У зоні сталевого колапсу

Економіка Металургія Публікації
У зоні сталевого колапсу

Піврічні підсумки роботи гірничо-металургійного комплексу України, коли більшість часу довелося працювати в умовах війни, змушують констатувати, що галузь опинилася на краю прірви і може втратити все здобуте за роки незалежності. Ринки. Робочі місця. Конкурентоздатність. Ніхто й не чекав від ГМК блискучих результатів у нинішній ситуації. Але ще навесні були сподівання, що металурги впораються з кризою самостійно, попри втрату «Азовсталі» й ММК Ілліча, закриття портів і погіршення кон’юнктури на зовнішніх ринках. Зараз зрозуміло: без підтримки держави не обійтися.

Нижче, нижче, нижче…

Показовою є динаміка скорочення обсягів виплавки за перший квартал і перше півріччя. У січні-березні виробництво чавуну і прокату зменшилося на 34%, сталі – на 31%, порівняно з результатами за аналогічний період 2021 р. А вже коли рахувати за січень-липень, то падіння у всіх сегментах становило 58%. За цей період українським підприємствам вдалося виплавити по 4,5 млн т чавуну і сталі та 4 млн та прокату, тоді як зазвичай показник перевищував 10 млн т у будь-якому зі сегментів. Середньодобові цифри виплавки сталі й чавуну впали до 25 тис. т, прокату – до 22 тис. т. Це у 2 з лишком рази менше, ніж торік. Якщо знімати покази суто за червень, картина ще сумніша. За статистикою асоціації Worldsteel, українське виробництво сталі за цей місяць у 2022 р. було в 6,3 раза меншим, ніж у 2021-му.

Зрештою, виплавити – ще не значить продати. Істотна частина вже готової металопродукції зависла на складах. Згідно з підрахунками асоціації «УАВтормет», обсяги експорту металопродукції за перше півріччя-2022 в грошах скоротилися на 47,3%, до 3,22 млрд USD, у фізичних обсягах – на 58,4%, до 4,1 млн т. Аналогічні тренди  спостерігаються й у збуті залізорудної сировини. За січень-червень 2022 р., згідно з відомостями Державної митної служби, ГЗК України знизили експорт продукції у натуральному вираженні на 24,2%, до 17,01 млн т, а в грошовому на 44,8%, до 2,16 млрд USD. Як наслідок, поточна завантаженість металургійних комбінатів нині становить 15% від довоєнного рівня, гірничо-збагачувальних – 25%. Такі оцінки наводить асоціація «Укрметалургпром». І додає, що ситуація на ГЗК ще може погіршитися. Бо у серпні щонайменше на 3 місяці зупиняє роботу своїх рудних потужностей  «АрселорМіттал Кривий Ріг». А перед тим на вимушений простій пішли уже Інгулецький і Південний гірничо-збагачувальні комбінати.

Падіння металоекспорту (зрозуміло, що не тільки його) уже вдарило по платіжному балансу України. На продукцію ГМК припадає до третини усіх валютних притоків держави. Торік вона забезпечила надходження понад 22 млрд  USD. У 2022 р. отримання навіть 10 млрд  USD є непростим завданням. Тим більше, що воєнні дії в Україні збіглися в часі зі зниженням економічної активності у світі та глобальним падінням цін на металопродукцію і сировину для сталеварів. Зокрема, липневі ціни на залізорудний концентрат були на 34% нижчими, ніж у середньому за 2021 р. (вони опустилися зі 160 USD/т до 106 USD/т), ціни на гарячекатаний рулон відповідно знизилися на 27% (з 1012 USD/т до 735 USD/т). І за прогнозами ринкових аналітиків, це ще не цінове дно.

Натомість витрати на логістику в українських гравців ГМК зросли в кілька разів, не кажучи вже про те, що більшість шляхів з України перекриті. За словами голови «Укрметалургпрому» Олександра Каленкова, якщо до війни металоекспортери  платили за перевезення тонни вантажу до портів 6 USD, то зараз тільки для того, щоб довезти його до західного кордону, потрібно заплатити 18 USD. При цьому металурги підрахували, що за період з 1 липня 2021 р. по 1 липня 2022 р. залізничні тарифи на транспортування руди, вугілля, коксу зросли на 141%, для чорних металівна 70%.  Тому навіть ті урізані обсяги продукції, які вдається доправити на ринки ЄС, втрачають свою цінову конкурентоздатність.

7 кроків від прірви

Навіть у Федерації роботодавців транспорту України вважають хибним кроком нинішні спроби уряду підвищити рентабельність «Укрзалізниці» за рахунок додаткового тарифного навантаження на відправників продукції. Як зазначається в листі ФРТУ на адресу президента Володимира Зеленського та інших високопосадовців, «Укрзалізниця» нині має значно більше можливостей для залучення зовнішніх запозичень чи грантових джерел, аніж будь-яка з приватних компаній України. Тому недоцільно перекладати на останніх ще й цей тягар. «За різними оцінками, падіння економіки України в 2022 році становитиме 30–45%,  – йдеться у листі. – Найбільше постраждають основні клієнти «Укрзалізниці» та ключові українські експортери — гірничо-металургійний та агропромисловий комплекси. Тільки в ГМК у травні–червні 2022 року виробництво металопродукції знизилося в 6 разів (!) порівняно з довоєнним рівнем. А частка ГМК в залізничних вантажних перевезеннях в мирному 2021 році становила понад 40%, це 130 млн т. Також головною проблемою, що зумовлює скорочення виробництва в ГМК та АПК, стало саме різке зростання логістичної складової ще до підвищення українських залізничних тарифів у червні 2022 року».

За таких обставин без урядової підтримки галузь самотужки не виборсається з кризи. Якщо нинішня динаміка зберігатиметься, то підприємства і далі консервуватимуть потужності, а терміни повоєнного відновлення до звичних параметрів можуть затягнутися на роки. Щоб зупинити колапс, металурги бачать два пріоритетних шляхи. З одного боку, варто спробувати досягнути угоди про розблокування українських портів і для сталевої та рудної продукції, а не тільки для зерна. Зрештою, заступник міністра економіки України Тарас Качка в коментарі Financial Times підтвердив, що в уряді розглядають можливість розширити дію стамбульської зернової угоди й на інші товари, зокрема продукцію металургії. “Ця угода – про логістику, про рух суден через Чорне море. В чому різниця між зерном та залізною рудою?” – зазначив торговий представник України.

З іншого боку, Кабінет Міністрів мав би ухвалити серію заходів на підтримку металургійної галузі. Асоціація «Укрметалургпром» уже направила прем’єр-міністрові Денису Шмигалю листа зі своїм баченням, що може входити до цієї антикризової програми. У ньому акцентовано 7 ключових прагнень:

   1) здешевлення на 70% від поточного рівня тарифів на перевезення сировини та готової продукції для підприємств ГМК;

   2) зниження вартості електроенергії через запровадження спеціального тарифу від НАЕК «Енергоатом» і пільгового тарифу на передачу енергії;

   3) скасування на період війни ренти на видобуток залізорудної сировини, а в подальшому зниження її ставки за рахунок вирахування від китайського індексу (Platts 62% Fe) логістики до Китаю;

   4) скасування податків на викиди: для CO – назавжди, для СО2,– на період війни +6 місяців;

   5) встановлення нульових імпортних мит на деякі товари для потреб ГМК, яких недостатньо чи які не виробляються в Україні  (наприклад, шини великого діаметру для гірничої техніки, вогнетриви тощо);

   6) заміна зарплатних податків на єдиний соціальний податок у розмірі 10% від обсягу зарплати працівників;

   7)  запровадження мораторію на експорт металобрухту (принаймні на період воєнного часу).

Якщо такі заходи буде вжито, то металурги вважають за можливе найближчим часом відновити виробництво на рівні щонайменше 50% від довоєнного рівня та аже у другому  півріччі-2022 уникнути втрат бюджету на 11 млрд грн. Маржинальність української металопродукції на зовнішніх ринках також відчутно зросте. До прикладу, якщо зараз на одному з найважливіших для України ринку збуту – турецькому – вона становить -20%, то в разі урядової підтримки може піднятися до -1% для ЗРС і до  -4% для заготовки. У протилежному разі стагнація гірничо-металургійного комплексу прогресуватиме. За найгіршого сценарію – аж до звільнення 45 тисяч працівників безпосередньо на підприємствах ГМК  та 180 тис. осіб у суміжних галузях. Навесні 2022 року Кабінет Міністрів в екстреному порядку затвердив низку фінансово-економічних заходів на підтримку аграріїв під час проведення посівної . І це спрацювало. Не дало залишити Україну без майбутнього урожаю. Аналогічного ефекту слід очікувати, підставивши плече допомоги й гірничо-металургійному комплексу. А за ним не заіржавіє.

Ярослав Ярош

Новини

20 Грудня 2023

Видобуток залізної руди в Китаї зріс на 7,1%

Україна залучила грант 150 млн євро від ЄС

ЄС та США домовилися призупинити торговельну війну до березня 2025 року

Українські металурги не встигають підготуватись до СВАМ через війну

Метінвест планує побудувати прокатний завод в Італії

У грудні Україна виробила понад 50 тисяч FPV-дронів

Українська економіка у листопаді зросла на 4%

У ремонт вийшли одразу чотири блоки ТЕС та одна ТЕЦ 

Стабільні тарифи держмонополій пришвидшать темпи відновлення промисловості – Біленький

Попит на нержавіючу сталь в США залишиться практично незмінним

Укрнафта збільшує видобуток нафти

Частка продукції ГМК в структурі перевезень УДП у 2024 році може зрости більш ніж вдвічі

Євросоюз знайшов альтернативи російському газу 

Німеччина купуватиме норвезький газ 15 років

В напрямку портів Великої Одеси суттєво збільшилась кількість вагонів

Німеччина у листопаді скоротила виробництво сталі на 2,4% 

ВСІ НОВИНИ ⇢