Їсти хочеться всім

Точка зору

Локальні торгові мережі тіснять великих гравців. Хто формуватиме український ринок продуктового ритейлу в майбутньому?

Інфляція вже не перший рік є “дви­гуном” української торгівлі. Торік зрос­тання роздрібного товарообігу продуктових мереж знову було обумовлено збільшенням інфля­ції, а не статків українців. І не тим, що вони стали їсти більше. За попередніми оцінками компанії GT Partners Ukraine, обсяги продажів українських продуктових мереж 2017 р. збільшилися, як мінімум, на 15% і перевищили 250 млрд грн. У натуральному вираженні показник реалізації товарів залишився на позаторішньому рівні.

Згідно з дослідженням компанії GfK, торік витрати на споживчий кошик (включає більше 80 товарних категорій: продукти харчування, напої, миючі засоби, побутова хімія, предмети особистої гігієни) зросли на 19% у порівнянні з показниками 2016 р. При цьому, як зауважила Марина Забарило, керівник Споживчої панелі домогосподарств компа­нії GfK, це зростання обумовле­не подорожчанням придбаного. Тоді як реальне (кількісне) споживання практично не змінилося — збільшилось лише на 0,1%.

Роздрібний склад

З урахуванням того, що якісь компанії йдуть з ринку, якісь приходять, загальна кіль­кість гравців продуктового ритейлу останніми роками кардинально не змінюється. Торік в країні з’явилися такі мережі, як “Купава маркет” (чотири магазини) в Терно­полі та “Щедрий маркет” (чотири магазини) у Луцьку. Крім того, інвестиційна група VolWestGroup (мережа “Наш Край”) після підписання в січні минулого року до­говору про співробітництво з міжнародною групою Spar International почала розви­вати в Україні мережу SPAR. У 2017 р. було заплановано відкрити 15 магазинів, а в найближчі три роки — 50 торговельних точок за рахунок власних супер­маркетів. Новачки на ринку з’являються і цьогоріч. Зо­крема, ЗМІ повідомляли, що ресторанна компанія L’Kafa Group в березні відкриє в Києві свій перший “магазин біля дому” “Базар Експрес”. Ресторатори планують за два-три роки створити мережу з 30-40 точок.

З 2016 р. перша десятка ритейлорів утримувала 32% ринку

Помітною тенденцією 2017 р. став активний розви­ток локальних торговельних мереж, що охоплюють один економіко-географічний регіон. Деякі місцеві мережі завоювали більшу лояльність споживачів, таким чином по­тіснивши на своїх ринках ве­ликих ритейлеров. За словами Ігоря Гуглі, директора консал­тингової компанії GT Partners Ukraine, торік у сегменті міні-маркетів найактивніше зростали такі мережі: “Точка” (47 магазинів) в Одесі, “Файно Маркет” (63 магазина) у Кропивницькому, а також київська мережа “ЛотОК”. Наприклад, “Файно Маркет”, за даними компанії, у 2017 р. відкрив 18 нових магазинів. А мережа “ЛотОК”, яка на­лічує 87 торгових точок, лише минулого року відкрила 22 нових “магазини біля дому”.

Активність локальних грав­ців обумовлена зосередже­ністю в регіонах, які їм добре знайомі й зрозумілі. А також їхнім розвитком переважно в найзатребуванішому наразі форматі “магазини біля дому”. Для таких магазинів простіше знайти підходящі приміщен­ня. Крім того, як зазначила Анастасія Вишняк-Кулагіна, виконавчий директор мережі продуктових супермаркетів DIGMA (м.Харків; 32 ма­газини), в основі формату “магазину біля дому” вже “закладена” висока ступінь лояльності споживачів за рахунок локації: таким мага­зинам простіше диференцію­ватися, знаходити переваги, які дозволяють збільшувати лояльність споживачів.

На думку Олексія Доро­шенка, генерального дирек­тора Української асоціації постачальників торговельних мереж, регіональні мережі виживають і розвиваються ще й тому, що “паразитують” на постачальниках товарів, порушуючи договори оплати поставленої продукції. “Хоча є окремі постачальники, які працюють за передоплатою або за фактом поставки товару, в основному мережі розраховуються протягом 30-60 днів”, — пояснює пан Дорошенко.

Ще одна можлива причи­на активності регіональних гравців криється у статис­тиці лідерів ринку, які дещо збавили темпи розвитку. Зокрема, група компаній Fozzy Group торік сфокусу­валася на розвитку мережі “Фора” в межах столичного регіону. Як зауважив Ігор Гугля, компанія також стала більше уваги приділяти своєму дискаунтеру Thrash!, відкриваючи ці магазини на місці найменш рента­бельних “Сільпо” і даючи, таким чином, другий шанс торговельноїї локації. Дещо знизив темпи розвитку лідер вітчизняного рин­ку ритейлу — корпорація “АТБ”. Якщо 2016 р. компа­нія відкрила 111 магазинів, то 2017 р. — 78. За словами Бориса Маркова, генераль­ного директора корпорації “АТБ”, “зменшення кіль­кості відкритих торгових точок у 2017 р. порівняно з попереднім роком пов’язано передусім з посиленням основних вимог, які ком­панія висуває до об’єктів, що купуються або беруться в оренду для відкриття нових магазинів торговель­ної мережі. Впровадження нової концепції магазинів торік також вплинуло на ці показники”. Наразі в торговельній мережі “АТБ” вже працюють 44 оновле­ні дискаунтери. У планах компанії на поточний рік — реконструкція ще 50 магазинів.

Також нагадаємо, що наразі компанія націлена на завоювання західного регіону країни і розширення логістичної інфраструктури мережі. Так, наприкінці 2016 р. компанія придбала декілька магазинів мережі “Барвінок”, а торік викупи­ла частину активів мережі “Колібріс”. Цього року, за словами пана Маркова, корпорація “АТБ” планує відкрити понад 100 нових магазинів, переважно в західному регіоні, Одеській області та Києві.

У поточному році мають намір також активно розви­ватися й інші великі гравці. Зокрема, Анна Панасюк, ди­ректор з маркетингу мережі “ЕКО Маркет”, зазначила, що у компанії “ЕКО Мар­кет”, яка торік взагалі не відкривала нові магазини, на 2018 р. серйозні, амбітні плани. Проте, на жаль, не уточнила, які саме.

Елементи консолідації

Активні­ший роз­виток ло­кальних гравців порівняно з великими мережами не може тривати нескінченно. Деякі експерти вва­жають, що збільшення кількості локальних гравців — це тимчасове явище на українському ринку продуктового ритейлу.

З огляду на плани розвитку великих гравців, а також на західні тенденції в торгівлі, великі мережі поступово поглинатимуть дрібних гравців  і нарощуватимуть свою ринкову частку. “Поки окремі локальні мережі розвиваються, тому що не знайшли свою нішу, — вважає Олексій Доро­шенко. — Вони генерують збитки, торговельна мережа окупається за наявності 50 магазинів і більше. Тому мало хто з локальних грав­ців витримає конкуренцію з великими ритейлорами, і регіональні мережі в пер­спективі підуть з ринку”. Тобто, на думку експерта, незважаючи на нинішню розрізненість ринку, його консолідація неминуча. “Український ринок про­дуктового ритейлу наразі складно назвати високо­консолідованим. Великі гравці переважно ведуть боротьбу за локації, а не за сам бізнес. Це пов’язано з тим, що потенційні пре­тенденти на “поглинання” не мають чіткого позиціо­нування, а також з дефіци­том відповідних торгових площ, — зазначила Анаста­сія Вишняк-Кулагіна. — Але консолідація ринку — це світовий зростаючий тренд, що дозволяє гравцям на­ростити частку, посилити позицію на ринку і запро­понувати цікавішу ціну за рахунок економії на масштабі. І Україна — не виняток”.

Прикладом укрупнення гравців стало придбан­ня влітку минулого року компанією Auchan дев’яти гіпермаркетів “Караван”. Завдяки цій операції міжнародний ритейлор збільшив кількість торго­вих точок в Україні до 20, їхня сумарна площа склала 160,6 тис.кв.м. Це дозволи­ло компанії ввійти в нові для мережі міста — Харків, Дніпро, Житомир, Чер­нівці.

Слід зазначити, що не всі присутні на українському ринку міжнародні гравці так динамічно розвива­ються. Судячи з усього, перспективним вважа­ють український ринок в компанії Novus, адже, як зауважив Ігор Гугля, це чи не єдиний оператор, який останніми роками будує в країні великі магазини “з нуля”.

Компанія Billa, яка працює в Україні з 2000 р., навпаки, покинула деякі регіони присутності. Зокре­ма, у ритейлора були мага­зини в Дніпрі, Запоріжжі, Харкові, Одесі, Нікополі, Краматорську, Херсоні. Представники компанії заявляли про плани розви­ватися в столиці. На запит БІЗНЕСа в компанії не відповіли. Виходячи з від­критої інформації, наразі у цій міжнародній мережі 13 магазинів в Києві, по одному — в Борисполі та Вишгороді, а також супер­маркет в Житомирі.

Поки частка великих компаній на українському ринку продуктового ритей­лу невелика. Як зауважив Ігор Гугля, якщо в євро­пейських країнах на пер­шу трійку-п’ятірку гравців припадає мало не поло­вина ринку, то в Україні 2016 р. Топ-10 ритейлорів утримували 32% ринку. За даними експерта, кількість міні-маркетів в Польщі, наприклад, в 15 разів вища, ніж в Україні. Тому потенціал для розвитку в Україні як дрібних, так і великих ритейлорів ще досить високий. І коли саме відбудеться очікувана концентрація ринку, поки прогнозувати складно. Ймовірно, цьому сприяти­ме підвищення добробуту і купівельної спроможності українців.

Формати

Різні дослідницькі компанії по-своєму структурують роздрібні канали прода­жів і формати магазинів. Проте аналітики сходять­ся на думці, що останнім часом найактивніше розвиваються магазини невели­ких площ і легкої доступності.

За даними дослідження компанії GfK, якщо 2016 р. за темпами зростання в Україні лідирували дискаунтери і Cash&Carry, то минулого року — спеціалізовані магази­ни, гіпермаркети і “магазини біля дому”. За словами Мари­ни Забарило, спеціалізовані магазини нарощували оборот за рахунок збільшення частки до­рожчої продукції в асортимен­ті, що дозволило залучити но­вих покупців, а гіпермаркети, навпаки, пропонуючи дорожчу продукцію, втратили частину своїх покупців, але при цьому покупці, що залишилися, стали купувати в гіпермаркетах частіше.

Також, за даними Споживчої панелі домогосподарств компа­нії GfK, торік вдвічі збільшилася кількість інтернет-покупок, хоча їх частка в загальній структу­рі реалізації товарів повсяк­денного попиту залишається незначною — 0,1%. “Цікаво, що середні витрати на покупку в інтернеті зменшилися, а частота і розмір покупки збільшилися, що свідчить про те, що покупці стали частіше купувати онлайн не лише парфумерію та дорогу косметику, як це було в минулі роки, а й продукти харчуван­ня”, — зауважила Марина За­барило.

Можливо, з урахуванням зростаючої популярності в країні “магазинів біля дому”, деякі ри­тейлори, які раніше не розвива­ли цей формат, збираються його освоювати. Зокрема, компанія Auchan, присутня в сегменті гіпермаркетів, ще на початку минулого року заявляла про плани відкривати в Україні свої точки в форматі “магазинів біля дому”. На питання БІЗНЕСа, коли це станеться, прес-служба Auchan відповіла, що інфор­мація про стратегію розвитку компанії є конфіденційною. “Ми плануємо продовжити експансію і розширювати свою представленість на українському ринку, активно вивчаємо різні проекти і можливості ринку. На­прикінці І кварталу цього року плануємо відкриття магазину “Ашан Рів Гош” (традиційний гіпермаркет. — Ред.) у Києві, яке раніше анонсували”, — повідо­мили в Auchan.

Згідно з даними компанії GT Partners Ukraine, останніми роками в Україні найбільше відкривається міні-маркетів (магазинів самообслуговування площею до 200 кв.м). Як по­яснив Ігор Гугля, цьому сприяє велика пропозиція вакантних приміщень для магазинів такого формату. Тоді як знайти примі­щення під супермаркет набагато складніше. Крім того, в таких магазинів невеликий термін окупності (півтора-три роки) та повернення інвестицій. Та й інвестиції трохи менші — $20-30 тис. на 100 кв.м.

Прогноз

Цього року експерти не очі­кують революційних змін на українському ринку про­дуктового ритейлу. “Ситуація кардинально не зміниться. Локальні оператори, як і рані­ше, будуть розвиватися в межах своїх регіонів. На­ціональні будуть розвиватися органічно шляхом відкриття магазинів або шукатимуть можливість поглинути дріб­них”, — зауважив Ігор Гугля.

У 2017 р. роздрібний товарообіг продуктових торговельних мереж в Україні склав 250-260 млрд грн.

На думку Олексія Доро­шенка, цьогоріч ринки і далі будуть “забирати” все більше покупців, що позначатиметься на доходах окремих гравців. Він вважає, що буде збільшува­тися частка імпортних товарів і торговельні мережі віднов­лять програму власного імпор­ту, від чого багато хто відійшов вже років зо два. У Західній Україні лише невисока ціна буде критерієм вибору покуп­ців, оскільки там значно акти­візуватиметься прикордонна торгівля. “Різниця у вартості продуктів в Україні та Польщі зростає, в Україні — дорожче, що буде стимулювати ввезення товарів як за правилами, так і “в чорну”. Незважаючи на обмеження в €500 на покупки для “човників”. Тому кількість імпортних товарів буде зрос­тати на ринках і в маленьких магазинах”, — пояснив пан Дорошенко.

Крім того, аналітики впев­нені, що в найближчі рік-два на український ринок про­дуктового ритейлу навряд чи вийдуть нові закордонні гравці. “Іноземним гравцям нецікавий український ринок продуктового ритейлу. Вони дивляться на купівельну спро­можність населення. І термін окупності проектів в 7-12 років нікого не надихає”, — заува­жив Олексій Дорошенко. До того ж бізнесмени стверджу­ють, що Україна не стала менш ризикованою країною, адже досі є непрозорість ведення бізнесу, проблеми з відведен­ням землі тощо. Що також не кращим чином позначається на інтересі інвесторів.

Ринок в цифрах

За оцінками компанії GT Partners Ukraine, в Україні близько 150 компаній, до складу яких входять торговельні мережі, якщо вважати мережею кількість магазинів від двох. У країні налічується сім національних операторів — “АТБ”, Fozzy Group, VolWestGroup, “ЕКО Маркет”, “Фуршет”, “Таврія-В” і Retail Group (“Велика кишеня”, “Велмарт”, “ВК Експрес”), якщо вважати національною компанію, яка присутня в чотирьох з п’яти економіко-географічних регіонів України. Локальні ритейлори, за даними GT Partners Ukraine, складають 83% загальної кількості гравців. І, як уже згадувалося, щорічно на ринок виходять два-три нових оператори.

Алла Силивончик

Новини

3 Травня 2024

Польща має заборонити імпорт російської металопродукції через свої порти – експерт

Якщо акциз на пальне підвищують до європейського рівня, варто збільшити й зарплату – експерт

ArcelorMittal планує розширення компанії у Бразилії

Туреччина збільшила експорт арматури на 8,9%

Морські перевезення стимулюватимуть зростання експорту продукції ГМК – НБУ

Великий бізнес з початку 2024 року сплатив майже 160 млрд грн податків 

Україна і Британія починають реалізацію проєктів у сфері зелених інновацій в енергетиці

Nippon Steel знадобиться більше часу для завершення угоди з купівлі US Steel

КНДР відправила до росії балістичні ракети

Японські торгові доми очікують скорочення прибутків від металургійного бізнесу

Реальна собівартість електроенергії для населення становить 3,5 грн – Кучеренко

Міжнародна торгова палата закликала ЄС до діалогу щодо вуглецевого мита

Польща за три місяці імпортувала 378,7 тис тонн сталі 

Уряд зобов’язав УЗ перерахувати 1,5 млрд грн до бюджету

АМПУ отримало нове лоцманське судно для портів на Дунаї

Німеччина у січні-лютому імпортувала 155 тис тонн сталі 

ВСІ НОВИНИ ⇢