Австралійський метод

В австралійському штаті Квінсленд відзначили традиційне свято – День вигнання жаб. Сотні, тисячі волонтерів полювали на Bufo marinus – величезних отруйних земноводних, яких ще називають «ага». Спійманих тварюк передали вченим з Університету імені Джеймса Кука, де їх після дослідів знищать у гуманний спосіб: заморозять або присплять вуглекислим газом.

Якщо ви подумали, що австралійці просто дуріють, воюючи з ропухами, то глибоко помиляєтеся. Bufo marinus завезли на континент на початку минулого століття для боротьби з комахами, що винищують плантації цукрової тростини. Та до наших часів ага розплодилися так, що тепер загрожують австралійській екосистемі. Ро­­пухи-мігрантки масово поїдають дрібніших родичок, ящірок і невеликих ссавців. Дістається навіть грізним крокодилам: ковтнувши отруйну жабу, зубастики помирають у страшенних муках. Хоча руками людей побороти нашестя агресорів-квакунів не вдається, вчені таки бачать світло у кінці тунелю. На допомогу прийдуть геть маленькі брати наші мен­­ші – м’ясоїдні мурахи. У лабораторних умовах встановлено, що ці комашки охоче полюють на ага, гурбою оточують, убивають і розбирають на провіант. Лишилося тільки вмовити войовничих мурашок переселитися ближче до жаб.

Принцип, за яким наші австралійські брати борються з негараздами (на одну напасть напускають іншу), можна втілити в Україні для боротьби з нашими бідами. Підказку дало Міністерство оборони Росії. У Севастополі та Одесі незабаром можуть з’явитися американські військові кораблі під українським прапором. Адже, на переконання російських експертів, Пентагон не відмовився від ідеї безплатно передати Києву кілька крейсерів, хоча й не нових, але сучасніших за російські. При цьому газета «Красная звезда», офіційне видання російського оборонного відомства, пише, що в Україні немає відповідно підготовлених моряків, а тому певний час екіпажі кораблів будуть зі складу U.S. Navy.

Декому втілення такого сценарію здається неприйнятним. Та якщо задіяти потенціал Америки, так само як австралійці використовують потенціал мурашника, ми швидко подолаємо всі наші біди. Наприклад, беремо в американців уживане поліцейське обладнання, розставляємо в облуправліннях, райвідділах та опорних пунктах міліції. Звісно, мало який сержант чи навіть генерал Петренко у ньому тямить. Їх замінять американські копи й агенти ФБР.

Я переконаний, що в США накопичилося до біса усякого їм уже непотрібного, але досі дієвого, корисного обладнання для ефективної роботи держустанов, органів влади тощо. Принципово, щоб наші чиновники-депутати в ньо­­му не тямили. Можна почати ставити його у ЖЕКах, а можна спочатку у Верховній Раді – і наших депутатів тимчасово замінять американські конгресмени. Ті принаймні трибуни не блокують і закони вчасно ухвалюють. Потім переобладнуємо американським вторужитком Секретаріат президента, бо в них там, у США, Джон МакКейн без діла сидить, а наш Віктор Андрійович за пасікою не встигає. І не забути про суди – дивись, і «колядки» припиняться.

Якщо такий обмін досвідом з Америкою не допоможе, є запасний варіант.

Як повідомляє агенція «Новый регион» із посиланням на Єкатеринбурзьку єпархію Російської православної церкви, аборигени Нової Зеландії все більше проймаються духом православного християнства. Вони ходять до православної церкви і нарікають своїх дітей православними іменами: Олександр, Марія, Тетяна. Тож як­­що корінним новозеландцям близь­­ке православ’я, вони чудово приживуться в Україні. Навіщо нам це? Річ у тім, що тамтешні аборигени – переконані канібали, їх лише порівняно недавно відучили від тієї моторошної звички. І якщо завезти в Україну велику партію отих екс-канібалів, а наші панотці переконають їх, що їсти деяких людей (казнокрадів, хабарників та інших корупціонерів) не гріх та ще й корисно, то популяція непорядних громадян у нас має різко скоротитися.