Іноземні інвестори залишаються в Україні

Точка зору

Фондовий ринок України важко переживає кризу. Обсяги торгів на біржах за півроку знизилися удвічі. Кількість рахунків власників іменних цінних паперів скорочується. Ринок потерпає від відсутності цивілізованого законодавчого врегулювання.

Як оцінює ситуацію у секторі державний регулятор? Яких заходів він планує вжити? Ці питання, поряд з іншими, обговорювалися на щорічному форумі ПФТС, який проходив наприкінці вересня в Алушті.

"Економічна правда" вже опублікувала звернення до учасників заходу економіста Ігоря Мітюкова та промову віце-президента КУА "Кінто" Анатолія Федоренка. Заключну частина проекту представляє виступ члена Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Миколи Бурмаки.

– Всі фінансові експерти поділилися зараз на дві групи: на песимістів, яких більше, і оптимістів, яких менше, і вони стримані. Реалісти, якщо вони є серед експертів, більш близькі до песимістичної оцінки ситуації і перспектив.

"Світ на порозі сплеску нової посиленої рецесії", – вважає австралійський економіст Стефан Лонг. Або, наприклад, ще один його вислів: "Світ переживає серйозний ризик чергового кредитного краху".

Тобто, спеціаліст дуже серйозно оцінює перспективи світової кризи глобальної заборгованості. На це накладаються локальні кризи: очікування масового безробіття у розвинених країнах та криза на ринку нерухомості.

За деякими оцінками, у Китаї в найближчі два-три роки ціни на комерційну нерухомість впадуть удвічі. Дуже критично оцінюються заходи щодо рефінансування, які, на думку багатьох фахівців, не можуть врятувати банківську систему.

Приголомшливі цифри. Федеральна резервна система має зобов'язань на 12,8 трильйона доларів, це річний ВВП США. Зобов'язання, взяті у борг для порятунку банківської системи країни, у розрахунку на одного американця складають 42 тисячі доларів. Це у 14 разів перевищує грошову доларову масу, що обертається у світі.

Такі цифри, звичайно ж, не сприяють оптимізму. Цілком риторичним виглядає питання: це початок кінця чи кінець початку? Воно спонукає також дуже уважно поставитися до слів ще одного американського економіста, який ставить під сумнів функціонування самої системи і називає нинішню кризу "матір'ю всіх криз".

Це найбільша криза за всю новітню історію розвитку світової економіки. Якщо говорити про аналітиків-оптимістів, то вони дуже стримані. Вони констатують, що на нинішньому етапі вдалося уникнути найгіршого сценарію.

Наші розрахунки показують, що у 2009 році не буде зростання емісійної діяльності, і цей спад відбудеться, перш за все, за рахунок спаду ринків корпоративних облігацій та інститутів спільного інвестування. Найщасливішим періодом для українського фондового ринку були 2006-2007 роки, але чи повторяться вони знову?

Разом з тим, левову частку у загальному обсязі торгів цінними паперами займають позабіржові угоди. Зверніть увагу, що найбільші обсяги торгів у 2006-2007 роках припадають на четвертий квартал – 175,52 мільярда гривень і 258,47 мільярда гривень, тому що інвестори фіксували прибуток.

Окремо стоїть четвертий квартал 2008 року, де обсяги торгів менші порівняно з третім – 241,39 мільярда гривень і 246,03 мільярда гривень. Це свідчить про розгубленість на фондовому ринку. Учасники не знали, виводити капітали чи ні.

Але, думаю, операційні можливості українського фондового ринку досить високі, і можливо, у третьому і четвертому кварталах ми побачимо тенденцію спокійних фондових 2005-2007 років.

Обсяги торгів на фондових біржах України у першому півріччі 2009 року знизилися майже удвічі до 9,61 мільярда гривень порівняно з першим півріччям 2008 року. Але криза має і очисний ефект, демонструючи всі проблеми фондового ринку України.

Без нових технологій, інструментів та нових користувачів фондовий ринок буде розвиватися еволюційно, а значить, довго. Ми прогнозуємо дворазове падіння обсягу організаційного біржового ринку у 2009 році і відхід на позиції 2005-2006 років.

Біржовий фондовий ринок України важко переживає кризу. Кількість рахунків власників іменних цінних паперів коливається. Це пов'язано з процесами, які відбувалися протягом 2008-2009 років на ринках акцій.

Відносно різке зменшення у липні 2009 року кількості власників іменних цінних паперів, з 12,9 до 12,5 мільйона, відбулося за рахунок непогашення корпоративних облігацій, у першу чергу, житлових, викупу паперів закритих фондів тими, хто встиг з них вийти, банкрутств і реорганізацій підприємств.

Ми спостерігаємо таку тенденцію у зв'язку з прийняттям закону про акціонерні товариства, їх реорганізацією в інші форми власності, зокрема, у товариства з обмеженою відповідальністю.

Немає нічого несподіваного і в різкому зменшенні кількості угод у кризові чотири квартали на організованому фондовому ринку України. Ця тенденція характерна для всіх міжнародних фондових бірж.

Хоча у другому кварталі 2009 року ринок відновив свої позиції порівняно з першим кварталом. При цьому три чверті операцій, що здійснюються на фондовому ринку України, це операції за участю резидентів і 25% – за участю нерезидентів.

Втечі іноземних інвестицій з українського фондового ринку не відбулося, незважаючи на неоднозначні процеси і зменшення присутності нерезидентів. Тобто, ринок завмер, включно з іноземними інвестиціями.

Крім того, не зменшується кількість іноземних компаній, які у статутних фондах українських корпорацій володіють пакетом більш ніж 10%, і це теж доводить: нічого критичного не відбувається. На 1 квітня 2009 року 1 459 українських корпорацій мали власників-нерезидентів, що володіють більш ніж 10% акцій у статутному капіталі.

Звичайно ж, криза позначилася на професійних гравцях фондового ринку. Різко збільшилася кількість учасників, які йдуть з ринку, і неважливо чому – через санкції, позбавлення ліцензії чи з власного бажання.

Закриваються офіси, люди звільняються, знімаються вивіски, складається акт про відсутність за місцезнаходженням. Протягом 2009 року більш ніж у п'ять разів збільшилася кількість перерваних ліцензій, призупинився прихід нових учасників на фондовий ринок країни, різко зменшилася кількість виданих ліцензій.

Є чимало правових труднощів. Ми вносимо зміни у нормативний акт ДКЦПФР №1542. Зокрема, його четвертий і п'ятий пункти є дуже складними.

Зараз немає нормативно-правового акта щодо боротьби з маніпулюванням на ринку цінних паперів, а це ризики не тільки для учасників біржової торгівлі та фондових бірж, але і для інвесторів. Для регулятора це головний біль, тому ДКЦПФР намагатиметься прийняти такий документ.

У грудні 2008 року внесено зміни до закону №801, якими введено адміністративні санкції за маніпулювання. Не виключено, що у найближчі три-чотири роки комісія буде ініціювати запровадження кримінальної відповідальності за такі порушення.

Наявність такої норми у національному законодавстві вважається правилом хорошого регуляторного тону. Зрештою, зробити це нас змушує FATF – за прикладом відповідальності за торгівлю інсайдерською інформацією.

Оприлюднені нами проекти – це результат роботи стратегічної групи, яка сформована за ініціативою провідних учасників ринку цінних паперів і схвалена ДКЦПФР. Однією з об'єктивних причин її створення є запровадження закону "Про акціонерні товариства" та уточнення визначення біржового курсу цінних паперів.

Виявилося, що український регулятор разом з учасниками ринку спіткнувся об класику, яка існує багато років на розвинених фондових ринках. Тим не менше, з біржовим курсом у нас склалася унікальна ситуація.

Регулятор, звичайно ж, буде захищати права інвесторів, у першу чергу, національних. Мова йде про відкриті фонди, тому що від чіткого визначення біржового курсу та використання цього механізму залежать і доходи учасників відкритих фондів. Наразі це питання залишається відкритим.

У лютому-листопаді 2008 року на фондових біржах анульовано 2,8% угод. При цьому дві третини з них – у день укладання. Хіба це не маніпулювання? А як відкритим фондам розраховуватися з учасниками? Доплачувати чи знімати за переплачене?

Кажуть, є Цивільний кодекс, який дозволяє укладати та розривати угоди. Але тоді це не біржа і не ринок. З введенням угод "T+3" різко впала кількість анульованих угод – інвестори самі побачили ефект. Зараз обговорюється питання "T+0".

Сьогодні сім бірж здійснюють операції репо. Нормативного врегулювання цього явища немає. Ми спостерігаємо ситуації, коли продаж і зворотний викуп відбувається за однаковими цінами. Це теж маніпулювання, і ми цю проблему будемо вирішувати.

Український фондовий ринок дозрів також до нормативного врегулювання маржинальної торгівлі, впровадження інтернет-трейдингу з комплексом всіх питань, пов'язаних з електронним обігом та електронним цифровим підписом.

Новини

27 Січня 2024

Експорт брухту з України у 2023 році зріс в 3,4 раза

26 Січня 2024

У минулому році турецькі металурги виробили 33,71 млн тонн сталі

В Україні завершили монтаж першої вітротурбіни

Уряд розробляє пільгові програми оренди житла для українців

На ЗАЕС може виникнути нова загроза ядерній безпеці

УЗ охоронятиме інфраструктуру за допомогою дронів

Попередньо всі держави ЄС погодили виділення 50 млрд євро Україні

Система бронювання працівників потребує якісного оновлення – Наталуха

Автогаз у мережах АЗС продовжує дешевшати

Вартість фрахту суден з портів Одеси продовжує падати 

США витратить 254 млн дол на декарбонізацію промисловості

Українська промисловість збільшує споживання електроенергії

УГД запустила в експлуатацію нову свердловину

Україна через потепління скоротила споживання електрики

Аграрний комітет Ради схвалив ліквідацію багатомільярдного корупційного ринку – Кисилевський

Tata Steel отримає від Лондону меншу допомогу на декарбонізацію у порівнянні з європейськими компаніями

ВСІ НОВИНИ ⇢