Тепер банкіри обіцяють ревальвацію

Точка зору

Новий коридор – 8-8,3 гривні за долар

Цього тижня НБУ опублікував статистику березня на валютному ринку. Регулятор відзначив два явні тенденції.

Перша – впав попит на валюту. На безготівковому ринку обсяг інтервенцій Нацбанку з 1,6 мільярда доларів у січні і 1,7 мільярда в лютому впав до 1,07 мільярда.

З них трохи більше 0,25 мільярдів склали гроші, за рахунок яких населення погашає кредити за пільговим курсом 7,7 гривень за долар. Проведення цих аукціонів, які не вирішують проблеми неповернень, було єдиним позитивним піар-ходом НБУ з початку року.

Друга тенденція – курс долара стабілізувався. По факту, Нацбанк уже відмовився від режиму плаваючого валютного курсу, на якому наполягає МВФ. Нинішній рівень 8-8,3 гривні за долар можна вважати новим коридором прив'язки гривні до долара.

На відміну від двох попередніх спроб утримати курс на 6,5 і 7,7 гривні за долар, нинішній рівень є дійсно рівноважним. "Будемо тримати його й надалі, якщо вийде. Найбільш корисний песимістичний варіант, який можливий, – це 8,4 гривні за долар. І то ненадовго. Насправді будемо рухати курс нижче 8", – підкреслив у коментарі "Економічній правді" один з членів правління НБУ.

8-8,3 є рівноважним ще з однієї причини. Як уже писала "Економічна правда", якщо ціна долара йде вище цієї позначки, імпортери припиняють купувати валюту.

"В даний час відсутні фундаментальні передумови для подальшого більш глибокого падіння курсу гривні з поточних рівнів, скажімо вище позначки 8,20. Будь-який різкий ріст курсу долара повинен носити тимчасовий характер і може бути використаний для формування коротких позицій по долару США, тобто для його продажів ", – вважає директор департаменту операцій на фінансових ринках банку" Фінанси та Кредит "Андрій Войтенко.

За його словами, попередній аналіз статей торгового балансу за 2008 рік показав зниження торговельного дефіциту за підсумками року на 80-90%. Це відбулося за рахунок скорочення імпорту промислового машинобудування і транспорту, будівельних матеріалів та інших "некритичних" статей при одночасному падінні вартості імпорту енергоносіїв та обсягів їх споживання.

Ці дані підтверджують слова джерела в правлінні НБУ. Він підкреслив, що у нинішнього падіння попиту є одна фундаментальна причина. "Практично зник дефіцит поточного рахунку платіжного балансу. Тобто, імпорт впав до мінімуму. З України валюта виходить, більшою частиною, по капітальних операціях. Зокрема, це повернення запозичень", – підкреслив член правління НБУ.

Існує ще один момент, про який він не сказав. Напевно, і в березні тривало виведення капіталу з країни. У вівторок депутат Наталія Королевська, пославшись на НБУ, заявила, що в січні цього року з України виведено 2,4 мілльярди доларів, у лютому – один мільярд.

За старою традицією, керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький вже встиг виступити з черговою провокуючою заявою в дусі "тепер вже точно". За його словами, долар вже навряд чи буде дорожчати.

"Швидше за все, ринок буде балансувати на рівні значень першого кварталу: курс гривні в другому кварталі може зберегтися на рівні, близькому до вже існуючого", – сказав він. За словами радника, значні обсяги продажу валюти пов'язані з продажем доларів НАК "Нафтогаз України". За перший квартал тільки з резервів НБУ йому продано 346 мільйонів доларів.

Тридаційно, Литвицький передбачив варіант, при якому його прогноз може не спрацювати. За його словами, для стабілізації курсу в другому кварталі потрібно вдало закінчити черговий раунд переговорів з МВФ, а для цього – збалансувати бюджети Пенсійного фонду та НАК "Нафтогаз України".

Нагадаємо, що цього четверга очікується повернення в Україну місії Фонду на чолі з незмінною Джейлой Пазарбашіоглу. "Цього буде достатньо для того, щоб місія МВФ рекомендувала прийняти позитивне рішення про виділення другого траншу", – відзначив Літвицький.

Фінансовий аналітик Astrum Investment Management Олександр Шкурпат вважає, що ймовірність отримання Україною другого траншу кредиту від МВФ на суму 1,9 мільярда доларів дуже висока. "Ми очікуємо повернення місії МВФ в Україну вже цього тижня, а прийняття всіх необхідних законопроектів, голосування по яких було провалено минулого тижня, має відбутися 13-17 квітня", – вважає він.

Попит дійсно впав

З'явилася ще одна цікава тенденція. Банкіри, які в останні місяці "годували" людей обіцянками девальвації, стали переконувати в протилежному. На початку квітня банкіри всі як один почали стверджувати, що попит на валюту дійсно впав – як на готівковому, так і на безготівковому ринку. Більш того, для цього є всі підстави.

"Дійсно, останнім часом спостерігається зменшення попиту з боку населення на готівкову валюту і стабілізація ситуації на ринку. Різкі коливання курсу залишилися в минулому. Одним з двигунів цих коливань були песимістичні настрої населення по відношенню до курсу гривні", – зазначив начальник казначейського управління ПУМБ Олексій Савченко. За його словами, падіння попиту триває весь останній місяць.

"Найголовніше, можна говорити про зміну очікувань наших співгромадян і професійних учасників ринку", – підтвердив Войтенко.

Радник голови правління Укргазбанку Олександр Охрименко відзначив, що в Україні готівковий долар відіграє роль об'єкта інвестування. Тому багаті люди скуповували готівкові долари, поки курс долару зростав. "Але як тільки курс долара почав знижуватися, населення почало позбуватися доларів, тому що не бачить перспектив далі зберігати готівкові долари", – вважає він.

Схожої версії дотримується начальник управління грошових і валютних ринків VAB Банку Наталія Шишацька. За її словами, з початку березня попит на готівкову валюту з боку населення знижується. "Більше того, обсяги готівкової валюти, яку продає населення, значно стали перевищувати обсяги покупки. Чого не спостерігалося з осені минулого року", – стверджує експерт.

За її словами, це пов'язано з наступними чинниками. Перший – коли почалася девальвація гривні, великий обсяг заощаджень був переведений із гривні в долари. Процес вже відбувся за попередні п'ять місяців.

Другий – доходи населення зменшилися, і це не сприяє накопиченню заощаджень. Відповідно, немає стимулу для зростання попиту на долари, в яких люди традиційно зберігають свої заощадження.

Третій – доходи впали настільки, що населення почало "проїдати" раніше накопичені кошти. Це все в купі і викликало збільшення пропозиції готівкових доларів на продаж з боку населення.

Четвертий чинник – раніше люди купували долари для погашення кредитів в обмінниках. Але з моменту, коли Нацбанк почав проводити аукціони, попит на валюту для погашення кредитів задовольняється з цих джерел. Тобто, люди купують долари безпосередньо в касах банків, наголосила Шишацька.

Втім, поки що Нацбанк не зафіксував того, що населення масово позбавляється від доларів. За даними регулятора, у березні люди стали просто менше купувати валюти. У січні вони продали банкам 0,77 мільярда доларів, а купили 1,3 мільярда. У лютому це були вже 0,76 і 2,1 мільярда. А в березні цифри склали 0,91 і 1,5 мільярда. Тобто, населення все ще схильне купувати долари.

Банкіри розвертають курс?

Швидше за все, банкіри просто вирішили "качнуть" ринок в інший бік. Модним стає пророчити зміцнення гривні. Цілком ймовірно, це пов'язано з тим, що банки в цьому році повинні повертати мільярдні борги по синдикованих кредитах та євробондах.

І в той же самий час НБУ вже подав в Мін'юст постанову, якою змусить їх продавати долари, накопичені у вигляді резервів. Прямий інтерес банків – змусити населення панічно "зливати" долари, щоб потім не було дорого їх купувати.

Зокрема, Охрименко прогнозує, що попит на валюту буде тільки наростати. "Багато юридичних осіб притримували долари на своїх рахунках у розрахунку на те, що курс буде продовжувати рости. Тепер же, коли ситуація прийняла інший оберт, від валюти намагатимуться позбутися, так як, в більшості випадків, вона юридичним особам безпосередньо для бізнесу не потрібна. Аналогічна ситуація склалася і з населенням. Уже в найближчі місяці гостро постане проблема недопущення надмірного зміцнення гривні ", – запевняє він.

Охрименко вважає, що в міру того, як гривня буде зміцнюватися, процес продажу готівкових доларів буде тільки посилюватися. "Не виключено, що вже на початку літа виникне проблема панічного зміцнення гривні по відношенню до долара", – вважає він.

Войтенко також говорить про можливу зміну тенденції на валютному ринку. Він стверджує, що накопичений населенням запас валюти на "чорний" день (за оцінками "Фінансів і Кредиту", це 8-10 мільярдів доларів) згодом повинен бути запропонований ринку.

"Адже депозитні ставки по гривні зараз значно вище, ніж у валюті", – аргументує казначей. Справжньою проблемою, на його думку, було те, що населенням купувало валюту за рахунок вилучення банківських вкладів у гривні.

Експерт озвучив свій прогноз курсу гривні до кінця року – 7 гривень за долар "і нижче". "Ймовірно, у третьому кварталі на рівні 6,8 НБУ буде змушений вдатися до зворотним валютних інтервенцій і відновити купівлі іноземної валюти для уникнення зміцнення курсу гривні", – вважає Войтенко.

Втім, Олексій Савченко відзначив, поки що робити такі заяви передчасно. "На короткому інтервалі часу можна говорити про стабільні позиції гривні. Інше питання – Чи довго збережеться існуюча стабільність?", – сказав він.

Джерело в правлінні НБУ також відзначило, що будь-які розмови про зміцнення гривні будуть передчасні, поки регулятор продає валюту для погашення зовнішніх зобов'язань.

Нацбанк: батіг і батіг

Насправді секрет зупинки курсу лежить в адміністративних діях Нацбанку. Приблизно місяць тому регулятор розіслав телеграму. У ній НБУ пригрозив припинити продавати валюту тим установам, які продають її клієнтам дорожче середньозваженого рівня "за вчора".

Діє документ дуже просто. Під час інтервенцій НБУ продає долари по 7,8 гривень, а для населення – по 7,7. При цьому купити у нього валюту можна тільки під погашення зовнішніх боргів. Це означає, що імпортери вже більше місяця змушені купувати долари на вільному ринку, за курсом 8,2-8,3 гривні за долар.

Виводячи середню ціну, НБУ неминуче "продавлює" ринок. Наприклад, у вівторок у вільному продажу ціна безготівкового долара доходила до 8,45 гривень. А середньозважений курс склав 8,08 гривень.

Якщо долар куплений хоча б по 8,09 гривень, банк є спекулянтом, і був відлучений від інтервенцій зовсім – навіть під погашення боргів. За словами казначеїв, виключення робиться лише для двох державних банків – "Ощадного" та "Укрексіму". Вони продають клієнтам долари дорожче, і не бояться санкцій НБУ. "Усі розуміють, що Нацбанк не хоче слухати в трубку крики уряду про те, як ображають державні банки", – іронізував один з банкірів.

Казначей великого банку визнав, що така вимога виглядає адекватною, і допомагає стабілізувати ринок. Однак вказав на одну нестиковку.

"Продавець хоче продати за нормальною ціною. Він дивиться на монітор, і бачить ціну 8,2. Покупець теж готовий заплатити такі гроші. Якщо я продаю по 8,08 гривень, покупець виграє, і ринок виграє. Але продавець недоотримає гроші, і піде в "Ощад". Тому ми наче і виконуємо вимоги Нацбанку, але намагаємося брати комісійні з угоди. Такого бардака можна було б уникнути, якби Нацбанк продавав валюту всім. Тоді курс сам по собі опустився б, скажімо, до 7,9. Я не вірю казкам про те, що Нацбанк не може при цьому відсікти спекулятивні заявки і виведення капіталу ", – підкреслив казначей.

Офіційно банкіри не стали коментувати жорсткі дії регулятора. Не стали вони коментувати і той факт, що територіальні управління НБУ розсилають листи з вимогою укладати операції на міжбанківському валютному ринку нижче середньозваженого рівня "за вчора". Вони хотіли підтримати дії регулятора, що цілком зрозуміло – за відкриту критику дій НБУ позбувся посади вже не один банкір.

"На міжбанківський валютний ринок, безумовно, пов'язаний з готівковим, вплинула політика НБУ в напрямку зміни норм величини валютної позиції – міжбанк був відзначений падінням валютних курсів", – розповів Савченко.

"Криза торкнувся всі галузі економіки, і тому попит на імпортні товари суттєво впав – і юридичних, і фізичних осіб. На поточний момент середньоденній оборот валютного ринку це близько 300 мільйонів доларів, що цілком відповідає середньоденного обороту в минулому році, коли попит на валюту був дуже великим. Тому, швидше за все, продаж валюти для імпортерів в повному обсязі не міг б істотно вплинути ані на попит на валюту, ані на поточний курс долару. Але при цьому не варто виключати небезпечний вплив на курс долару псевдоімпорту, який якраз і формував пікові навантаження на купівлю долару і в кінці минулого року, і на початку цього ", – підкреслив Охрименко.

Він коректно зазначив, що НБУ як регулятор ринку має право рекомендувати банкам притримуватися тієї чи іншої валютної політики. "Будь-які рекомендації приймаються до розгляду. Але, все ж, ситуація на валютному ринку більше залежить від валютних інтервенцій, ніж від рекомендацій", – сказав експерт.

А Нацбанк молодец!

"Економічна правда" задала всім експертам однакове питання. Чи вважають вони, що Нацбанк повинен жорсткими адміністративними методами заганяти курс назад до позначці 7 гривень за долар?

"Варто визначитися, який курс нам потрібен: 7 або 6 гривень за долар, або ж 11-12 гривень. Зважаючи на те, що цивілізований вихід серйозних західних гравців на український ринок практично неможливий, управління ринком нічим не ускладнене. Також важливо сказати, що зараз банки змушені скорочувати валютну позицію і продавати долари. Наслідком цього є погіршення доларової ліквідності, що, однозначно, є негативним чинником. Особливо у світлі майбутніх погашень перед нерезидентами ", – відзначив Савченко.

"Ми вважаємо, що потрібно на порядок підняти рівень питань і наших з вами міркувань до довгострокових прогнозів курсу гривні та перспектив стабілізації банківської системи. Проблема низької ефективності адміністративних методів управління курсом давно і широко висвітлена економічними теоретиками – не будемо повторюватися і ми ", – уникнув відповіді Войтенко.

Прямо на запитання відповів лише Охрименко. "Зараз для НБУ не актуально домагатися зміцнення гривні до 7 гривень за долар. Швидше за все, він буде задоволений, коли курс долара досягне позначки 7,7 гривень за долар, і після цього буде намагатися не допустити подальшого посилення гривні. Для економіки країни курс 7 гривень за долар – неприпустима розкіш. У цих умовах економіці доведеться ще раз пережити шок, який порушить вже нові ринкові пропорції і угоди ", – вважає він.

Новини

26 Січня 2024

У минулому році турецькі металурги виробили 33,71 млн тонн сталі

В Україні завершили монтаж першої вітротурбіни

Уряд розробляє пільгові програми оренди житла для українців

На ЗАЕС може виникнути нова загроза ядерній безпеці

УЗ охоронятиме інфраструктуру за допомогою дронів

Попередньо всі держави ЄС погодили виділення 50 млрд євро Україні

Система бронювання працівників потребує якісного оновлення – Наталуха

Автогаз у мережах АЗС продовжує дешевшати

Вартість фрахту суден з портів Одеси продовжує падати 

США витратить 254 млн дол на декарбонізацію промисловості

Українська промисловість збільшує споживання електроенергії

УГД запустила в експлуатацію нову свердловину

Україна через потепління скоротила споживання електрики

Аграрний комітет Ради схвалив ліквідацію багатомільярдного корупційного ринку – Кисилевський

Tata Steel отримає від Лондону меншу допомогу на декарбонізацію у порівнянні з європейськими компаніями

Підприємства Ostchem збільшили виробництво міндобрив на 19,5% 

ВСІ НОВИНИ ⇢