Подробнее Запомнить город


Захід вивчав можливу війну України й Росії та працював над українським іміджем

01.06.09 , fоrpost
размер текста:

Газові війни між Україною та Росією мають у західній пресі таку популярність, що без згадки нашої держави у цьому контексті там не минає й тижня.

Останні сім днів у цьому плані виявилися дуже показовими: на тлі відносної мовчанки про Україну газова тема все одно не сходила зі шпальт західних друкованих видань.

Оповиті газовим туманом відносини

Ще на початку тижня польська Gazeta Wyborcza почала публікувати сповнені тривоги за газову долю України матеріали. У статті «Росія готує вирішальну кампанію за газопроводи в Україні» поляки звертали увагу на те, що російська пропозиція продавати Україні газ за рахунок майбутнього транзиту становить серйозну загрозу для співпраці між нашою державою та ЄС у модернізації української ГТС.

«Якщо зараз Україна погодиться до 2015 року не змінювати принципів своїх розрахунків за транзит російського газу, то їй не вдасться за два роки запровадити європейські стандарти щодо транспорту газу. Угода з ЄС залишиться на папері, а перспективи інтеграції українських газопроводів з мережею ЄС стануть туманними», – попереджували поляки.

Не ставав тон поляків бодай трішки оптимістичнішим і впродовж усієї решти тижня. Спершу GW опублікувала невеличку замітку під голосним заголовком «За декілька тижнів – нова газова війна?», а згодом надрукувала статтю Аджея Кубліка, у якій той також переймався такою перспективою.

Хоч пан Кублік і вдавався до вже звичних для нього тез, що своєю зовнішньою агресивністю «Газпром» намагається приховати власні фінансові проблеми, він не закривав очі й на аналогічні проблеми «Нафтогазу». Здаючи собі з цих проблем справу, автор висловлював серйозне побоювання, що санкції у вигляді місячної передоплати за російський газ для українців можуть виявитися непід’ємними.

«Ніхто у світі не платить наперед сотні мільйонів доларів за газ, якого не отримав. Тим більше не зможе цього зробити Україна, занурена в економічну кризу», – писав Кублік.

Жваво обговорювався у західній пресі й заклик росіян, щоб ЄС допоміг Україні оплачувати газові рахунки. У Франції газета Le Monde наголошувала, що таким чином Росія «розмахує [перед Європою] опудалом нової газової кризи», а у Le Figaro відзначали, що за допомогою нових конфліктів з Україною росіяни прагнуть надати більшої ваги своїм проектам Nord Stream і South Stream.

Далі від газу, але у тому самому контексті складних взаємовідносин між Україною та Росією знаходилося і посилання Владіміра Путіна на розважання Денікіна про недопустимість втручання третьої сторони в російсько-українську єдність. Цю новину західна преса також не обминула увагою.

Так, американське видання Washington Post у зв’язку із цими словами Путіна висувало думку, що вони цілком можуть «розізлити» українців, які противляться вже самому денікінському означенню їх «малоросами».

Окрім того, у цій заяві російського прем’єра американці побачили черговий натяк на те, що Росія домагається права на ексклюзивний вплив на Україну.

Різні грані українського іміджу

Окрім цих традиційних газових матеріалів у західній пресі з’явилася й низка статей про Україну, які з більшою чи меншою точністю можна визначити як «іміджеві», адже вони стосувалися загального сприйняття нашої держави за кордоном.

Одну із таких статей опублікувала британська газета The Guardian під заголовком "Чому лікування безпліддя зазнає буму в Україні». Йшлося у ній про сенсаційну для британців вагітність 66-річної Елізабет Едні, процедурою запліднення in vitro якої займалися власне українські лікарі.

Цим матеріалом британські журналісти мимоволі забезпечили українським фахівцям хорошу рекламу, розповідаючи про велику кількість спеціалізованих клінік у нашій державі, до яких, до того ж, досить часто звертаються іноземці. На додачу

у The Guardian процитували слова керівника сімферопольської клініки Ігоря Лівшиця, який висловив свою готовність проводити запліднення жінок навіть у похилому віці.

Цікаво, однак, відзначити, що в іншій статті на цю тему, загалом присвяченій дослідженню причин частого звертання британок до закордонних клінік, The Guardian цитував іншого українського лікаря, Валерія Зукіна із Києва, і його вже ідея запліднення in vitro жінок, старших за 51 рік, мало надихала.

Польська Gazeta Wyborcza тим часом опублікувала надзвичайно просторий і емоційний репортаж Яцека Гуґо-Бадера про його особистий досвід спілкування із родичами та друзями загиблих на Донеччині з 1999 по 2007 роки шахтарів. Названий «Симфонія у До-мінорі, вибухова», цей репортаж повністю складений із розповідей самих українців про їхні трагічні долі.

У цьому ж самому виданні з’явилося й інтерв’ю із професором Тімоті Шнайдером з нагоди виходу у Польщі його книжки «Таємна війна. Генрик Юзевскі і польсько-радянська гра за Україну». У самому інтерв’ю Шнайдер відзначав, що

Україна завжди була і буде для Польщі «складним партнером», але це не виправдовує доволі прохолодного ставлення до України, яке, на його думку, поляки демонструють на протязі останніх декількох років.

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
Верховная Рада приняла за основу законопроекты о реструктуризации валютных кредитов, многие из которых украинцы взяли еще до мирового кризиса 2008 года, и до кризиса 2014-2015 годов, вызванного агрессией России, когда из-за девальвации гривны суммы валютных займов выросли в разы. Идея в целом выглядит правильно, но что не так с этими законопроектами.
На восьмому році війни з Росією частина українських підприємств продовжує торгувати з РФ та пострадянським простором. Що змушує їх це робити, які переваги у європейських ринків і чому не всі ними користуються?
08.04.21
08.04.21
В июле 2021 года Еврокомиссия опубликует Закон о Carbon Border Adjustment Mechanism. Документ вступит в силу с 2023 года и введет в действие так называемую карбоновую пошлину. Ею будет облагаться вся промышленная продукция, пересекающая границы ЕС, если в цепочке ее производства присутствовал углеродный след.
Великий бізнес швидко пристосовується до кризових умов. На відміну від малих та середніх підприємців, компанії, які формують цілі галузі, мають достатній запас стійкості. Як під час локдауну в Києві працюють продавці будівельних матеріалів, ресторани та освітні заклади?
08.04.21
По словам министра финансов Сергея Марченко, в ближайшие два месяца МВФ может заключить с Украиной staff level agreement (соглашение на уровне персонала). После этого, "будем делать свою работу, принимать необходимые законы, чтобы получить, наконец, средства". Как видно, подходы не изменились: правительство о чем-то за закрытыми дверями договаривается с Фондом, а затем ставит парламент перед фактом.
06.04.21
Внешняя торговля Украины по итогам I квартала показала внушительный рост в денежном выражении. Несмотря на коронакризис, прогресс налицо, хотя повод для оптимизма не такой и большой, как может показаться на первый взгляд.
На украинском рынке нефтепродуктов сохраняется неопределенность из-за того, что российская "Роснефть" отказывается поставлять в нашу страну свою продукцию. Учитывая, что речь идет примерно о четверти всего дизтоплива и автогаза в балансе Украины, может образоваться дефицит топлива.
02.04.21
02.04.21
Украинская металлургическая отрасль испытывает кадровый голод. Сложная экономическая ситуация, трудовая миграция, низкий спрос на рабочие профессии среди молодого поколения. Ситуацию не спасает высокий уровень заработных плат на меткомбинатах. В 2020 году средняя з/п металлурга была на 20,1% выше, чем средняя по стране. Несмотря на кризис, в прошлом году украинский ГМК практически не снизил темпов производства.
01.04.21
01.04.21, Rail.insider
Для забезпечення справедливих тарифів необхідно зрештою здійснити реформу Укрзалізниці й створити умови для розвитку конкуренції. Вантажні перевезення не повинні покривати збитки від пасажирських перевезень або забезпечувати сплату величезного податку на землю під коліями.
01.04.21
Рада приняла во втором чтении з/п №4543, который призван разблокировать приватизацию крупных объектов, а также в первом чтении з/п № 4020 "О перечне объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации". В бюджет 2021 года заложено 12 млрд грн поступлений от приватизации: 9 млрд грн от продажи крупных объектов госсобственности и 3 млрд грн от малой приватизации.
31.03.21
30.03.21
29.03.21
26.03.21
25.03.21
23.03.21
22.03.21
16.03.21
12.03.21
09.03.21
05.03.21
02.03.21
01.03.21
26.02.21
24.02.21
19.02.21
16.02.21
11.02.21
09.02.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!