Де рекапіталізація?

Будь-який відповідальний уряд не лише прагне підтримувати в країні стабільність, а й одночасно переконує громадян у тому, що його зусилля дають позитивний результат. У цьому плані дії українського уряду не лише передбачувані, а й закономірні. Чим спокійніше на душі у громадян, тим менше приводів для негативних коливань у економіки. У той же час, не можна допустити, щоб уряд одночасно заспокоював, заколисував і сам себе. Мовляв, усе йде за планом (хто його бачив?), економіка «уповільнює спад зростання». Недавно, будучи немов під гіпнозом, заперечували настання кризи, а тепер таким же чином можемо проспати її другу хвилю. Певні передумови для неї вже починають виявлятися. Вони проглядають хоча б у тому, що Нацбанк раптом допустив досить різке ослаблення гривні. До чого б це, якщо з черговим траншем МВФ, призначеним для стабілізації фінансового сектору, як нас переконують, не повинно бути жодних проблем?

Одночасно істотну нотку неспокою в суспільну свідомість внесли вкладники Укрпромбанку (Київ). У четвер обрана ними ініціативна група звинуватила Мінфін у зволіканні з прийняттям рішення про рекапіталізацію банку. Чи загрожує це чимось не лише вкладникам конкретного банку (їхні 200 тисяч, а тому нехтувати їхніми занепокоєністю й невдоволенням теж не можна), а й банківській системі всієї країни? Як вважають вкладники, які захищають свої кровні й тому вже вийшли мало не на рівень професійних фінансистів, така небезпека існує. Після 21 липня закінчується діючий у цьому банку мораторій на задоволення вимог кредиторів, яким банк винен $120 мільйонів. Щоправда, іноземні кредитори сьогодні мало нагадують горезвісного шекспірівського Шейлока. Вони згодні реструктуризувати (відсунути) погашення заборгованості. Але при цьому ставлять умову: держава має зберегти, рекапіталізувати банк. Проте вона не поспішає. Хоч Укрпромбанк і увійшов до сімки своїх товаришів по нещастю, рекапіталізація яких була визнана необхідною, до числа реальних «рекапіталістів» («Родовідбанк», «Укргазбанк» та «Київ») він не потрапив. Його вкладники не проти, що комусь пощастило більше, але зазначають, що до згаданої трійки увійшов лише один системний банк («Укргазбанк»). А «свій» вони називають не лише системним, а й ощадним, оскільки більш як половина його капіталу складається з грошей вкладників.

Як повідомив представник ініціативної групи Павло Горуля на прес-конференції, Укрпромбанк зробив усі необхідні кроки для виконання попередніх умов для рекапіталізації. Досягнуто попередньої домовленості із зовнішніми кредиторами, які підтвердили її у своїх листах. За словами Горулі, НБУ вважає ці листи достатнім аргументом. Однак Мінфін дотримується протилежної точки зору.

«Таким чином, Міністерство фінансів провокує серйозні ризики — банк (після скасування мораторію) можуть практично розірвати кредитори», — зазначає Горуля. «Ми як вкладники Укрпромбанку вимагаємо, щоб держава ухвалила максимально зважене, максимально оперативне рішення про рекапіталізацію Укрпромбанку, що дозволить не допустити соціального вибуху після 21 числа», — говорить він.

А до чого тут, власне, соціальний вибух? Як вважають вкладники, якщо Мінфін днями, що залишилися, не подасть уряду свій висновок щодо можливості рекапіталізації (відповідна заявка банку була подана ще 16 квітня), то неминуче постане питання про ліквідацію Укрпромбанку. І всі 200 тисяч вкладників прийдуть зі своїми вимогами (на 6 мільярдів гривень) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на рахунку якого коштів майже в півтора рази менше. Ці 200 тисяч будуть першими в черзі до грошей Фонду. І що тоді зроблять вкладники інших українських банків, які не можуть сьогодні отримати своїх грошей і позбавлені всіх надій на допомогу Фонду? Не будемо прогнозувати подальше… Вкладник Віктор Галета, відповідаючи на запитання «Дня», дуже лояльно виписав можливий сценарій: «Якщо Мінфін не подасть своїх пропозицій про рекапіталізацію, факт ліквідації Укрпромбанку знищить усі твердження про стабілізацію банківської системи».

Слід сказати, що аналогічна ситуація й у іншому великому системному банку — «Надра». Свій план ліквідації потенційного банківського нариву, здатного охопити всю країну, вчора запропонував народний депутат, лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк. Він нагадав, що Кабмін підписав з Міжнародним валютним фондом меморандум, згідно з яким «Надра» й Укрпромбанк мають теоретичну можливість отримати так звані кошти рекапіталізації. «Це гроші, що дадуть можливість банкам жити й розрахуватися по депозитних внесках, тож зараз — усе в руках уряду, — сказав Яценюк і підсумував: — Я бачу можливість розрахуватися за всіма зобов’язаннями як банку «Надра», так і Укрпромбанку».

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ