Подробнее Запомнить город


Захід вивчає «Атаку Мєдвєдєва»

18.08.09 , fоrpost
размер текста:

Таким інформаційним делікатесом, як подвійний удар Дмітрія Мєдвєдєва по Києву (листом до Ющенка і відеоблогом), західна преса не могла не поласувати. Навіть ті видання, що порівняно мало уваги звертають на наш регіон, цього разу віддали багато сил і місця для висвітлення цієї неординарної події. Більшість з них, однак, іще не встигла як слід відреагувати на відповідь нашого президента.

Подвійна бомба Мєдвєдєва

«В’їдливий напад» російського президента на українську владу (за словами Wall Street Journal) привернув увагу західних видань насамперед своїми «незвичайно міцними виразами та розміром» - саме ці якості звернення Мєдвєдєва відзначили в американській газеті Washington Post.

Загалом, преса майже одностайно пов’язувала ці особливості з наближенням президентських виборів в Україні.

Автори The New York Times з послань зрозуміли, що Мєдвєдєв більше не хоче співпрацювати Ющенком, а у Le Figaro журналісти зробили ще більш далекосяжний висновок.

На думку французів, Мєдвєдєв дав зрозуміти, що для нього Ющенко вже є «персонажем, що належить минулому», і що поразка останнього на майбутніх президентських виборах є для росіян довершеним фактом.

Цю тезу гарно доповнював коментар російського аналітика Сєрґєя Міхєєва, для якого рішення Мєдвєдєва «заморозити» дипломатичні стосунки з Україною свідчило про «агонію режиму Ющенка».

Водночас у The New York Times не виключали, що виступи Мєдвєдєва разом з відповіддю українського лідера можуть зіграти на руку діючого президента України, піднімаючи його рейтинг серед націоналістично настроєних виборців. Однак навіть у такому випадку, зазначало американське видання, перемога Віктора Ющенка на виборах видається «малоймовірною» - з огляду на його теперішні чотири відсотки популярності.

Коментуючи цю новину для NYT, не названі газетою спеціалісти висловили думку, що Мєдвєдєв також прагнув послати сигнал решті кандидатів на посаду глави української держави. До послуг аналітиків вдалася й чеська газета Lidove Noviny, попросивши коментаря в російського політолога Дмітрія Орєшкіна, хоч досі видання приділяло зовсім мало уваги російсько-українським відносинам.

Росіянин, на відміну від більшості, не пов’язував послання російського президента з українською передвиборчою кампанією, вважаючи, що зараз для Кремля ще занадто рано втручатися у цю справу – люди до виборів просто встигнуть усе забути.

«Це (втручання) відбудеться, але аж восени», - сказав російський політолог.

На його думку, Мєдвєдєв зараз намагався зіграти на російську публіку, і самі ці виступи можуть бути свідченням «зростаючої боротьби» між самим Мєдвєдєвом та Путіним – діючий президент, мовляв, хоче показати, що і в зовнішній політиці він може бути «по-здоровому агресивним» - що досі було пріоритетом Путіна. А те, що така боротьба між президентом та прем’єром РФ існує – це, сказав Орєшкін, «стопроцентний факт».

Стосовно внутрішньополітичної ситуації в Україні російський політолог відзначив також, що для будь-якого наступного президента України найпершим пріоритетом буде інтеграція у Європу, а також відкинув тезу про «проросійськість» Сходу України як «кліше». На погляд Орєшкіна, навіть у Криму є зовсім небагато людей, які хотіли б возз’єднання з Росією.

Деякі видання, хоч це і було радше винятком, аніж правилом, зробили акцент на «енергетичній складовій» послань президента РФ.

Для чеської газети MF Dnes чергові російські погрози про можливе поновлення газових конфліктів були єдиним, що їй взагалі запам’яталося зі звернень. Звернули увагу на ці погрози і у Le Figaro, однак там не забули також додати, що саме українці зараз побоюються нового «газового шантажу» з боку північно-східного сусіда.

А чи був імперіалізм?

Візит російського прем’єра Путіна до Абхазії, що невипадково співпав з річницею кавказького конфлікту, також примусив західну пресу замислитися над майбутнім стосунків Росії з сусідніми державами. Особливо з огляду на те, що Росія задекларувала намір відкрити в Абхазії базу для свого флоту.

У деяких виданнях, як-от у британському The Times, цей візит російського прем’єра прив’язували – щоправда, чисто формально – до новин про російсько-українську «словесну війну». Британці наголошували, що поїздка Путіна відбулася якраз у той момент, коли Україна (вустами Віри Ульянченко) діагностувала у Росії «імперські комплекси».

Говорячи про цей імперіалізм, експерт із лондонського Королівського інституту міжнародних справ Джеймс Ніксі на сторінках Guardian зазначив, що

намагання Росії залякати «союзників США» Україну та Грузію свідчать: спроби Заходу «перезавантажити» відносини з Кремлем знаходяться «на межі провалу».

На думку Ніксі, Росія сподівалася «менш виразної» підтримки України та Грузії з боку адміністрації Обами, і тепер дає повною мірою проявитися своєму невдоволенню. Наростання напруги між РФ та США, вважає експерт, повернуло їхні відносини туди ж, де вони знаходилися за часів Дж. Буша молодшого.

Лише Мері Деджевскі з Independent, яка часто висвітлює для цього видання ситуацію в нашому регіоні, достатньо скептично поставилася до тверджень про «російський імперіалізм», вважаючи його великою мірою плодом уяви зацікавлених осіб. «Більшість спостережень за минуле десятиліття вказують у протилежному напрямку», - писала вона, підкреслюючи, що дипломатичні зусилля Владіміра Путіна були спрямовані на укладення угод із сусідніми державами (у тому числі – і з Україною), які «формалізували» пострадянські кордони Росії.

«Я чула, як Путін говорив про роздмухані очікування співвітчизників за межами Росії більш зневажливо, ніж ви можете подумати. Я хотіла б також відзначити, що рік тому у цей час російські війська знаходилися за півгодини від Тбілісі, але Грузія залишається незалежною, прозахідною державою», - наводила пані Деджевскі аргументи, що мали б свідчити про відсутність у Росії імперіалістичних прагнень.

Якби Захід хотів і міг повірити у подібні аргументи, то, можливо, міг би і зітхнути з певним полегшенням. Однак думку пані Деджевскі, вочевидь, більшість західних журналістів та коментаторів зовсім не поділяє, а відтак тамтешня преса продовжуватиме напружено слідкувати за розвитком дедалі складніших російсько-українських стосунків.

Данило Мокрик

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
Верховная Рада приняла за основу законопроекты о реструктуризации валютных кредитов, многие из которых украинцы взяли еще до мирового кризиса 2008 года, и до кризиса 2014-2015 годов, вызванного агрессией России, когда из-за девальвации гривны суммы валютных займов выросли в разы. Идея в целом выглядит правильно, но что не так с этими законопроектами.
На восьмому році війни з Росією частина українських підприємств продовжує торгувати з РФ та пострадянським простором. Що змушує їх це робити, які переваги у європейських ринків і чому не всі ними користуються?
08.04.21
08.04.21
В июле 2021 года Еврокомиссия опубликует Закон о Carbon Border Adjustment Mechanism. Документ вступит в силу с 2023 года и введет в действие так называемую карбоновую пошлину. Ею будет облагаться вся промышленная продукция, пересекающая границы ЕС, если в цепочке ее производства присутствовал углеродный след.
Великий бізнес швидко пристосовується до кризових умов. На відміну від малих та середніх підприємців, компанії, які формують цілі галузі, мають достатній запас стійкості. Як під час локдауну в Києві працюють продавці будівельних матеріалів, ресторани та освітні заклади?
08.04.21
По словам министра финансов Сергея Марченко, в ближайшие два месяца МВФ может заключить с Украиной staff level agreement (соглашение на уровне персонала). После этого, "будем делать свою работу, принимать необходимые законы, чтобы получить, наконец, средства". Как видно, подходы не изменились: правительство о чем-то за закрытыми дверями договаривается с Фондом, а затем ставит парламент перед фактом.
06.04.21
Внешняя торговля Украины по итогам I квартала показала внушительный рост в денежном выражении. Несмотря на коронакризис, прогресс налицо, хотя повод для оптимизма не такой и большой, как может показаться на первый взгляд.
На украинском рынке нефтепродуктов сохраняется неопределенность из-за того, что российская "Роснефть" отказывается поставлять в нашу страну свою продукцию. Учитывая, что речь идет примерно о четверти всего дизтоплива и автогаза в балансе Украины, может образоваться дефицит топлива.
02.04.21
02.04.21
Украинская металлургическая отрасль испытывает кадровый голод. Сложная экономическая ситуация, трудовая миграция, низкий спрос на рабочие профессии среди молодого поколения. Ситуацию не спасает высокий уровень заработных плат на меткомбинатах. В 2020 году средняя з/п металлурга была на 20,1% выше, чем средняя по стране. Несмотря на кризис, в прошлом году украинский ГМК практически не снизил темпов производства.
01.04.21
01.04.21, Rail.insider
Для забезпечення справедливих тарифів необхідно зрештою здійснити реформу Укрзалізниці й створити умови для розвитку конкуренції. Вантажні перевезення не повинні покривати збитки від пасажирських перевезень або забезпечувати сплату величезного податку на землю під коліями.
01.04.21
Рада приняла во втором чтении з/п №4543, который призван разблокировать приватизацию крупных объектов, а также в первом чтении з/п № 4020 "О перечне объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации". В бюджет 2021 года заложено 12 млрд грн поступлений от приватизации: 9 млрд грн от продажи крупных объектов госсобственности и 3 млрд грн от малой приватизации.
31.03.21
30.03.21
29.03.21
26.03.21
25.03.21
23.03.21
22.03.21
16.03.21
12.03.21
09.03.21
05.03.21
02.03.21
01.03.21
26.02.21
24.02.21
19.02.21
16.02.21
11.02.21
09.02.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!