О.Каленков: Зернову угоду необхідно поширити на сталь
Металургія Публікації Теми дняУкраїнські металурги цього року можуть виробити приблизно 6-6,5 млн тонн сталі, проте цей показник значно збільшиться у разі розблокування морських портів для всіх видів товарів, включно із металопродукцією. Таку думку в інтерв’ю МінПрому висловив президент Об’єднання підприємств “Укрметалургпром” Олександр Каленков. Він також розповів, як змінилась географія експорту української металопродукції, чому Україна має домогтись посилення міжнародних санкцій на російській метал, а також про необхідність впровадження податкових стимулів для підприємств, які намагаються вижити і зберегти трудові колективи.
- Минув найгірший рік для України і для вітчизняного гірничо-металургійного комплексу зокрема, наскільки сьогодні завантажені підприємства галузі?
Завантаження розташованих на підконтрольній території підприємств наразі складає від 10% до 60% потужності і така ситуація зберігалась впродовж всього минулого року. Загалом за рік це дало “мінус” 70 відсотків виробництва сталі. Із цього втраченого обсягу приблизно 40% припадає на маріупольські промислові майданчики, а все інше – вплив економічних чинників, зокрема зростання логістичного навантаження внаслідок блокування морських портів агресором. Рівень завантаження також залежить від місця розташування того чи іншого виробництва. Наприклад, підприємства Запоріжжя, Кривого Рогу, ще більше це стосується Нікополя, вони розташовані неподалік від лінії фронту і по цих місцях “прилітає” набагато частіше. Тому підприємства працюють у посиленому режимі безпеки з метою збереження життя працівників і змушені періодично призупиняти виробництво.
Щодо економічних чинників, то впродовж минулого року ціни на світових ринках знижувались, а собівартість продукції українських виробників збільшувалась. Зростання собівартості обумовлене не тільки подорожчанням сировини і матеріалів, а й значним – у 4-5 разів – збільшенням витрат на логістику. Нагадаю, що для виплавки тонни сталі необхідно перевезти 4,5 тонни сировини та матеріалів, а за останні півтора року тарифи залізниці на перевезення руди та вугілля зросли у 2,5 рази, окрім того відстань перевезення до західних переходів в півтора рази більша, ніж до морських портів.
Ще один фактор, який впливає на економіку галузі, полягає в тому, що попри війну підприємства зберегли більшу частину трудових колективів, робітникам продовжують виплачувати заробітну платню, можливо, без “мирних” премій і надбавок, але виплачують. Зокрема більша частина працівників маріупольських меткомбінатів була вивезена на підконтрольну Україні територію, люди були працевлаштовані і отримують зарплатню та соціальний пакет, незалежно від рівня завантаженості підприємств. Металургійні компанії пішли на такий крок тому, що, по-перше, відчувають відповідальність перед своїми працівниками і, думаючи наперед і не втрачаючи віри в нашу перемогу, прагнуть зберегти трудові колективи для післявоєнного відновлення української промисловості. Тим не менш, для компаній це величезні видатки, які сягають декількох мільярдів гривень на місяць.
- Щодо ускладненої логістики, як на Вашу думку сьогодні можна вирішити цю проблему?
Я би поставив питання ширше – як допомогти підприємствам, враховуючи той факт, що зараз вони знаходяться на межі виживання? У першу чергу для цього треба зробити все для того, щоб у підприємств не скінчилися кошти принаймні для підтримки поточної діяльності. Це вкрай важливо, оскільки підприємства вже рік працюють у збиток, а залучити зовнішнє фінансування в нинішніх умовах у них можливості немає.
Перша найбільш витратна стаття це дійсно ускладнена логістика і тут найкращим, чи, може, навіть єдиним рішенням є розблокування морських портів. Так, це складне питання знаходиться більше у компетенції наших міжнародних партнерів, але ми добре пам’ятаємо ситуацію у листопаді минулого року, коли рф заявила про вихід із зернової угоди, але “коридор” продовжив працювати завдяки принциповій позиції Туреччини. Вочевидь можна домовитись із нашими міжнародними партнерами про певну формулу, яка дозволить розширити “зернову ініціативу” і на інші експортні товари.
Вигода від такого рішення величезна і очевидна. Причому як для української економіки, так і для наших міжнародних партнерів. За попередніми розрахунками, тільки гірничо-металургійний експорт в результаті розблокування портів дозволить збільшити валютні надходження в Україну на близько 8 млрд доларів, а повне відновлення морського торгового судноплавства, тобто для суден із всіма групами товарів, забезпечить надходження в Україну як мінімум 20 млрд доларів на рік. Для порівняння, нова програма підтримки української економіки від МВФ передбачає 15 млрд доларів. Наші міжнародні партнери зацікавлені в тому, щоб Україна самотужки заробляла більше валюти, щоб гривня була стабільною, а дефіцит українського бюджету скорочувався.
Наскільки мені відомо, Україна апелює до Міжнародної морської організації (International Maritime Organization) при ООН із закликом принудити росію дотримуватися Міжнародної конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства і врешті-решт розблокувати морські порти України. У разі якщо агресор продовжить зухвало ігнорувати міжнародні норми, було б логічним застосувати до російських торгових суден дії симетричні тим, які російські інспектори вчиняють сьогодні щодо українських продовольчих караванів — зупиняти і ретельно перевіряти кожну баржу з країни-агресора, адже є велика ймовірність, що у зовні та документарно цивільних вантажах можуть бути заховані зброя чи боєприпаси для вбивства мирних українців.
Про необхідність розблокування українських портів для інших видів продукції раніше вже говорили на міжнародних зустрічах і перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко, і торговий представник України Тарас Качка, але тут є важливим донести до наших партнерів критичність цього питання, щоб на понятійному рівні у того ж президента США Джо Байдена і у лідерів інших держав-партнерів було чітке розуміння того, що з точки зору порятунку і розвитку української економіки це пріоритет №1. І що якщо цього не зробити, то підприємства критично важливої галузі почнуть зупинятися, а дефіцит бюджету зростатиме все більше і більше.
Щодо залізничної логістики, то я би виділив два типи проблем на західних прикордонних переходах. По-перше, це технічні затримки – кількість перевірок вантажів, фітосанітарний контроль, все це значно уповільнювало рух вантажів і створювало затори на переходах, але впродовж минулого року ці питання більш-менш вдалося вирішити. Друга проблема – це необхідність збільшення пропускної здатності переходів, що потребує інвестицій і часу. Але це все необхідно робити, адже Україна згодом стане членом Європейського Союзу, перевезення вантажів через ці переходи і після війни залишиться на високому рівні, тож всі ці проекти окупляться.
- Які кроки, крім полегшення логістики, держава може зробити для підтримки підприємств гірничо-металургійного комплексу?
Тимчасово припинити дію екологічного податку, зокрема на викиди СО2, а також рентних платежів. Якщо б таке рішення було прийнято, то це б дало нам можливість і надалі підтримувати підприємства у робочому стані. Це було б розумним кроком, хоча, мабуть, на перший поверхневий погляд це могло б призвести до зменшення надходжень до держбюджету. Проте зупинка підприємств обійдеться для бюджету набагато дорожче, податки не буде з чого стягувати, а десятки тисяч українців залишаться без роботи і доходів.
Друге – це тарифи природних монополій, які хоча й встановлюються незалежним органом, проте він все ж залежить від держави. Насамперед мова йде про Укренерго та Укрзалізницю. Ці компанії можуть і отримують допомогу від наших західних партнерів, бо вони є стратегічними підприємствами, робота яких безпосередньо пов’язана з обороною країни. Тому цілком реально переконати партнерів ще збільшити фінансову допомогу для них. В той же час бізнес можна підтримати шляхом повернення залізничних тарифів для вантажних перевезень до рівня, який був півтора року тому, а також не підвищувати вартість послуг передачі електроенергії, тому що в річному розрахунку це додатковий тягар в десятки мільярдів гривень видатків для постраждалих від війни промислових підприємств.
- Яка зараз ситуація з енергозабезпеченням вітчизняних підприємств ГМК?
Ще декілька тижнів тому ситуація була критичною, що дуже ускладнювало роботу підприємств, які мають безперервне виробництво. Сьогодні справи з енергозабезпеченням набагато краще, але треба розуміти, що у будь-який момент ситуація може змінитись внаслідок чергових ворожих обстрілів. На жаль, ризики з енергопостачанням будуть зберігатись для галузі до кінця війни.
- Традиційно в українській металургії існувало співвідношення – 80% продукції відправляється на експорт, 20% споживається всередині країни. Чи змінилось воно під час війни?
Пропорція залишилася без суттєвих змін. Єдине, що ємність внутрішнього ринку в нас зменшилася з традиційних 5,5 млн тонн до 2 млн тонн. Але в той же час змінилась географія експорту – якщо раніше на європейський ринок ми постачали в середньому третину своєї продукції, то минулого року понад 60%. І тут позитивний вплив мало скасування Європейським Союзом квот на український метал, а в подальшому ми очікуємо на ще більше розширення нашої присутності на ринку ЄС завдяки нещодавньому рішенню про скасування мита на український гарячекатаний прокат, яке складало 60,5 євро/тонна. І звісно дуже важливим буде подальше продовження режиму лібералізації торгівлі з Україною. В недалекій перспективі, як ми сподіваємось, європейці будуть розглядати українських виробників не як конкурентів, а як невід’ємну складову у ланцюжках створення готової продукції, яка не несе жодної економічної загрози для європейської промисловості.
В той же час ми впевнені, що зараз економічний блок українського уряду повинен наполягати на посиленні європейських санкцій щодо російської металопродукції. На жаль, по деяким напрямкам – наприклад, щодо заготівки і слябів – для росіян діють квоти на рівні 2021 року і тому вони себе практично не обмежують на європейському ринку. А російські чавун та залізорудна сировина взагалі не потрапили під санкції. Підсилення санкцій проти російського металу та ЗРС з одного боку обмежить можливості країни-агресора продовжувати війну, а з іншого дозволить українським виробникам збільшити постачання на європейський ринок.
- Які ще обмеження залишились на західних ринках щодо української металопродукції?
Сполучені Штати ще з 1 червня минулого року скасували додаткове 25% мито на українську сталь. Але незважаючи на скасування цього “мита Трампа”, експорт української металопродукції до США не збільшився і в основному ми постачаємо туди чавун. Це відбувається тому, що досі діє низка антидемпінгових мит, які були введені ще в кінці 1990-х та на початку 2000-х років, коли Україна ще не мала статусу країни з ринковою економікою.
На шляху скасування цих мит є технічна складність, в деякій мірі склалася патова ситуація – справа в тому, що для скасування мит треба постачати продукцію і довести, що ти працюєш нормально і доброчесно, але в той же час зробити це практично неможливо через дуже високі ставки цих мит, які по деяким позиціям сягають сотень відсотків. Тобто наразі розв’язати цю проблему можна лише шляхом скасування ідеологічно застарілих мит, і лише після цього ми зможемо суттєво збільшити постачання на американський ринок.
- Які обсяги виробництва прогнозує асоціація “Укрметалургпром” на 2023 рік?
Це в першу чергу, звісно, залежить від подальшого розвитку подій на фронті. За нинішніх умов і обставин можна прогнозувати виробництво сталі приблизно на минулорічному рівні — 6-6,5 млн тонн. Ще раз підкреслюю, це у тому разі, якщо не буде “прильотів”, значних пошкоджень транспортної та енергетичної інфраструктури, які потребуватимуть довготривалого відновлення, тощо. Проте показники виробництва металу та залізорудної сировини, а разом з тим цифри наповнення бюджету, експорту і валютних надходжень в Україну можуть значно збільшитись у разі розблокування морських портів.
Василь Январьов
Підпишіться на Minprom у Telegram, щоб залишатися в курсі важливих новин
Відкрити TelegramНовини
ArcelorMittal закриває склади у Німеччині та Франції через падіння попиту
Україна збільшила експорт ЗРС у тоннах на 87%
Україна за 11 місяців наростила випуск чавуну на 20%
Підвищення тарифу на передачу електроенергії має бути обговорено з бізнесом – експерт
Інтерпайп планує орендувати ще одне судно для роботи на Чорному морі
Україна збільшила ввезення вантажних авто у валюті на 29%
Україна скоротила експорт титановмісних руд на 42,2%
Україна зменшили експорт залізної руди на 3,1%
ICC Ukraine вимагає зберегти поточний рівень тарифів на транспортування газу
Болгарія погрожує припинити постачання російського газу в Європу
Одеський припортовий завод готуються виставити на аукціон
В Україні значно прискорилася інфляція
10 Грудня 2024Україна наростила експорт сталевих напівфабрикатів на 60%
Феросплавні заводи України за 11 місяців скоротили експорт у 4,7 раза
Уряд погодив залучення УЗ €480 млн позики під державні гарантії
Інтерпайп організував хаб у Батумі для перевалки продукції на сході Чорного моря
ВСІ НОВИНИ ⇢