Шенген привітнішати не поспішає

Угода про спрощення оформлення віз до країн Шенгенської зони діє в Україні вже півтора роки. За цей час, за інформацією представництва ЄС в Україні, відбулися деякі прогресивні зміни у візових процедурах: кількість виданих шенгенок зростає, а відмов заявникам стає менше.

За даними представництва, у 2008 році українці отримали 1,022,000 шенгенських віз, що на 134% більше, ніж у 2007-му (435,000). Установа констатує суттєве покращення ситуації з видачею довгострокових багаторазових віз (на 1-5 років) громадянам України: у 2008 році було видано близько 6% або більше ніж 60,000 таких віз, тоді як у 2007 році їх було видано дуже мало.

Крім того, Угода здешевила вартість віз для українців до €35, а близько третини усіх заявників, твердять у представництві, отримують їх безкоштовно. Рівень відмов знизився до 5% у 2008 році у порівнянні з приблизно 10% у 2007-му. Переважна більшість відмов (майже 90%) стосувалися подання підроблених або фальшивих документів, часто за допомогою посередників, чи іншої недійсної інформації щодо цілей поїздки.

Погоджуються із очевидними позитивними змінами й експерти громадської ініціативи "Європа без бар'єрів". Оприлюднені ними результати громадського моніторингу візової політики та практики ЄС в Україні свідчать: у порівнянні з попередніми роками рівень відмов заявникам знизився від 12-14% до 6-8%.

За даними експертів, кількість виданих безкоштовних та мультишенгенів збільшилася у 2-3 рази. Крім того, скоротився загальний термін візового клопотання та певним чином подолано проблему черг у консульських установах. Серед позитивних змін значиться і певне покращення загальної атмосфери спілкування із працівниками консульств.

Як повідомив "Українській правді. Життя" речник МЗС України Василь Кирилич, кількість скарг від людей, що мали проблеми з візами до країн ЄС, у порівнянні з минулим роком знизилась більше як вдвічі.

Інтернет замість клерків?

Незважаючи на прогресивні зрушення, експерти та опитані кореспондентом "Української правди. Життя" апліканти визнають: на тлі позитиву є й неприємності.

Киянин Сергій Зленко, наприклад, зіткнувся із вимогою "донести" документ, про який не йшлося у списку необхідних:

"У вересні 2008 року я збирався їхати на Варшавський міжнародний кінофестиваль. Документи були в порядку: запрошення, квитки, бронювання готелю, довідка про збереження за мною робочого місця, про зарплатню, рівень якої достатній, щоб поляки не спокусили мене роботою "в Європі". Проте працівник посольства Польщі забажав отримати доказ того, що мій роботодавець має на рахунку достатньо грошей для виплати зарплатні.

Це прохання здалося мені дуже дивним, адже вимагали від мене конфіденційну інформацію – виписку з банку про рух грошей компанії. Виходом стала виписку з мого банківського рахунку. Тож наступного разу, коли я прийшов до посольства, їм такої довідки було достатньо".

Аби уникнути перепон при отриманні віз у майбутньому, киянин Олексій розповів свою невтішну історію із консульством Греції в Києві на умовах анонімності. Хлопець отримав дві відмови поспіль, у травні та вересні 2008-го. Каже, що всі вимоги до документів для майже 3-тижневої поїздки виконав: і довідку з банку приніс, і справжню довідку з роботи із достатньою офіційною зарплатнею, і довідку про власність квартири у Києві.

Документи прийняли, однак працівниця консульства дуже дивувалася: "Ви їдете один? Так надовго? А що ви там робитимете один так довго?". Через кілька днів отримав паспорт із відмовою та папірець із поясненням причини: "відсутність/недостатність документів, що підтверджують мету/необхідність поїздки". Через три місяці історія повторилася.

"Звичайно, зіграв свою роль мій вік", – розповідає Олексій.

"Молодий, неодружений хлопець, а таких не дуже охоче пускають, особливо греки. Їх можна зрозуміти через великий потік наших нелегалів, однак це не виправдовує поведінки працівників консульства щодо заявників. Наприклад, службовці, що формують чергу у приймальній, сиділи палили прямо у приміщенні. Після отримання паспорту я хотів підійти до віконця і дещо запитати, але мені просто махнули рукою, мовляв, іди звідси. Ще дуже неприємно те, що службовці-греки часто говорять до відвідувачів грецькою (наприклад "пішли за мною", "пройдіть сюди", "зачекайте", "стійте" тощо), ніби усі повинні її знати", – обурюється хлопець.

Киянці Тетяні Кремень консульство Німеччини відмовило через недостатню демонстрацію фінансової стабільності. Документи, за словами Тетяни, були у порядку, а претензії викликала відсутність роздруківки руху коштів на депозитному (!) банківському рахунку. Окремої уваги, розповідає Кремень, заслуговував стиль спілкування консульської представниці по той бік віконечка.

Ситуація із хамством у консульствах набула настільки широкого масштабу, що у 2007-му громадською ініціативою "Україна – зона культурного лиха" було започатковано конкурс "Золотий намордник".

Нагороду мала отримати консульська установа чи посольство, на який користувачі спеціального сайту подадуть найбільшу кількість скарг. Приводів для натхнення було безліч, один з них – це випадок, коли польський консул прилюдно нецензурно облаяв візитера, який неправильно припаркував автомобіля біля Польського Консульства у Києві.

Прес-секретар акції Уляна Ходорівська у коментарі "Українській правді. Життя" визнала, що на сьогодні ситуація трохи покращилася, тож нагородження цього року відкладено. Каже, скарг уже менше, але вони все одно продовжують надходити.

Туристка з величезним стажем, Кремень вважає, що врятувати проблему хамства у консульських установах може вирішити повна автоматизація візового клопотання, яка виключить вплив людського фактору. У приклад наводить посольство Великобританії, яке називає "улюбленим": "заповнення анкети та запис на співбесіду – в Інтернеті, подання документів займає 15 хвилин, а їхній розгляд – всього кілька днів".

"Свідомо чи ні, але консульства роблять усе, щоби люди були вимушені звертатися до посередників. Оскільки від початку до людей, що самостійно подають документи, ставляться насторожено та упереджено", – коментує ситуацію дівчина.

Погоджується з нею і львів'янин Олег Ш., кому відмова від австрійського посольства на початку 2008-го завадила покататися на лижах з друзями: "Ситуація з видачею віз українцям така, що задоволені всі, окрім простих оббивачів порогів консульств і посольств. Останні тішаться тим, як роблять гроші, посередники веселяться із ситуації добування грошей з лохів, держава тримає в узді чернь, бо також має своє: усі ці довідки, банківські виписки – то все ж не задарма робиться. От тому і є пропозиції на тіньовому ринку: одноразовий Шенген – €250, мультишенгенська віза на півроку – €600".

З метою дізнатися, які кроки здійснюються правоохоронцями у боротьбі із тіньовими посередниками, "Українська правда. Життя" направила запит до Служби безпеки України. Запит, як повідомили кореспонденту телефоном, отримали і розглядали 10 днів. Відповіді, однак, так і не надійшло: з'ясувалося, що працівники прес-служби не можуть його знайти.

Не свавілля заради, а безпеки для

Нещодавню звістку про нововведення з боку Чеської республіки деякі українські заявники сприйняли як зазіхання на їхні права та образливе порушення чехами чинної Угоди про спрощення оформлення віз між ЄС та Україною.

Як пояснили кореспондентові "Української правди. Життя" у представництві ЄС в Україні, рішення чеської сторони стосується тільки національних робочих довгострокових віз. Окрім України, таку вимогу чехи поставили іншим країнам, наприклад, Монголії, Кенії, В'єтнаму, Молдові.

Час проживання іноземних громадян у країнах Шенгену строком більше, ніж 3 місяці, регулюється національними законами країн-членів ЄС, а наявність таких вимог – це звичайна ситуація. Наприклад, бельгійці вимагають таку довідку про стан здоров'я від усіх іноземців, що планують проживати у країні довгий строк, навіть у громадян США.

Експерт ГО "Європа без бар'єрів" Ірина Сушко вважає, що це нововведення є черговим у спробі Чеської республіки запровадити протекціоністські заходи щодо власного трудового ринку в умовах кризи. Вона не відкидає обґрунтованості незадоволення українських заявників рішенням державних органів Чехії, однак зазначила, що дане цей прояв внутрішньої політики країни не є свідченням візової політики ЄС щодо України.

Що принесе Візовий кодекс ЄС?

Візовий діалог між Україною та Євросоюзом триває. За словами Голови Комітету з питань євроінтеграції Верховної Ради України Бориса Тарасюка, наразі розглядаються висунуті українською стороною пропозиції стосовно збільшення категорій громадян, які могли б скористатися спрощеною візовою процедурою.

Зокрема, представників неурядових організацій, релігійних громад, професійних об'єднань, туристів, власників службових паспортів тощо. Опрацьовується також українська ініціатива стосовно скасування візових зборів за оформлення шенгенських віз усім категоріям громадян України.

Прес-координатор представництва ЄС в Україні Давид Стулік розповів, що наприкінці 2009 року сторони обговорюватимуть подальші зміни до Угоди про спрощення оформлення віз.
На запитання кореспондента "Української правди. Життя" про зміни у візовому питанні у світлі нововведеної програми "Східне партнерство", Стулік зазначив намір ЄС скасувати у майбутньому короткострокові шенгенські візи для українців. Однак передбачити, коли це станеться, не взявся.

Натомість відзначив, що до кінця 2009 року планується прийняття Візового кодексу ЄС, згідно якого консульства будуть зобов'язані пояснювати причину відмови у візі, а заявникові забезпечуватиметься можливість апеляції.

За даними Бориса Тарасюка, майбутній Візовий кодекс ЄС має врахувати не тільки згадані пропозиції української сторони. Він також передбачатиме право держав-членів залучати для видачі віз компанії-посередники, плата за послуги яких не може перевищувати 50% від вартості самої візи. Поряд з цим правом Кодекс зобов'яже держав-членів забезпечити прямий доступ заявників до своїх консульських установ.

У контексті якості послуг Візовий кодекс міститиме положення щодо запровадження спільного інтернет-сайту, що надаватиме вичерпну інформацію про візові процедури. Він також регулюватиме можливості застосування державами-членами спрощеної процедури видачі віз для заявників із позитивною візовою історією, а також забезпечення державами-членами якомога кращих стандартів надання візових послуг, що передбачає належну кількість та кваліфікацію персоналу та створення умов для одноразового звернення для всіх категорій заявників.

За інформацією Тарасюка, Кодекс включатиме зобов'язання видавати багаторазові візи терміном дії від 6 місяців до 5 років за умови, якщо заявник може довести необхідність здійснювати регулярні поїздки до країн Шенгену (бізнес, офіційні делегації, освіта, наука, відвідання членів родини, моряки) та має позитивну візову історію, достатнє матеріальне забезпечення у країні походження, намір залишити територію держав-членів до закінчення терміну візи.

Що стосується візових відмов, то оскарження заявником рішення про відмову матиме розглядатися відповідно до законодавства держави-члена, що ухвалила остаточне рішення про відмову.