Подробнее Запомнить город


Як криза змінює податкову систему

размер текста:

Податкова політика, що значно та в стислі терміни збільшує податковий тиск, може не тільки погіршити фінансове становище підприємств, а й обумовити появу значних обсягів продукції сумнівної якості. Оцінка податкової політики під час кризи засвідчила наявність в Україні хвороби, характерної для багатьох країн з перехідною економікою.

Уряди країн світу продовжують боротися з фінансовою кризою. Вони підтримують банки, стримують зростання безробіття, змінюють правила оподаткування. Перші два пункти, як правило, не викликають дискусій, а от зміни у податковій системі зазвичай спричиняють широкий резонанс.

Особливості процесу

Уряди передусім намагаються фінансувати сфери соціального захисту, охорони здоров'я, освіти, обороноздатності. Також підтримується експортна спроможність економіки. Ці очевидні та зрозумілі питання значно ускладнюються під час кризи, коли бюджетні ресурси швидко худнуть.

У такій ситуації збільшення податкового преса за рахунок підвищення ставок чи запровадження нових платежів навряд чи зможуть механічно збільшити обсяги надходжень до бюджету.

Слід припустити, що в разі змін у економічному середовищі податкова система як елемент системи більш високого рівня повинна зазнавати певного регуляторного впливу. Одним із свідчень реалізації такого сценарію є процес підготовки законодавчих актів у сфері бюджетів та податків.

Яскравою особливістю цього процесу є стислість термінів їхньої розробки та прийняття, адже у багатьох країнах зазвичай ця робота є довготривалою, а проекти змін широко обговорюються в експертному середовищі за участю громадськості.

В умовах кризи податково-бюджетна політика може бути особливо ефективною для подолання тривалої рецесії, оскільки грошово-кредитна політика не може виконувати свої функції повною мірою.

У цьому контексті реформування податкової системи повинне спиратися на високий рівень довіри з боку громадян. Така довіра необхідна для досягнення компромісу між платниками та державою на короткостроковий період, коли при зменшенні прибутків у підприємців уряд має підтримувати соціальну сферу.

Якщо країни G-20 можуть справлятися з таким завданням, то для країн, що розвиваються, це значна проблема, оскільки їхні ресурси значно менші.

Ключовим завданням для небагатих країн стає вибір заходів стимулювання у фіскальній сфері. Якими мають бути основні критерії цього процесу?

По-перше, такі заходи повинні стосуватися конкретних проектів, які приноситимуть максимальну віддачу в короткий термін.

По-друге, ці проекти слід реалізовувати у тих галузях, які згодом забезпечать стабілізацію та розвиток економіки.
По-третє, податкові стимули на короткі терміни мають обумовлювати збільшення доходів громадян, що не мають доступу до кредитних ресурсів.

По-четверте, влада та громадськість повинні об'єднати зусилля для мінімізації корупції у сфері державного управління та посилити контроль за державними витратами.

Зміни за кордоном

Як правило, країни під час кризи послаблюють податкове навантаження. Одні уряди зменшують ставки за більшістю податків, інші - лише за окремими з них.

Наприклад, у сфері прямих податків Австралія прийняла поправки до закону про оподаткування прибутку підприємств, які передбачають додаткову податкову знижку у розмірі 10% та 30%.

У першому випадку така знижка стосується малих підприємств, які з 13 грудня 2008 року придбали активи вартістю більше 1 тисячі австралійських доларів, у другому - усіх інших підприємств у разі придбання активів у зазначений термін на суму більше 10 тисяч австралійських доларів - близько 8,8 тисячі доларів США.

З 1 січня 2009 року змінила податкове законодавство Чехія. Зокрема, ставку податку на прибуток зменшено з 21% до 20%.
Змін у системі оподаткування доходів громадян значно більше.
В Індонезії прийнято рішення про зменшення щомісячних податкових відрахувань з доходів громадян у січні та червні на 25%.

Уряд Чилі скоротив суму податку на 15% для громадян, які у 2008 році отримали доходів менш ніж 100 тисяч чилійських песо - 3,4 тисячі доларів, а також знизив податки на 7% для громадян, які мали дохід більш ніж 100 тисяч чилійських песо.

У сфері непрямого оподаткування також є зміни. Фінляндія зменшила ставку податку на додану вартість з 17% до 12%. У Франції прийнято рішення з січня 2009 року перейти з щоквартального відшкодовування ПДВ на щомісячне.
У Бельгії ставку ПДВ для витрат, пов'язаних з будівництвом нового житла, зменшено з 21% до 6%. Ці платежі відстрочать для першого, другого та третього кварталів 2009 року, а фінансові санкції та пеню скасують.

У Китаї ставку ПДВ для малих підприємств на початку 2009 року зменшено з 6% до 3%, а норми відшкодування цього податку з 1 лютого збільшено.

Це дозволить залишити у розпорядженні підприємств текстильної промисловості додатково 731 мільйон доларів. Такі дії влади є відчутною економічною та соціальною підтримкою цієї галузі, у якій переважно працюють китайські жінки.

На фоні зменшення фінансового навантаження окремі країни ввели нові податки.

В Угорщині з 2010 року запроваджено податок на нерухоме майно. Ставка на нерухомістю вартістю до 30 мільйонів угорських форинтів - 140 тисяч доларів - складає 0,25%. Для нерухомості вартістю від 30 до 50 мільйонів - 0,35%, для ще дорожчого майна - 0,5%.

Запровадження податку на нерухомість в Угорщині - важливий приклад для України.

Угорщина, як і Україна, у складні кризові часи значною мірою залежить від зовнішніх джерел фінансування. Отримання Будапештом третього траншу кредиту з боку ЄС у сумі 6,5 мільярда євро напряму залежало від виконання низки умов, однією з яких було запровадження податку на нерухомість.

Сьогодні цей суттєво доопрацьовують з метою включення до об'єктів оподаткування коштовних яхт, літаків, вертольотів та дорогих автомобілів.

Урядовці Угорщини під час кризи, на відміну від їхніх колег з України, обрали інший підхід при внесенні змін до податкової системи: підвищуючи рівень оподаткування для одних сфер економіки, угорська влада зменшує тиск на інших. При цьому збільшення тиску торкатиметься передусім більш багатих верств населення.

Зміни в Україні

В Україні проблему наповнення бюджету у час кризи уряд вирішив здійснювати за рахунок збільшення акцизного податку. Платники відчули на собі дію цього рішення наприкінці 2008 року, коли було збільшено ставки акцизного збору на етиловий спирт, алкогольні напої та пиво.

У березні 2009 року сфера акцизного оподаткування зазнала другої хвилі збільшення. Відповідним законом підвищено ставки акцизного збору на спирт, спиртні напої, вина та важкі дистиляти.

З 2010 року запроваджена щорічна індексація ставок акцизного збору на спирт та алкогольні напої, яка залежатиме від рівня інфляції в Україні.

Також з 1 листопада 2009 року збільшено акцизний збір на дизельне пальне. Зростання показника, залежно від умісту сірки, становитиме від 33% до 50%.

З 1 лютого 2009 року в Україні на 25% збільшено акцизний збір на сигарети з фільтром, а на сигарети без фільтру - на 24,8%. Друге підвищення акцизів протягом 2009 року відбулося недавно - у липні.

І це ще не кінець - чергове зростання ставок заплановане на 2011 рік. Акцизний податок на сигарети з фільтром у середньому сягатиме близько 1,2 євро, тоді як у ЄС цей показник становить 1,3 євро.

У січні 2009 року неприємним новорічним подарунком для багатьох українців стали нововведення, якими було збільшено ставку акцизного збору на легкові автомобілі у 2,5-10 разів. Податок з власників транспортних засобів також зріс у 5-10 разів.

Для обґрунтування підвищення акцизів під час кризи влада знайшла низку причин. На перший погляд, у її діях є логіка, оскільки рівень податкового навантаження у сфері акцизів в Україні декілька останніх років був значно меншим у порівнянні з країнами-сусідами - як членами СНД, так і з країнами ЄС.

Зокрема, ставка акцизного збору на спирт сьогодні в Україні становить 1,7 євро, у Росії - 5 євро, у Білорусі - 4,2 євро, у ЄС - 5,5 євро. Однак порівняння складової акцизів в Україні та ЄС не є коректними, оскільки вони не враховують важливих факторів, що характеризують діяльність підприємств в Україні та за кордоном.

Так, у ЄС значно вищий рівень інвестування, від якого залежить інноваційна складова та ефективність технологій на підприємствах, що випускають підакцизні товари. Також у Європі споживач значно багатший порівняно з українським.
Мінімальна зарплата в Україні становить 630 гривень, або 50 євро, у Франції - 1 321 євро, у Словаччині - 589 євро, в Іспанії - 528 євро, у Чехії - 306 євро.

Але головним є те, що загальний рівень податкового навантаження в Україні вже давно перевищує аналогічний показник у країнах ЄС, і підвищення акцизів зробить такий "відрив" ще більшим.

В Україні, за даними World Bank Group та PriceWaterhouseCoopers, рівень сплати податків бізнесом, як відсоток від комерційного прибутку, становить 58,4%. У Німеччині цей показник становить 50,5%, у Чехії та Естонії - 48,6%, у Фінляндії - 47,8%, у Литві - 46,4%, у Польщі - 40,2%, у Данії - 29,9%.

Також слід зазначити, що різке підвищення акцизів ускладнить роботу спиртової та горілчаної галузей. За декілька останніх років ставка акцизного збору на спирт зросла майже на 60%. Такі шалені темпи навряд чи можна знайти у країнах ЄС.

Податкова політика, що значно та в стислі терміни збільшує податковий тиск, може не тільки погіршити фінансове становище підприємств галузі, а й обумовити появу на ринку значних обсягів контрафактної продукції сумнівної якості.
Оцінка податкової політики під час кризи засвідчила наявність в Україні хвороби, характерної для багатьох країн з перехідною економікою.

Збудниками цієї недуги є недовіра громадян до влади, слабкість податкових адміністрацій, звужена податкова база, конкурентний тиск з боку інших країн, відплив капіталу та агресивне податкове планування, яке не дозволить здійснити справедливий розподіл податкового тягаря.

Костянтин Кузнєцов

 


Комментарии
комментариев: 0

...


Дайджест
Юристы рассказали о преимуществах и недостатках закона, который должен защитить бизнес и граждан от произвола правоохранительных органов.
21.11.17, 112.ua
Резкий рост интереса Украины к вопросам альтернативной энергетики прежде всего связан с политической ситуацией ‒ желанием окончательно слезть с энергетической иглы России, а также двигаться в одном направлении с европейскими партнерами.
Хищения средств из уже привычных для киберпреступников банковских систем отходят на второй план — злоумышленники переориентировались на хищение средств с криптовалютных кошельков.
21.11.17, Газета.ru
Реальные располагаемые доходы россиян продолжили падение в октябре.
21.11.17, Дело
Нужно ли Украине собственное хранилище для топлива с АЭС, во сколько обойдется эта затея и насколько все это безопасно?
Эпическое противостояние между Украиной и РФ по вопросу выплаты так называемого долга Януковича близится к завершению.
Случаи с задержанием украинцев в Беларуси участились. В Киеве уже не скрывают возмущения такими действиями белорусской стороны.
21.11.17, Сегодня
На прошлой неделе американская валюта стабилизировалась.
20.11.17
20.11.17, ubr.ua
Воры создают мошеннические сайты и заражают устройства вирусами.
18.11.17
17.11.17


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!