kjsdsf
 
Подробнее Запомнить город


Країна неляканих ідіотів?

размер текста:

Спокійна, навіть нудна німецька виборча кампанія-2009, з її двома-трьома гострими темами і цілковитою відсутністю чорного піару в українських умовах, мабуть, просто не була б поміченою. Українці уже звикли до шоу, і наші політики-шоумени формою глушать зміст.

Та вибори, як відомо, робляться на місцях. Групу журналістів з "колишніх радянських країн" повезли на 106-ту дільницю 184 округу, що в берлінському районі Фрідріхшайн-Кройцберг. Перший поверх страхової компанії, зал прийому клієнтів, кілька столів, трошки віддалік, відокремлені невеликими східцями - робочі місця з комп'ютерами, такий собі стандартний "євроремонт". Люди голосують не за шторами, а позаду П-подібних конструкцій, що лежать на столах; є можливість присісти на крісло.

Детлеф Ольріх, 45-річний держслужбовець, працівник однієї з соціальних служб Берліна, і цього дня - заступник керівника виборчої дільниці, шокував найбільше. Шокував своєю простою правильністю, наївною і позитивною водночас.

Згідно з німецьким законом про вибори, члени виборчої комісії - добровольці-волонтери. Оскільки грошей за цю роботу платять аж 31 євро (вистачає на транспорт туди-назад, пообідати та купити мінералки-вафель-гамбургера), а сидіти на дільниці треба 14 годин, та ще й у неділю, то бажаючих не вистачає.

Пан Ольріх щиро зізнався - здебільшого членами виборчих комісій стають державні чиновники, бо вони, по-перше, юридично грамотні, по-друге, держава їм оплачує попередню роботу на дільниці за тою ж ставкою, що і їх основну роботу - їм треба тільки задокументувати витрачений час. "Ну, і ще держслужбовці просять працівниками своїх знайомих, родичів. Також завжди кличуть тих, хто уже був членом комісії", сказав він.

"Фантастика! Адмінресурс плюс родинно-дружні зав'язки, плюс уже зіграні дільничні комісії - та так вибори можна зробити!" - закрутилося в головах українських журналістів. "А заробити на партійних добових? У нас це порядка 200 гривень - хороший додаток до пенсії чи стипендії..." І от настав час для другого шоку.

"Члени дільничної комісії не представляють жодних партій - вони тут просто для того, щоб допомогти людям проголосувати, і правильно підрахувати голоси. Я не знаю, до якої партії належить, і кому симпатизує голова дільничної комісії та решта з нас - більше того, мене це навіть не цікавить", сказав Детлеф Ольріх.

Уявіть собі в Україні - заступник керівника дільничної комісії, котрий не знає, яку партію представляє голова комісії! Уявили?

"Близько 25% виборців голосують протягом двох попередніх тижнів, надсилаючи в листах свої голоси", сказав Детлеф Ольріх. "Вау, та в українських умовах директор "Укрпошти" уже став би президентом, або, як мінімум, підперся неслабенькою фракцією в парламенті!" - проскочила думка.

І що, ніхто не хоче таким скористатися? "Я ніколи не чув ні про які порушення - та навіть якби це трапилося, то у нас в комісії 5 осіб, і кожен з них міг би подати скаргу. Тоді суд би це розглянув, встановив істину, і тоді б ціла дільниця переголосовувала. Але я ніколи не чув ні про які махінації ні з бюлетенями, ні з протоколами", сказав Детлеф Ольріх.

На уточнююче питання про те, чи висять на дільницях в Німеччині статті кримінального кодексу з відповідальністю за порушення, і чи п'ють члени комісії валідол, коли не збігається кількість виданих бюлетенів і кількість голосів у протоколі, пан Ольріх тільки заперечно похитав головою.

"Країна неляканих ідіотів, чесне слово", сумно пожартував білоруський колега-журналіст. "У наших умовах тут би..." І перед очима зразу закрутилися картинки з українських виборів - "каруселі", виборча проституція електорату, голова колгоспу з його недремним оком під дільницею, заводські збори в п'ятницю ввечері – не кажучи вже про "голосувальний туризм" зразка осені 2004-го.

Детлефа Ольріха серйозно розгубили питання журналістів - пострадянські реалії явно не входили до його кола розуміння. Але хто в цій ситуації ідіоти - німці, котрі навіть не цікавляться карним кодексом тому, що просто нічого не збираються порушувати, чи дільничні умільці маніпуляцій виборчого процесу в Україні?

Вся ефективна німецька демократія тримається на таких простих і чесних Детлефах Ольріхах. Вони відчувають себе не меншими виразниками народної волі, ніж парламентарі чи міністри. На дільниці вони — не чиновники, не знайомі чи співробітники, не прихильники своїх політсил. Вони просто виконують свій громадський обов'язок. Їхня чесність — основа могутності їхньої держави.

Чи можливе таке в Україні? Для цього треба більше довіри, більше громадської зрілості, більше самоповаги - більше Європи в собі.

Остап Кривдик

 


Комментарии
комментариев: 0

загрузка...


Дайджест
Чем отличается поведение коллекторских структур в отношении должников-физлиц и бизнесменов.
Чем грозит блокада украинской промышленности.
Кремль уже определился со стратегией на президентские выборы.
Ни Япония, ни Сингапур не станут игнорировать другие предложения по зоне свободной торговли в Восточной Азии, где основную роль играет Китай.
27.02.17, 112.ua
Не все так плохо. В последнее время инвесторы в Украину приходят с Востока. Особенно китайские и турецкие компании и биржи проявляют интерес к нашим предприятиям и банкам. Это действительно новая тенденция.
Что происходит с золотовалютными резервами Нацбанка?
27.02.17, Deutsche Welle
Почти два года в аннексированном Россией Крыму продолжается громкий судебный процесс. Обвиняемым, участвовавшим в митинге в поддержку территориальной целостности Украины, грозят немалые сроки.
27.02.17, Financial club
Депутати звернули увагу на проблеми чотирьох десятків банків, які вже в липні повинні мати статутний капітал не менше 200 млн грн, і ухвалили в першому читанні законопроект про спрощення процесів докапіталізації, злиття банків або їх виведення з ринку.
Рассказами о своих антикризисных мерах на черный день Валерия Гонтарева толкает гривню к девальвации.
26.02.17
25.02.17
24.02.17
23.02.17


Жми «Нравится» и получай самые свежие новости портала в Facebook!