Українська криза почала дратувати Захід

Точка зору

Нарешті на цьому тижні західні друковані видання надали низку цікавих і (ніде правди діти) несподіваних водночас оцінок тому, що відбувається всередині нашої держави і безпосередньо навколо неї. Найцікавіші з них стосувалися прем’єр-міністра Тимошенко – її дії викликали мало не шквал доволі гострої критики.

Цікаво, що Юлії Володимирівні зовсім не дісталося у статті Віктора Ющенка, опублікованій у вівторок в американській газеті Wall Street Journal – майже дивина, якщо врахувати стилістику їхнього переважно заочного спілкування. Президент України, однак, вирішив використати відведений йому простір не для позачергової критики уряду, а для того, аби ще раз наголосити, наскільки важливою є для світової громадськості співпраця у енергетичній сфері – як між собою, так і, ясна річ, із Україною.

На горіхи Юлія Володимирівна отримала насамперед від британського видання The Daily Telegraph, коли тамтешні журналісти коментували відставку Віктора Пинзеника. Дослівно у тому матеріалі було написано таке: «Здавалося, вона не кається через втрату свого міністра фінансів, Віктора Пинзеника, котрий подав у відставку на цьому тижні, кажучи, що не хоче більше слугувати політичним пішаком. «Не всі урядові чиновники здатні працювати у складних умовах. Найслабші покидають поле бою», – сказала вона у коментарі, що межує з політичним фарсом».

У той же день, 18 лютого, американський Christian Science Monitor опублікував статтю, у якій українська внутрішньополітична криза прирівнювалась до «перестановки стільців на «Титаніку».

Саму Юлію Тимошенко у цьому тексті американські журналісти назвали «полум’яною популісткою».

Тим часом у британському виданні The Times Тоні Хелпін виявив певне нерозуміння останніх «дружніх» до Росії кроків українського прем’єра – насамперед у справі міждержавного кредиту. «Пані Тимошенко зараз благає інші країни покрити дефіцит за допомогою позики у 5 млрд. доларів – у тому числі і Росію, яка невтомно працювала над тим, щоб дискредитувати Помаранчеву Революцію.

Владімір Путін може похихикати над тим, що та, що була для Заходу красунею української демократії, вкладає свою долю у його руки»,

– писав головний україніст The Times.

Власне, причину західного незадоволення Юлією Володимирівну можна спробувати пояснити саме її «проросійськими» кроками. Проте це – не єдина версія. Цілком може бути, що причина набагато простіша і об’єктивніша – Захід справді починає не на жарт перейматися тим, що Україна погано дає собі раду із економічною кризою, бо це може серйозно відбитися й на інших країнах. Можливо, саме тому там дедалі голосніше б’ють на сполох і вказують на те, що український уряд діє далеко не найкращим чином.

Ще 16 лютого про загрозу писали британці з Financial Times:

«Дехто вважає, що «Україна» означає «на краю» – і саме там перебуває сьогодні її економіка.

Міністр фінансів Австрії минулого тижня попередив про ризик економічної «катастрофи» у цій 46-мільйонній країні, яка запустила б «ефект доміно» проблем далі на Захід».

Констатували збитки України і в The Daily Telegraph, при цьому, як і свого часу поляки з Gazeta Wyborcza, закликаючи Захід не полишати нашу державу наодинці із нашими проблемами. Промовистий заголовок статті, «Україну потрібно врятувати від трагікомедії заради Європи», якнайкраще відображав її зміст.

«Україна скочується до трагікомедії. Президент і прем’єр – між собою на ножах», – писала британська газета 18 лютого, – «Київські лідери підморгують до Росії, сподіваючись, що такий гео-стратегічний шантаж примусить Захід відкрити свої гаманці».

«Спокусливим було б залишити цю некеровану країну наодинці з її долею. Це було б помилкою. Якщо Україна не виконає зобов’язань за своїми зовнішніми боргами, або якщо зобов’язання за своїми доларовими і євро-позиками не виконають її приватні компанії, це майже одразу заразить більшу частину Східної Європи.

(…) Європейський Центральний Банк муситиме затиснути собі носа прищепкою і вдатися до своїх друкарських повноважень, аби врятувати регіон. Якщо він опиратиметься з ідеологічних міркувань, його керівникам доведеться звітувати перед історією», – лунали у The Daily Telegraph красномовні попередження.

The Times тим часом вустами вищезгаданого Тоні Хелпіна віддавався ностальгії за «Помаранчевою революцією», і саме в таких світлих спогадах бачив для Заходу причину допомагати Україні навіть тоді, коли вона розтринькала увесь свій кредит довіри. При цьому, звісно ж, також не обійшлося і без критики – схоже, у західних оглядачів не лише вичерпалися ілюзії стосовно нашої держави, а й банально урвався терпець.

«Помаранчева Революція занурюється глибоко в «червону зону» поки Україна схиляється до фінансового дефолту, а оптимізм натовпів, що у 2004 році вітали в Києві демократію, перетворився на зневіру в тому, що місцеві політики коли-небудь перестануть воювати на час, достатній для попередження економічної катастрофи,

– писав рівною мірою зневірений Хелпін, – Захід хитає своєю колективною головою, бачачи, що цей маяк надії на демократію у колишньому Радянському Союзі перетворився на ненормального. Додайте до цього газову війну між Україною і Росією минулого місяця, і терпіння Європейського Союзу закінчується».

За цих невтішних спостережень Тоні Хелпін обережно закликає Захід до допомоги Україні: «Наслідки того, що Україна може стати державою зі слабкою центральною владою, керованою корумпованими посадовцями, готовими торгувати людьми і зброєю, для Європи очевидні. Це – не те світле майбутнє Помаранчевої мрії».

Ближче до кінця тижня західних оглядачів додатково нажахала ще й перспектива поновлення конфлікту поміж «Газпромом» і «Нафтогазом», привид якої знову навис над Європою після того, як українська компанія оголосила про свої труднощі, пов’язані із несплатою боргів її клієнтами. Окрім наших сусідів поляків, найактивніше на це відреагували у все тій же британській газеті The Times. У п’ятницю на її шпальтах з’явилися одразу дві статті, присвячені цій темі. Втім, окрім зрозумілого переляку, британські журналісти висловлювали ще й гіпотези про те, чого може захотіти Росія цого разу. І дійшли однозначного висновку.

«Зрозуміло, що росіяни захочуть обіцянку чогось вагомого, аби продовжувати перекачувати газ.

В Україні залишився лише один продуктивний актив – транзитні газопроводи до Європи, за які «Газпром» платить приблизно 150 мільйонів доларів на місяць. «Газпром» їх хоче, але Україна завжди опиралася, знаючи, що це – остання карта в її руках.

«Газпром» говорив про те, щоб російські споживачі почали платити за газ наперед, даючи змогу припустити, що найбільший платник податків цієї країни сам знаходиться під тиском. За таких обставин залишається мало надій на поблажливість, і резонним буде припущення, що українські газопроводи скоро опиняться в полоні її сусіда», – писав у своїй колонці «Хаос, неоплачені рахунки та остання карта України» Девід Уайтон.

«Повернення проблем із оплатою з «Газпромом» може викликати нове протистояння між Москвою та Києвом, що призведе до нового припинення поставок і жорсткіших вимог з боку «Газпрому» щодо контролю над транзитними газопроводами в Україні», – повторювала за Уайтоном інша стаття за той самий день.

До речі, про газ. Дуже гарне формулювання можна було знайти на початку тижня в американській газеті International Herald Tribune. Ці слова Джонатана Стерна, газового спеціаліста із Оксфордського Інституту Вивчення Енергії, варто навести хоча б через їхню влучність:

«Якщо ви гадаєте, що проблема – в Україні і російсько-українських відносинах, то відповіддю буде Nord Stream і South Stream. Якщо ви думаєте, що проблема – в Росії, то відповіді немає».

Втім, мабуть, вже достатньо про негатив. З позитиву ж відзначимо насамперед зростання активності у західній пресі безпосередніх представників України, якої так бракувало минулого місяця. Окрім вищезгаданої статті Віктора Ющенка, можна згадати й про невеличкий лист до редакції американського видання Washington Times, автором якого був посол нашої держави у США Олег Шамшур. У цій публікації українець полемізував з минулотижневою статтею про Крим, насамперед – із висловленою автором, Джошуа Кусерою, тезою, що Крим належить Україні лише через «каприз історії». Так що з піаром у нас все знову йде трохи на краще, хоча й не в найнеобхідніший момент.

Окрім цього, цікавий матеріал опублікувало одне з регіональних видань чеської газети Mlada Fronta Dnes, у якому своїми враженнями про Україну ділився чех із міста Брно Томаш Веселі, що вже декілька років проживає у Києві, а також їздить у справах до Донецька, Дніпропетровська та інших українських міст. Ось – деякі витримки із його розповіді:

«Головною рисою цієї країни, на мій погляд, є крайнощі майже у всіх сферах життя. Поки люди у селі живуть у вбогих хатинках з грядками для вирощування власних продуктів, особливо в Києві ви бачите багато машин класу «люкс».

«Колеги по роботі, сусіди, та й узагалі знайомі дотримуються душевних стосунків. Вони часто запрошують одне одного на святкування, яких в Україні багато з кожної можливої нагоди, і пригощають одне одного, навіть якби завтра вже не було чого їсти. Але як тільки ви вийдете на анонімну вулицю, то зіткнетеся з грубістю, агресією й байдужістю».

«До іноземців українці ставляться людяно і з повагою – кажуть, це залишилося ще з часів Радянського Союзу. Проте часто відчувається намагання заробити на вас за будь-яку ціну, починаючи від базару і зовсім не закінчуючи поліцейським патрулем».

«Найвищі представники держави ставляться до загального маєтку як його тимчасові власники, і без комплексів розігрують його між своїми прихильниками.

З прагматичної точки зору, тут бракує сильної особистості, котра утримувала б розумну рівновагу «собі/людям». Я бажаю Україні, аби вона змогла використати свій величезний потенціал, і розвинулась у країну, у якій жити буде радістю».

«Закликаю чехів, котрі мають повний рот досвідчених і сильних слів про цю країну (причому найдалі на Схід вони були, в кращому випадку, у Попраді (місто в Північній Словаччині – 4)), щоб вони організували собі подорож і отримали досвід інший, аніж побіжна зустріч із закарпатським будівельником десь у трамваї у Брно».

Новини

29 Січня 2024

МАГАТЕ провело інспекцію на Південноукраїнській АЕС

Німецький Rheinmetall побудує новий завод із виробництва боєприпасів

У китайський річці Янцзи затонуло судно з вантажем російських слябів

Бразилія оштрафувала Vale, BHP та Samarco на 9,7 млрд дол

Тариф на електроенергію для населення хочуть підвищити до 6 грн

Німецькі заводи ArcelorMittal отримають від уряду 1 млрд євро на декарбонізацію

Укргідроенерго отримає від ЄБРР кредит на 200 млн євро

З початку війни Україна отримала 73,7 млрд дол бюджетної підтримки

У питанні бронювання робітників підприємств треба знайти баланс – Шуляк

У минулому році Тайвань збільшив імпорт металобрухту на 17,4%

Європа значно відстає від своїх екологічних цілей – аналіз

В Єгипті можуть скасувати антидемпінгові мита на сортовий прокат

Ціни на житло в Україні зросли на 16%

Енергосистема України працює без дефіциту

Дунайське пароплавство збільшить перевезення залізної руди до 1,5 млн тонн на рік

У 2023 році В’єтнам збільшив експорт сталі на третину

ВСІ НОВИНИ ⇢