Модернізація ГТС: остання спроба примирення влади

Україна розпочала переговори про отримання від Європи 4,62 мільярда доларів кредиту на модернізацію газотранспортної системи. Урядова і президентська команди "на публіку" демонструють злагодженість роботи у цьому напрямку.

Однак в реальності президент і прем'єр будуть змагатися за те, хто доклав більше зусиль для одержання коштів.

Вже 23 березня на конференції у Брюсселі українська сторона проситиме в Європи на модернізацію своєї газотранспортної системи 4,62 мільярда доларів. Модернізація ГТС покликана допомогти економити кошти.

Наразі в Україні діє програма модернізації ГТС на 2007-2010 роки, яку виконує НАК "Нафтогаз України", і яка передбачає 4,8 мільярда доларів інвестицій.

Міністерство палива та енергетики заявляє, що кредитна програма спрямована на підвищення надійності ГТС, зокрема, на зменшення споживання палива та інших ресурсів, модернізацію зв'язку тощо.

Водночас, про ремонт ГТС і підвищення безпеки транспортування газу не йдеться. Як запевнив "Економічну правду" прес-секретар Мінпаливенерго Ді Фент, вона і так задовільна. За його словами, програма передбачає суто економічний ефект, тобто має підвищити ККД лінійних ділянок, компресорних і газовимірювальних станцій, підземних сховищ.

Якщо Україна таки отримає від Європи необхідні кошти, увагу буде зосереджено на західному і південному транзитних коридорах. Із 2,5 мільярдів доларів, потрібних на модернізацію ГТС, лінійні ділянки очікують на 2 мільярди, сховища – на 455 мільйонів, решта – газовимірювальні станції.

Окрім удосконалення існуючих потужностей, донорській конференції запропонують також проекти добудови окремих ділянок газопроводів. У них достатньо вкласти інвестиції, досить незначні порівняно з обсягом газу, який можна буде додатково прокачувати через ГТС. Скажімо, кошти на будівництво нових газопроводів потрібні набагато більші.

Якщо і ці проекти української сторони буде підтримано, сума кредитів може збільшитися у кілька разів.

Мінпаливенерго уточнило, що йдеться, зокрема, про добудову ділянок на газопроводі "Уренгой-Помари-Ужгород", що збільшить обсяг транзиту на 2,7 мільярда кубометрів на рік, а також на газопроводі "Союз" з транзитним ефектом у 560 мільйонів кубометрів на рік.

Очікується, що проекти окупляться вже за 3-7 років, і кредитні кошти держава зможе повернути.

У російських ЗМІ з'являлась інформація, що на конференції вперше буде активно обговорюватися питання про перенесення закупівлі газу європейськими компаніями з західного на східний кордон України.

За словами Ді Фента, офіційно на переговорах ця тема поки що не піднімається. Але він не виключив, що можливі якісь неформальні її обговорення.

Принаймні, поки що таке рішення суперечить десятирічному контракту між Україною та Росією про транзит газу.

Російський "Газпром" планує взяти учать у конференції і обговорити надання допомоги в модернізації ГТС з боку Росії. Втім, російська сторона добивається створення консорціуму з її управління.

А українське законодавство, як відомо, забороняє не лише зміну власності вітчизняної газотранспортної системи, приватизацію або оренду, але й використання її в якості застави. Тому очевидних ризиків втрати цього об'єкту для держави немає.

Однак не виключено, що рада кредиторів отримає певні важелі впливу, так само, як нинішні тримачі облігацій НАК "Нафтогаз України" впливають на його фінансовий стан, контролюючи звітність.

Заставою ж за кредитами, традиційно для НАКу, можуть стати певні обсяги газу у підземних сховищах, або інші об'єкти.

"Одним із можливих варіантів гарантування повернення кредиторам вкладених коштів є паралельне укладення договорів поруки з суб'єктами, які можуть відповідати за невиконаними зобов'язаннями підприємств ГТС", – розповіла в коментарі "Економічній правді" керівник департаменту адміністративного, господарського, корпоративного і цивільного права Адвокатського об'єднання "Національна правова палата" Ганна Граніна.

За її словами, кредитори також зможуть впливати на питання, пов'язані з транзитом російського газу через територію України, і це додатково погіршить відносини України з Росією.

Голова комітету Верховної Ради з питань палива та енергетики Микола Мартиненко вважає, що для гарантування повернення коштів українській стороні потрібно надати потенційним інвесторам і партнерам план реформування газового сектору на термін не менше п'яти років.

При цьому повернення кредитів гарантує Кабінет міністрів. Секретаріат президента, про який в аспекті залучення кредиту також згадують ЗМІ, не має таких повноважень, підкреслив глава профільного комітету ВР.

План реформ, на його думку, повинен включати реформу цін і тарифів, приведення національного законодавства у відповідність із законодавством ЄС.

За словами українських посадовців, росіяни намагалися зірвати проведення донорської конференції. І тут постановка питання українською стороною про "розширення" ГТС, а не про її ремонт, за словами керівника Центру енергетичних досліджень Костянтина Бородіна, може зіграти злий жарт.

"Росіяни закликають Європу вкладати її гроші не в український маршрут, а у створення нових, додаткових маршрутів. У цьому є логіка: чотири канали транспортування газу явно надійніші, ніж два існуючих", – розповів він в коментарі "Економічній правді".

До того ж, довго ігнорувати ремонти теж не варто. "Нашій ГТС можна цілком довіряти ще кілька років – стільки складає запас її міцності. 2008 року технічне обслуговування ГТС практично не виконувалося – усі засоби викачувалися з "Укртрансгазу" у НАК і бюджет", – додав Бородін.

Керівник Київського міжнародного енергетичного клубу Q-Club Олександр Тодійчук заявляє, що ГТС України щороку отримує лише 25-30% коштів, необхідних для нормального – за західними стандартами – її утримання.

"Ми продовжуємо працювати на виснаження ГТС, але поки що її стан задовільний. Що ж стосується основних напрямків оновлення – його вимагає цілий ряд об'єктів", – зазначив він.

А власних коштів, за словами Бородіна, в "Укртрансгазі" не вистачатиме. "Цього року транзит став збитковим через дисбаланс між вартістю паливного газу і низьким транзитним тарифом. Наступного року ця диспропорція буде наростати, а фінансове становище НАК – погіршуватися", – стверджує він.

На конференції у Брюсселі будуть присутні як Віктор Ющенко, так і Юлія Тимошенко. Перший заступник голови секретаріату президента Олександр Шлапак запевнив, що вони матимуть єдину позицію у питанні модернізації ГТС.

У Мінпаливенерго підтверджують, що уряд має цілком погоджену з секретаріатом позицію щодо цього кредиту. "Я взагалі не бачу, в чому тут можуть бути суперечності. Це суто технічне питання, і тут немає ніякої політики", – сказав прес-секретар міністерства.

Однак подібну єдність думок вони демонстрували і на початку січневої "газової кризи". А потім одна зі сторін того конфлікту пішла назустріч російському інтересу.

Костянтин Бородін не розглядає такого сценарію. За його словами, все обмежиться традиційними сварками.

"Президент і прем'єр будуть змагатися за те, хто більше доклав зусиль для одержання коштів Євросоюзу. Безумовно, буде й елемент конкуренції між ними, що може позначитися на якості взаємодії підлеглих їм відомств – зокрема, Мінпаливенерго та Міністерства закордонних справ", – переконаний експерт.

Боротьба президента й прем'єра ставить під загрозу отримання кредиту на модернізацію ГТС вже зараз.

"Те, що "Нафтогаз" атакувала СБУ, може відбитися на міжнародному іміджі цієї установи і принести мільярдні збитки. Це може вплинути і на рішення щодо надання кредиту", – поділився своїми міркуваннями народний депутат Андрій Шкіль (БЮТ).

Втім, цього року профінансувати модернізацію ГТС Європа навряд чи зможе – не вистачає коштів. Тому час на війни за кредит в України ще буде.