Дунайський фарватер

Металургія Публікації Транспорт
Дунайський фарватер

У 2023 році Україна має нагоду істотно наростити річковий експорт залізної руди по Дунаю. «Українське Дунайське Пароплавство» (УДП) виграло тендер на перевезення сировини для сербського металургійного комбінату у Смедерево, що належить китайській групі HBIS. Обсяг замовлення – 500 тис. т на рік, причому з можливістю розширення, якщо виникне така потреба. Це приблизно половина усього вантажообігу УДП за минулий рік. І навіть суттєво більше від обсягів рудного експорту до Сербії в деякі довоєнні роки.

Воєнний ренесанс УДП

Контракт із HBIS Serbia на 2022 рік передбачав, що УДП доставить туди 220 тис. т сировини упродовж року. Проте через форсмажорні обставини зобов’язання не було виконано. Початок повномасштабної війни змусив пароплавство у першій половині 2022-го сконцентруватися переважно на аграрних вантажах як найбільш пріоритетних. До цього додався атипово довгий літній сезон мілководдя на Дунаї, коли навігація майже завмерла. Тому перший баржевий караван з рудою вирушив з Ізмаїла до Смедерева тільки у жовтні. На той час уже працювала «зернова угода», яка відкрила для експорту продукції українського АПК порти Великої Одеси.

Останнім часом сербський рудний трафік не надто тішив УДП. Останнім хорошим роком був 2019-й, коли вдалося відправити до Сербії 786,8 тис. т рудної сировини (переважно окатків). У 2020 році обсяги транспортування скоротилися більш як удвічі – до 335,8 тис. т; у 2021-му ще майже втричі – до 121 тис. т. Тому свіжий контракт УДП із HBIS Serbia можна справді вважати якісним проривом, якщо його вдасться виконати сповна. Як зазначив керівник пароплавства Дмитро Москаленко, тендер на транспортні послуги для сербської компанії проводився серед провідних дунайських річкових перевізників, та українська компанія переконала замовника, що у неї найбільш вигідні умови. За його словами, підписаний контракт гарантує стабільну роботу УДП у 2023 році.

Згідно з фінансовим планом пароплавства на 2023 р., очікується, що загальний обсяг вантажоперевезень компанії становитиме 1,29 млн т. Тобто на сербський контракт мало б припасти майже 40% цих очікувань. Решта – перевезення зернових, а також вугілля, добрив тощо. При цьому УДП очікує й на рекордні обсяги прибутку – на рівні 500 млн грн. Українське Дунайське пароплавство стало одним із небагатьох українських бізнесів, для кого повномасштабна війна несподівано обернулася фінансовим ренесансом. Ще у 2021-му воно було збитковим. Натомість у 2022-му заробило понад 400 млн грн. Розгадка метаморфози – у блокаді чорноморських портів України. Внаслідок цього ставки фрахту на Дунаї виросли у 6-8 разів від звичайного. Проте цьогоріч, скоріш за все, таких тарифних стрибків уже не буде (хіба що «зернова угода» перестане працювати). Тому УДП повертатиметься до більш звичної для себе номенклатури вантажів, тобто металургійної продукції.

За рахунок високих заробітків у 2022-му УДП вдалося істотно підлатати свій флот. За повідомленням дирекції, понад 150 одиниць флоту перейшли через ремонтні роботи, в подальшу експлуатацію запущено 35 барж, які до того простоювали. Як наслідок транспортний потенціал компанії зріс утричі. Це дає змогу їй відправити частину суден на Середній Дунай, де дефіцит транспортного флоту відчувається не менш гостро, ніж у нижній частині. Зокрема, мова йде і про кооперацію з іншими європейськими логістичними компаніями.

Покупці на маршруті

Водночас реалізація оптимістичних планів пароплавства залежатиме й від того, наскільки стабільно працюватиме в цьому сезоні HBIS Serbia. Потужності сербського комбінату дають змогу виплавляти до 2,2 млн т сталі річно. Але торік у липні під впливом слабкого глобального попиту на металопродукцію він змушений був зупинити доменну піч №1 (одну з двох, що є на підприємстві) потужністю 900 тис. т. При цьому в дирекції  HBIS Serbia запевнили, як тільки ринкові умови оптимізуються, роботу домни буде відновлено.

Щось подібне комбінат чинив уже у 2020 р., зупинивши майже на рік (до середини 2021-го) ту ж домну №1. І в цілому крок себе виправдав. 2021 рік став найприбутковішим у роботі  HBIS Serbia з 2016 року, коли комбінат перейшов під контроль китайського капіталу. Попередні результати 2022-го свідчать, що й за цей період підприємство спрацювало не найгірше. Фінансові показники воно ще не оголосило, але обсяги виробництва сталі перевищили 1,3 млн т, що співмірно з рівнем попереднього року. Обсяги ж експорту на ринки Євросоюзу HBIS Serbia змогла навіть дещо наростити. Сталося це після того, як у ЄС наклали санкції на закупівлю металу в Росії та Білорусі, а їхні квоти відповідно перерозподілили між іншими постачальниками. Нині комбінат є другим за величиною експортером Сербії і першим за обсягами виплавки сталі металургійним підприємством на Балканах.

Основним постачальником руди з України для HBIS Serbia нині є Криворізький залізорудний комбінат. Хоч раніше у сербського виробника були контракти і з Полтавським ГЗК, і зі «Сухою Балкою». Однак  воєнні дії в Україні позначилися й на логістиці постачання української рудної сировини металургам Придунав’я. Давно проторені маршрути тепер доводиться  відкривати до певної міри по-новому. Зокрема, потенційно є ще куди рости і в експорті для смедеревського комбінату. На максимумі споживання він може переробляти до 3 млн т ЗРС на рік. Іншими бажаними отримувачами дунайських партій руди є металургійний комбінат Dunaferr в Угорщині й австрійська компанія Voest Alpine, яка має власні портові потужності на Дунаї в місті Лінц. 

Dunaferr, який довгий час належав український групі «Індустріальний союз Донбасу», торік було визнано банкрутом. А в січні 2023-го, як повідомило агентство Argus, його взяла в управління британська компанія Liberty Steel. Але тільки на 3 місяці. Щоб підготувати актив до повторної приватизації. Джерела того ж Argus серед основних претендентів на купівлю Dunaferr називають як саму Liberty Steel, так і український холдинг «Метінвест» та китайську Hesteel – власника HBIS Serbia. Основна проблема угорського комбінату у величезних боргах, які той накопичив і які можуть перевищувати навіть 500 млн USD. Зрештою, українських виробників руди у більшій чи меншій мірі влаштує будь-який переможець, лиш би він швидше відновив роботу підприємства. Dunaferr повністю припинив роботу у третьому кварталі 2022 р., а для нормальної рентабельності йому потрібно виплавляти не менше 80-100 тис. т сталі щомісячно. А це відповідно вимагає до 2 млн т рудної сировини на рік. Традиційно комбінат завозив її з України або з Росії.

Стосовно VoestAlpine, то в цієї австрійської компанії вибудовані давні контрактні стосунки з компанією Ferrexpo Костянтина Жеваго та його Полтавським гірничо-збагачувальним комбінатом. Проте перерваний імпорт-експорт руди по Дунаю їм також вдалося відновити лише восени 2022 р.  У складі Ferrexpo діє власна логістична компанія Helogistics Holdings, яка й займається транспортуванням вантажів по Дунаю і яка де-факто є конкурентом УДП. До війни спроби організувати якусь співпрацю між ними особливими успіхами не відзначалася. Жеваго радше був зацікавлений у приватизації пароплавства. Але зараз реалії змінилися. Доки вихід через чорноморські порти для української руди Ferrexpo закритий, дунайський вектор набирає ваги. І власного флоту  Helogistics Holdings може забракнути на цьому напрямку.

Ярослав Ярош

Новини

20 Травня 2024

Влада Індії планує стимулювати виробництво ЗРС з низькосортних руд

Вартість кредитів для підприємств поступово скорочується

УЗ скасувала аукціони з продажу металобрухту

British Steel постачатиме залізничні рейки до Туреччини

НКРЕКП підвищило ціни на електроенергію для бізнесу

Індійська JSW Steel знайшла коксівне вугілля в Мозамбіку

Турецька Habas отримала дозвіл на будівництво прокатного заводу

Україна наростила експорт сталевих напівфабрикатів майже вдвічі

Метинвест в I кварталі скоротив виплавку сталі, але збільшив виробництво ЗРС

Виробництво сталі у Китаї відстає від минулорічних показників

Заводи в Україні змушені наймати жінок через брак персоналу

За підсумками січня-квітня імпорт довгого прокату в Україну зріс на 9,9%

Мінекономіки представило проєкт оновленого порядку стимулювання для індустріальних парків

Британія запровадила санкції щодо одного з найбільших контейнерних терміналів росії

Ціни на золото встановили новий рекорд

Українські підприємства збільшили імпорт нікелю на 60%

ВСІ НОВИНИ ⇢