше уже писала, як депутати голосували за бюджет, хто з представників великого бізнесу проштовхував вигідні йому правки, і що не поділили прем'єр з президентом.

Цього разу ЕП аналізує, як ухвалений кошторис країни позначиться на окремих категоріях. В фокусі — вчителі, медики, депутати, студенти, пенсіонери, фермери, водії і навіть курці з любителями міцних напоїв. Серед них є як переможці, так і "лузери".

ПЕРЕМОЖЦІ

Вчителі

На підвищення зарплати вчителям держава закладає наступного року 6,684 млрд грн. Що це означає?

Як відомо, у 2017 році, зарплата вчителів зросла на 50%. В уряді неодноразово заявляли, що з 1 січня 2018 року вона збільшиться ще на 25%.

Так само ухвалений недавно закон "Про освіту" каже, що вчителям платитимуть суттєво більше. Але не одразу. Що саме прописано в законі?

По-перше, що посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. По-друге, посадовий оклад педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії підвищується не менше ніж на 10%. Тобто, для фахівця найвищої категорії, за законом, оклад повинен бути на 30% вищим від нинішнього рівня.

ПРИКЛАД. Сьогодні мінімальна заробітна плата становить 3200 грн, а з 1 січня 2018 року зросте до 3723 гривень. Тобто, за законом "Про освіту", з моменту його підписання, мінімальний посадовий оклад педагога повинен був становити 9600 грн, а з Нового року — 11 169 грн, враховуючи, що зросла "мінімалка".

Проте, цього насправді не станеться. В уряді зазначають, що держбюджет не впорається з таким навантаженням одразу, тому зарплату педагогам будуть підвищувати поступово — з 1 січня 2018 року до 2023 року.

Крім мінімальної зарплатні педагогічного працівника та надбавки за кожну кваліфікаційну категорію, вчителя будуть отримувати щомісячні надбавки за вислугу років: понад 3 роки — 10% посадового окладу, понад 10 років — 20% посадового окладу, понад 20 років — 30% посадового окладу.

Медики

Зміни для медиків стануть відчутними з 1 липня 2018 року, коли почне діяти медична реформа.

Як відомо, медична реформа передбачає введення принципу "гроші ходять за пацієнтом" — тобто, держава буде платити конкретним лікарням і лікарям за надані конкретним пацієнтам медичні послуги, а не за "утримання коєк".

Сума, яку лікар отримуватиме за людину, становить 370 гривень на рік. За пацієнтів віком до 5 років і після 65 років тариф буде удвічі вищим — 750 гривень.

Планується, що поступово ця сума буде збільшуватись. Так, наприклад, у 2019 на пацієнта планується закладати 450 гривень.

Максимальне навантаження на одну медичну практику (лікар і медсестра) — 2000 пацієнтів на рік. Таким чином, мінімальний дохід за максимального навантаження становитиме 740 тисяч гривень на рік, або близько 62 тисяч гривень на місяць.

Навіть якщо вирахувати витратити на розхідні матеріали та утримання практики, заробітна платня становитиме менше 20 тисяч гривень в місяць.

Ця зміна стосується лікарів первинної медичної допомоги,  а саме сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів. Лікарі вторинної і третинної ланки повинні перейти на нову систему з 2020 року.

Депутати

"Слуги народу" не забули і про себе, підвищивши собі зарплатню. В залежності від посади — від звичайного члена комітету Верховної ради до голови Верховної Ради заробітна плата становитиме від 17 до 20,4 тисячі гривень.

Так, Голова Верховної Ради України тепер отримуватиме 12 прожиткових мінімумів, тобто 20 400 гривень. Перший заступник — 11,5 прожиткових мінімумів — 19 550 гривень. Звичайний заступник отримуватиме 11 прожиткових мінімумів — 18 700.

Голови комітетів ВРУ, спецкомісій, керівники депутатських фракцій отримуватимуть 17 850, секретарі та заступники керівників фракцій та голови підкомітетів — 17 510, а звичайні депутати з 1 січня отримуватимуть не менше 17 000 гривень.

Таким чином, бюджетні витрати на зарплати нардепам, їх помічникам та працівникам парламенту і підвідомчих організацій у 2018 році зростуть на 390,3 мільйонів гривень.

Раніше планувалося, що заробітна плата народного депутата становитиме 25 "мінімалок", що  дорівнює 36 250 гривень, однак це рішення було скасоване.

Нагадаємо, крім окладів, депутати також отримують фінансування: на відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень (утримання депутатських приймалень, оплата витрат, оренда, якщо вона є, і зв'язок), на оренду житла, компенсацію проїзду, надбавки за інтенсивність праці, за ранги, за вчений ступінь та інше.

Президент

Президент "подорожчав".

Бюджетні витрати на діяльність президента Петра Порошенка та його адміністрації наступного року сягнуть 1,038 млрд гривень. Сума значно виросла за останні вісім років — майже в 10 разів. Так, ще у 2010 році цей рядок витрат бюджету дорівнював 121 млн грн.

Збільшення відчутне, але було б не коректно порівнювати ці витрати без порівняння з доходами бюджету. Але навіть в такому випадку ситуація не на користь Порошенка: у 2010 році частка витрат від доходів становила лише 0,04% а у 2018 — вже 0,11%.

Водії

Влада хизується, що будівництво доріг — один з ключових пріоритетів держбюджету-2018. На дорожнє господарство буде спрямована рекордна сума — майже 47 мільярда гривень.

Безумовно, це великий "плюс" для усіх українців, але в першу чергу — для багатостраждальних водіїв. Ще одна група, якій ця новина не може не сподобатися — це підрядники дорожніх робіт та розпорядники бюджетних коштів, які замовляють роботи.

Загалом бюджет на дорожнє будівництво останніми роками неухильно збільшується. Так, в 2016 році було виділено 19,2 млрд гривень, в поточному році — 32,2 млрд гривень. Результати поки не вражають, але ситуація явно змінюється на краще.

Є й інший момент, на який в Україні мало хто звернув увагу, але він, без перебільшення, заслуговує на звання головної реформи дорожньої галузі — це створення Дорожнього фонду. Він почне працювати уже з 1 січня і отримає 32,6 млрд гривень.

Глава "Укравтодору" Славомір Новак раніше обіцяв, що кардинальні зміни можна буде відчути вже через 3-4 роки після початку роботи Фонду. Що ж, матимемо змогу переконатися. А поки дороги в Україні, м'яко кажучи, не найкращі в світі.

Фанати електрокарів

"Бюджетний пакет" підніс великий сюрприз для шанувальників електрокарів. Так, правки, внесені до Податкового кодексу, з 1 січня запускають нові правила ввезення електрокарів в Україну — без сплати ПДВ та акцизу.

Тож вже після нового року українці матимуть змогу придбати екологічно чистий транспорт набагато дешевше, ніж зараз. Згідно з розрахунками, які раніше провела ЕП, економія після вступу змін в дію становитиме близько 17%, що є доволі суттєвою цифрою.

Якщо від поточної ринкової вартості машини, 14 тис євро, відняти скасований ПДВ, вийде 11 666 євро. Якщо від цієї суми вирахувати 109 євро акцизу, вийде 11 557 євро. Отже, знижка становитиме близько 17% або майже 2,5 тис євро.

Чинні зміни передбачають, що ця норма діятиме лише рік, хоча спочатку планувалося встановити п'ятирічний термін. Втім, в уряді заспокоюють: на початку року з'явиться комплексний законопроект, в якому пільги буде продовжено. Слідкуємо за ініціативами.

Споживачі міцного алкоголю

Споживачам алкогольних напоїв пощастило більше, ніж курцям.

Парламент відмовився підвищувати акцизи на горілку, вино та пиво на 11,2% як пропонував Мінфін. Як пояснив генеральний директор галузевої асоціації "Укргорілка" Володимир Остапюк, за 2014-2016 роки ставки акцизного податку на горілку та лікеро-горілчані напої зросли на 125%, але, на його думку, "це нічого доброго не дало".

Серед наслідків: скорочення обсягів виробництва, зростання тіньового сегменту до 60%, та мінімальні надходження до бюджету. Аналогічні тенденції спостерігались і в цьому році на усіх ринках: пива, вина, лікеро-горілчаних напоїв.

"Оскільки у 2018 році податкове навантаження не зміниться, то ціни на алкоголь підвищуватимуться в залежності від інфляції та вартості імпортних складових для виробництва", — пояснив Остапюк у розмові з ЕП.

НЕВДАХИ

Студенти

На виплату академічних і соціальних стипендій в держбюджеті на наступний рік передбачено менше коштів, ніж у 2017.

За бюджетною програмою "Виплата академічних стипендій студентам вищих навчальних закладів" на 2018 рік передбачені видатки загального фонду в обсязі 3,165 млрд гривень. Передбачена сума менше, ніж цього року — на 20%. Так, у 2017 році ця стаття видатків становила майже 4 мільярди гривень.

Так само скорочуються видатки на соціальні стипендії. У 2018 передбачені видатки загального фонду в обсязі 631,6 млн гривень. Цього року — 992 млн гривень.

Чи означає це, що скоротиться кількість стипендіатів або розмір стипендій? Не обов'язково. Видатки на соціальні та академічні стипендії для студентів вишів I–II рівня акредитації пропонується перенести на місцеві бюджети.

Що ще важливо знати студентам? У 2017 році, як відомо, почали діяти нові правила нарахування стипендій. Уряд збільшив розмір академічної стипендії, але також увів рейтингування, яке обмежило кількість отримувачів стипендій на рівні 40-45% студентів-бюджетників.

Призначають академічні стипендії виші відповідно до рейтингу успішності. До нього включаються всі студенти, які навчаються на певному факультеті за денною формою навчання. І саме в порядку формування рейтингу вказано, що загальний ліміт стипендіатів має бути в межах 40%-45%.

Отож, після підвищення стипендій напередодні у 2018 рік входимо з такими цифрами:

Нагадаємо, до 2017 року академічну стипендію отримувало близько 70% студентів, її розмір становив 825 грн.

Тепер про сумні перспективи. В подальшому кількість стипендіатів буде зменшуватися. В рамках трирічного бюджетного планування (до 2020 року) їх кількість повинна скоротитися до 15%.

Чи уріжуть кількість стипендіатів у 2018 році? За згадуваним трирічним планом їх кількість наступного року повинна зменшитися до 25-30%. Утім, не зрозуміло, чи буде цей план виконуватися. На рівні двох відомств — Міністерства освіти і Міністерства фінансів — це питання досі не вирішене.

Пенсіонери

Бюджет-2018 ухвалено з врахуванням пенсійної реформи. Закон про пенсійну реформу набув чинності в жовтні цього року, однак деякі пенсійні нововведення запрацюють тільки з початку року.

Так, з 1 січня 2018 року потрібний для виходу на пенсію страховий стаж підвищиться з 15 до 25 років. Тобто, з 1 січня 2018 року на пенсію можна буде вийти: у 60 років — за наявності страхового стажу щонайменше 25, у 63-річному віці — за наявності стажу від 15 до 25 років.

Підвищення страхового стажу означає, що не всі українці, які планували вийти на пенсію у наступному році, зможуть це зробити. Їм доведеться працювати до тих пір, поки вони не досягнуть необхідного розміру стажу або віку.

В наступному році можливі й інші зміни.

Зараз уряд готує законопроект про пенсійне забезпечення військовослужбовців. Цей документ має забезпечити перерахунок пенсій для 560 тисяч колишніх військових. Востаннє такий перерахунок проводився у 2008 році.

Курці

Ціни на сигарети подорожчають. Причина — чергове підвищення акцизних ставок.

Держбюджет-2018 визначає 8-річний графік наближення ставок акцизного податку до мінімальних вимог Євросоюзу. У наступному році ставки зростуть майже на 30%, а потім будуть зростати щорічно на 20%, поки не досягнуть рівня 90 євро за 1000 сигарет.

"Для споживача зростання акцизу за прийнятим графіком означатиме зростання цін на сигарети на 4-5 гривень на пачку", — прогнозує менеджер корпоративних комунікацій "Філіп Морріс Україна" Олексій Калініченко.

Він вважає, що ідея Мінфіну встановити ставки одразу в євро і перекласти всі валютні ризики на споживачів — не "зайшла". Якби була збережена прив'язка акцизних ставок до євро, зростання цін було б зовсім непередбачуваним, оскільки залежало б від курсу валют.

Фермери

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман часто пригадує, наскільки суттєво зросла бюджетна підтримка аграрного сектору. В кошторисі на 2018 рік є такий рядок витрат —  "Фінансова підтримка фермерських господарств", на який передбачено мільярд гривень.

Утім, ніхто з урядовців ще не уточнив, яким чином розподілятимуться кошти: ітиметься про безоплатну допомогу, пропорційну до площі земель або поголів'я худоби, про кошти на конкретні проекти, на закупівлю обладнання чи про пільгові державні кредити.

Загалом, 1 мільярд гривень — це лише 1/900 від витрат бюджету і кардинально це ситуацію не змінить. Для порівняння: ЄС – виділяє на підтримку АПК близько 50 мільярдів євро на рік. До того ж, уряд віддає перевагу агрохолдингам, які, зазвичай, отримують в рази більші суми аграрних дотацій.

НЕВИЗНАЧЕНІ

Оператори лотерейного ринку

В бюджеті-2018 передбачені доходи від плати за видачу ліцензії "на провадження діяльності з випуску та проведення лотерей" — на рівні 352 млн грн..

Це може свідчити про те, що в уряді нарешті вирішили отримувати прибуток від лотерейного бізнесу. Капіталізацію ринку спеціалісти оцінюють в 40 млрд гривень. І так, він вже декілька років працює, не сплачуючи податки.

Причина — Кабінет міністрів відмовляється затвердити вказані ліцензійні умови. Цього досі немає і про перспективи прийняття рішення наразі не йдеться.

Поки ліцензійні умови не будуть затверджені, в Україні продовжуватиме існувати нелегальний ринок азартних ігор і напівлегальний ринок лотерей. Очевидно, такий сценарій цілком задовольняє чинну владу, а особливо правоохоронців, які часто "кришують" азартний бізнес.

Олександр Колесніченко, Аліна Полякова, Галина Калачова, Микола Топалов, Дмитро Дєнков