Боротьба за землю знищить фермерство в Україні?

Точка зору

Президент Асоціації фермерів і землевласників України (АФЗУ) Іван Томич – великий оптиміст. Він упевнений: криза, яка лютує зараз в Україні та світі, не призведе до масових банкротств фермерських господарств. Швидше, навпаки – їх кількість зросте.

"З'являється мотивація до праці через ціну сільськогосподарської продукції. Якщо у листопаді минулого року тонна зерна коштувала 400 гривень, то зараз – 900, соняшника – відповідно 900 і 1900 гривень, кілограма свинини – 12 і 20", – перераховує Томич.

Крім того, за його словами, успішному розвиткові селянських господарств сприяє скорочення робочих місць у переважній більшості секторів економіки.

"У містах стає все складніше боротися за шматок хліба. Тож якщо у вас є в селі дах над головою, і ви маєте якийсь десяток тисяч гривень для зведення сарайчика на сотню свиней, ви можете заробити 100 тисяч гривень за півроку", – переконаний голова асоціації.

Падіння споживчого попиту на внутрішньому ринку Томича теж не засмучує. "Ринок працює краще, ніж восени минулого року, рентабельність хороша", – стверджує він. За його словами, вітчизняний ринок продовольства сьогодні вкритий чималою кількістю "білих плям", наприклад, не вистачає тієї ж свинини.

Особливо райдужними видаються Томичу перспективи вітчизняного фермерства на тлі минулорічних провалів: 2008-й запам'ятався йому "ціновим хаосом на всіх продовольчих ринках". У підсумку, 70% фермерських господарств закінчили рік зі збитками.

Прогнозувати рівень рентабельності сектора у 2009-му голова асоціації не береться. Мовляв, все залежатиме від умов, які складуться на зерновому ринку. А от щодо тваринницької галузі у Томича немає сумнівів. "Хто зараз буде займатися тваринництвом, той отримає хороші прибутки", – упевнений він.

Кожен десятий – боржник

Самі фермери в цілому погоджуються з керівником своєї асоціації.

Петро Головієнко з Житомирщини за фермерським плугом уже 14 років. Разом з родиною обробляють 650 гектарів землі. Загалом своєю роботою задоволений. "За підсумками минулого року рентабельність мого господарства склала 25-30%. Отримані прибутки відразу ж вкладаю у виробництво", – каже він.

Має фермер і зобов'язання перед банком. "Позичив 100 тисяч гривень. Процедура оформлення позики складна – вимагали дуже багато довідок. Надто висока застава. А як експерти оцінювали майно? Плуг вартістю 84 тисячі гривень оцінили у 7 тисяч!" – поскаржився фермер "Економічній правді".

Заборгувати банку Головієнко не боїться – планує виплатити гроші вчасно за рахунок продажу зерна. Однак труднощі із збутом збіжжя таки має: приватні елеватори, каже, неохоче приймають хліб за програмою закупівель, яку фінансує уряд через Аграрний фонд. "Треба будувати державні елеватори", – радить житомирянин.

За словами Томича, сьогодні кредитні зобов'язання перед банками має кожен десятий вітчизняний фермер. В основному, це позики, отримані у минулі роки – зараз банкіри майже не кредитують село.

"Безумовно, багато фермерів відчувають труднощі з поверненням боргів. Однак прийнятий нещодавно антикризовий закон пролонговує такі позики до 1 листопада цього року", – говорить Томич.

Втім, ризики залишаються. Без відповіді залишається питання повернення кредитів фермерами після 1 листопада, коли дія цього закону завершиться.

"Звісно, якась кількість фермерів збанкрутує, але таких буде менше, ніж минулого року", – сподівається голова асоціації. За його словами, у 2008 припинили своє існування близько 2 тисяч фермерських господарств.

Він визнає, що упродовж останніх років фермерів в Україні не більшає. Зростання, каже Томич, відбувається на якісному рівні: "З року в рік збільшується кількість угідь, які обробляються фермерами. Нині це майже 20% всіх аграрних земель країни. В середньому одне господарство оперує 100 гектарами. Це вдвічі більше, ніж у країнах ЕС", – розповів керівник АФЗУ.

Село заллють грішми?

Сьогодні в Україні працюють 43 тисячі фермерських і 600 тисяч одноосібних господарств. Частка перших у виробництві сільськогосподарської продукції складає 15%, других – 55%. Однак найбільш ласий шматок коштів держбюджету на підтримку АПК з року в рік отримують не вони, а інші 30% господарств – великі агрофірми.

"Не 30%, а значно менше компаній забирають більше половини аграрного бюджету", – уточнює Томич. Очолювана ним асоціація, каже він, бореться з таким дисбалансом.

Нинішній рік, за його словами, став безпрецедентним у цьому плані, адже на підтримку фермерських господарств у 2009 році буде виділено з держбюджету 526 мільйонів гривень.

Затверджений бюджет-2009 містить цифру 26 мільйонів, і ще додатково півмільярда передбачається виділити зі стабілізаційного фонду.

"Загалом це більше, ніж у сумі за всі 18 років незалежності України", – говорить керівник фермерської асоціації.

Цифра 200 мільйонів, каже він, вже погоджена комітетом з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради і зараз триває погодження решти суми.

Томич сподівається, що фермерські кошти витратять за призначенням. За його словами, гроші розподіляються в областях комісіями, до яких входять, зокрема, повноважні представники місцевих організацій АФЗУ та керівники управлінь сільського господарства облдержадміністрацій.

Характерно, що особисті селянські господарства, які виробляють близько 55% усієї аграрної продукції країни, досі не отримували з держбюджету ні копійки. У цьому році, каже Томич, найактивніші з них зможуть скористатися такою підтримкою.

Прийнята урядом концепція розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів передбачає виділити для них 300 мільйонів гривень вже цього року. "До кінця першого півріччя процедурні питання будуть врегульовані і у другому одноосібники зможуть отримати реальну підтримку", – стверджує Томич.

Ці кошти спрямують на розвиток мережі сільських кооперативів, які створюватимуться за ініціативою громади того чи іншого села. Передбачається, що підтримку зможуть отримати чотири типи таких об'єднань: молочні, м'ясні, овочеві та зернові.

"Селяни, створивши кооператив, зможуть укладати угоди з переробними підприємствами і продавати їм молоко не по 80 копійок за літр, як зараз, а вдвічі дорожче", – пояснює президент АФЗУ.

Рейдерів зупинить криза

Втім, головні проблеми вітчизняних фермерів лежать, як не дивно, зовсім не в економічній площині.

"В Україні почастішали спроби розкуркулити фермерів за допомогою земельних та майнових судових позовів. Лише у АФЗУ зареєстрована тисяча таких випадків. Фермери – це, у першу чергу, борці за право працювати, а уже потім – учасники ринку", – каже Томич.

"Нас тероризують земельні рейдери, залучаючи для цього правоохоронні органи", – додає Головієнко.

Постраждав і він сам. "За державною програмою підтримки фермерів я отримав 30-відсоткову компенсацію для купівлі першого комбайна. Зараз у суді – дві кримінальні справи проти мене. Правоохоронці стверджують, що я отримав ці кошти незаконно. Але це не так", – запевняє Головієнко.

Свої збитки він оцінює у 700 тисяч гривень і обіцяє позиватися на своїх кривдників до суду. "Дійду аж до європейського", – обіцяє він.

Томич підтверджує слова фермера. За його словами, у селян часто силоміць вилучають майно, трапляються й розбійні напади.

"Нещодавно в нас була битва за одне господарство у Кіровоградській області. Туди приїхали, змолотили соняшник, забрали техніку, паспорт господаря. Це бандитизм", – обурюється голова асоціації.

"Коли в 1990-х в країні не було що їсти, ми були потрібні чиновникам. А сьогодні їм потрібна земля, а не фермери. Нас нищить не економічна криза, а земельні рейдери", – підсумовує Головієнко.

Криза не знищить нових господарів, а навпаки – врятує їх, переконаний економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

"Попит на землю сьогодні знижується, тому активність структур, які займалися захопленням угідь, слабшає. Крім того, криза зупинила будівництво, в тому числі котеджів на околицях великих міст, під які часто захоплювалася земля. Отже, фермери, які потерпали від зазіхань на їхні поля, отримають перепочинок", – розповів економіст "Економічній правді".

Новини

5 Лютого 2024

G7 і Євросоюз можуть використати заморожені активи РФ як заставу для допомоги Україні 

Австралія збільшує експорт коксівного вугілля

Бізнес розкритикував новий законопроєкт про мобілізацію

З’явився список авто, які підпадають під податок на розкіш

Укрнафта розпочала буріння нафтової свердловини

Tata Steel відновила роботу домни на заводі в Нідерландах

Італія отримала 550 млн євро на використання водню в промислових процесах

В Україні профіцит електроенергії, надлишки експортуватимуть до Молдови

З початку війни Україна збільшила потужності з виробництва дронів у 100 разів

У Великій Британії ціна на викиди вуглецю впала до рекордно низького рівня

Інтерпайп НТЗ проводить диверсифікацію експортних поставок

Америка на підтримку України хоче виділити 60,1 млрд дол

Боротьба зі зміною клімату вимагає скорочення використання пластику

Польща посилить контроль та перевірки українських товарів на кордоні

Експорт новим морським коридором досяг 20 млн тонн 

4 Лютого 2024

Вантажоперевезення через Суецький канал впали на 45% від початку атак хуситів у Червоному морі

ВСІ НОВИНИ ⇢