Подробнее Запомнить город


Уряд не врятує суднобудівну галузь?

размер текста:

Цього тижня уряд затвердив стратегію розвитку суднобудування до 2020 року. Тим не менш, у суднобудівельних колах не виключають повної стагнації галузі: темпи виробництва у суднобудівній галузі стрімко падають, а між тим обіцянки держави допомогти вкотре залишилися лише обіцянками.

В середу кабінет міністрів також затвердив "Загальнодержавну цільову економічну програму розвитку кораблебудування на період до 2035 року".

Згідно з повідомленням прес-служби уряду, основний акцент зроблено на стимулювання науково-технічного потенціалу та проектно-конструкторської бази, модернізації виробничих потужностей і впровадження нових технологій, просування продукції на зовнішні ринки і пошуку стратегічних інвесторів.

"Структурні перетворення у галузі передбачають створення державних господарських науково-виробничих суднобудівних об'єднань. Фінансове забезпечення стратегії планується здійснити за рахунок коштів держбюджету, підприємств галузі та інвесторів", - говориться у повідомленні.

Втім, самі корабели особливого захвату з приводу прийняття стратегії не висловлюють. "Наша асоціація виступає категорично проти цього. Там все у занадто загальному вигляді", - заявив перший віце-президент Асоціації суднобудівників України "Укрсудпром" Віктор Лисицький.

"Створюючи такий документ, потрібно чітко уявляти, наприклад, які саме кораблі ми будуватимемо. Якщо ми говоримо про військовий флот - то чи будуватимемо ми корвети, чи фрегати, чи протичовнові кораблі. При цьому йдеться не про одиниці продукції", поділився він своїми міркуваннями з "Економічною правдою".

"З нами не дуже рахуються зараз. Хіба що коли дуже вже допечемо", - розводять руками в асоціації.

"Концепція загальна. Вона лише уточнює перспективні шляхи розвитку вітчизняного суднобудування відповідно до сучасних світових тенденцій. Положення повинні бути врахованими при розробці нових та корегуванні існуючих програм у цій сфері. Вона визначає, яка нормативна база має бути розроблена тощо. Більш детальною є програма розвитку. Під цю програму міноборони давало свою заявку: скільки їм кораблів потрібно тощо. Саме на основі цього програму й розробляли", виправдовується головний розробник згаданих документів Міністерстві промислової політики.

Втім, надати відповідні документи чи бодай більш детальну інформацію у прес-службі не змогли - вони, мовляв, для службового використання і розголошення не допускається.

В свою чергу "Укрсудпром" через Раду підприємців вніс проект постанови уряду, що регуляє повернення ПДВ. Та Мінфін заблокував його.

"Кажуть, що він, мовляв, протирічить чинним законам, постановам, автором яких є той же Мініфін, та внутрішнім документам податкової, які в Мінюсті не зареєстровані. Прем'єр приймає доцільні рішення, але керівництво Мінфіну та Мінекономіки їх ігнорує. Мінфін, мовляв, створив чудову законодавчу базу - нічого не треба змінювати", - обурюється Лисицький.

Та ж доля спіткала й проект, що регулює фінансову допомогу суднобудівним компаніям з боку держави.

Проігноровані і пропозиції щодо впровадження антикризових заходів. До законопроекту "Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості" увійшла лише пропозиція звільнення від сплати імпортного мита комплектуючих, які не виробляються в Україні.

"Президент України не звертає уваги на наші звернення. Під час візиту на завод "Океан" пообіцяв відновити спецрегуляції, але через кілька днів наклав вето на законопроект, яким відновлюється тільки одна з вкрай необхідних виходячи із світового досвіду спецрегуляцій. 15 січня Верховна Рада подолала вето. Будемо сподіватися, що найближчими тижнями ми отримаємо хоч якесь поліпшення регуляцій", - каже Лисицький.

З 2005-го року корабели намагаються добитися бодай тих державних преференцій, які були передбачені Законами України "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні" та "Про спеціальну економічну зону "Миколаїв".

Мовляв, вони робили вітчизняну галузь більш-менш конкурентоспроможною по вартості будівництва, вирівнювали наші умови господарювання з умовами господарювання наших закордонних конкурентів.

Тим часом, за даними Державного комітету статистики, за темпами зниження виробництва серед підприємств машинобудівної галузі українське суднобудування займає перше місце.

Якщо за результатами перших трьох місяців цього року спад виробництва в машинобудуванні в цілому склав 47 % відносно аналогічного періоду минулого року, то в суднобудуванні - 59 %. При тому, що торік це була одна із провідних галузей з обсягом замовлень 240 мільйонів доларів і річним ростом прибутку 0,6 % при падінні виробництва на 22 %.

"У березні трудовий колектив миколаївського "Суднобудівного заводу ім. 61 комунара" вимагав від влади виплатити 15 мільйонів гривень заборгованості із зарплати та дати заводу держзамовлення. Уряд вирішив виділити 6 мільйонів на підтримку держпідприємства. За повідомленням Мінпромполітики, гроші підуть на утримання недобудованого ракетного крейсера "Україна", який щорічно вимагає тільки на своє утримання більше 5 мільйонів гривень", - розповів "Економічній правді" технічний директор ВАТ "Севморзавод" Олександр Остапенко.

"На часткове погашення заборгованості із зарплати, з усього видно, піде той мільйон, який залишиться від крейсера. Ось таким чином держава вирішує проблеми суднобудівників", - додав він.

"Для погашення заборгованості із зарплатні працівникам цього заводу буде вітчужене деяке рухоме майно підприємства. І вилучених коштів однозначно вистачить на ліквідацію заборгованості", - повідомили у прес-службі Мінпромполітики.

"Підтримка суднобудівної галузі зараз дуже активно розглядається в міністерстві. Для цього розробляють заходи, які сприятимуть розвитку галузі. І одним із першочергових завдань стоїть структурна перебудова галузі, створення нового конкурентноспроможного вигляду національної суднобудівної промисловості, оскільки суднобудування є одним з головних векторів промислової політики держави і міністерства, що і передбачено нещодавно прийнятими документами Кабміну", - запевнили в прес-службі.

"Міністерством зроблено ретельний аналіз узагальнених результатів діяльності суднобудівної галузі України за останні роки, який показав прогресуючу збитковість. Наприклад, якщо в 2005 році сукупний розмір збитків у галузі складав 17,9 мільйонів гривень, то вже за перше півріччя 2006 року -82,7 із подальшим погіршенням цих показників в подальші роки", - додали там.

"Суднобудівна галузь має резерв виробничих потужностей і науково-технічного потенціалу для розгортання і збільшення обсягів робіт. Проте, подальший розвиток галузі стримується цілою низкою негативних чинників. Зокрема, недосконалістю вітчизняного законодавства і фінансової інфоструктури суднобудування, низькою ефективністю суднобудівного виробництва", - відмітила прес-секретар Мінпромполітики Наталя Письменна.

"На даний час Україна, маючи власну зростаючу вантажну базу, абсолютно за всіма сегментами, допустила домінування на внутрішньому ринку зовнішніх перевізників (близько 93%). Тому одним із завдань є і нарощування присутності українських транспортників на ринку перевезень", - додала вона.

"Мінпромполітики розуміє проблеми галузі і робить усе можливе для її підтримки та розвитку. Зараз міністерство серйозно взялося за вирішення проблем у галузі суднобудування. Ми маємо задачу підняти великі суднобудівні підприємства. Фахівці спрямовують зусилля на погашення існуючої заборгованості із виплати зарплати працівникам суднобудівних заводів ", - пояснили "Економічній правді".

Складається враження, що держава розраховує на те, що суднобудівні заводи вкотре зуміють вижити у складних умовах. А чого ж: про допомогу вони просять не вперше, і загибеллю галузі погрожують теж не вперше. У 2005-му, наприклад, казали, що прийняття змін до держбюджету-2005 призведе "до знищення цієї стратегічно важливої галузі та вкрай небажаних соціальних наслідків".

"Ми ж розуміємо, що держбюджет не гумовий і на комусь все одно доводиться економити. Може, це й перебільшення, але чимало з нас боїться, що нинішній удар по суднобудівній галузі буде занадто вже нищівним", - розповів "Економічній правді" у неофіційній розмові керівник одного із суднобудівних заводів.

Після виходу світу з кризи потреба у судах знову виникне. І, як і до неї, тим самим іноземним замовникам знову доведеться розміщувати і в Україні, адже потужності країн-лідерів, таких як Японія, Китай, Південна Корея та інші, швидко завантажаться.

Наразі питання в тому, чи піддасться уряд все ж-таки песимістичним настроям і повірить, що якісь із вітчизняних заводів за час кризи просто не виживуть, чи знову сподіватиметься, що власники заводів таки дадуть собі раду і галузь виживе. Вкотре.

... ...
 


Комментарии
комментариев: 1

...
Новости партнеров


Дайджест
В Украине расширен перечень долгов, которые можно взыскивать со счетов граждан в банках, а сами финучреждения стали подключаться к автоматизированной системе списания
Потребление, торговля и внутренние инвестиции остаются важными и наиболее устойчивыми драйверами роста экономики Украины. А это означает заметно возрастающую роль организованного сетевого ритейла. Источник: https://biz.censor.net/r3259384
Обплутали шахрайським павутинням ледь не всі ТЦ Києва: у столиці викрили мережу так званих «кол-центрів» з російським корінням. Аферисти, якими керував Володимир Бова, привласнювали кошти наївних громадян, прикинувшись інвестиційними консультантами. Хто стоїть за масштабним «кидаловом», і як працює ця схема?
Що відбувається на ринку нафтопродуктів після домовленості уряду та трейдерів щодо зниження цін на пальне та боротьби з нелегалами?
13.04.21
13.04.21, GMK Center
СВАМ лишит Украину конкурентных преимуществ – доступа к ресурсам железной руды. СВАМ дискриминирует кислородно-конвертерную технологию, которая использует в качестве основного сырья для производства чугуна и стали железорудное сырье.
13.04.21, Антикор
Коли президент Володимир Зеленський та його команда прийшли до влади, вони обіцяли соціальний ліфт для молоді. І вони його зробили. Уродженець Херсона 1988 року, конвертатор Євген Пуля сміливо може казати, що команда Зеленського надає можливості росту для молоді. Але звичайно не всім, тільки наближеним особам до офісу президента.
12.04.21
30 жовтня 2019 року в Україні набув чинності закон про концесію. Як він змінив правила гри на ринку та чи дозволить оновити інфраструктуру в країні?
09.04.21
Верховная Рада приняла за основу законопроекты о реструктуризации валютных кредитов, многие из которых украинцы взяли еще до мирового кризиса 2008 года, и до кризиса 2014-2015 годов, вызванного агрессией России, когда из-за девальвации гривны суммы валютных займов выросли в разы. Идея в целом выглядит правильно, но что не так с этими законопроектами.
На восьмому році війни з Росією частина українських підприємств продовжує торгувати з РФ та пострадянським простором. Що змушує їх це робити, які переваги у європейських ринків і чому не всі ними користуються?
08.04.21
08.04.21
В июле 2021 года Еврокомиссия опубликует Закон о Carbon Border Adjustment Mechanism. Документ вступит в силу с 2023 года и введет в действие так называемую карбоновую пошлину. Ею будет облагаться вся промышленная продукция, пересекающая границы ЕС, если в цепочке ее производства присутствовал углеродный след.
06.04.21
02.04.21
01.04.21
31.03.21
30.03.21
29.03.21
26.03.21
25.03.21
23.03.21
22.03.21
16.03.21
12.03.21
09.03.21
05.03.21
02.03.21
01.03.21
26.02.21
24.02.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!