ГМК в облозі

Економіка Металургія Публікації Теми дня Транспорт
ГМК в облозі

До війни обсяги морського експорту з України зернових і гірничо-металургійних вантажів були майже співрозмірними – 48 млн т  проти 45 млн т, якщо брати показники 2021 року. Зараз увесь світ переймається тим, як визволити зерно, заблоковане в українських портах. І ця стурбованість відсуває проблему з вивезенням металопродукції дещо на другий план. Але для Києва обидві товарні позиції повинні мати рівноцінне значення. Можливо, морська блокада нині навіть сильніше душить металургійну, ніж аграрну галузь.

Стоп, машини. Стоп, комбайни.

У перші місяці війни бізнес мав, можливо, дещо завищені очікування щодо заміщення залізничним шляхом втрачених морських потоків експорту. Об’єктивна реальність опустила на землю. Недостатня пропускна здатність залізниць (особливо на лінії прикордонних переходів), помножена на несприятливу ринкову кон’юнктуру, призвели до того, що експорт більшості видів металопродукції і навіть рудної сировини став не те що фізично неможливим, а й економічно невигідним.

Тільки за червень ціни на прокат, брухт, руду на основних ринках збуту України впали більш як на 20%. Відповідно спроби відправляти продукцію в Китай через румунські або польські порти (такі були навесні) втратили сенс. Єдиним доступним ринком залишається ринок ЄС, але й він скорочується. Навіть у сегменті залізорудної сировини, де досі торгівля буда найбільш жвавою. Згідно з державною митною статистикою, упродовж березня-травня щомісячні відвантаження ЗРС до Європи помітно перевищували довоєнний рівень: якщо у січні він становив 1,5 млн т, то у вказані місяці стабільно перевищував 2 млн т. Спад почав окреслюватися у червні, а до кінця літа обсяги такого експорту, за прогнозами операторів, можуть скоротитися до 1 млн т на місяць.

Реакцією  на таку перспективу стала почергова призупинка гірничо-збагачувальних потужностей в Україні. У групи «Метінвест» з 1 липня зупинили видобуток Інгулецький та Південний ГЗК, а зі середини липня до них приєднується і Північний ГЗК. Таким чином, в ділі залишається лише Центральний гірничо-збагачувальний комбінат, однак і він не може дозволити собі повну потужність. Причиною такого кроку  холдинг називає сукупність кількох чинників, але ключові – це складність логістики, падіння цін на зовнішніх ринках і навпаки ріст внутрішніх витрат. До останнього можна зарахувати суттєве подорожчання енергоресурсів (електроенергія за рік підвищилася в ціні більш як на 60%, природний газ – більш як у 2 рази), а з 1 липня ще й 70-відсоткове підняття тарифів «Укрзалізниці» на вантажні перевезення.   

На початку липня про вимушене скорочення обсягів виробництва заявив і «Арселор Міттал Кривий Ріг». У листі генерального директора АМКР Мауро Лонгобардо до колективу йдеться про роботу на дві третини потужностей і про радикальне скорочення витрат на усіх напрямках. При цьому криворізький топменеджер зазначає, що нині витрати на логістику від українського виробника до кінцевого споживача металопродукції за кордоном зросли в 5 разів.  І це ще до нових тарифів на залізничні перевезення в самій Україні. «Уряд прийняв рішення на 70% підвищити тарифи «Укрзалізниці». Це робить і без того високі витрати на перевезення непосильними для нас», – зазначає Мауро Лонгобардо.

Нарешті, рішення про зменшення обсягів видобутку ухвалила і група Ferrrexpo, хоч вона, здавалося б, і перебуває у дещо кращій ситуації. Її рудні комбінати розташовані значно далі від лінії фронту, ніж криворізькі ГЗК. І вони апріорі, упродовж багатьох років, налаштовані на експорт залізорудної сировини. Тоді як АМКР, наприклад, у мирні часи продавав у другі руки лише до 20% видобутої руди, а решту переплавляв самостійно. Також у Ferrrexpo ще задовго до повномасштабної війни були налагоджені тісні торговельні контакти з європейськими покупцями. Незважаючи на усе це, компанія Костянтина Жеваго змушена пригальмовувати роботу. Її продажі нині впали на 20%, а рентабельність у червні балансує поблизу нульового рівня.   

Хто крайній?

Тож годі було вигадати гірший момент для підвищення залізничних тарифів усередині країни, ніж 1 липня 2022 р. Хіба що таким способом «Укрзалізниця» хоче зменшити навантаження на колії та інтенсивність перевезень, з якою зараз не дає собі ради. Причини цього є суб’єктивні й об’єктивні, внутрішні і зовнішні. Але крайніми стають відправники вантажів.  

Сумарно на кордонах України з європейськими сусідами існує 13 пунктів, де технічно можна перевантажувати товар з української широкої колії на тамтешню вузьку. Їхня загальна пропускна здатність перевищує 6 млн т  на місяць. Але це лише на папері. У реальності вони демонструють набагато нижчу продуктивність, тому що накопичення ешелонів призвело до гігантських черг. Станом на початок липня в чергах стояло понад 40 тисяч вагонів. Щоправда, за першу декаду липня ця кількість дещо скоротилася – приблизно до 35 тисяч одиниць. Хоча все одно втішного тут небагато. Середній час очікування вагона на кордоні з Польщею сягає нині 23 доби.

І так само, як українська сторона не здатна вчасно відпустити вантажі, закордонна – не готова їх прийняти. Зокрема, у Польщі, Словаччині  відчувається гострий дефіцит локомотивної тяги. На окремих ділянках залізниць Молдови й Румунії обмежені фізичні можливості самої колії. І практично всюди вилазить маса нестикувань українських норм і норм ЄС. Наприклад, у нас маса потяга допускається на рівні 5400 т, у них – 2400-2700 т.   

Таким чином, зараз місячні обсяги відправки вантажів на експорт залізницями коливаються у межах 3-3,5 млн т. Проте якщо раніше приблизно 50% у цих перевезеннях припадало на залізорудну сировину, то упродовж червня-липня спостерігається помітний крен у бік агропродукції. Натомість на вантажі ГМК «Укрзалізниця» регулярно запроваджує конвенційні обмеження. Зокрема, у червні було накладено заборону на перевезення ЗРС через прикордонний перехід Чоп у напрямку залізничної станції Тршинець (Чехія), де працює металургійний завод Třinecké železárny. А також діяла конвенція на вантажні перевезення через прикордонний перехід Ізов – Грубешів (Польща) для залізної та марганцевої руди. У липні з’явилося ще 2 схожих рішення. Із 12 липня обмежено перевезення чавуну до Польщі через прикордонний перехід «Мостиська-2». А з 16 липня набуває чинності конвенція для перевезень залізної руди й аглоруди у напрямку Кошице (Словаччина) через Ужгород.

За 2021 рік Україна продала на ринки ЄС приблизно 19 млн т рудної сировини, заробивши на цьому 2.7 млрд USD. За перше півріччя-2022 темп вдалося зберегти: сумарні обсяги відвантажень перевищили 10 млн т. Звичайно, це сталося через те, що на Європу були переспрямовані потоки з усіх інших довоєнних експортних напрямків. Інших варіантів просто не було. Але якщо зараз інтенсивність експорту суттєво ослабне, то є ризик втрати не тільки такого необхідного державі валютного виторгу, а й насиджених ринків збуту. Попри все велике співчуття до України покупці української ЗРС (а це значною мірою великі транснаціональні корпорації – US Steel, Arcelor Mittal, Liberty Steel тощо) не можуть собі дозволити чекати, поки вагони простоюють на прикордонних переходах. Вони шукатимуть альтернативні джерела. Авжеж, на етапі майбутньої відбудови країни внутрішні потреби у металопродукції, і відповідно в залізорудній сировині, зростуть у рази. Але поки цього не сталося, варто робити все можливе, щоб не занапастити ті напрями збуту, де українська руда традиційно має попит.

Ярослав Ярош

Новини

17 Серпня 2022

В уряді відзвітували про подолання дефіциту пального

В січні-червні заробітчани переказали в Україну 6,5 млрд дол

Українці стали більше очікувати безробіття та інфляції

З початку року аграрії отримали 55 млрд грн пільгових кредитів

Метінвест надав військовим модульні укриття

Росія намагатиметься видати вкрадений український метал за свій – ФМУ

З початку війни в Україні переміщено 710 підприємств

У Зеленського допускають емісію до 60 млрд грн на місяць

Енергоатом має намір побудувати п’ятий енергоблок Рівненської АЕС до 2032 року

Німеччина планує відкласти закриття трьох останніх АЕС

Уряд затвердив програму фінансової підтримки для фермерів на 1,5 млрд грн

16 Серпня 2022

Експорт російської нафти в Азію впав до мінімальних показників з березня

Ціни на газ в ЄС сягнули 2500 долл за тис куб м

У Росії виникла проблема з постачанням вугулля на експорт

Рада не включила до порядку денного законопроект про повернення акцизу на пальне

Україна отримала 200 млн євро пільгового кредиту від Італії

ВСІ НОВИНИ ⇢