Кабмін розганяє курс

У п'ятницю в обмінних пунктах можна побачити нову ціну долара – 8,5 гривні. Схоже, цього разу вона з'явилася з подачі Міністерства фінансів, яке вирішило піти наперекір позиції уряду.

У четвер газета "Дєло" з посиланням на джерело в уряді повідомила, що за основу при створенні бюджету-2010 взято курс 8,5 гривні за долар. "На тему курсу гривні у 2010 році ми ще дискутуємо, але, думаю, зупинимося на середньорічному прогнозі 8,5", – сказав чиновник.

Це далеко не рядова подія. Одна річ, коли курс на рівні 12-15 гривень за долар прогнозують експерти. Багато хто до їхніх суджень ставиться скептично – такі ж оцінки звучали восени 2008 року, і вони не збулися. Інша річ, коли цифра оприлюднюється на такому високому рівні.

Прогноз уряду виявився істотно вищим, ніж курс, за яким долар торгувався ще вчора. Для порівняння: у четвер на міжбанківському ринку долар котирувався на рівні 8,33-8,38 гривні.

Причому саме після заяви про більш високий цільовий курс було помічено різкий ривок вгору. Звісно, цифра 8,5 гривні за долар була швидко "відпрацьована".

Але мова навіть не про те, що хтось проговорився про показник. Рано чи пізно, ця цифра все одно стала б відомою.

Справа у відповідальності за сам показник "8,5". Можна нескінченно довго показувати пальцем на Нацбанк і МВФ, але ж в кінці липня прем'єр Юлія Тимошенко чітко дала зрозуміти: справедливим є курс 6-6,5 гривні за долар.

"Всі макроекономічні показники, фінансове становище країни говорять про те, що курс повинен бути на рівні 6-6,5 гривні за долар. Це означає, що у нас є шанс, за правильної політики Нацбанку, поставити гривню на місце", – сказала вона.

Через кілька днів Тимошенко навіть доручила Податковій покарати спекулянтів, які "розганяють" долар в обмінниках.

Уже 17 серпня вона зробила чергову заяву. "Жодних підстав для коливання національної валюти немає. Зниження курсу не можна пояснити економічними та кризовими підставами", – сказала вона.

Тимошенко пообіцяла вимагати від НБУ навести порядок з гривнею. По суті – повернути курс до рівня 6-6,5 гривні за долар. Отже, справа честі відстояти саме цей показник. Чи ні?

Чому у Нацбанку нема валюти

У четвер НБУ скликав банкірів. На зустрічі також був присутній заступник голови Секретаріату президента Олександр Шлапак, який заміняв главу держави.

Обговорювалося курсове питання. "Говорили про те, що є банки, які поводять себе некоректно. До них будуть застосовуватися санкції, аж до скасування ліцензій на проведення валютних операцій", – розповіло джерело "Економічної правди" в НБУ.

Виявилося, що Нацбанк справді не в силах придушити девальвацію. На початку серпня його резерви становили 29,6 мільярда доларів. Зараз там приблизно 27 мільярдів.

Здавалося б, це майже удвічі більше, ніж мінімуми, нижче за які резерви не повинні падати. У тексті технічного меморандуму з МВФ від 30 квітня зазначено, що у вересні 2009 року Нацбанк повинен мати мінімум 16,6 мільярда доларів. На кінець 2009 року встановлена нижня межа на рівні 14,9 мільярда доларів.

Однак розрахунок мінімумів проводиться за курсом 4,6 гривні за долар. Складна формула показує, що до кінця серпня у Нацбанку на всі цілі залишаються вільними лише 400 мільйонів доларів.

І це при тому, що існує "Нафтогаз України", який потроху "стягує" валюту на міжбанку. Всупереч численним заявам про прямі стосунки з регулятором, НАК купує валюту через уповноважені фінансові установи.

При цьому на зустрічі з банкірами не йшла мова про інтервенції НБУ. Єдине, що може зробити Нацбанк, – вести правильну інформаційну політику і застосовувати репресії, для яких немає підстав.

Чому зростає долар

У Секретаріаті президента визначили три джерела курсових проблем в Україні. Це недосконалість валютного ринку, непрозорість дій НБУ і негативне інформаційне поле навколо банків.

Перший і другий фактори повністю на совісті регулятора. Недосконалість полягає у тому, що найбільші банки не допущені до інтервенцій. А установи, які працюють за курсами, вищими від названих Нацбанком, ризикують залишитися без ліцензій.

Найбільш "розумні" просто беруть комісійні з клієнтів. У підсумку, зовсім незрозуміло, хто працює з НБУ на міжбанку. Напевно, не ті, хто представляє ринок.

На думку джерела "ЕП" у Секретаріаті президента, Нацбанк зможе повернути довіру до фінансових установ лише через політику відкритості. Для цього потрібно, як мінімум, оголосити, кому і скільки надано рефінансування, а також яким банкам продається валюта у ході інтервенцій.

"Так, будуть скандали. Так, комусь доведеться відповідати на неприємні запитання. Але ж ця інформація і так потрапляє у пресу", – наголосило джерело.

Однак головною загрозою у Секретаріаті вважають не технічні моменти, а велику кількість коментарів навколо курсу і банків. За розрахунками відомства, сьогодні у банки повертається лише 40% коштів, які вкладними забирають з депозитів. Люди не вірять банкам, вони знімають кошти і переводять їх у долари.

Скарбник однієї фінансової установи навів яскравий приклад. У липні тільки за один день банки хотіли купити 826 мільйонів доларів. Для порівняння: у 2008 році денний попит становив 250-300 мільйонів доларів.

Цифра приголомшлива, бо обсяги імпорту впали рівно удвічі. "Курс веде готівковий ринок, а він живе завдяки двом чинникам. Перший – постійне вкидання гривні, у тому числі за рахунок повернення депозитів населення. Другий – заяви на тему курсу та банків", – підкреслив скарбник.

"З банків зробили страшилки. Заяви прем'єра та глави МВС про арсенали зброї, злодіїв і спекулянтів лише посилюють відтік вкладників", – резюмувало джерело у Секретаріаті президента.

Чому плодяться бовтуни

Найяскравішим дестабілізатором тижня став міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. Він розповів про розслідування справи про кредити, видані банками "Родовід" і "Надра" і пообіцяв порушити кримінальні справи стосовно ряду банкірів.

Урядовець також розповів, що виведені з цих установ гроші підуть на фінансування передвиборної кампанії нинішнього президента, а частина коштів осіла у кишенях чиновників з НБУ.

Нацбанк за словом у кишеню не поліз.

"Всякі некоректні заяви призводять до дестабілізації ситуації і посилюють недовіру до національної валюти. Заява, зроблена міністром внутрішніх справ, безпідставна – відповідну позицію вже оприлюднив "Родовід Банк", – сказав директор департаменту зовнішньоекономічних зв'язків НБУ Сергій Круглик у четвер.

Луценку це не сподобалося. За інформацією "Економічної правди", наступного дня міністр телефонував голові НБУ Володимиру Стельмаху і вимагав, щоб регулятор спростував свою заяву.

Приклад ще однієї яскравої декларації – висловлювання прем'єра, яка заявила, що у банку "Київ" виявлено "цілий арсенал зброї".

"Ми вирішили перевірити, що там знайшли. Виявилося – нагородний пістолет "Форт", стартовий пістолет та ракетниці. Мало того, що на них були дозволи, так вони ще й лежали у сейфі деревообробного комбінату, який взагалі не має жодного стосунку до банку "Київ", – зазначило джерело у Секретаріаті президента.

Безумовно, ніхто не знімає з НБУ відповідальності за прорахунки і закритість. До нього є багато питань з приводу інтервенцій, рефінансування і якості нагляду. Все це справді породжує недовіру серед населення.

Однак, за словами банкірів, головне джерело девальваційних настроїв – це заяви експертів і влади. Причому голос влади звучить набагато гучніше.

"Та увага, яку було приділено банку, стала гарним піаром, але деякі клієнти дуже погано його сприйняли. Занадто велика інформаційна підтримка іноді шкодить", – підкреслив тимчасовий адміністратор і майбутній голова правління "Родовід Банку" Сергій Щербина.

Він нагадав про заяву Луценка щодо порушення кримінальних справ стосовно посадових осіб банку. Щербина пояснив, що насправді розслідування ведеться відносно ряду клієнтів, які хочуть вивести з-під застави великі земельні ділянки.

"Коли нам вдасться відновити довіру, яка існувала до кризи, все буде гаразд. Але зараз дуже важливо, щоб ми отримали помірний рівень інформаційної підтримки. Кожне недбало сказане слово може зашкодити", – підкреслив майбутній голова правління банку "Київ" Юрій Маслов.

Думки фінансистів поділяє Нацбанк.

"Я вже не раз звертався до "професіоналів" у банківській справі, які знають, що робити, але не мають фінансової освіти… Нехай стан справ у банківській системі коментує регулятор, а також банкіри стосовно своїх установ", – сказав Круглик.

Почесний президент Укргазбанку Василь Горбаль навів приклад негативного впливу "бовтунів".

"Згадайте: коли держава підняла планку з гарантування вкладів населення до 150 тисяч гривень, це не спрацювало. Населення на тлі яскравих заяв шикувалося у черги забирати депозити", – сказав він.

А глава правління Укргазбанку Олександр Морозов нагадав про вибори. "Є погана новина – вони наближаються. Я попросив би усіх бути делікатними. Від успіху рекапіталізації виграють усі, але невдача негативно позначиться на всій економіці", – підкреслив він.

Сергій Лямець