Достукатися до Януковича: остання спроба Варшави

Візит Віктора Януковича до Польщі напередодні саміту Україна-ЄС Варшава розглядає як допомогу на шляху підписання Угоди про асоціацію. Утім, польські оглядачі скептичні щодо успіху цієї місії.

Зустріч у містечку Вісла на півдні Польщі проходила у форматі "без краваток". Польський президент Броніслав Коморовський, його словацький колега Іван Гашпарович та український – Віктор Янукович – у розмові з журналістами підкреслювали дружню атмосферу спілкування, яке відбулося у четвер, 21 лютого на засніженому гірському курорті, що на кордоні Польщі і Словаччини. "Ми зустрілися у колі добрих сусідів і друзів", – наголосив Коморовський на прес-конференції по завершенні зустрічі.

Навіщо польська допомога?

Головною метою спілкування з українським президентом напередодні саміту Україна-ЄС, що відбудеться 25 лютого у Брюсселі, глава польської держави назвав допомогу Україні у виконанні вимог, які Європейський Союз висунув, аби створити передумови для підписання Угоди про асоціацію. Як відомо, у грудні Рада ЄС сформулювала низку вимог до українського керівництва, які стосуються насамперед проблеми вибіркового правосуддя, усунення недоліків, які завадили минулої осені провести вільні парламентські вибори, а також забезпечення свободи слова. Броніслав Коморовський після зустрічі з Віктором Януковичем зазначив, що почув у розмові з українським колегою "позитивний сигнал". "Як ми знаємо, Янукович у Брюсселі зможе представити пакет досягнень, а також зрушень у реформах, які заплановано здійснити на виконання вимог ЄС", – зазначив польський президент.

Передумови для підписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС будуть головною темою і на саміті у Брюсселі. Для чого Віктору Януковичу за кілька днів до саміту терміново їхати для "дружної бесіди" до Польщі? "Імідж Януковича у Європі дуже негативний. Польський президент для цього – головна контактна особа в ЄС. Адже інші європейські лідери, такі як канцлер Німеччини Анґела Меркель уникають зустрічі з Януковичем. Тому Коморовський залишився останнім каналом, через який можна надіслати меседж українському президентові", – зазначив у розмові з Deutsche Welle експерт варшавського аналітичного центру Demos Europa Адам Бальцер.

Проблема, яка має конкретні прізвища

Про політичних в’язнів в Україні європейські дипломати говорять зазвичай загальними фразами, вказуючи на "проблему вибіркового правосуддя". Натомість Броніслав Коморовський користуючись своїми довірливими стосунками з Віктором Януковичем і неформальним характером зустрічі у Віслі, дозволив назвати цю проблему на ім’я: Тимошенко і Луценко. "Хочу висловити моє особисте переконання і мій оптимізм щодо цілої низки жестів і рішень, які президент Янукович пообіцяв здійснити у питанні, яке є дуже суттєвим з точки зору відновлення позитивного іміджу України у країнах ЄС і яке є пов’язаним із прізвищами Юлії Тимошенко та Юрія Луценка", – сказав президент Польщі.

"Той факт, що Коморовський згадував прізвища Тимошенко і Луценка належить передовсім розглядати як новий сигнал з боку європейської спільноти щодо того, що Україна повинна здійснити якісь конкретні кроки", – прокоментував для DW експерт Польського інституту міжнародних відносин Ігор Любашенко. Адам Бальцер, утім, сумнівається, що у справах політичних в’язнів в Україні, попри обіцянки Януковича, варто очікувати якихось зрушень. "Янукович дуже зацікавлений у тому, щоб Тимошенко і Луценко залишалися у в’язниці. Про це свідчать і звинувачення у вбивстві [депутата Євгена Щербаня, Ред.], висунуті Тимошенко декілька тижнів тому, які можуть обернутися для неї довічним ув'язненням", – зазначає польський експерт.

Польщі знадобиться нова стратегія?

Ігор Любашенко нагадує, що офіційно Рада ЄС не вимагала саме звільнення Тимошенко і Луценка як передумови для підписання Угоди про асоціацію. Якими саме жестами з боку українського керівництва у цьому питанні задовольниться Євросоюз прогнозувати важко, зазначає експерт. "Як і у випадку інших вимог, у питанні вибіркового правосуддя залишається широкий простір для інтерпретацій щодо того, що саме можна вважати успішним виконанням вимог", – каже експерт. Якщо Варшава схильна радше до компромісного рішення і сподівається підписати Угоду про асоціацію з Україною на саміті Східного партнерства у листопаді у Вільнюсі, то в інших європейських столицях на це питання дивляться більш скептично і вимагатимуть повного виконання сформульованих Радою ЄС вимог, зауважує Любашенко.

У випадку, якщо, попри зусилля польського керівництва, Україна так і не скористається шансом підписати у Вільнюсі Угоду про асоціацію Варшаві доведеться переосмислити свою політику щодо східного сусіда, вважають співрозмовники DW. "Починаючи з останніх президентських виборів, Україна невпинно скочується у напрямку авторитарного режиму. Гадаю, якоїсь миті наш уряд зрозуміє, що Янукович "безнадійний" і позитивно вплинути на цього неможливо", – наголошує Адам Бальцер.

На його переконання, Польща має налагоджувати контакт з українською опозицією, збільшувати підтримку громадянського суспільства в Україні і підтримувати інтереси українських громадян у таких принципових питаннях як подальше спрощення видачі віз.

Євген Тейзе