Подробнее Запомнить город


Східне Партнерство: фінішна пряма до затвердження

размер текста:

23 лютого відбулося засідання Ради ЄС із закордонних справ, на якому було обговорено хід розробки Східного Партнерства. Очікується, що Європейська Рада на черговому саміті 19-20 березня офіційно затвердить створення Східного Партнерства, до якого будуть включені шість країн Східної Європи: Україна, Грузія, Азербайджан, Вірменія, Білорусь і Молдова.

На 7 травня вже заплановано проведення саміту Східного Партнерства у Празі, який має дати старт імплементації даної ініціативи ЄС.

Східне Партнерство й інші ініціативи ЄС

Ініціатива Східного Партнерства розвивалась як окремий інструмент ЄС. Однак, в ході розробки погляди в ЄС дещо конкретизувалися. В результаті, напередодні березневого засідання Європейської Ради про Східне Партнерство почали більш відверто говорити як про східний напрямок Європейської Політики Сусідства (ЄПС).

Європейський комісар із зовнішніх відносин і Європейської Політики Сусідства Беніта Ферреро-Вальднер перед засіданням Ради ЄС підкреслила, що Східне Партнерство є шляхом посилення ЄПС і спрямоване на реалізацію найбільш амбітної програми інституційного будівництва.

Тобто, Східне Партнерство має стати свого роду продовженням ЄПС і її відгалуженим напрямком у Східній Європі. Іншою складовою на південному напрямку вже є Союз для Середземномор’я. Та й в самій Комунікації Європейської Комісії чітко прописано, що Східне Партнерство є "специфічним східним виміром в рамках Європейської Політики Сусідства".

Гнучкість – шлях до усунення перешкод

Комунікація Європейської Комісії по Східному Партнерству від 3 грудня 2008 року передбачає, що принциповим є диференційований підхід до кожної країни-партнера, в залежності від успішності просування внутрішніх реформ і розвитку сосунків з ЄС на шляху європейської інтеграції.

Такий підхід дозволить уникнути блокування запропонованих програм і проектів, якщо вони не відповідатимуть інтересам окремої країни. Це дозволить активно просуватися кожному учаснику Східного Партнерства до поглиблення європейської інтеграції та не стикатися з проблемою уповільнення такого руху в зв’язку з прив’язкою до партнера.

Невирішеним питанням Рада ЄС відзначила скасування візового режиму, з огляду на недопущення збільшення потоку нелегальних мігрантів із або через ці країни. Однак скасування візового режиму є важливим елементом для європейської інтеграції країни-партнера.

Це є тим кроком, який дозволяє громадянам на собі відчути переваги від цієї інтеграції, адже інтегруватися до ЄС повинні і країна в цілому, і кожний її громадянин. У Комунікації Європейської Комісії чітко зазначено два етапи досягнення безвізового режиму, до того ж з кожною країною окремо.

Перший етап передбачає проведення переговорів і підписання угод про спрощення візового режиму й про реадмісію диференційовано.

На другому етапі буде проводитись діалог про безвізові поїздки до ЄС, але після ефективної реалізації попереднього етапу. В рамках цього діалогу з кожною країною-партнером передбачається встановлення дорожніх карт.

У випадку з Україною це може відбутися вже влітку цього року. Безвізовий режим вигідний не тільки для країн-партнерів. Європейський Союз також отримає дивіденди від встановлення безвізових режимів з країнами-партнерами.

Як зазначила європейський комісар із зовнішніх відносин і Європейської Політики Сусідства Беніта Ферреро-Вальднер, ЄС отримає від Східного Партнерства можливість залучити висококваліфіковану робочу силу із країн Східної Європи для заповнення прогалин на власному ринку праці.

В будь-якому випадку ЄС встановить безвізовий режим тільки з тими країнами, які виконають всі технічні вимоги ЄС. Україна в цьому вимірі, за словами заступника міністра закордонних справ Костянтина Єлисєєва, працює по чотирьом напрямкам: безпека документів для поїздок за кордон; громадський порядок, тобто виконання всіма українцями, які відвідують ЄС, правил поведінки; врегулювання міграційних проблем; захист прав людини.

Зазначений комплекс технічних критеріїв дозволить нейтралізувати можливі проблеми, які могли б виникнути від відкриття візових дверей ЄС для східних партнерів.

Слабким місцем Східного Партнерства, що під час ІІІ Форуму "Європа-Україна" 27 лютого ще раз підкреслив голова комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк, є фінансування.

Початково на Східне Партнерство на період 2010-2013 років передбачалося 250 мільйонів євро. Однак, на засіданні Ради ЄС 23 лютого Беніта Ферреро-Вальднер заявила, що Європейська Комісія пропонує збільшити обсяг фінансування до 600 мільйонів.

Одночасно слід зазначити, що існує певний дисбаланс у фінансуванні між південним і східним напрямками політики ЄС. На країни Середземномор’я ЄС виділяє 2/3 загального обсягу допомоги, а на східних партнерів лише третину.

Навіть збільшення зазначеної суми недостатньо для ефективної реалізації політичних і економічних реформ. Адже для порівняння, у 2007 році в рамках ENPI/IPA Україні було надано допомогу в розмірі 144 мільйонів євро, а разом з іншими країнами-партнерами (крім Білорусі) – 264,5 мільйонів.

Партнери і залучені сторони

Головними партнерами Східного Партнерства, як відзначила Рада ЄС, є шість країн – Україна, Грузія, Білорусь, Молдова, Азербайджан і Вірменія. Ці країни є повноправними учасниками проекту ЄС, хоча ЄС все ще обговорює рівень залучення Білорусі.

У ході засідання Ради ЄС 23 лютого були висловлені пропозиції до розширення спектру залучення інших держав. Головно йшлося про Росію і Туреччину. Ці дві країни можуть бути залучені до участі час від часу в окремих програмах, але не на інституційному рівні.

На такій пропозиції наполягає Франція. Міністр закордонних справ цієї країни Бернар Кушнер однією з причин залучення Росії вказує, що вона не повинна мати відчуття, що є повністю оточена і виключена з процесів у Європі. Залучення Росії і Туреччини необхідне для вирішення таких проблем, як, наприклад, енергетична безпека, врегулювання конфліктів, охорона навколишнього середовища, боротьба з нелегальною міграцією.

Конструктивний діалог і співробітництво з цими країнами є необхідною умовою для ефективної реалізації проектів і програм у тих сферах, які їх безпосередньо стосуються. Росія і Туреччина матимуть можливість брати участь в дискусіях в рамках Східного Партнерства, долучатися до проектів, але саме партнерство їм запропоновано не буде.

Для України, яка вже розпочала переговорні процеси і по угоді про асоціацію, і по зоні вільної торгівлі, і по скасуванню безвізового режиму, і по приєднанню до Енергетичного Співтовариства, Східне Партнерство є можливістю зафіксувати в нових нормативно-правових рамках намічені й нові перспективи інтеграції до Європейського Союзу.

Україна також має всі шанси стати провідною країною в Східному Партнерстві і, таким чином, закріпити за собою роль регіонального лідера під егідою ЄС. Враховуючи найбільш успішне просування України на шляху європейської інтеграції серед країн-партнерів, держава може розраховувати на підвищену увагу з боку ЄС.

Але єдиним можливим шляхом для України набути в перспективі членства у Європейському Союзі є успішне виконання кропіткої домашньої роботи з реформування всіх сфер життєдіяльності, сприятливі умови для чого можуть бути створені в рамках Східного Партнерства.

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
21.04.21
В Верховную Раду внесли законопроект, который обязывает украинских промышленников за четыре года пройти путь модернизации, которым в Европе шагали несколькими десятилетиями.
20.04.21
Россия закрыла до октября проход через Керченский пролив военным и государственным судам Украины. Перекрытие коммерческого судоходства грозит убытками для промышленности региона.
19.04.21
На початку квітня Україна нарешті спромоглася презентувати проєкт другого Національного визначеного внеску (НВВ2), тобто свої зобов'язання щодо зменшення викидів СО2 до 2030 року, відповідно до Паризької угоди.
16.04.21
В інтерв'ю Бізнес Цензор заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський розповів про причини подовження мита на експорт металобрухту, майбутнє заготівлі і проблеми української металургії через Green Deal у Євросоюзі.
Парламент принял закон о принудительной реструктуризации валютных кредитов. Выгоду получат обеспеченные украинцы, а проиграют — бизнес, клиенты банков и вся страна в целом.
15.04.21
В Украине хотят снизить комиссию, которую банки взимают за обслуживание карт. Такой шаг, по идее, должен привести к снижению цен в магазинах, поскольку ритейлеры признают, что перекладывают свои расходы по эквайрингу на конечного потребителя. Однако эксперты сомневаются, что товары подешевеют.
15.04.21
Семь стран ЕС выступили в защиту равных условий для атомной энергетики в достижении целей Green Deal. Главная задача зеленого перехода - отказ от ископаемых видов топлива, сжигание которых приводит к выбросам СО2. Атомные электростанции абсолютно вписываются в эти требования.
Против членов рейдерской группы Вадима Нестеренко правоохранители также ведут уголовные расследования по фактам гибели 4 человек.
14.04.21
В Украине расширен перечень долгов, которые можно взыскивать со счетов граждан в банках, а сами финучреждения стали подключаться к автоматизированной системе списания
Потребление, торговля и внутренние инвестиции остаются важными и наиболее устойчивыми драйверами роста экономики Украины. А это означает заметно возрастающую роль организованного сетевого ритейла. Источник: https://biz.censor.net/r3259384
13.04.21
12.04.21
09.04.21
08.04.21
06.04.21
02.04.21
01.04.21
31.03.21
30.03.21
29.03.21
26.03.21
25.03.21
23.03.21
22.03.21
16.03.21
12.03.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!