А.Кінах: Діючих заходів для підтримки промисловості на сьогодні вкрай недостатньо

Економіка Металообробка Металургія Публікації ТЕК
А.Кінах: Діючих заходів для підтримки промисловості на сьогодні вкрай недостатньо

Криза в український промисловості під час війни підсилюється через монетарну політику Національного банку та суттєве зростання транспортних тарифів. Про це в інтерв’ю МінПрому розповів президент Українського союзу промисловців та підприємців Анатолій Кінах. На його думку, в країні необхідно терміново приймати заходи з порятунку цілих галузей української промисловості, оскільки війна приймає затяжний характер, а ресурси забезпечення є дуже важливою складовою для перемоги над ворогом.

  • Нещодавно Верховна Рада прийняла два законопроекти щодо запровадження низки податкових пільг для промисловості. Крім того була розширена дія програми “Доступні кредити “5-7-9” та зроблено ще декілька кроків в напрямку підтримки промисловості, але чи достатньо їх у військовий період?

Цих заходів недостатньо, бо у зв’язку з війною та руйнацією інфраструктури, транспортної логістики, кооперації наша промисловість знаходиться у дуже кризовому стані. Відповідно падіння ВВП за 2022 рік прогнозується на рівні мінімум 30% і необхідно вирішувати основні питання які є першоджерелами наших проблем сьогодні включаючи діяльність промисловців.

Це в першу чергу недоступність до фінансових ресурсів. І на жаль Національний банк практично в односторонньому порядку ще влітку 2022 року підняв облікову ставку до 25% і буквально на днях рішенням правління знов в односторонньому порядку пролонгував цю ставку на весь 2023 рік і першу половину 2024 року. Це привело до того, що практично в Україні крім декількох програм доступних кредитів типа “5-7-9”, яких недостатньо, в цілому різко падає кредитування реальної економіки бо сьогодні комерційні банки дуже охоче інвестують в сертифікати НБУ, де дохідність близько 23% і станом на початок 2023 року комерційні банки спрямували на депозитні сертифікати НБУ 470 млрд грн. і практично заморозили їх, а Нацбанк у свою чергу оплатив їм доходи з цих сертифікатів на рівні 40 млрд грн, що також негативно вплинуло на бюджет. І по-суті комерційні банки маючи можливість отримати таку наддоходність не хочуть ризикувати з точки зору кредитування реального сектору економіки, що ще більше поглиблює кризу у тому числі у промисловості.

Тому це питання є принципово важливим і на останньому засіданні Антикризового штабу ми ще раз загострили питання на необхідності формування більш сприятливих умов до кредитних ресурсів, безумовно на ринкових умовах, і підкреслили, що по суті сьогодні облікова ставка НБУ у 25% поглиблює кризу у промисловості. Це питання необхідно вирішувати дуже погоджено на стику повноважень і функцій Нацбанку, уряду і парламенту. І це не є втручання у діяльність НБУ, це пошук рішень в умовах воєнного стану і глибокої кризи нашої промисловості.

Крім облікової ставки у 25% дуже негативно впливає на базові галузі, особливо на агропромисловий і гірнічо-металургійний комплекси збільшення в односторонньому порядку тарифів на перевезення вантажів по території України. І на сьогоднішній день транспортні витрати базових галузей в т.ч. експортерів зросли в 3-5 разів. І наприклад АПК практично весь свій основний прибуток спрямовує на витрати по транспортній логістиці, абсолютна більшість сільськогосподарських виробників знизила свої фінансові показники, особливо фермерський сектор. І на сьогоднішній день починаючи з інших проблем, починаючи доступ до ресурсів, забезпечення міндобривами, нафтопродуктами, перед багатьма господарствами постає питання сіяти чи ні у наступному сезоні.

  • На останньому засіданні Антикризового штабу при УСПП Ви заявили про намір добиватися прийняття плану порятунку ГМК. На Вашу думку, що необхідно включити в цей план?

Гірнічо-металургійний комплекс закінчив 2022 рік з падінням виробництва в середньому 70-80%, що створює передумови практично знищення цієї стратегічно важливої галузі, яка до початку війни надавала 21-22 млрд валютної виручки і разом з АПК була одним з локомотивів нашої економіки.

Питання точковими заходами не вирішиш і на сьогоднішній день уряду разом з парламентом необхідно діяти більш погоджено та комплексно. Ми надали всі пропозиції, які надають можливість більш гнучкої політики в тарифах на транспортування, енергозабезпеченні. Також треба вести роботу над формуванням транспортних коридорів в тому числі щодо розблокування морських портів, так як це зроблено з зерновим коридором. Крім того необхідно налагодити взаємодію з європейськими партнерами по постачанню продукції через західний кордон, рішення, які б давали можливість знизити фінансове навантаження і ми вимушені підкреслити що до сьогоднішнього дня ці пропозиції так і не отримали нормативного характеру. Українському уряду необхідно діяти більш динамічно та системно, виходячи з того що війна приймає затяжний характер, а ресурси забезпечення є дуже важливою складовою як для перемоги над ворогом, так і для життєдіяльності нашої країни.

Ці пропозиції спрямували ще наприкінці минулого року до Кабінету міністрів. І ми пропонували уряду на цільовому засіданні Кабінету міністрів за участю фахівців, експертів, представників галузі прийняти нормативне рішення – комплексний план заходів і затвердити його відповідною постановою чи розпорядженням уряду. Безумовно за участю представників Верховної Ради, тому що це вимагає в тому числі деяких законодавчих змін. На жаль вже закінчився січень, системного нормативного рішення уряду так і не прийнято і таке засідання не проведено.

Ми будемо вимушені вже працювати по цій проблемі з Офісом президента і відповідне звернення на президента вже спрямовано бо виникає загроза практично знищення галузі, а в умовах повоєнного відновлення України безпрецедентні масштаби робіт по відновленню та модернізації інфраструктури, житла, енергетичної та транспортної інфраструктури потребує мільйони і мільйони тонн металу та металоконструкцій. Ми що будемо імпортувати цю продукцію маючі такі можливості в Україні? Це абсолютно неприпустимо, оскільки зачіпає економічну безпеку нашої держави.

Також ми паралельно зараз готуємо пакет пропозицій до Ради національної безпеки і оборони України з тим щоб це питання розглядалося в площині національної і економічної безпеки. Тим більше тут присутній суттєвий людський фактор – в галузі і до початку війни працювало 530 тисяч наших громадян і підприємства були в тому числі бюджетоутворюючими, від яких залежала і соціальна сфера і життя людей в багатьох регіонах нашої держави. Тому це питання треба розглядати не тільки як відновлення потужностей, але і як умови для того, щоб ми не втрачали людей, щоб люди могли можливість повертатись на свою рідну українську землю. Ось ціна питання і рівень відповідальності і ми будемо наполягати, щоб Україна мала чіткий план заходів по збереженню, відновленню цієї стратегічної галузі.

  • Які ще галузі промисловості на Вашу думку, сьогодні потребують найбільшої підтримки з боку держави?

В першу чергу це хімічна галузь, на жаль багато підприємств зруйновано, призупинена робота Одеського припортового заводу не працює ДніпроАзот, а це має принципово важливе значення для показників в агропромисловому комплексі, оскільки ці підприємства виробляють добрива. Тому також як і на прикладі ГМК безумовно необхідно дуже серйозно працювати по хімічній галузі тим більш, що мова йде не тільки про добрива, а про більш широку номенклатуру продукції хімічної галузі, яку ми сьогодні змушені у все більших обсягах імпортувати з-за кордону.

Також можна додати нафтопереробку. На жаль практично призупинена у зв’язку з руйнацією робота Кременчуцького НПЗ. Це також питання енергетичної безпеки. Безумовно дуже серйозні втрати у енергетичному секторі – ворог не маючі перемог на фронті цілеспрямовано руйнує нашу енергетичну інфраструктуру як мережу так і генерацію це також вимагає дуже чіткої роботи для того, щоб мінімізувати ці наслідки.

По суті війна зачепила всі галузі, включаючи такі які працюють в системі послуг і торговельну мережу і ресторанний та туристичний бізнес. Це вимагає дуже чіткої роботи по формуванню плану відновлення України як цього вимагає Указ Президента №266 від 21 квітня 2022 року і це стосується не тільки промисловості. Ми вважаємо що дуже необхідно серйозно підсилити проектну та програмну складові плану відновлення. Те що було презентовано в Лугано 4-5 липня минулого року на міжнародній конференції по відновленню України, на мові бізнесу називається протоколом намірів. Пройшло півроку, але практично жодної серйозної програми, проекту так і не сформовано. А це має величезне значення, бо без програм, без проектів, бізнес-планів які повинні бути сформовані на сучасних стандартах, бути прозорими з механізмами контролю ефективного використання ресурсів ніхто нам ці кошти не дасть. Я маю надію що не пізніше кінця лютого-початку березня відбудуться слухання в парламентських комітетах готовності плану відновлення України як це вимагає Указ Президента.

  •  У серпні минулого року Європейська бізнес асоціація повідомляла про те, що індекс інвестиційної привабливості України впав до рівня 2013 року. Чи є у України можливість стимулювати надходження інвестицій до країни під час війни.

Безумовно така можливість є і необхідно працювати не тільки над тим, щоби не знижувалась підтримка наших міжнародних партнерів, в частині оборони і контрнаступального потенціалу ЗСУ. Нам необхідно дуже серйозно працювати над створенням умов для залучення приватного капіталу і в умовах воєнного стану це питання особливо серйозне.

Для цього необхідно формувати систему страхування ризиків, надання гарантій, працювати над умовами безпеки, більш чітко діяти у питаннях розмінування окупованих територій, створювати стимулів для наших міжнародних інвесторів. І це робити необхідно прямо зараз не чекаючи перемоги, фактор часу для нас має вирішальне значення і цю роботу треба дуже наполегливо вести вже зараз.

  • За оцінками Міністерства фінансів, Україна потребує капітальних інвестицій на рівні 70-80 млрд дол щорічно протягом мінімум п’яти років після закінчення війни. Чи реально знайти такі гроші?

Цифра реальна, вона підтверджується дослідженнями Світового банку, європейських структур і нашими аналітиками. Скажемо так, Мінфін оголосив реальні потреби. Але для того щоб це відбувалось чи хоча б наближено до таких масштабів як раз необхідні ті комплексні заходи про які я сказав вище. Це те, що стосується плану відновлення, якій повинен мати більш чіткі програмний проектний характер, бізнес-плани також повинні бути створені “по вертикалі” включаючи об’єднані територіальні громади і дуже серйозна потужна робота з концентрації нашого економічного потенціалу.

І не менш серйозна робота, яка повинна бути на постійній основі, щоб наші міжнародні партнери сприймали нас не тільки як державу, яка потребує допомоги для перемоги над агресором, а так як країну в який є величезний інвестиційний потенціал. І це можна робити на взаємовигідних умовах. Ось цю частину необхідно максимально підсилювати. В нас повинні бачити перспективного партнера, з ким можна ефективно працювати і мати високі показники ефективного та прибуткового бізнесу.

Василь Январьов

Новини

19 Грудня 2023

Туреччина скорочує імпорт нержавіючої сталі

Держприкордонслужба повідомляє про рекордні черги вантажівок на кордонах

Нацбанк підрахував збитки експортерів від блокади кордону

З аеропорту Бориспіль вилетів пасажирський літак

Наступний рік для економіки України буде складнішим – Reuters

ЄС планує виявляти незаконну перевалку російської нафти

ЄС скоротив імпорт українських напівфабрикатів на 11,6%

Споживчі ціни в єврозоні у листопаді збільшилися на 2,4% 

Україна втратила понад 1 млрд євро внаслідок блокади кордону з Польщею

Болгарія заборонила експорт палива з російської нафти

Саудівська Аравія планує різке збільшення виробництва сталі

Новим коридором у Чорному морі пройшли вже понад 300 суден

Метінвест готовий виробляти більше військової продукції за умови державної підтримки

Уряд Великої Британії з 2027 року запровадить свій СВАМ

ЄБРР збільшив капітал на 4 млрд євро для підтримки України

ЄС у жовтні збільшив імпорт залізної руди з України на 9%

ВСІ НОВИНИ ⇢