А.Кінах: Діючих заходів для підтримки промисловості на сьогодні вкрай недостатньо

Криза в український промисловості під час війни підсилюється через монетарну політику Національного банку та суттєве зростання транспортних тарифів. Про це в інтерв’ю МінПрому розповів президент Українського союзу промисловців та підприємців Анатолій Кінах. На його думку, в країні необхідно терміново приймати заходи з порятунку цілих галузей української промисловості, оскільки війна приймає затяжний характер, а ресурси забезпечення є дуже важливою складовою для перемоги над ворогом.

• Нещодавно Верховна Рада прийняла два законопроекти щодо запровадження низки податкових пільг для промисловості. Крім того була розширена дія програми “Доступні кредити “5-7-9” та зроблено ще декілька кроків в напрямку підтримки промисловості, але чи достатньо їх у військовий період?

Цих заходів недостатньо, бо у зв’язку з війною та руйнацією інфраструктури, транспортної логістики, кооперації наша промисловість знаходиться у дуже кризовому стані. Відповідно падіння ВВП за 2022 рік прогнозується на рівні мінімум 30% і необхідно вирішувати основні питання які є першоджерелами наших проблем сьогодні включаючи діяльність промисловців.

Це в першу чергу недоступність до фінансових ресурсів. І на жаль Національний банк практично в односторонньому порядку ще влітку 2022 року підняв облікову ставку до 25% і буквально на днях рішенням правління знов в односторонньому порядку пролонгував цю ставку на весь 2023 рік і першу половину 2024 року. Це привело до того, що практично в Україні крім декількох програм доступних кредитів типа “5-7-9”, яких недостатньо, в цілому різко падає кредитування реальної економіки бо сьогодні комерційні банки дуже охоче інвестують в сертифікати НБУ, де дохідність близько 23% і станом на початок 2023 року комерційні банки спрямували на депозитні сертифікати НБУ 470 млрд грн. і практично заморозили їх, а Нацбанк у свою чергу оплатив їм доходи з цих сертифікатів на рівні 40 млрд грн, що також негативно вплинуло на бюджет. І по-суті комерційні банки маючи можливість отримати таку наддоходність не хочуть ризикувати з точки зору кредитування реального сектору економіки, що ще більше поглиблює кризу у тому числі у промисловості.

Тому це питання є принципово важливим і на останньому засіданні Антикризового штабу ми ще раз загострили питання на необхідності формування більш сприятливих умов до кредитних ресурсів, безумовно на ринкових умовах, і підкреслили, що по суті сьогодні облікова ставка НБУ у 25% поглиблює кризу у промисловості. Це питання необхідно вирішувати дуже погоджено на стику повноважень і функцій Нацбанку, уряду і парламенту. І це не є втручання у діяльність НБУ, це пошук рішень в умовах воєнного стану і глибокої кризи нашої промисловості.

Крім облікової ставки у 25% дуже негативно впливає на базові галузі, особливо на агропромисловий і гірнічо-металургійний комплекси збільшення в односторонньому порядку тарифів на перевезення вантажів по території України. І на сьогоднішній день транспортні витрати базових галузей в т.ч. експортерів зросли в 3-5 разів. І наприклад АПК практично весь свій основний прибуток спрямовує на витрати по транспортній логістиці, абсолютна більшість сільськогосподарських виробників знизила свої фінансові показники, особливо фермерський сектор. І на сьогоднішній день починаючи з інших проблем, починаючи доступ до ресурсів, забезпечення міндобривами, нафтопродуктами, перед багатьма господарствами постає питання сіяти чи ні у наступному сезоні.

• На останньому засіданні Антикризового штабу при УСПП Ви заявили про намір добиватися прийняття плану порятунку ГМК. На Вашу думку, що необхідно включити в цей план?

Гірнічо-металургійний комплекс закінчив 2022 рік з падінням виробництва в середньому 70-80%, що створює передумови практично знищення цієї стратегічно важливої галузі, яка до початку війни надавала 21-22 млрд валютної виручки і разом з АПК була одним з локомотивів нашої економіки.

Питання точковими заходами не вирішиш і на сьогоднішній день уряду разом з парламентом необхідно діяти більш погоджено та комплексно. Ми надали всі пропозиції, які надають можливість більш гнучкої політики в тарифах на транспортування, енергозабезпеченні. Також треба вести роботу над формуванням транспортних коридорів в тому числі щодо розблокування морських портів, так як це зроблено з зерновим коридором. Крім того необхідно налагодити взаємодію з європейськими партнерами по постачанню продукції через західний кордон, рішення, які б давали можливість знизити фінансове навантаження і ми вимушені підкреслити що до сьогоднішнього дня ці пропозиції так і не отримали нормативного характеру. Українському уряду необхідно діяти більш динамічно та системно, виходячи з того що війна приймає затяжний характер, а ресурси забезпечення є дуже важливою складовою як для перемоги над ворогом, так і для життєдіяльності нашої країни.

Ці пропозиції спрямували ще наприкінці минулого року до Кабінету міністрів. І ми пропонували уряду на цільовому засіданні Кабінету міністрів за участю фахівців, експертів, представників галузі прийняти нормативне рішення – комплексний план заходів і затвердити його відповідною постановою чи розпорядженням уряду. Безумовно за участю представників Верховної Ради, тому що це вимагає в тому числі деяких законодавчих змін. На жаль вже закінчився січень, системного нормативного рішення уряду так і не прийнято і таке засідання не проведено.

Ми будемо вимушені вже працювати по цій проблемі з Офісом президента і відповідне звернення на президента вже спрямовано бо виникає загроза практично знищення галузі, а в умовах повоєнного відновлення України безпрецедентні масштаби робіт по відновленню та модернізації інфраструктури, житла, енергетичної та транспортної інфраструктури потребує мільйони і мільйони тонн металу та металоконструкцій. Ми що будемо імпортувати цю продукцію маючі такі можливості в Україні? Це абсолютно неприпустимо, оскільки зачіпає економічну безпеку нашої держави.

Також ми паралельно зараз готуємо пакет пропозицій до Ради національної безпеки і оборони України з тим щоб це питання розглядалося в площині національної і економічної безпеки. Тим більше тут присутній суттєвий людський фактор – в галузі і до початку війни працювало 530 тисяч наших громадян і підприємства були в тому числі бюджетоутворюючими, від яких залежала і соціальна сфера і життя людей в багатьох регіонах нашої держави. Тому це питання треба розглядати не тільки як відновлення потужностей, але і як умови для того, щоб ми не втрачали людей, щоб люди могли можливість повертатись на свою рідну українську землю. Ось ціна питання і рівень відповідальності і ми будемо наполягати, щоб Україна мала чіткий план заходів по збереженню, відновленню цієї стратегічної галузі.

• Які ще галузі промисловості на Вашу думку, сьогодні потребують найбільшої підтримки з боку держави?

В першу чергу це хімічна галузь, на жаль багато підприємств зруйновано, призупинена робота Одеського припортового заводу не працює ДніпроАзот, а це має принципово важливе значення для показників в агропромисловому комплексі, оскільки ці підприємства виробляють добрива. Тому також як і на прикладі ГМК безумовно необхідно дуже серйозно працювати по хімічній галузі тим більш, що мова йде не тільки про добрива, а про більш широку номенклатуру продукції хімічної галузі, яку ми сьогодні змушені у все більших обсягах імпортувати з-за кордону.

Також можна додати нафтопереробку. На жаль практично призупинена у зв’язку з руйнацією робота Кременчуцького НПЗ. Це також питання енергетичної безпеки. Безумовно дуже серйозні втрати у енергетичному секторі – ворог не маючі перемог на фронті цілеспрямовано руйнує нашу енергетичну інфраструктуру як мережу так і генерацію це також вимагає дуже чіткої роботи для того, щоб мінімізувати ці наслідки.

По суті війна зачепила всі галузі, включаючи такі які працюють в системі послуг і торговельну мережу і ресторанний та туристичний бізнес. Це вимагає дуже чіткої роботи по формуванню плану відновлення України як цього вимагає Указ Президента №266 від 21 квітня 2022 року і це стосується не тільки промисловості. Ми вважаємо що дуже необхідно серйозно підсилити проектну та програмну складові плану відновлення. Те що було презентовано в Лугано 4-5 липня минулого року на міжнародній конференції по відновленню України, на мові бізнесу називається протоколом намірів. Пройшло півроку, але практично жодної серйозної програми, проекту так і не сформовано. А це має величезне значення, бо без програм, без проектів, бізнес-планів які повинні бути сформовані на сучасних стандартах, бути прозорими з механізмами контролю ефективного використання ресурсів ніхто нам ці кошти не дасть. Я маю надію що не пізніше кінця лютого-початку березня відбудуться слухання в парламентських комітетах готовності плану відновлення України як це вимагає Указ Президента.

•  У серпні минулого року Європейська бізнес асоціація повідомляла про те, що індекс інвестиційної привабливості України впав до рівня 2013 року. Чи є у України можливість стимулювати надходження інвестицій до країни під час війни.

Безумовно така можливість є і необхідно працювати не тільки над тим, щоби не знижувалась підтримка наших міжнародних партнерів, в частині оборони і контрнаступального потенціалу ЗСУ. Нам необхідно дуже серйозно працювати над створенням умов для залучення приватного капіталу і в умовах воєнного стану це питання особливо серйозне.

Для цього необхідно формувати систему страхування ризиків, надання гарантій, працювати над умовами безпеки, більш чітко діяти у питаннях розмінування окупованих територій, створювати стимулів для наших міжнародних інвесторів. І це робити необхідно прямо зараз не чекаючи перемоги, фактор часу для нас має вирішальне значення і цю роботу треба дуже наполегливо вести вже зараз.

• За оцінками Міністерства фінансів, Україна потребує капітальних інвестицій на рівні 70-80 млрд дол щорічно протягом мінімум п’яти років після закінчення війни. Чи реально знайти такі гроші?

Цифра реальна, вона підтверджується дослідженнями Світового банку, європейських структур і нашими аналітиками. Скажемо так, Мінфін оголосив реальні потреби. Але для того щоб це відбувалось чи хоча б наближено до таких масштабів як раз необхідні ті комплексні заходи про які я сказав вище. Це те, що стосується плану відновлення, якій повинен мати більш чіткі програмний проектний характер, бізнес-плани також повинні бути створені “по вертикалі” включаючи об’єднані територіальні громади і дуже серйозна потужна робота з концентрації нашого економічного потенціалу.

І не менш серйозна робота, яка повинна бути на постійній основі, щоб наші міжнародні партнери сприймали нас не тільки як державу, яка потребує допомоги для перемоги над агресором, а так як країну в який є величезний інвестиційний потенціал. І це можна робити на взаємовигідних умовах. Ось цю частину необхідно максимально підсилювати. В нас повинні бачити перспективного партнера, з ким можна ефективно працювати і мати високі показники ефективного та прибуткового бізнесу.

Василь Январьов