Парламентський тиждень: бюджет – уряду, землю – державі, погодинну оплату праці – людям

Минулого тижня Верховна рада прийняла ряд фундаментальних норм, що матимуть далекосяжні наслідки для економіки України. Парламентарі упродовж трьох днів так завзято приймали закони, що на п'ятницю їх вже не вистачило.

Парламентський тиждень розпочався з прийняття змін до бюджетного кодексу України (№ 2709). Цікаво, що жоден бюджет України з часу прийняття Бюджетного кодексу так і не був прийнятий згідно з прописаними у кодексі нормами. Втім, відсутність прямого зв'язку між законом і практикою – давня українська традиція.

Зазначений законопроект передбачає формульну систему трансфертних відносин між державою та більше ніж 12 тисячами місцевих бюджетів.

Документ також уточнює поняття та терміни у сфері бюджетного законодавства, пояснює основні функції розпорядників бюджетних коштів, конкретизує положення, що стосуються операцій з державним та місцевим боргом.

Поряд з цим, закон уточнює норми Бюджетного кодексу щодо особливостей виконання бюджетів у випадку несвоєчасного прийняття закону про держбюджет.

Закон був прийнятий, незважаючи на те, що запропонована редакція не відповідає правовій позиції Конституційного Суду.

Так, всупереч статті 95 Конституції України було розширено повноваження уряду. Тепер уряд може встановлювати, наприклад, порядок використання коштів стабілізаційного фонду та визначати інші бюджетні установи, які можуть бути головними розпорядниками бюджетних грошей.

Швидше за все, президент ветує цей закон, адже головної мети реформ – децентралізації бюджетного процесу – не досягнуто. Законопроект дає можливість урядові розпоряджатися коштами в ручному режимі.

Далі депутати змінили деякі закони, що стосуються подолання фінансової кризи (№ 3585). Акт носить яскравий лобістський характер на користь банків. Зокрема, Верховна Рада заборонила валютне кредитування фізичних осіб.

Фінансові установи зможуть видавати кредити в іноземній валюті резидентам винятково для оплати лікування і навчання за кордоном і тільки безготівковим переказом на рахунок нерезидента. Підприємці зможуть отримувати валютні кредити тільки у безготівковій формі і тільки маючи валютний прибуток.

Крім того, парламентарі прописали нову схему реструктуризації кредитів і ввели умовний мораторій на примусове виселення у 2009-2010 роках з житла, у якому прописаний отримувач іпотеки.

Ця норма діятиме у випадку, якщо відсотки за договором платяться вчасно або з максимальною затримкою до двох місяців, а також документально врегульоване питання реструктуризації боргу на погоджених з банком умовах.

Остання фраза ключова – вона дозволяє банкам нівелювати усю суть зазначеної новели. Банкіри визнають, що саме вони пролобіювали головні норми закону, намагаючись уникнути введення реального мораторію на вилучення квартир у боржників.

"Це те, що пропонувалося банками і внесене депутатом Юрієм Полунєєвим", – розповів журналістам голова правління банку "Форум" Ярослав Колесник.

Обмежили депутати і відтік валюти із країни. Фізичним і юридичним особам заборонили дочасно погашати кредити, отримані від нерезидентів.

Банки отримали право до кінця 2010 року реструктурувати борги фізичних осіб за кредитами, виданими до 1 жовтня 2008 року на суму до 1 мільйона гривень або у валютному еквіваленті за торішнім курсом НБУ.

З метою заохочення позичальників депутати зобов'язали банки через п'ять років щорічно знижувати на 0,25% основну суму боргу дисциплінованим клієнтам, а збитки від такої знижки відносити на свої валові витрати.

Одіозною нормою закону став пункт перехідних положень, який встановив обов'язковий продаж 50% обсягу надходжень в іноземній валюті протягом п'яти днів на міжбанківському валютному ринку через уповноважені банки.

Наразі не відомо, під які уповноважені банки введена ця новела, проте можна зазначити точно: банківські лобісти уже підраховують майбутні бариші.

Підсилює цю норму і вимога повертати валютний виторг в Україну після експорту товарів і послуг в строк до 90 календарних днів – раніше було 180.

Експерти не сумніваються: прийнятий закон набере чинності, враховуючи конституційну більшість депутатів, що проголосували за нього. При цьому вони вважають, що цей акт тільки ускладнить відносини між банками і позичальниками.

Продовжуючи бюджетну тему, варто звернути увагу і на прийняті зміни до держбюджету (№ 4503), названі гострословами "пивними". Депутати з підозрілою легкістю відмовилися від раніше передбачених на свою діяльність 90 мільйонів гривень і спрямували акцизні доходи на соціально вагомі справи.

Отже, з другого півріччя 2009 року акцизи на пиво зросли з 0,34 гривні до 0,54 гривні за літр.

З 1 серпня 2009 року акцизи на виноградні вина збільшено з 0,01 гривні до 0,25 гривні за літр. На вина натуральні з вмістом спирту та міцні, крім марочних, – з 0,5 гривні до 1,4 гривні за літр.

З цієї ж дати акцизи на вина з додаванням спирту та міцні вина з об'ємною часткою етилового спирту понад 20% зростуть до 0,34 гривні за літр. А на марочні вина збережеться діюча ставка – 0,5 гривні за літр.

Додаткові доходи від збільшеного акцизного збору планується спрямувати на лікування хворих на цукровий діабет – 160 мільйонів гривень, на забезпечення Львова водою – 105 мільйонів гривень та на створення музейної експозиції Шевченківського національного заповідника у Каневі – 22,5 мільйона гривень.

Не поспішаючи націоналізувати неефективні підприємства на користь держави, депутати пішли іншим шляхом – почали з простих громадян.

Закон про відчуження земельних ділянок для суспільних потреб (№ 3682) стане першим каменем, кинутим в город приватної власності.

Розгулятися є де. Наприклад, у той час, коли півмільйонний столичний масив Троєщина ніяк не дочекається обіцяного метро, мерія то батогом, то пряником намагається зігнати власників дачних ділянок з Русанівських садів.

Так само у Вишневому під Києвом влада вже давно запропонувала підприємствам та громадянам звільнити ділянки під будівництво об'єктів суспільної необхідності.

Широкий перелік суспільних потреб, під які центральна та місцева влада планують відчужувати земельні ділянки, вражає. До речі, він не вичерпаний, і формулювання закону надають повну свободу для фантазії місцевих адміністрацій.

Коли попередній закон вирішить питання відчуження земельної ділянки, постане питання, що з нею робити. Тут в нагоді стане інший документ – про загальні засади розвитку державно-приватного партнерства в Україні (№ 3447).

Це такий собі варіант закону про концесії. Державно-приватне партнерство буде застосовуватися зокрема у сфері пошуку корисних копалин та їх видобутку.

По суті закону влучно висловився Віктор Пантелеєнко, заступник міністра економіки. За його словами, державно-приватне партнерство стане альтернативою приватизації.

Не забули депутати і про село. Мабуть, під впливом спікера і його безсмертного "село гине" вони прийняли закон про оптові ринки аграрної продукції (№2137). Документ, переконані автори, захистить права селян, які здійснюють оптовий продаж сільськогосподарської продукції власного виробництва.

Відповідно до закону, оптові ринки прискорено просуватимуть харч від виробника до споживача, нададуть можливості для виходу на ринок сільськогосподарських товарів усім постачальникам і споживачам, а також скоротять втрати продукції.

Один із авторів законопроекту народний депутат Сергій Терещук підкреслив, що створення системи таких ринків – хоча б одного на область – дозволить вивести 20-30% аграрної продукції, вирощеної дрібними господарствами, з тіньового ринку.

Крім того, це дасть можливість забезпечити відкриті торги та формувати справедливі ціни для обох сторін.

Минулого тижня побачили світ зміни до деяких законів щодо сприяння підприємницькій діяльності (№ 4581), і це, кажуть експерти, ще одна справедливість.

Проект пропонує революційну норму: з метою спрощення здійснення підприємницької діяльності знижується вимога до статутного капіталу господарських товариств до однієї мінімальної заробітної плати.

Мінімальний строк довгострокової оренди державного та комунального майна встановлюється на рівні п'яти років. Крім того, законопроект спрямовано на зменшення кількості видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Так, від ліцензування звільняються проектування будівництва, реконструкція меліораційних систем, оптова торгівля насінням, діяльність у сфері соціальних послуг, виробництво, імпорт та утилізація хімічних джерел енергії, розведення домашніх тварин в племінних розплідниках, торгівля предметами мистецтва. Ліцензування має стати безстроковим.

В проекті закону про пожежну безпеку виключена норма про те, що забезпечення роботи пожежної охорони може фінансуватися з благодійних внесків.

Керівник проекту міжнародної фінансової корпорації (IFC) "Розвиток підприємництва в Україні" Санжар Ібрагімов визнає, що запропоновані в проекті норми дозволять спростити роботу бізнесу.

"Це найістотніше покращення бізнес-клімату за останні два роки після регулювання принципів контролю за підприємницькою діяльністю", – сказав він.

І це ще не все. Парламент ввів нову економічну категорію: погодинну оплату праці (№3253). На думку експертів, цей закон дозволить депутатам економити на виплаті зарплат робітникам, які працюють на їхніх латифундіях. Тим більше, що методики розрахунку закон не пропонує і мінімального розміру платні не вказує.

А він може бути таким. У першому кварталі 2009 року зарплата в Україні становила в середньому 1 736 гривень на місяць. У місяці 22 робочі дні по 8 годин. Ділимо зарплату на 176 робочих годин і отримуємо 9,8 гривні за годину.

У якості бонуса депутати визначили дату виборів президента, звільнили міністра транспорту і зв'язку Йосипа Вінського та завалили Житловий кодекс. Тому рішення регіоналів заблокувати у п'ятницю трибуну було логічним: перепрацювали.

Олександр Хміль

Економічна правда