kjsdsf
 
Подробнее Запомнить город


Широкосмуговий мобільний: хто не встиг - той запізнився?

размер текста:

Сьогодні 46 мільйонів українців активували більше 55 мільйонів мобільних номерів. Екстенсивний шлях розвитку галузі призвів до безвиході.

Найбільш далекоглядні оператори зв'язку завчасно потурбувалися про альтернативу - широкосмуговий доступ до інтернету, зближення послуг та їх пакетування.

Специфіка розвитку ринку полягає у необхідності зберігати високу динаміку з боку його гравців.

Той, хто першим пропонує якісний та доступний пакет послуг з одних рук, забезпечує собі унікальні переваги у майбутньому.

Мобільний ринок досяг дна

Рівень проникнення мобільного зв'язку в Україні досяг тих показників - 120%, коли оператори змушені турбуватися про модернізацію самої моделі бізнесу.

Якість, покриття, вартість мобільних технологій сьогодні абсолютно зрівнянні з фіксованим зв'язком. Наприклад, показник середньої вартості одного мобільного абонента в місяць (ARPU) у великих операторів коливається на рівні 40-45 гривень. "Фіксований" абонент витрачає на голосову телефонію близько 30-35 гривень.

Середня тривалість розмови (MOU) також досить близька - у мобільних операторів вона коливається на рівні 170 хвилин, у "фіксованих" - не набагато більше.

Крім того, оператори оволодівають суміжними секторами. "Укртелеком" займається не лише фіксованим зв'язком та передачею даних. Він надає послуги мобільного зв'язку і навіть тестує для комерційного запуску інтернет-телебачення (IPTV).

Тимчасом, оператори мобільного зв'язку зайнялися побудовою власних фіксованих мереж та передачею даних. Деякі пішли далі, скупивши ряд національних та регіональних операторів фіксованого зв'язку.

Уже ніхто не намагається нарощувати абонентську базу, як це робилося раніше. Більше того, деякі оператори, особливо "велика двійка" - МТС та "Київстар", відкрито переглядають свою статистику з підключень у бік зменшення.

Відбувається відкрите відсіювання "мертвих" карток. У зв'язку з цим у минулому кварталі навіть вдалося зупинити та вирівняти значення ARPU. Цей показник украй важливий для котирувань акцій на міжнародних фондових ринках та для залучення іноземних та внутрішніх інвестицій.

Але тенденція для мобільних операторів все одно залишається незмінною: абонент розмовляє довше, але платить при цьому менше. Більше того, у боротьбі за міфічний статус "третього оператора" деякі учасники ринку пішли на вкрай проблемні методи конкурентної боротьби, які можна порівняти з демпінгом.

Зокрема, за четвертий квартал 2008 року чистий збиток оператора life:), 55% акціями якого володіє турецька Turkcell, склав 251,2 мільйона доларів, що значно перевищує збитки у четвертому кварталі 2007 року - 34,8 мільйона доларів, та у третьому кварталі 2008 року - 24,2 мільйона доларів.

Чистий збиток оператора за 2008 рік, за даними компанії, склав 326,5 мільйона доларів. За останні три місяці 2008 року його абонентська база збільшилася на 500 тисяч, але показник ARPU різко знизився - очевидним є жорсткий перекіс трафіку.

Окремою проблемою є ситуація з рахунками операторів за взаємні з'єднання. Сьогодні дрібні гравці ледь не дотують великих, які намагаються перевести весь трафік на свої мережі, а отже - і заробити більше. За таких умов мріяти про перемогу у боротьбі за статус "третього оператора" не доводиться.

Криза - час великих можливостей

За даними Держкомстату, за перший квартал 2009 року об'єм виручки учасників мобільного зв'язку скоротився аж на 27%. У доларовому еквіваленті оператори істотно знизили свій прибуток, але головна проблема для них - відсутність доступних кредитів.

Сьогодні рівень інвестицій у розвиток мереж сягає мільярдів доларів. Зокрема, "Київстар" каже, що компанія з моменту виходу на ринок вклала більше 3 мільярдів доларів. На жаль, перевірити ці дані важко.

МТС декларує загальний об'єм вкладень в інфраструктуру за останні три роки на рівні 2,7 мільярда доларів, однак ця цифра навряд чи відповідає дійсності.

За словами одного з колишніх топ-менеджерів компанії "Український мобільний зв'язок", що працював там до її продажу росіянам, початкові інвестиції в UMC ледь перевищили 30 мільйонів доларів. Усе інше - реінвестований кількарічний прибуток. Сумарно він склав кількасот мільйонів доларів, котрі і дозволили продати компанію-флагман росіянам за мільярд доларів.

МТС теж реінвестував прибуток, однак не так інтенсивно, як UMC, не забуваючи при цьому щороку перераховувати у Росію певну суму у якості повернення інвестицій.

А з четвертого кварталу 2008 року, за даними інсайдерів компанії, грошей у МТС ледь вистачає на рекламу, бо весь валовий прибуток систематично перераховується до материнської компанії. Вона має величезні борги на Заході та відчуває небачені проблеми з поточною ліквідністю.

"Астеліт", торгова марка life:), з моменту запуску проекту вклала у розвиток біля 1 мільярда доларів, що майже збігається з паралельними оцінками незалежних експертів. А оскільки компанія завжди вела збиткову діяльність, то можна стверджувати, що мова йде про інвестиції, а не про рефінансування прибутку.

Російська Beeline, "заходячи" до УРС, пообіцяла вкласти у її розвиток близько 500 мільйонів доларів. І це ще не всі витрати - попереду придбання 3G-ліцензій, вартість яких може досягати десятків, а то і сотень мільйонів.

За даними компанії iKS-Consulting, лише у липні оператори мобільного зв'язку змогли покращити динаміку з підключень нових абонентів, а також збільшити "вартість" одного абонента та тривалість розмов у мережі.

Варто визнати, що катастрофічного зниження ринку не відбулося - криза лише підкреслила ті проблеми, які накопичувалися у галузі упродовж тривалого часу. Проте криза має і переваги - це найкращий час для злиття та поглинань.

Ще до початку глобальних проблем у світовій економіці великі оператори почали скуповувати дрібні компанії у регіонах, що мають потенціал росту та абонентську базу. Зараз те, що раніше коштувало не менше декількох мільйонів доларів, можна купити за сотні тисяч.

Великим мобільним операторам, які оволодівають фіксованим сегментом та сектором передачі даних, зараз варто поводити себе більш агресивно, вкладаючи гроші у побудову мереж та скуповування регіональних активів з готовими мережами та абонентською базою.

Але не всі виявилися до цього готовими. Одні - через значне подорожчання кредитних ресурсів, інші - через суб'єктивні складнощі у роботі виконавчої вертикалі.

Вивчайте нові слова

ШСД, UMTS, Triple Play, Quadro Play, IPTV, LTE, конвергенція стандартів та послуг - ось поняття, які забезпечать безперечний успіх гравцям ринку вже у найближчому майбутньому.

Галузь іде до пакетування послуг та конвергенції - зближення - стандартів. Це означає, що для абонента не матиме значення, яким чином йому отримувати голосову телефонію, відеосигнал та передавати дані через інтернет.

На нинішньому етапі розвитку технологій мова іде про широкосмуговий доступ до інтернету - ШСД. За даними iKS-Consulting, у першому кварталі 2009 року кількість абонентів ШСД склала менше 2 мільйонів, або 8,5% населення. При цьому загальний об'єм доходів цього ринку за перший квартал склав більше 500 мільйонів гривень.

Лідером підключень залишається "Укртелеком", у якого вже 668 тисяч абонентів. У той же час, у випадку більш активного виходу на ринок ШПД мобільних операторів з новими технологіями, стандартами та ліцензіями, гегемонія "Укртелекому" буде порушена, а ринок може чекати революційний прорив.

Зокрема, наприкінці 2008 року в Україні нараховувалося біля 4 мільйонів користувачів мобільного інтернету та ще 400 тисяч користувачів послуги 3G.

Нові технології: хто вистрелить першим

Експерти виділяють дві проблеми, що стримують радикальний розвиток ринку інформаційно-комунікаційних технологій: об'єктивні та суб'єктивні. До перших відносять складності з отриманням ліцензії на 3G-зв'язок, гальмування процесу конверсії радіочастот та відсутність доступних інвестиційних ресурсів.

Як відомо, таку ліцензію в Україні має лише "Укртелеком", що отримав її не ринковим способом, а шляхом відвертого лобіювання його інтересів державою. Держава фактично стримує видачу подібних ліцензій мобільним операторам. У зв'язку з цим проблема конверсії частот, на яку посилається НКРЗ, виглядає надуманою.

Одна надія, що напередодні виборів уряду знадобляться додаткові ресурси для забезпечення соціальних гарантій, і він "переконає" Міноборони та НКРЗ оперативно провести конверсію - не за ціною 2,5 мільярда гривень, як цього хочуть в оборонному відомстві, - та виставити на продаж частоти і ліцензії.

І все одно на цьому етапі виникне питання доцільності величезних інвестицій у цей стандарт, оскільки на підході стандарти LTE та 4G.

У той же час, "Укртелеком" через обмеженість ресурсів так і не зміг ефективно використати наданий йому часовий люфт для стрибка уперед. Абонентська база користувачів стільникового зв'язку Utel - філії "Укртелекому", за даними iKS-Consulting, у липні 2009 року склала менше 300 тисяч.

У той же час, і МТС, і "Київстар" останнім часом активно готували мережі до переходу на 3G. Аналітики стверджують, що їхня головна перевага перед "Укртелекомом" та іншими мобільними операторами - наявність серйозних інвестиційних ресурсів. Однак це твердження хибне як мінімум щодо МТС.

Проте тут виникають суб'єктивні проблеми.

На глобальному рівні акціонери і топ-менеджери розуміють перспективність та неминучість таких напрямків розвитку. Проте на більш низькому управлінському рівні виникає проблема неготовності до роботи у жорстких умовах. Адже мова іде про непрофільний бізнес - розвиток фіксованих та оптичних ліній.

Замість епілогу

Сьогодні можна однозначно говорити, що криза досягла "дна". Це означає, що вже у 2010 році економіка відновлюватиметься, а розвиток ринків набуде послідовного характеру. Рано чи пізно мобільні оператори отримають ліцензію на 3G чи навіть на 4G-зв'язок та побудують мережі для запуску пакетних послуг.

І тоді почнеться новий виток конкурентної боротьби, але вже більш глобальний та менш цивілізований. Перемогти у цьому змаганні зможе лише той, хто під час кризи брав кредити не на погашення зарплати та на тендерні хабарі, а вкладав їх у розвиток.

Кінцевий споживач лише виграє від такої боротьби. Головне, щоб у момент виходу з кризи не відбулося монополізації ринку. А це можливо у випадку запровадження нових форм його регулювання та специфічної приватизації "Укртелекому", наприклад одним з великих гравців.

Олексій Токунов

 


Комментарии
комментариев: 0



Дайджест
26.04.17, Сегодня
Эксперты уверены – газ должен подорожать уже в этом году.
Весенняя посевная-2017, несмотря на близкие к идеальным погодные условия и относительно устойчивое положении агропроизводителей, которые уже приспособились к новому налоговому режиму и снижение доходов которых из-за низких мировых цен было компенсировано девальвацией, уверенно стремится к статусу одной из наиболее проблемных за последние годы.
В Украине сформировался независимый рынок кредитования проектов по энергосбережению. Его участники не зависят от бюджетного финансирования, поэтому предлагают гибкие условия сотрудничества.
26.04.17, Газета.Ru
Предложенный Газпромом объем транзита газа не спасет украинскую ГТС.
Мережа АЗС "БРСМ" та Одеський нафтопереробний завод незабаром можуть стати частиною державного підприємства, яке буде контролюватися командою президента.
26.04.17, UBR
Недавнее подорожание света в Украине может оказаться не последним. По мнению экспертов, конечные тарифы для населения могут вырасти в 2-3 раза.
26.04.17, Сегодня
Финансисты говорят, что причина укрепления гривни – рост экспорта и транш МВФ, а эксперты топливного рынка объясняют повышение цен на топливо подорожавшей нефтью.
Российский "Газпром" подтвердил, что готов сохранить транзит газа через Украину после 2019 года на минимальном уровне в 15 млрд кубометров.
25.04.17
Неподконтрольные территории Луганской области теперь будут зависеть от электроэнергии из России.
25.04.17, Сегодня
На днях Гуманитарный штаб Рината Ахметова предоставил отчет о работе за 2016 год и озвучил планы на год нынешний. Гендиректор Авдеевского коксохимзавода поделился воспоминаниями о совместной работе с Гумштабом и рассказал о своей мечте.
24.04.17
22.04.17
21.04.17
20.04.17


Жми «Нравится» и получай самые свежие новости портала в Facebook!