Банкіри проти цензури на рекламу

Точка зору

Парламентом гуляють ідеї щодо введення цензури на рекламу банків.

Депутат Павло Климець, фактичний співвласник банку "Український Фінансовий Світ (УФС)", пропонує створити в межах НБУ підрозділ, який перевіряв би всю інформацію, за допомогою якої комерційні банки знаходять нових клієнтів, або просто "рекламу".

За його словами, однією з причин "ями ліквідності", що утворилася, став безконтрольний банківський маркетинг.

"Якщо проаналізувати останні 2 роки, то банки стали лідерами рекламної і піар-активності, може і політиків переплюнули, і це тоді, коли основна маса населення навіть уявлення не має що відбувається з їхніми грішми за хвилину після того, як вони залишили їх у банку, нібито на депозиті. А тепер хто очолював рейтинги з маркетинговій активності, той очолив рейтинги введення тимчасових адміністрацій", говорить він.

"Мені здається, що введення цензури оздоровить ситуацію і допоможе "природному" відбору в банківському секторі. Банк УФС виступив ініціатором виїзного засідання АУБ на цю тему. Думаю, далі пропозиція надійде і до НБУ. Якщо цього буде недостатньо, то вже у квітні я внесу законопроект про обов'язковий контроль за рекламою банків", – підкреслив він.

За словами Климця, сьогодні законопроект та пропозиції для НБУ знаходяться в стадії розробки. "Думаю, що, крім самих банків, у цієї ідеї немає опонентів. Якщо банки в рекламі не збираються обманювати потенційних клієнтів, то чого їм боятися появи такої структури в складі НБУ?", – питає він.

За інформацією регіонала, після першої хвилі інформаційної кампанії проти "ПІБу", у деякі невеликі банки збільшився потік людей. Тільки питання тепер вони ставили не про відсотки і навіть не про приховані комісії, а про те, які конкретні гарантії стійкості може дати не менеджер, а керівництво і власники банку.

Климець сподівається що дискредитація банківської системи в Україні найбільше вдарить саме по банкам першої групи, надавши можливості для розвитку маленьким банкам. Адже 2008 року 70% кредитів було видано банками 1 групи, 12% банками – 2,3 групи. А поряд з відтоком депозитів основною проблемою великих банків є саме безповоротні кредити.

З іншого боку, банкіри відзначають, що криза довіри в однаковій мірі вдарила по всій банківській системі. І українці спочатку відновлять довіру до великих іноземних банків, аніж невідомих вітчизняних – фактор іміджу все одно працює. Тобто, якщо прийшов європеєць на наш ринок, то він не "кине".

Депутат також зізнався, що досі не говорив про цей проект з жодним із депутатів. Це підтверджує його колега-"регіонал" Василь Горбаль, якого пов'язують з "Укргазбанком". Депутат від БЮТ Юрій Полунєєв також визнав, що перший раз чує про цю пропозицію.

Климець також констатував, що у проекту не великі шанси через надзвичайно сильне банківське лобі в парламенті. За словами Полунєєва, це є одною з причин, чому законопроект не буде підтриманий Верховною Радою.

"Корпоративне управління в багатьох установах далеке від ідеалу. Зокрема, банки проводили великі операції з пов'язаними особами. Під час перевірок ці факти вийдуть на поверхню, і хтось буде повинен за них відповідати. Можливо, для посилення відповідальності доведеться внести зміни до закону "Про банки та банківську діяльність". Звичайно, банківське лобі сильне, але ж ці банки беруть депозити в населення", – підкреслив депутат.

На його думку, під час кризи повинна бути посилена відповідальність акціонерів банків за прозорість дій, а також за відповідність реального стану установи з висновками аудиторів. Крім того, вважає депутат, повинна бути посилена відповідальність менеджменту, політика розподілу дивідендів.

З іншого боку, Полунєєв вважає, що цензура на рекламу банків є надзвичайно жорстким механізмом.

"Його не можна включати навіть до найжорсткіших антикризових заходів. Неможна остаточно підривати довіру до банків. Мабуть, було б правильно посилити відповідальність банків за неправдиві спекулятивні дії. Але треба робити це дуже обережно. Створювати спеціальний орган – це занадто. Зокрема, тому, що це може провокувати корупцію", – підкреслив Полунєєв.

Горбаль, навпаки, радить посилити цензуру у засобах масової інформації. "Я ще 2005 року, після закінчення фінансової кризи, пропонував ввести відповідальність ЗМІ за будь яку інформацію про функціонування фінансових установ. Ця ідея мала сенс. Але тоді усі сказали, що це "наїзд" на свободу слова. Слово "цензура" не є прохідним, з урахуванням відносин політиків зі ЗМІ", – підкреслив він.

За словами депутата, цензура – це дурниця. Проте, вважає Горбаль, відразу після кризи 2004 року треба було чітко обмежити недобросовісну конкуренцію. "Антимонопольний комітет не повинен займатися лише піаром за комунальними платежами", – пояснив депутат.

Новини

26 Січня 2024

У минулому році турецькі металурги виробили 33,71 млн тонн сталі

В Україні завершили монтаж першої вітротурбіни

Уряд розробляє пільгові програми оренди житла для українців

На ЗАЕС може виникнути нова загроза ядерній безпеці

УЗ охоронятиме інфраструктуру за допомогою дронів

Попередньо всі держави ЄС погодили виділення 50 млрд євро Україні

Система бронювання працівників потребує якісного оновлення – Наталуха

Автогаз у мережах АЗС продовжує дешевшати

Вартість фрахту суден з портів Одеси продовжує падати 

США витратить 254 млн дол на декарбонізацію промисловості

Українська промисловість збільшує споживання електроенергії

УГД запустила в експлуатацію нову свердловину

Україна через потепління скоротила споживання електрики

Аграрний комітет Ради схвалив ліквідацію багатомільярдного корупційного ринку – Кисилевський

Tata Steel отримає від Лондону меншу допомогу на декарбонізацію у порівнянні з європейськими компаніями

Підприємства Ostchem збільшили виробництво міндобрив на 19,5% 

ВСІ НОВИНИ ⇢