Валерій Литвицький: "Економіка виходить із піке, але ще не все в шоколаді"

Акцизи на пиво та вартість залізничних квитків спричинять нову хвилю інфляції. МВФ не відмовить Україні в новому транші запозичень. Долар восени дорожчати не буде. Про ці та інші тенденції життя України в період фінансової кризи журналістам розповів керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький. Свої питання ставила й Інтернет-газета "СЕЙЧАС".

– Останнім часом ми спостерігали незначний ріст курсу долара. Чи є у Вас прогноз його поведінки надалі?

– За останні три дні на міжбанківському валютному ринку курс повернувся у межі 7,66-7,67 гривень за долар. До цього ми бачили зростання на 5-6 копійок, але воно не викликає занепокоєння. З початку року курс зміцнився, тому ми не будемо витягати гармати і стріляти по горобцях. Ці коливання абсолютно неспівставні з тими, які були в четвертому кварталі минулого року. Якщо Нацбанк буде вважати, що коливання надмірні, він вийде на міжбанк, як робив це останні три дні.

– Хто ж тоді впливав на здорожчання американської валюти?

– Відомо, що на ринок час від часу намагаються вплинути ті, кого називають валютними спекулянтами, а насправді це бізнесмени, які грають на різниці курсу. Центральний банк має бути готовим до таких дій, і ми маємо інструменти, щоб зважувати коливання. Є ще й чинники психологічні. Це – певні очікування, які формуються у тому числі й політиками. А були й такі, що пов’язані з роботою МВФ в Україні. Пригадайте: недавно було багато шуму – то не в той день приїхала голова місії, то з'явилася інформація з посиланням на анонімні джерела, що кредиту взагалі не буде. Ці чинники дещо нейтралізовані, але вони діють.

Цієї осені долар не повинен значно подорожчати

Крім цього, є фактори, які я, як економіст, ставлю на перше місце. Але вони не сприймаються публікою. Я кажу про такі фундаментальні речі, як притоки і відтоки валют. У платіжному балансі відбуваються певні зміни. Падіння обсягів експорту у травні залишається на тому ж рівні – 52%, а що стосується імпорту, ми мали падіння 59%, і воно вже уповільнилось.

– Деякі експерти прогнозують, що восени доллар піде вгору. Адже фінансові установи мають великі борги перед іноземними кредиторами, термін сплати яких припадає на початок вересня. Вони активно скуповуватимуть валюту. Чи вплине це на курс долара?

– Нам варто враховувати не лише сезонні фактори. Восени валюта традиційно дорожчає. Але є декілька причин, які дозволяють говорити про те, що цієї осені значного подорожчання долара ми не очікуємо. Повторюю, у травні вперше за рік співвідношення експорту та імпорту було позитивним. Ці процеси будуть набирати силу, тому можна розраховувати, що чистий приток валюти перевищить відтік.

Треба враховувати ще такий чинник, як експорт нового урожаю, так що приток валюти восени може посилитися. Можна розраховувати на приватизацію. Якщо буде певний консенсус, то ряд об'єктів можна приватизувати. Девальвація, яка буда восени минулого року, неможлива. То була девальвація очікувань, вона підтримувалась політиками. Підтримувалась словом, підтримувалась телебаченням. Минулого року у нас не було програми "стенд бай", ми не знали, якою буде ціна на газ. Тому Нацбанк не став виходити на ринок палити резерви лише тому, що хтось сказав: "Я хочу таку цифру".

– Чи варто нам стовідсотково розраховувати на продовження співпраці з МВФ?

– Є підстави очікувати на позитивний результат. Ситуація не змінилася. Ми хочемо отримати кошти – не стільки для підтримання платіжного балансу, скільки для бюджету. І є розуміння ситуації з боку МВФ. Звісно, якщо взяти кошти для того, щоб підвищити зарплати, це не викличе схвалення у керівництва фонду. Але якщо вони допоможуть обслуговувати зовнішні борги, щоб у країни не було ризиків дефолту – то в цьому зацікавлена не тільки Україна, а й МВФ.

– Кількість проблемних кредитів у банках зростає. Чи призведе це до масової націоналізації фінансового сектора?

– Широким фронтом націоналізовувати банки малоймовірно. Є певна межа в бюджеті. Нам треба надолужити час у реструктуризації. Адже націоналізація відбулася, а реструктуризація – ні. Нам потрібен новий менеджмент, новий контроль за цим менеджментом. Нічого цього не було зроблено в тих банках, де діє тимчасова адміністрація. У проблемні банки має прийти приватний інвестор. Я думаю, це буде основна вимога МВФ для надання наступного траншу – прискорити рекапіталізацію з послідуючою приватизацією. Без цього кредит буде поставлений під питання.

– Держкомстат оприлюднив дані по інфляції за перші півроку. Що відбувається зі споживчими цінами?

– Цього року інфляція уповільнилась – і це світло в кінці тунелю. Зараз її темпи майже вдвічі менші, ніж за перше півріччя минулого року. У нас був дуже складний початок, у січні інфляція склала 2, 9%, у червні – 1,1%. Це майже втричі менше, ніж на старті, але майже вдвічі більше, ніж у травні. Таке прискорення – не в темпі "крещендо", але воно відбулося дещо неочікувано, мій власний прогноз був менший. Я не думав, що ті чинники впливу на інфляцію, які не пов’язані безпосередньо з грошовою діяльністю, можуть так спрацювати.

Червнева інфляція – продукт адміністративного регулювання

Я маю на увазі адміністративні заходи. Подивіться на цифри – у червні інфляція продовольчих товарів склала 0,9%, це найменший місячний показник у цьому році. Непродовольчі товари – одяг, взуття – подорожчали усього на 0,1%. Інфляція цін на побутову техніку взагалі в мінусі.

Але є інші фактори – ціни зросли за рахунок підвищення акцизів на тютюн та алкогольні вироби, здорожчання транспортних та комунальних послуг. Такого підняття тарифів на житло ще не було. На 7,7% підняла ціни залізниця, на 9,5% збільшився пивний акциз. Я не кажу, що не треба підвищувати акцизи, але треба це якось так робити, щоб не за один місяць підвищувати все.

– Які прогнози на інфляцію до кінця року?

– Червнева інфляція – це повністю продукт адміністративного регулювання. Сподіваюсь, що вона стане винятком цього року. Не будуть же щомісяця зростати акцизи, комунальні та транспортні тарифи… Швидше за все, і інфляція, і спад економіки за рік буде вимірюватись двозначною цифрою. Але я маю надію, що спад економіки буде нижчим максимуму (22,9% у 2004 році). Інфляція, гадаю, буде більшою 10%, але меншою, ніж у грудні минулого року (17,7%. – "СЕЙЧАС").

Маю надію на промисловість та будівництво

– Чи пройдене вже дно кризи?

– Є ознаки стабілізації в ціновому сегменті і на валютному ринку. Принаймні, немає девальвації, а коливання просто віддзеркалюють роботу ринку і нашу роботу. Це позитивні тенденції, але криза ще не пройдена. Економіка у січні була у глибокому падінні, тепер вона виходить з піке, але ще не все в шоколаді. Я маю надію на промисловість та будівництво. Все-таки промисловість три місяці поспіль тримає рівень виробництва – мінус 31%. Добре, що вона не бере лопату і не копає нове дно, але точку розвороту ще не знайдено. І тут важливо не те, що вона піде на підйом, а під яким кутом.

Важко сказати, скільки триватиме стагнація. Минулого року прогнозували, що криза буде короткостроковою, ми швидко у неї зайдемо і швидко вийдемо. Але подолання кризи – справа не одного року.

Елена Павленко