Світове споживання брухту знизилось на 5%

Світове споживання брухту чорних металів за підсумками минулого року знизилось на 5% у порівнянні з 2022 роком – до 588 млн т. Про це свідчать дані SteelMint.

За даними SteelMint, Китай, на який припадає 42% світового споживання брухту, торік наростив імпорт цієї сировини на 5% р./р. – до 237 млн т. Серед решти десяти основних покупців (сукупно ці країни спожили понад 310 млн т імпортованого брухту) сім знизили обсяги споживання порівняно з 2022-м.

Використання цієї сировини у виробництві сталі падає. За підсумками 2023 року співвідношення залізної руди до брухту у сталеливарній галузі становило 70:30 (у 2021 році цей показник був 69:31). Споживання руди при виплавці сталі торік зросло на 4%, до приблизно 2,5 млрд т.

До загального зниження світового споживання брухту призвели зменшення обсягів виплавки сталі у Туреччині та ключових ринках Південної Азії, скорочення світового потоку торгівлі брухтом. Окрім того, на це вплинули обмеження в країнах-експортерах.

Зокрема, у жовтні 2023 року ОАЕ пролонгували чинну заборону на експорт металобрухту на три місяці – до 19 грудня. Країна вперше запровадила її строком на чотири місяці в травні 2020-го, а згодом продовжувала у рамках підтримки внутрішнього сталеливарного сектора.

Провідний експортер брухту в Азії, Японія, яка відвантажила за кордон 7-9 млн т у 2018-2020 роках, за 10 місяців 2023 року експортувала 5,5 млн т цієї сировини, спираючись на політику захисту довкілля. Обмеження щодо експорту брухту обговорюють і в ЄС.

Учасники ринку вважають, що у коротко- та середньостроковій перспективі споживання брухту залишатиметься приглушеним до лютого. Проте вже спостерігається збільшення цін на березневі пропозиції на $15-20/т через кризу судноплавства в Червоному морі. Однак деякі джерела певні, що такий розвиток подій є тимчасовим і не порушить постачання та ціни надовго.

В довгостроковій перспективі споживання брухту зросте, оскільки екологічні методи виробництва сталі набувають популярності. Але його доступність знижуватиметься, оскільки чимало урядів уже запровадили обмеження або перебувають у процесі заборони експорту цієї сировини з огляду на власні цілі декарбонізації.