Подробнее Запомнить город


Долларом и миром правят частные банки

27.03.09 , Тиждень
размер текста:

Є кілька речей, що змушують по-іншому поглянути на те, що відбувається навколо і в самій країні. Звісно, це насамперед системна економічна та технологічна криза, що спалахує у світі приблизно раз на 50 років. Це так звані довгі кондратьєвські цикли, що відміряють перехід від одного технологічного укладу до іншого. На черзі вже шостий.

Його обриси ще не зрозумілі, хоча зовнішньоекономічний формат суперечностей, що зростають, однозначно має спричинити переформатування центрів сили та впливу. Найбільші песимісти ладні згадувати, що фіксування кордонів таких зон у межах уже нового економічного та оборонного суверенітету, зокрема, відбувалося після Першої та Другої світових воєн, коли самі війни були як наслідком, так і способом виходу з криз. Мовляв, не треба шукати економічного виходу там, де його немає…

Це можна було б і проігнорувати. Але минулого тижня, наприклад, міністр оборони Росії Анатолій Сєрдюков на засіданні колегії оборонного відомства заявив, що у світі зросла ймовірність збройних конфліктів, потенційно небезпечних для Росії. За його словами, головні винуватці такої ситуації – США
і НАТО. «Військово-політична ситуація характеризувалася прагненням керівництва США досягти глобального лідерства розширенням і нарощенням військової присутності США та їхніх союзників по НАТО в регіонах, що межують із Росією. Прагнення американської сторони були націлені на отримання доступу до сировинних, енергетичних та інших ресурсів країн СНД. Активно підтримувалися процеси, скеровані на витіснення Росії з простору її традиційних інтересів», – цитували слова Сєрдюкова російські інформаційні агенції.

Ця риторика, втім, для внутрішнього вжитку. А перед тим 25 грудня 2008 року, вже без будь-яких розголошень для преси, на закритому засіданні Ради безпеки Росії обговорювалася стратегія РФ щодо країн СНД, включаючи оцінку ситуації на Кавказі після збройного конфлікту з Грузією, ситуації з українською газотранспортною системою, просування проектів Північного та Південного газових потоків тощо. А ще Москва встигла провести зондувальні перемовини з представниками Вашингтона на цікаву тему: США не розміщуватимуть системи ПРО у Східній Європі, а Росія навзаєм використає свої важелі впливу на Іран, позиція і дії якого у регіоні турбують американців.

Іран входить у велику дугу нестабільності, що простягнулася від Близького Сходу (Ліван) через Ірак та Іран до Афганістану і Пакистану. Зростання потенціалу конфліктності у світі, що також є однією з ознак завершення чергового «кондратьєвського» циклу, нині тісно пов’язане зі збереженням високого рівня терористичної активності й неконтрольованим поширенням зброї масового ураження і технологій подвійного призначення. Будь-яка дестабілізація у цьому та інших регіонах планети негативно позначиться на Сполучених Штатах, третина ВВП яких забезпечується міжнародною торгівлею, а 80% товарів і 67% енергоносіїв перевозяться морським шляхом.

Це те, що відомо. Але невідомо, чи разом із цим не обговорювалася ситуація з іншими «просторами», що традиційно цікаві вже самій Москві. Хоча дуже на те схоже. Бо нині помітно, що США, країни ЄС і НАТО не мають ні бажання, ні важелів упливу, використання яких унеможливило б реалізацію Кремлем своєї стратегії щодо приборкання непокірних країн на теренах СРСР. Це показав воєнний конфлікт Росії проти Грузії. Коли ж ідеться про Україну, то під час газового конфлікту провідні країни Європи продемонстрували неготовність до ускладнень у відносинах із РФ заради підтримки інте­ресів Києва. Процес приєднання України до Євроатлантичної системи колективної безпеки нині виглядає вельми невизначено і непевно. Особливо на тлі заяви генерального секретаря Яапа де Хоопа Схеффера у Кракові: розширення Альянсу має відбуватися з урахуванням інтересів Росії.

З високою імовірністю можна говорити про те, що впродовж найближчих десяти років політичне керівництво у традиційно найактивніших країнах щодо України – США та Росії – буде незмінним з усіма негативними наслідками для Києва у разі досягнення якогось балансу інтересів між Москвою та Вашингтоном. У цей період Україні не слід сподіватися на парасольку безпеки від НАТО, а внутрішня нестабільність робить країну ще вразливішою на міжнародній арені.

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
21.04.21
В Верховную Раду внесли законопроект, который обязывает украинских промышленников за четыре года пройти путь модернизации, которым в Европе шагали несколькими десятилетиями.
20.04.21
Россия закрыла до октября проход через Керченский пролив военным и государственным судам Украины. Перекрытие коммерческого судоходства грозит убытками для промышленности региона.
19.04.21
На початку квітня Україна нарешті спромоглася презентувати проєкт другого Національного визначеного внеску (НВВ2), тобто свої зобов'язання щодо зменшення викидів СО2 до 2030 року, відповідно до Паризької угоди.
16.04.21
В інтерв'ю Бізнес Цензор заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський розповів про причини подовження мита на експорт металобрухту, майбутнє заготівлі і проблеми української металургії через Green Deal у Євросоюзі.
Парламент принял закон о принудительной реструктуризации валютных кредитов. Выгоду получат обеспеченные украинцы, а проиграют — бизнес, клиенты банков и вся страна в целом.
15.04.21
В Украине хотят снизить комиссию, которую банки взимают за обслуживание карт. Такой шаг, по идее, должен привести к снижению цен в магазинах, поскольку ритейлеры признают, что перекладывают свои расходы по эквайрингу на конечного потребителя. Однако эксперты сомневаются, что товары подешевеют.
15.04.21
Семь стран ЕС выступили в защиту равных условий для атомной энергетики в достижении целей Green Deal. Главная задача зеленого перехода - отказ от ископаемых видов топлива, сжигание которых приводит к выбросам СО2. Атомные электростанции абсолютно вписываются в эти требования.
Против членов рейдерской группы Вадима Нестеренко правоохранители также ведут уголовные расследования по фактам гибели 4 человек.
14.04.21
В Украине расширен перечень долгов, которые можно взыскивать со счетов граждан в банках, а сами финучреждения стали подключаться к автоматизированной системе списания
Потребление, торговля и внутренние инвестиции остаются важными и наиболее устойчивыми драйверами роста экономики Украины. А это означает заметно возрастающую роль организованного сетевого ритейла. Источник: https://biz.censor.net/r3259384
13.04.21
12.04.21
09.04.21
08.04.21
06.04.21
02.04.21
01.04.21
31.03.21
30.03.21
29.03.21
26.03.21
25.03.21
23.03.21
22.03.21
16.03.21
12.03.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!