Подробнее Запомнить город


Фірташ шантажує Україну власними боргами?

размер текста:

Газовий посередник RosUkrEnergo намагається настрахати українську владу проблемами з "Газпромом". Усі спікери "від Фірташа" підхопили висновки рахункових палат Росії та України про те, що компанія винна російському газовому монополістові півмільярда доларів.

Якщо бути більш точним, то 514,16 мільйона доларів - це позитивне сальдо боргу цих компаній. RosUkrEnergo завинила групі "Газпрому" 1 054,69 мільйона доларів, а ВАТ "Газпром" заборгував RosUkrEnergo 540,53 мільйона доларів.

З цього приводу прес-служба народного депутата України Юрія Мірошниченка розіслала коментар регіонала: "Є підстави вважати, що приховування в Україні інформації про результати аудиту діяльності цієї компанії є цілеспрямованими діями в інтересах окремих високопоставлених урядовців".

Сама ж прес-служба посередницької компанії питання боргу офіційно коментувати відмовилася. А джерела, наближені до RosUkrEnergo, всіляко натякають, що різниця між боргами компаній майже дорівнює сумі, яку RosUkrEnergo намагається відсудити у Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в Стокгольмському арбітражі.

Нагадаємо, що компанія Фірташа сподівається отримати близько 600 мільйонів доларів штрафів за несвоєчасну сплату поставленого природного газу впродовж 2008 року.

"Згідно з угодою, підписаною заступником голови НАК Ігорем Діденком у березні 2008 року, за несвоєчасні розрахунки сплачувався штраф у розмірі 120% річних, тобто, 0,3% за день прострочки. Таким чином, накопичився борг близько 600 мільйонів доларів", - пояснює керівник Центру енергетичних досліджень Костянтин Бородін.

Однак ця сума складається зі штрафів, а тому не може бути прямою заборгованістю за постачання газу.

Не може також цей борг складати й частину вартості 11 мільярдів кубометрів газу, відібраних Юлією Тимошенко у RosUkrEnergo згідно з її баченням договору від 22 січня 2009 року про переуступку боргу цієї компанії перед "Газпромом". Якби ця вартість справді була не сплачена, росіяни в першу чергу мали б включити її в суму переуступки.

"Цей обсяг (11 мільярдів кубометрів. - ЕП) накопичувався протягом кількох років, частина його закуповувалася ще за ціною 95 доларів, частина - по 179,5, частина - за іншими цінами", - додало в коментарі "Економічній правді" джерело, наближене до RosUkrEnergo.

Водночас, борг не міг виникнути і протягом кількох місяців від моменту підписання договору переуступки боргу. Адже, наприклад, право нараховувати санкції за невчасну сплату переуступленого боргу в 1,7 мільярда доларів на цей час уже належало "Нафтогазу".

Нарешті слід зауважити, що RosUkrEnergo ніякої переуступки не визнавала, адже не підписувала відповідного документу, отже, за логікою, мала сплачувати цей борг "Газпрому". Відповідно, 1 054 мільйони доларів може скласти сума, що залишилася несплаченою з тих 1,7 мільярда.

Однак Костянтин Бородін вважає і цю версію малоймовірною. "Навряд чи RosUkrEnergo щось погашала, оскільки в неї не було ресурсів для того, щоб продати газ і погасити борги", - зазначає він.

Тому найбільш імовірно, що різниця в боргу є справою, що стосується лише двох компаній. Можливо, вона навіть пов'язана з їх діяльністю за межами України. Адже саме там, очевидно, і сформувався борг групи "Газпрому" перед RosUkrEnergo, яка на західному кордоні України продавала паливо, зокрема, й 100% дочірнім компаніям російського монополіста.

В контексті цього висновку цілком логічною видається така наївна, з першого погляду, теза уповноваженого президента з питань енергетичної безпеки Богдана Соколовського, мовляв, цей борг не може спричинити жодного російсько-українського протистояння.

"Це внутрішня російська проблема, оскільки в компанії RosUkrEnergo 50% належить російській компанії "Газпром". Я думаю, Україні зараз не варто втручатися в ці проблеми", - переконує експерт.

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
В Украине расширен перечень долгов, которые можно взыскивать со счетов граждан в банках, а сами финучреждения стали подключаться к автоматизированной системе списания
Потребление, торговля и внутренние инвестиции остаются важными и наиболее устойчивыми драйверами роста экономики Украины. А это означает заметно возрастающую роль организованного сетевого ритейла. Источник: https://biz.censor.net/r3259384
Обплутали шахрайським павутинням ледь не всі ТЦ Києва: у столиці викрили мережу так званих «кол-центрів» з російським корінням. Аферисти, якими керував Володимир Бова, привласнювали кошти наївних громадян, прикинувшись інвестиційними консультантами. Хто стоїть за масштабним «кидаловом», і як працює ця схема?
Що відбувається на ринку нафтопродуктів після домовленості уряду та трейдерів щодо зниження цін на пальне та боротьби з нелегалами?
13.04.21
13.04.21, GMK Center
СВАМ лишит Украину конкурентных преимуществ – доступа к ресурсам железной руды. СВАМ дискриминирует кислородно-конвертерную технологию, которая использует в качестве основного сырья для производства чугуна и стали железорудное сырье.
13.04.21, Антикор
Коли президент Володимир Зеленський та його команда прийшли до влади, вони обіцяли соціальний ліфт для молоді. І вони його зробили. Уродженець Херсона 1988 року, конвертатор Євген Пуля сміливо може казати, що команда Зеленського надає можливості росту для молоді. Але звичайно не всім, тільки наближеним особам до офісу президента.
12.04.21
30 жовтня 2019 року в Україні набув чинності закон про концесію. Як він змінив правила гри на ринку та чи дозволить оновити інфраструктуру в країні?
09.04.21
Верховная Рада приняла за основу законопроекты о реструктуризации валютных кредитов, многие из которых украинцы взяли еще до мирового кризиса 2008 года, и до кризиса 2014-2015 годов, вызванного агрессией России, когда из-за девальвации гривны суммы валютных займов выросли в разы. Идея в целом выглядит правильно, но что не так с этими законопроектами.
На восьмому році війни з Росією частина українських підприємств продовжує торгувати з РФ та пострадянським простором. Що змушує їх це робити, які переваги у європейських ринків і чому не всі ними користуються?
08.04.21
08.04.21
В июле 2021 года Еврокомиссия опубликует Закон о Carbon Border Adjustment Mechanism. Документ вступит в силу с 2023 года и введет в действие так называемую карбоновую пошлину. Ею будет облагаться вся промышленная продукция, пересекающая границы ЕС, если в цепочке ее производства присутствовал углеродный след.
06.04.21
02.04.21
01.04.21
31.03.21
30.03.21
29.03.21
26.03.21
25.03.21
23.03.21
22.03.21
16.03.21
12.03.21
09.03.21
05.03.21
02.03.21
01.03.21
26.02.21
24.02.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!