Подробнее Запомнить город


Гра з нульовою сумою

17.04.09 , Тиждень
размер текста:

Синхронізація виборів президента та Верховної Ради можлива лише за домовленості усіх політичних сил. В іншому разі буде гра на знищення. Восени минулого року Віктор Ющенко зробив спробу (підтриману Партією регіонів) розпустити парламент і провести дострокові вибори. Розрахунок був простий: змінити конфігурацію сил у парламенті, коаліцію і таким чином усунути нинішнього прем’єра від влади. Конституційне право президент на це мав. Але БЮТ спочатку заблокував виборчий процес, а потім «зметикував на трьох». Приєднавши до коаліції Блок Литвина, БЮТ переграв президента політично. Але Ющенко наголосив, що коаліція мала заново подати кандидатуру Тимошенко на затвердження, і пішов за роз’ясненням до Конституційного Суду.

Обмін ударами

Дамоклів меч розпуску висить над Радою вже півроку, проект нового указу, кажуть, постійно лежить у Ющенка на столі. Проте парламент зіграв на випередження і 401 голосом максимально наблизив дату президентських виборів, призначивши їх на 25 жовтня. І хоча ця дата викликає серйозні правові суперечки, щодо неї досягнуто справжнього політичного консенсусу основних парламентських сил. Їхній розрахунок у тому, що протягом останнього півроку своїх повноважень президент, згідно з Конституцією, не має права розпускати Раду. Отже, за підрахунками урядових юристів, цей «дедлайн» має настати вже 25 квітня (хоча опоненти зауважують: повноваження президента завершуються з інавгурацією нового, а цієї дати ніхто не знає). Крім того, наближення дати виборів вигідне Тимошенко і Януковичу, оскільки у нових кандидатів буде менше часу для розкрутки.

І тут Ющенко зробив несподіваний хід (наскільки ефективний – інше питання). Він заявив про свою згоду на одночасні дострокові президентські й парламентські вибори за двох умов: ухвалення закону про обрання Ради за відкритими списками і скасування депутатської недоторканності.

Правові нестиковки


Обрання Верховної Ради за відкритими партійними списками, власне, є непоганою ідеєю. Її підтримує другий ешелон депутатського корпусу, хоча це й суперечить інтересам лідерів фракції, тому що вони таким чином будуть дещо усунуті від формування партійного списку, а остаточний вибір робитимемо ми з вами. Щоб ухвалити такий закон, потрібно 226 голосів. Теоретично можливо, але складно. А ось за скасування депутатської недоторканності народні обранці мали б проголосувати – на словах усі начебто «за». Але для такого рішення потрібно щонайменше 300 голосів, бо це конституційні зміни. Саме голосування має бути проведене двічі, на двох сесіях Ради поспіль. Тобто остаточне рішення може бути прийнято тільки восени цього року.

А як же тоді синхронізувати парламентські вибори з президентськими?

І тут з’ясовується, що провести одночасно такі дострокові вибори неможливо! Адже коли президент іде у відставку (тоді на виборчу кампанію дається 90 днів), його обов’язки тимчасово виконує спікер ВР. За 60 днів до дати дострокових парламентських виборів він має розпустити Раду. Але Конституція не дозволяє цього зробити. Тому є думка, що насправді ідея одночасних виборів має прикрити саме дострокову парламентську кампанію, що й лишається головною метою Ющенка.

Певна хитрість полягає і в тому, що президентські вибори 25 жовтня не є достроковими, просто їхня дата є максимально близькою. Отже, чергова президентська кампанія має тривати 120 днів. Як тоді синхронізувати ці події? Ухвалити спеціальний закон? Теоретично можливо, хоча складно. Ще одна юридична проблема: згідно з чинним законодавством кандидата в президенти можуть зняти з дистанції, якщо він одночасно балотується до парламенту або місцевих рад. Це означає, що лідери президентських перегонів не можуть одночасно очолювати списки своїх партій, а це б’є практично по всіх політичних силах.

Політична (не)доцільність

У разі одночасного перезавантаження всіх гілок влади виборці зможуть сформувати цілковито нову владну команду. Це аргумент на користь синхронізації виборів.

Але є аргументи проти. Якщо відбувається розпуск парламенту, хто залишиться на хазяйстві? Або коли у трактуванні результатів виборів виникне суперечність? 2004-го парламент зіграв стабілізуючу роль у пошуку компромісу. Якщо ж відбудеться синхронізація парламентських і президентських виборів, такого вже не буде.

Наступним аргументом проти синхронізації є те, що нові політичні сили можуть і не встигнути підготуватися до парламентських виборів. Якщо вони відбуватимуться за нинішнім виборчим законодавством, якісних змін очікувати не слід. До того ж цікаво, що проти дострокових парламентських виборів виступила навіть пропрезидентська частина НСНУ, а саме громадський рух «За Україну», очолюваний В’ячеславом Кириленком. Тобто можна говорити про те, що фактично вся «Наша Україна» в цьому випадку продемонстрували єдність. А тепер ще й Партія регіонів, по суті, розколота: частина регіоналів готова підіграти президенту в розпуску парламенту, інша виступає за пошук компромісу з Тимошенко. Виняток – «Єдиний Центр», який підтримує курс на дострокові парламентські вибори.

Якщо Конституційний Суд ухвалить рішення, що після приєднання Блоку Литвина до коаліції потрібно було робити нове подання кандидатури прем’єра на затвердження, Ющенко отримає правові аргументи для розпуску парламенту. Але у КС немає необхідної більшості для прийняття такого рішення. Далі потрібне рішення парламенту, щоб профінансувати дострокові парламентські вибори. Але можливі і блокування Ради, і зрив кворуму в ЦВК. У проведенні дострокових виборів також не зацікавлений спікер Литвин, адже гарантій втретє увійти в ту саму річку немає.

Отже, сьогодні основні політичні сили, за винятком глави держави, дійшли консенсусу: президентські вибори мають відбутися 25 жовтня. Потрібно лише дочекатися рішення Конституційного Суду щодо законності цієї дати.

Щодо дострокових парламентських виборів єднання немає. Таке рішення можуть ухвалити тільки усі основні гравці. Пакт еліт (формальний чи неформальний) напередодні майбутніх президентських виборів потрібний, щоб ці вибори не розглядалися як «гра з нульовою сумою», тобто гра на знищення. Дострокові парламентські вибори такий пакт можуть перекреслити.

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
Верховная Рада приняла за основу законопроекты о реструктуризации валютных кредитов, многие из которых украинцы взяли еще до мирового кризиса 2008 года, и до кризиса 2014-2015 годов, вызванного агрессией России, когда из-за девальвации гривны суммы валютных займов выросли в разы. Идея в целом выглядит правильно, но что не так с этими законопроектами.
На восьмому році війни з Росією частина українських підприємств продовжує торгувати з РФ та пострадянським простором. Що змушує їх це робити, які переваги у європейських ринків і чому не всі ними користуються?
08.04.21
08.04.21
В июле 2021 года Еврокомиссия опубликует Закон о Carbon Border Adjustment Mechanism. Документ вступит в силу с 2023 года и введет в действие так называемую карбоновую пошлину. Ею будет облагаться вся промышленная продукция, пересекающая границы ЕС, если в цепочке ее производства присутствовал углеродный след.
Великий бізнес швидко пристосовується до кризових умов. На відміну від малих та середніх підприємців, компанії, які формують цілі галузі, мають достатній запас стійкості. Як під час локдауну в Києві працюють продавці будівельних матеріалів, ресторани та освітні заклади?
08.04.21
По словам министра финансов Сергея Марченко, в ближайшие два месяца МВФ может заключить с Украиной staff level agreement (соглашение на уровне персонала). После этого, "будем делать свою работу, принимать необходимые законы, чтобы получить, наконец, средства". Как видно, подходы не изменились: правительство о чем-то за закрытыми дверями договаривается с Фондом, а затем ставит парламент перед фактом.
06.04.21
Внешняя торговля Украины по итогам I квартала показала внушительный рост в денежном выражении. Несмотря на коронакризис, прогресс налицо, хотя повод для оптимизма не такой и большой, как может показаться на первый взгляд.
На украинском рынке нефтепродуктов сохраняется неопределенность из-за того, что российская "Роснефть" отказывается поставлять в нашу страну свою продукцию. Учитывая, что речь идет примерно о четверти всего дизтоплива и автогаза в балансе Украины, может образоваться дефицит топлива.
02.04.21
02.04.21
Украинская металлургическая отрасль испытывает кадровый голод. Сложная экономическая ситуация, трудовая миграция, низкий спрос на рабочие профессии среди молодого поколения. Ситуацию не спасает высокий уровень заработных плат на меткомбинатах. В 2020 году средняя з/п металлурга была на 20,1% выше, чем средняя по стране. Несмотря на кризис, в прошлом году украинский ГМК практически не снизил темпов производства.
01.04.21
01.04.21, Rail.insider
Для забезпечення справедливих тарифів необхідно зрештою здійснити реформу Укрзалізниці й створити умови для розвитку конкуренції. Вантажні перевезення не повинні покривати збитки від пасажирських перевезень або забезпечувати сплату величезного податку на землю під коліями.
01.04.21
Рада приняла во втором чтении з/п №4543, который призван разблокировать приватизацию крупных объектов, а также в первом чтении з/п № 4020 "О перечне объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации". В бюджет 2021 года заложено 12 млрд грн поступлений от приватизации: 9 млрд грн от продажи крупных объектов госсобственности и 3 млрд грн от малой приватизации.
31.03.21
30.03.21
29.03.21
26.03.21
25.03.21
23.03.21
22.03.21
16.03.21
12.03.21
09.03.21
05.03.21
02.03.21
01.03.21
26.02.21
24.02.21
19.02.21
16.02.21
11.02.21
09.02.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!