Безвіз на біс

Економіка Машинобудівництво Металообробка Металургія Публікації
Безвіз на біс

У травні Рада ЄС ще на рік продовжила механізм, який призупиняє митні збори, квоти і заходи торгівельного захисту щодо товарів українського експорту в держави Євросоюзу. Пролонгація набуває чинності з 6 червня. Перший рік роботи цього механізму довів його ефективність. У 2022-му продажі продукції з України до ЄС навіть зросли, порівняно з показниками мирного 2021 року. Але структура експорту при цьому істотно змінилася.

2022. Бенефіс АПК

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду 26 травня зазначив, що на європейський ринок припадає нині понад 63% українського  експорту. «Минулого року ми ввезли до країн Європейського союзу товарів майже на 28 мільярдів доларів, це на 4% більше, ніж до повномасштабної війни”, – повідомив прем’єр.  Як констатує Міністерство економіки України, Європейський Союз нині безальтернативно є головним торговельним партнером України. За результатами 2022 року питома вага торгівлі товарами та послугами з ЄС становила 53,6% від загального обсягу. Хоч у 2021 році цей показник був лише на рівні 39,1%.

Безумовно, зняття бар’єрів у торгівлі сприяло цим змінам. Шкода тільки, що каталізатором стала повномасштабна війна. “Поновлюючи ці заходи, ЄС продовжує демонструвати свою непохитну політичну та економічну підтримку Україні, яка досі стикається з неспровокованою та невиправданою військовою агресією з боку Росії”, – коментує пролонгацію так званого «економічного безвізу» Рада ЄС.

З іншого боку, потужний стрибок експорту з України до ЄС було зафіксовано ще до війни, у 2021 р. Тоді експорт товарів за рік зріс більш як на 40% відразу – з 18,6 млрд USD до 26,8 млрд USD. У 2022-му де-факто вдалося втримати цей високий рівень. І це досягнення не менш серйозне, враховуючи, що в умовах війни торгівельні зв’язки з іншими глобальними регіонами буквально посипалися.  Наприклад, експорт до Китаю впав на 69%, до Туреччини – на 29%.

Торгівлю з Євросоюзом торік витягнула на собі сільськогосподарська продукція. Експорт зернових культур збільшився на 141,75%, олійних – на 96,5%, жирів та олії – на 29,4%. І загалом на них припало  майже 40% експорту  (понад 10 млрд USD у грошовому виразі). Крім того, майже на 60% зросло постачання електроенергії до держав Євросоюзу. Натомість руди й метали, які були хедлайнерами українського експорту у 2021 році, торік позиції здали. Зокрема, продажі на європейський ринок чорних металів скоротилися на 48,7%, рудних матеріалів – на 21%. Відтак, якщо у 2021 р. на ці дві товарні групи припадала майже третина українського експорту, то у 2022 р. – лише 18,5%.

Якщо бодай частково не надолужити втрачене у цих сферах, то другий рік «економічного безвізу» може стати певним розчаруванням. В аграрній сфері потенціал для подальшого росту досить обмежений. З одного боку, після протестів фермерів у центральноєвропейських країнах ЄС, впроваджено низку обмежень, які заважають українським виробникам овочів, фруктів та іншої необробленої сільгосппродукції вигравати конкуренцію у європейських аграріїв за рахунок нижчих цін. По-друге, «зерновий коридор» через Босфор цьогоріч працює значно гірше, Його пропускна здатність падає у певні періоди до нуля, при цьому ніколи нема певності, чи буде він продовжений на наступні кілька місяців. Частина ж зернових, відвантажених у рамках цього коридору, потрапляла й до європейських клієнтів. По-третє, сусідні з Україною держави домоглися наприкінці квітня від Єврокомісії тимчасової заборони на імпорт зерна українського походження. Заборона мала б діяти лише до 5 червня. Але зараз Польща, Румунія, Словаччина і Чехія лобіюють її продовження до жовтня, а Угорщина хоче взагалі до кінця 2023 року. Тому ринкові умови для національних виробників агропродукції зараз погіршуються. Зате є деякі позитивні проблиски для ГМК. 

2023. Вікно для ГМК

Надії українських металургів на відновлення своєї частки на ринку ЄС можна пов’язувати з кількома чинниками. Перший посилення санкційного тиску на РФ паралельно з лібералізацією економічних відносин із Україною. Восьмий пакет санкцій ЄС проти Росії ухвалено ще у жовтні 2022-го. Саме в ньому закладені найповніші обмеження на закупівлю сталевої продукції з РФ. Щоправда, починають діяти вони лише із 30 вересня 2023 року, а окремі аж у 2024-му. Авжеж, пізно. Але краще, ніж ніколи. Тому після настання цих дат є нагода замістити вибулий російський прокат українським, принаймні частково.

Водночас доцільно посилювати й далі тиск на офіційний Брюссель щодо повної відмови від імпорту залізної руди з Росії. Для ЄС це не є критичним кроком, а для України могло б стати джерелом додаткового заробітку. І без заборони меткомбінати у Євросоюзі знизили закупівлю російської руди у кілька разів. Однак не до нуля. Торік вони сумарно заплатили росіянам за залізорудну сировину майже 600 млн USD. Це все ще немалі гроші.

Другий чинник: металургійне виробництво в Україні починає відновлюватися й генерувати більше продукції. Від початку року місячні обсяги виробництва сталі незмінно зростають. Вони, звісно, далекі від довоєнних, але значно вищі, ніж у перші місяці після повномасштабного вторгнення. Якщо у березні/квітні 2022-го виплавка сталі становила 242 тис. т і 281 тис. т відповідно, то рік опісля уже 527 тис. т і 574 тис. т відповідно. Синхронно зростає й виробництво чавуну та прокату. Збут цих товарів, як і раніше, обмежений пропускною здатністю залізничних колій. Й очевидно, що квантового стрибка без розблокування морських портів не буде. Але на поліпшення торішнього експортного результату розраховувати цілком реально.

За оцінками прес-служби найбільшого українського холдингу «Метінвест», при відкритих портах він міг би відвантажувати щомісяця на експорт по 2 млн т залізорудної сировини і по 300 тис. т готової металопродукції.  Якщо ж користуватися суто залізничними маршрутами чи  іноземними портами (з прицілом на віддалені ринки), такий результат недосяжний. Логістичні затрати на те, щоб доправити вантаж до румунського порту Констанца (найбільш популярного серед українських експортерів), нині у 4-5 разів вищі, ніж коштувало б довезти товар до чорноморських портів у довоєнний період. Коли подивитися на квітневу структуру експортних перевезень «Укрзалізниці», то на чорні метали там припадає тільки скромних 8% від загального обсягу.

Натомість значно більше на залізну й марганцеву руди – майже 34%.  За 4 перші місяці 2023 р. з України експортовано 5,32 млн т ЗРС загальною вартістю 600 млн USD. Це на 60% менше, ніж за аналогічний період торік (але торік ще було два мирних місяці). І з кожним місяцем це відставання мало б зменшуватися. Бо наприклад, у квітні-2023 експорт руди був на 10% вищим, ніж у березні. До того ж, конкурентною перевагою руди перед виробами з металів є можливість її транспортування по Дунаю через порти Рені й Ізмаїл. Оскільки уздовж цього водного шляху чи неподалік розташувалося немало споживачів руди – європейських металургійних комбінатів.

Ще стрімкіше відновлюється експорт іншого сировинного товару – брухту чорних металів. За перший квартал 2023 р. він зріс більш як у 5 разів, а якщо говорити про постачання суто до країн Євросоюзу – майже у 17 разів. Зрозуміло, це пов’язано насамперед з низькою порівняльною базою. Рік тому держави ЄС майже не ввозили брухт з України, показник першого кварталу-2022 – лише 2 з лишком тисячі тонн. Натомість у першому кварталі-2023 він перевищив уже 38 тис. т. Майже весь обсяг відправлено до Польщі, куди товар можна перевозити навіть автотранспортом. При цьому, як стверджують учасники ринку, Польща у багатьох випадках – лише проміжний пункт. Звідти український брухт реекспортується до третіх країн.   

Ярослав Ярош

Новини

21 Грудня 2023

УЗ розмірковує над оптимальною ціною, щоб перевозити вантажівки залізницею

Україна отримала від Японії 950 млн дол на відновлення та соцзахист

США посилять контроль за дотриманням стелі цін на експорт російської нафти

Питання авіасполучення зрушить з мертвої точки у 2024 році – Данілов

СОТ винесла рішення проти Туреччини у суперечці про мита на метали зі США

Україна у листопаді скоротила імпорт довгого прокату на 45% 

20 Грудня 2023

Видобуток залізної руди в Китаї зріс на 7,1%

Україна залучила грант 150 млн євро від ЄС

ЄС та США домовилися призупинити торговельну війну до березня 2025 року

Українські металурги не встигають підготуватись до СВАМ через війну

Метінвест планує побудувати прокатний завод в Італії

У грудні Україна виробила понад 50 тисяч FPV-дронів

Українська економіка у листопаді зросла на 4%

У ремонт вийшли одразу чотири блоки ТЕС та одна ТЕЦ 

Стабільні тарифи держмонополій пришвидшать темпи відновлення промисловості – Біленький

Попит на нержавіючу сталь в США залишиться практично незмінним

ВСІ НОВИНИ ⇢