С.Кудрявцев: На зовнішніх ринках ми нічого не втратили

З початку російської збройної агресії вітчизняні феросплавні підприємства значно скоротили обсяги виробництва, але це відбулось головним чином через падіння споживання на внутрішньому ринку, в той же час експортний напрямок роботи феросплавників не зазнав істотних змін, розповів в інтерв’ю МінПрому виконавчий директор Української асоціації феросплавів “УкрФА” Сергій Кудрявцев.

Скільки феросплавних підприємств продовжують працювати в умовах військового часу?

На сьогоднішній день в нас працюють Нікопольський та Запорізький заводи феросплавів, але виробничі потужності підприємств завантажені далеко не в повній мірі. Побузький феронікелевий комбінат був восени минулого року зупинений після пошкодження підстанції внаслідок російського ракетного обстрілу, але зараз він не працює через відсутність сировини, яка завозилась на підприємство з-за кордону. На сьогодні проблем з електроенергією немає, але є проблема з портами.

Наскільки сильний вплив на роботу феросплавних підприємств мали ракетні удари по український енергетичній інфраструктурі?

Вони мали чималий вплив на роботу всієї української промисловості, але за рахунок того, що система будувалась з урахуванням імовірних військових дій, врешті решт вдалося цю шкоду мінімізувати. 

У минулому році виробництво сталі в Україні суттєво скоротилось. Наскільки впали продажі феросплавників на внутрішньому ринку?

Щонайменше на 45%. Але зараз потроху по феросиліцію Запоріжжя починає піднімати обсяги.

А зовнішний ринок компенсував втрати підприємств?

На зовнішніх ринках ми нічого не втратили, відвантажуються приблизно ти ж самі обсяги, що і раніше. Це ринок ЄС, в першу чергу Італія, Туреччина, Північна Африка, всі ці напрямки залишились. В Південній Кореї зараз йде антидемпінгове розслідування щодо нашої продукції, також діють антидемпінгові мита у США. Щодо ринків СНД, то ми туди не постачаємо продукціюз 2016 року.

Яка сьогодні залежність феросплавних підприємств від імпортної сировини?

Заводи працюють на сировині з вітчизняних гірничо-збагачувальних комбінатів. Всю необхідну на сьогодні номенклатуру продукції можна виробляти з української сировини. Справа в тому, що імпортна сировина використовувалась для зменшення вмісту фосфору та поліпшення якісних характеристик, але оскільки сьогодні порти для нас не працюють, то мало сенсу везти потягами руду через всю Європу.

Наскільки критичною є ситуація з блокуванням портів для феросплавної галузі?

Для феросплавників вона менш критична, ніж для інших підприємств гірничо-металургійного комплексу, але якщо розблокувати порти та забезпечити вільне пересування суден Чорним морем, то всі б зітхнули з полегшенням.

На Вашу думку, які кроки потрібно зробити владі для підтримки галузі під час війни?

В основному це пов’язане з питаннями оподаткування та поверненням валютної виручки. Я не хочу тут сильно заглиблюватись у деталі. І головне, звісно, не заважати роботі підприємств в умовах, що склались.

Чи існує проблема нестачі робітників на підприємствах у зв’язку з мобілізацією?

Ця проблема існує, але вона все ж таки буде більше як відкладена у сьогоднішніх умовах, тому що, по-перше, чимало людей виїхало, по-друге, підприємства розташовані в небезпечних регіонах. Крім того є складнощі з реалізацією порядку бронювання. Але з іншого боку є зниження обсягів виробництва і частина робітників вивільнилась з цієї причини.

На Вашу думку, які результати може показати галузь у цьому році?

Немає жодних прогнозів, тому що всі живуть сьогоднішнім днем і планують максимально на найближчу перспективу. А що буде далі залежить в першу чергу від Збройних Сил України.

Василь Январьов