Подробнее Запомнить город


Примара 2003 року легалізує Конституцію Тимошенко і Януковича

размер текста:

Непомітно, буквально протягом декількох днів Україна занурилася в агітаційну кампанію на користь створення широкої коаліції та ухвалення змін до Конституції, напрацьованих Юлією Тимошенко і Віктором Януковичем.

Стрічка новин наповнюється прізвищами ньюсмейкерів, які переконують в необхідності цього об'єднання та скасування прямих виборів президента: Андрій Клюєв, Ганна Герман, Віктор Уколов, Дмитро Табачник, Леонід Кравчук, Іван Кириленко... Останньому взагалі не звикати. Перед тим, як стати лідером фракції БЮТ, Іван Григорович був віце-прем'єром з питань села в уряді Януковича. А ще перед тим – керівником штабу Литвина. А ще перед тим – заступником Павла Лазаренка і політичним вчителем Юлії Тимошенко.

До процесу долучилася вже сама прем'єр. Вона відкрила засідання уряду в середу агітацією за "об'єднанні всіх політичних сил парламенту".

Тобто БЮТ і Партія регіонів кинулися надолужувати втрачене – формувати суспільну думку про те, що широка коаліція – єдиний порятунок України. Крім того, за допомогою Григорія Немирі прем'єр розгорнула роз'яснювальну роботу з європейськими партнерами.

Сам по собі перерозподіл влади на користь уряду не викличе особливих протестів у Європі.

Недемократичним в очах Заходу є інше – наділення президента, обраного у Верховній Раді, нехарактерними для парламентських республік повноваженнями. Висновок про неприпустимість цього зробила Венеціанська комісія ще в 2003 році.

Інше застереження Заходу в тому, що перенесення виборів президента до парламенту в переддень всенародних виборів виглядає як спроба збереження влади. Так само, як це робилося наприкінці повноважень минулого президента, коли попередні еліти намагалися зменшити вплив наступника Леоніда Кучми.

Про це вже заявила Ханне Северінсен – екс-доповідач Ради Європи по Україні, яку Юлія Тимошенко взяла в радники для покращення свого іміджу.

Можливо, перехід до виборів президента в парламенті виглядав би більш природним, якби ці повноваження отримала нова Верховна Рада, а нинішня – достроково або вчасно – завершила б своє життя.

Обрання президента в нинішній Верховній Раді – це обрання президента з минулого, зразка вересня 2007 року. Бо нинішньому парламенті зафіксовані суспільні настрої дворічної давнини. І чисельність фракцій, від чого залежить результат "парламентських" виборів президента, не відображає нинішні політичні уподобання.

Очевидно одне – коли в 2007 обирався чинний парламент, то виборці не делегували депутатам права визначати, хто буде обіймати крісло президента.

Більше того, впродовж тих виборчих перегонів Тимошенко використовувала окрему "фішку" – вона пропонувала провести референдум, щоб визначити, якою буде форма державного устрою. Але сьогодні прем'єр воліє про це не згадувати. Так само як і про те, що свої 31% на виборах БЮТ заробив за рахунок категоричної обіцянки не об'єднуватися з Януковичем.

Закріплення за парламентом виборів президента є найбільш дражливим кроком серед пересічних громадян. Хоча такий формат має право на життя – 5 стаття Конституція передбачає, що "єдиним джерелом влади в Україні є народ", який здійснює владу не лише безпосередньо, але й через органи державної влади.

Тобто в принципі делегування парламенту права обирати президента не суперечить Конституції. Але робитися це повинно чесно.

Окрім переносу виборів президента до парламенту, набагато більш недемократичною ініціативою є пролонгація повноважень нинішньої Верховної Ради до 2014 року.

І ця пропозиція – не лише плата депутатам за їхню лояльність при створенні ширки. Частина нашоукраїнців й самі усвідомлюють, що з їхніми рейтингами вони не потраплять до нового парламенту. Тому продовження каденції на два роки буде своєрідним хабаром.

Окрім того, пролонгація – це також механізм взаємних гарантій Тимошенко і Януковича. Робиться це для того, щоб у подальшому парламентські вибори та обрання президента депутатами відбувалися майже одномоментно. Тобто щоб Тимошенко і Янукович не мали часу для самостійного маневру.

Насправді самочинна пролонгація власного мандату є практикою диктаторських та авторитарних режимів.

І тут Віктору Медведчуку як ідеологу нової Конституції варто звернути увагу на Росію, де вирішили збільшити президентські повноваження з чотирьох до семи років не з нинішнього, а з наступного терміну.

Але, як повідомляють учасники переговорів, Конституційний суд приречений схвалити обидві суперечливі новації – і про вибори президента парламентом, і про подовження каденції нинішньої Верховної Ради.

"Українській правді" став відомий сценарій легітимізації нової редакції Конституції.

В нагоді тут стане досвід подій п'ятирічної давнини, коли Леонід Кучма добував свій другий термін, а Віктор Медведчук керував цим процесом.

Про це мало хто пам'ятає, але у 2003 Конституційний суд уже давав позитивний висновок щодо цих двох ідей.

Тоді, у розпал політреформи, було подано декілька законопроектів змін до Конституції. Окрім основного, який мав реєстраційний номер 4105 і який зрештою був проголосований під час помаранчевої революції, існував також резервний законопроект №4180.

У цьому проекті змін до Конституції, внесеному депутатами тодішньої більшості Гавришем, Богатирьовою, Задорожнім тощо, передбачалося зробити саме те, що зараз запланували Тимошенко з Януковичем: перенести вибори президента до парламенту та продовжити термін каденції Верховної Ради.

І щоб мобілізувати своїх виборців, у 2003 році "Наша Україна" навіть організувала "наметову" кампанію протесту проти переносу виборів до парламенту.

Хоча той законопроект не був схвалений, але він пройшов експертизу в КС, який дав зелене світло цим пропозиціям.

"Положення законопроекту про обрання Верховною Радою президента Конституційний суд України визнав таким, що не передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина та не спрямоване на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України", - сказано у рішенні від 10 грудня 2003 року.

Так само КС не мав застережень щодо продовження депутатських повноважень – проект Гавриша-Богатирьової-Задорожнього передбачав, що вибори мали відбутися не в плановий 2006-ий, а через рік.

"Чергові вибори народних депутатів України пропонується провести у 2007-му році, тобто передбачається продовження строку повноважень парламенту нинішнього скликання на один рік. Конституційний cуд України вважає, що такі зміни до Основного Закону не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина", - сказано в рішенні КС.

Єдине застереження у тодішньому рішенні КС було висловлено в одному абзаці – що таким чином створюється прецедент, "який у подальшому може призвести до втрати парламентом України ознак його як виборного представницького органу".

Загалом очікувати чогось іншого від того складу Конституційного суду було тяжко, оскільки він також дозволив балотуватися Леоніду Кучмі на третій термін.

Незгоду з цим прикладом авторитаризму – наданню парламенту права власноруч продовжувати свою каденцію – висловили лише двоє суддів Конституційного суду: Володимир Шаповал і Володимир Вознюк.

"Конституція України передбачає можливість продовження повноважень парламенту України лише під час дії воєнного чи надзвичайного стану (стаття 83). Продовження повноважень парламенту є ігноруванням волевиявлення виборців – громадян України – та порушує основоположний принцип Конституції України, за яким єдиним джерелом влади в Україні є народ", - написав у окремій думці суддя КС Володимир Вознюк.

Цікаво, що зараз Степан Гавриш, який тоді вносив зміни до Конституції, працює першим заступником секретаря Радбезу в президента Ющенка.

Його не бентежить той факт, що п'ять років тому він передав гольову передачу сучасним Януковичу і Тимошенко.

"Тоді був режим жорсткого правління Леоніда Кучми, і ми шукали способи розосередити повноваження президента. Для пошуку компромісу був поданий той законопроект... Але з часом стало зрозуміло, що для існування парламентської моделі необхідні демократичні інструменти, яких в Україні немає, починаючи з ліквідації закритих виборчих списків", - зазначив Гавриш.

Але насправді рішення КС від 10 грудня 2003 року відіграватиме вирішальну роль у подіях року 2009, якщо широка коаліція все ж наважиться на конституційні зміни.

Маючи позитивний висновок щодо законопроекту Гавриша-Богатирьової-Задорожнього, Конституційний суд приречений винести такий же вердикт і щодо пропозицій Тимошенко-Януковича.

Бо очевидно, що КС не може ухвалювати протилежні рішення щодо одного і того ж предмету. Навпаки, у своїй діяльності суд постійно посилається на свої ж попередні рішення.

Примітно, що до робочої групи, яка готує Конституцію Тимошенко-Януковича, входить й Олександр Задорожній. Він точно не міг забути про висновок КС від 2003 року, який зараз відкриє дорогу позитивному вердикту в суді.

Хоча насправді в Конституційному суді й так існує достатня кількість робочих конячок, запряжених Тимошенко і Януковичем.

Минулого місяця КС скасував прямі вибори президента 25 жовтня. Тоді вважалося, що це рішення є демонстрацією здорового глузду з боку Конституційного суду.

Насправді ж то була ознака зближення двох лідерів, які заглибилися в переговори про "ширку" і вирішили виграти час.

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
В Украине расширен перечень долгов, которые можно взыскивать со счетов граждан в банках, а сами финучреждения стали подключаться к автоматизированной системе списания
Потребление, торговля и внутренние инвестиции остаются важными и наиболее устойчивыми драйверами роста экономики Украины. А это означает заметно возрастающую роль организованного сетевого ритейла. Источник: https://biz.censor.net/r3259384
Обплутали шахрайським павутинням ледь не всі ТЦ Києва: у столиці викрили мережу так званих «кол-центрів» з російським корінням. Аферисти, якими керував Володимир Бова, привласнювали кошти наївних громадян, прикинувшись інвестиційними консультантами. Хто стоїть за масштабним «кидаловом», і як працює ця схема?
Що відбувається на ринку нафтопродуктів після домовленості уряду та трейдерів щодо зниження цін на пальне та боротьби з нелегалами?
13.04.21
13.04.21, GMK Center
СВАМ лишит Украину конкурентных преимуществ – доступа к ресурсам железной руды. СВАМ дискриминирует кислородно-конвертерную технологию, которая использует в качестве основного сырья для производства чугуна и стали железорудное сырье.
13.04.21, Антикор
Коли президент Володимир Зеленський та його команда прийшли до влади, вони обіцяли соціальний ліфт для молоді. І вони його зробили. Уродженець Херсона 1988 року, конвертатор Євген Пуля сміливо може казати, що команда Зеленського надає можливості росту для молоді. Але звичайно не всім, тільки наближеним особам до офісу президента.
12.04.21
30 жовтня 2019 року в Україні набув чинності закон про концесію. Як він змінив правила гри на ринку та чи дозволить оновити інфраструктуру в країні?
09.04.21
Верховная Рада приняла за основу законопроекты о реструктуризации валютных кредитов, многие из которых украинцы взяли еще до мирового кризиса 2008 года, и до кризиса 2014-2015 годов, вызванного агрессией России, когда из-за девальвации гривны суммы валютных займов выросли в разы. Идея в целом выглядит правильно, но что не так с этими законопроектами.
На восьмому році війни з Росією частина українських підприємств продовжує торгувати з РФ та пострадянським простором. Що змушує їх це робити, які переваги у європейських ринків і чому не всі ними користуються?
08.04.21
08.04.21
В июле 2021 года Еврокомиссия опубликует Закон о Carbon Border Adjustment Mechanism. Документ вступит в силу с 2023 года и введет в действие так называемую карбоновую пошлину. Ею будет облагаться вся промышленная продукция, пересекающая границы ЕС, если в цепочке ее производства присутствовал углеродный след.
06.04.21
02.04.21
01.04.21
31.03.21
30.03.21
29.03.21
26.03.21
25.03.21
23.03.21
22.03.21
16.03.21
12.03.21
09.03.21
05.03.21
02.03.21
01.03.21
26.02.21
24.02.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!