На Заході росте страх перед Україною

Страх перед Україною, який на минулому тижні зародився у чеській газеті Lidove Noviny, почав перекидатися на інші західні держави.

Вже на цьому тижні його ознаки можна було помітити як у Польщі, так і у Великобританії.

Ющенко в Польщі

Формально найбільшу кількість згадок у західній пресі нашій державі приніс візит Віктора Ющенка до Польщі, хоч і писала про нього майже виключно місцева преса. Природно, найпомітнішим матеріалом із цієї серії стало інтерв’ю Ющенка газеті Rzeczpospolita.

Віктор Андрійович, що цікаво, обрав для спілкування польське видання, яке не вирізняється особливим українофільством і регулярно непокоїться через популярність ОУН-УПА на Західній Україні.

Це занепокоєння відбилося й у запитаннях, адресованих українському президентові – вже перше із них стосувалося «процвітання культу Степана Бандери» у нашій державі.

У відповідь Ющенко намагався переконати польських журналістів, що справа УПА не була спрямована проти когось, а лише на незалежність України, і що українцям взагалі не притаманні «антипольські» настрої. Президент запевнив також, що можливе присвоєння Бандері звання Героя України «мусить бути процесом», який «об’єднуватиме народ».

У розмові поляки торкнулися також теми внутрішньої політичної боротьби в Україні, і тут Віктор Андрійович наполягав, що йдеться про боротьбу ідеологій, а не особистостей. З одного боку, за словами глави держави, є ті, хто вірять у необхідність регулювання економіки урядом, а з іншого – ті, хто вірить у ринкову економіку. Особисто Ющенко висловився на користь другого погляду, який для нього символізує рух до Європи.

Тим часом Rzeczpospolita окремо звертала увагу на те, що, «попри попередження ветеранів і регіональних осередків, не було жодних протестів проти перебування Ющенка» у Перемишлі». Тож загалом репортажі про візит глави держави до Польщі рясніли словами Ющенка і Качинського про вічне стратегічне партнерство між обома державами.

Українофобія в Європі

У Британії натомість боялися України як символу – точнісінько так само, як і чехи на минулому тижні. Однак якщо у Чехії боялися перетворення їхньої держави на Україну через маніпуляції із Конституцією, то у Британії – через енергетичну залежність.

Саме такі побоювання висловлювала Ровена Мейсон у своїй колонці «Британія мусить прокинутися, інакше ризикує бути іще однією Україною в глобальній енергетичній боротьбі», опублікованій у The Daily Telegraph. Поміж іншим авторка пояснила, що

вже немає ніякої різниці, що є предметом газових суперечок між Києвом та Москвою. Нехай зараз це – спір навколо транзитної ставки, нічого суттєво не змінилося б, якби це був спір щодо ціни на газ, об’єму, кредиту від Росії тощо.

Її більше непокоїло те, що у випадку нової українсько-російської газової війни континентальна Європа може намагатися «перехопити» газ, який зазвичай закуповує Британія від своїх поставників. А у такому випадку, якщо Росія перекриє газовий вентиль, британці із їхнім низьким рівнем готовності до енергетичних криз опиняться точнісінько у такій самій ситуації, як і українці.

Натомість минулотижнева «українофобська» стаття у чеському виданні Lidove Noviny викликала декілька обурених відгуків з боку читачів. Так, Мірослав Ногач, член «спілки українців і друзів України в ЧР» засуджував редактора газети за те, що той «демонізує» нашу державу. У Чехії, писав він, і своєї корупції вистачає, аби не вдаватися до подібних порівнянь, і чехам не слід «підноситися».

«Неправильно, що в часі загубився вислів Біла Клінтона, що західний кордон України не повинен перетворитися на східний кордон ЄС. Це водночас і заклик, щоб ми не припустили, аби Україна знову перетворилася на країну голодоморних експериментів», – писав у своєму листі до редакції пан Ногач.

Те ж саме видання тим часом повідомляло і про статистику, яку озвучив чеський міністр внутрішніх справ Мартін Пеціна. За його словами, у ЧР зараз легально перебуває майже півмільйона іноземців, найбільше серед яких – наших співвітчизників. Повідомляється, що українців у Чехії навіть більше, аніж громадян сусідньої Словаччини.

Підтримка у суспільній думці

Однак навіть поширення страху перед Україною не примусило західних журналістів забути про страх перед Росією – і, зокрема, розвитком російсько-українських стосунків. Подібне занепокоєння висловлював, наприклад, Анджей Кублік у статті для Gazeta Wyborcza.

Цього разу увагу пана Кубліка привернуло поновлення розмов про можливе надання Росією «газового» кредиту нашій державі. З його точки зору такий кредит виглядав би «пряником» для України після нещодавнього «батога» від Дмітрія Мєдвєдєва, який «заборонив» «Газпромові» приймати українські умови щодо транзитних ставок на газ. Вже вкотре автор висловив занепокоєння, що такий кредит може пригальмувати співпрацю між Україною та ЄС у енергетичній сфері.

Тема відносин між Києвом та Росією піднімалася і в статті французької газети Le Monde, що загалом була присвячена соціологічному аналізу «ефекту Обами» у Європі.

Соціологи принагідно вивчили європейську суспільну думку і щодо того, чи повинен Захід «гарантувати безпеку» Україні у світлі минулорічної війни на Кавказі.

Результат виявився таким: «значна більшість» європейців виступила за надання таких гарантій (щоправда, не уточнялося, як ці гарантії мали б виглядати). Водночас європейці переймалися й проблемою залежності від російського газу: найбільше занепокоєних було у Польщі (78% опитаних), найменше – у Туреччині (50%).

Данило Мокрик