Їсти хочеться всім

Точка зору

Локальні торгові мережі тіснять великих гравців. Хто формуватиме український ринок продуктового ритейлу в майбутньому?

Інфляція вже не перший рік є “дви­гуном” української торгівлі. Торік зрос­тання роздрібного товарообігу продуктових мереж знову було обумовлено збільшенням інфля­ції, а не статків українців. І не тим, що вони стали їсти більше. За попередніми оцінками компанії GT Partners Ukraine, обсяги продажів українських продуктових мереж 2017 р. збільшилися, як мінімум, на 15% і перевищили 250 млрд грн. У натуральному вираженні показник реалізації товарів залишився на позаторішньому рівні.

Згідно з дослідженням компанії GfK, торік витрати на споживчий кошик (включає більше 80 товарних категорій: продукти харчування, напої, миючі засоби, побутова хімія, предмети особистої гігієни) зросли на 19% у порівнянні з показниками 2016 р. При цьому, як зауважила Марина Забарило, керівник Споживчої панелі домогосподарств компа­нії GfK, це зростання обумовле­не подорожчанням придбаного. Тоді як реальне (кількісне) споживання практично не змінилося — збільшилось лише на 0,1%.

Роздрібний склад

З урахуванням того, що якісь компанії йдуть з ринку, якісь приходять, загальна кіль­кість гравців продуктового ритейлу останніми роками кардинально не змінюється. Торік в країні з’явилися такі мережі, як “Купава маркет” (чотири магазини) в Терно­полі та “Щедрий маркет” (чотири магазини) у Луцьку. Крім того, інвестиційна група VolWestGroup (мережа “Наш Край”) після підписання в січні минулого року до­говору про співробітництво з міжнародною групою Spar International почала розви­вати в Україні мережу SPAR. У 2017 р. було заплановано відкрити 15 магазинів, а в найближчі три роки — 50 торговельних точок за рахунок власних супер­маркетів. Новачки на ринку з’являються і цьогоріч. Зо­крема, ЗМІ повідомляли, що ресторанна компанія L’Kafa Group в березні відкриє в Києві свій перший “магазин біля дому” “Базар Експрес”. Ресторатори планують за два-три роки створити мережу з 30-40 точок.

З 2016 р. перша десятка ритейлорів утримувала 32% ринку

Помітною тенденцією 2017 р. став активний розви­ток локальних торговельних мереж, що охоплюють один економіко-географічний регіон. Деякі місцеві мережі завоювали більшу лояльність споживачів, таким чином по­тіснивши на своїх ринках ве­ликих ритейлеров. За словами Ігоря Гуглі, директора консал­тингової компанії GT Partners Ukraine, торік у сегменті міні-маркетів найактивніше зростали такі мережі: “Точка” (47 магазинів) в Одесі, “Файно Маркет” (63 магазина) у Кропивницькому, а також київська мережа “ЛотОК”. Наприклад, “Файно Маркет”, за даними компанії, у 2017 р. відкрив 18 нових магазинів. А мережа “ЛотОК”, яка на­лічує 87 торгових точок, лише минулого року відкрила 22 нових “магазини біля дому”.

Активність локальних грав­ців обумовлена зосередже­ністю в регіонах, які їм добре знайомі й зрозумілі. А також їхнім розвитком переважно в найзатребуванішому наразі форматі “магазини біля дому”. Для таких магазинів простіше знайти підходящі приміщен­ня. Крім того, як зазначила Анастасія Вишняк-Кулагіна, виконавчий директор мережі продуктових супермаркетів DIGMA (м.Харків; 32 ма­газини), в основі формату “магазину біля дому” вже “закладена” висока ступінь лояльності споживачів за рахунок локації: таким мага­зинам простіше диференцію­ватися, знаходити переваги, які дозволяють збільшувати лояльність споживачів.

На думку Олексія Доро­шенка, генерального дирек­тора Української асоціації постачальників торговельних мереж, регіональні мережі виживають і розвиваються ще й тому, що “паразитують” на постачальниках товарів, порушуючи договори оплати поставленої продукції. “Хоча є окремі постачальники, які працюють за передоплатою або за фактом поставки товару, в основному мережі розраховуються протягом 30-60 днів”, — пояснює пан Дорошенко.

Ще одна можлива причи­на активності регіональних гравців криється у статис­тиці лідерів ринку, які дещо збавили темпи розвитку. Зокрема, група компаній Fozzy Group торік сфокусу­валася на розвитку мережі “Фора” в межах столичного регіону. Як зауважив Ігор Гугля, компанія також стала більше уваги приділяти своєму дискаунтеру Thrash!, відкриваючи ці магазини на місці найменш рента­бельних “Сільпо” і даючи, таким чином, другий шанс торговельноїї локації. Дещо знизив темпи розвитку лідер вітчизняного рин­ку ритейлу — корпорація “АТБ”. Якщо 2016 р. компа­нія відкрила 111 магазинів, то 2017 р. — 78. За словами Бориса Маркова, генераль­ного директора корпорації “АТБ”, “зменшення кіль­кості відкритих торгових точок у 2017 р. порівняно з попереднім роком пов’язано передусім з посиленням основних вимог, які ком­панія висуває до об’єктів, що купуються або беруться в оренду для відкриття нових магазинів торговель­ної мережі. Впровадження нової концепції магазинів торік також вплинуло на ці показники”. Наразі в торговельній мережі “АТБ” вже працюють 44 оновле­ні дискаунтери. У планах компанії на поточний рік — реконструкція ще 50 магазинів.

Також нагадаємо, що наразі компанія націлена на завоювання західного регіону країни і розширення логістичної інфраструктури мережі. Так, наприкінці 2016 р. компанія придбала декілька магазинів мережі “Барвінок”, а торік викупи­ла частину активів мережі “Колібріс”. Цього року, за словами пана Маркова, корпорація “АТБ” планує відкрити понад 100 нових магазинів, переважно в західному регіоні, Одеській області та Києві.

У поточному році мають намір також активно розви­ватися й інші великі гравці. Зокрема, Анна Панасюк, ди­ректор з маркетингу мережі “ЕКО Маркет”, зазначила, що у компанії “ЕКО Мар­кет”, яка торік взагалі не відкривала нові магазини, на 2018 р. серйозні, амбітні плани. Проте, на жаль, не уточнила, які саме.

Елементи консолідації

Активні­ший роз­виток ло­кальних гравців порівняно з великими мережами не може тривати нескінченно. Деякі експерти вва­жають, що збільшення кількості локальних гравців — це тимчасове явище на українському ринку продуктового ритейлу.

З огляду на плани розвитку великих гравців, а також на західні тенденції в торгівлі, великі мережі поступово поглинатимуть дрібних гравців  і нарощуватимуть свою ринкову частку. “Поки окремі локальні мережі розвиваються, тому що не знайшли свою нішу, — вважає Олексій Доро­шенко. — Вони генерують збитки, торговельна мережа окупається за наявності 50 магазинів і більше. Тому мало хто з локальних грав­ців витримає конкуренцію з великими ритейлорами, і регіональні мережі в пер­спективі підуть з ринку”. Тобто, на думку експерта, незважаючи на нинішню розрізненість ринку, його консолідація неминуча. “Український ринок про­дуктового ритейлу наразі складно назвати високо­консолідованим. Великі гравці переважно ведуть боротьбу за локації, а не за сам бізнес. Це пов’язано з тим, що потенційні пре­тенденти на “поглинання” не мають чіткого позиціо­нування, а також з дефіци­том відповідних торгових площ, — зазначила Анаста­сія Вишняк-Кулагіна. — Але консолідація ринку — це світовий зростаючий тренд, що дозволяє гравцям на­ростити частку, посилити позицію на ринку і запро­понувати цікавішу ціну за рахунок економії на масштабі. І Україна — не виняток”.

Прикладом укрупнення гравців стало придбан­ня влітку минулого року компанією Auchan дев’яти гіпермаркетів “Караван”. Завдяки цій операції міжнародний ритейлор збільшив кількість торго­вих точок в Україні до 20, їхня сумарна площа склала 160,6 тис.кв.м. Це дозволи­ло компанії ввійти в нові для мережі міста — Харків, Дніпро, Житомир, Чер­нівці.

Слід зазначити, що не всі присутні на українському ринку міжнародні гравці так динамічно розвива­ються. Судячи з усього, перспективним вважа­ють український ринок в компанії Novus, адже, як зауважив Ігор Гугля, це чи не єдиний оператор, який останніми роками будує в країні великі магазини “з нуля”.

Компанія Billa, яка працює в Україні з 2000 р., навпаки, покинула деякі регіони присутності. Зокре­ма, у ритейлора були мага­зини в Дніпрі, Запоріжжі, Харкові, Одесі, Нікополі, Краматорську, Херсоні. Представники компанії заявляли про плани розви­ватися в столиці. На запит БІЗНЕСа в компанії не відповіли. Виходячи з від­критої інформації, наразі у цій міжнародній мережі 13 магазинів в Києві, по одному — в Борисполі та Вишгороді, а також супер­маркет в Житомирі.

Поки частка великих компаній на українському ринку продуктового ритей­лу невелика. Як зауважив Ігор Гугля, якщо в євро­пейських країнах на пер­шу трійку-п’ятірку гравців припадає мало не поло­вина ринку, то в Україні 2016 р. Топ-10 ритейлорів утримували 32% ринку. За даними експерта, кількість міні-маркетів в Польщі, наприклад, в 15 разів вища, ніж в Україні. Тому потенціал для розвитку в Україні як дрібних, так і великих ритейлорів ще досить високий. І коли саме відбудеться очікувана концентрація ринку, поки прогнозувати складно. Ймовірно, цьому сприяти­ме підвищення добробуту і купівельної спроможності українців.

Формати

Різні дослідницькі компанії по-своєму структурують роздрібні канали прода­жів і формати магазинів. Проте аналітики сходять­ся на думці, що останнім часом найактивніше розвиваються магазини невели­ких площ і легкої доступності.

За даними дослідження компанії GfK, якщо 2016 р. за темпами зростання в Україні лідирували дискаунтери і Cash&Carry, то минулого року — спеціалізовані магази­ни, гіпермаркети і “магазини біля дому”. За словами Мари­ни Забарило, спеціалізовані магазини нарощували оборот за рахунок збільшення частки до­рожчої продукції в асортимен­ті, що дозволило залучити но­вих покупців, а гіпермаркети, навпаки, пропонуючи дорожчу продукцію, втратили частину своїх покупців, але при цьому покупці, що залишилися, стали купувати в гіпермаркетах частіше.

Також, за даними Споживчої панелі домогосподарств компа­нії GfK, торік вдвічі збільшилася кількість інтернет-покупок, хоча їх частка в загальній структу­рі реалізації товарів повсяк­денного попиту залишається незначною — 0,1%. “Цікаво, що середні витрати на покупку в інтернеті зменшилися, а частота і розмір покупки збільшилися, що свідчить про те, що покупці стали частіше купувати онлайн не лише парфумерію та дорогу косметику, як це було в минулі роки, а й продукти харчуван­ня”, — зауважила Марина За­барило.

Можливо, з урахуванням зростаючої популярності в країні “магазинів біля дому”, деякі ри­тейлори, які раніше не розвива­ли цей формат, збираються його освоювати. Зокрема, компанія Auchan, присутня в сегменті гіпермаркетів, ще на початку минулого року заявляла про плани відкривати в Україні свої точки в форматі “магазинів біля дому”. На питання БІЗНЕСа, коли це станеться, прес-служба Auchan відповіла, що інфор­мація про стратегію розвитку компанії є конфіденційною. “Ми плануємо продовжити експансію і розширювати свою представленість на українському ринку, активно вивчаємо різні проекти і можливості ринку. На­прикінці І кварталу цього року плануємо відкриття магазину “Ашан Рів Гош” (традиційний гіпермаркет. — Ред.) у Києві, яке раніше анонсували”, — повідо­мили в Auchan.

Згідно з даними компанії GT Partners Ukraine, останніми роками в Україні найбільше відкривається міні-маркетів (магазинів самообслуговування площею до 200 кв.м). Як по­яснив Ігор Гугля, цьому сприяє велика пропозиція вакантних приміщень для магазинів такого формату. Тоді як знайти примі­щення під супермаркет набагато складніше. Крім того, в таких магазинів невеликий термін окупності (півтора-три роки) та повернення інвестицій. Та й інвестиції трохи менші — $20-30 тис. на 100 кв.м.

Прогноз

Цього року експерти не очі­кують революційних змін на українському ринку про­дуктового ритейлу. “Ситуація кардинально не зміниться. Локальні оператори, як і рані­ше, будуть розвиватися в межах своїх регіонів. На­ціональні будуть розвиватися органічно шляхом відкриття магазинів або шукатимуть можливість поглинути дріб­них”, — зауважив Ігор Гугля.

У 2017 р. роздрібний товарообіг продуктових торговельних мереж в Україні склав 250-260 млрд грн.

На думку Олексія Доро­шенка, цьогоріч ринки і далі будуть “забирати” все більше покупців, що позначатиметься на доходах окремих гравців. Він вважає, що буде збільшува­тися частка імпортних товарів і торговельні мережі віднов­лять програму власного імпор­ту, від чого багато хто відійшов вже років зо два. У Західній Україні лише невисока ціна буде критерієм вибору покуп­ців, оскільки там значно акти­візуватиметься прикордонна торгівля. “Різниця у вартості продуктів в Україні та Польщі зростає, в Україні — дорожче, що буде стимулювати ввезення товарів як за правилами, так і “в чорну”. Незважаючи на обмеження в €500 на покупки для “човників”. Тому кількість імпортних товарів буде зрос­тати на ринках і в маленьких магазинах”, — пояснив пан Дорошенко.

Крім того, аналітики впев­нені, що в найближчі рік-два на український ринок про­дуктового ритейлу навряд чи вийдуть нові закордонні гравці. “Іноземним гравцям нецікавий український ринок продуктового ритейлу. Вони дивляться на купівельну спро­можність населення. І термін окупності проектів в 7-12 років нікого не надихає”, — заува­жив Олексій Дорошенко. До того ж бізнесмени стверджу­ють, що Україна не стала менш ризикованою країною, адже досі є непрозорість ведення бізнесу, проблеми з відведен­ням землі тощо. Що також не кращим чином позначається на інтересі інвесторів.

Ринок в цифрах

За оцінками компанії GT Partners Ukraine, в Україні близько 150 компаній, до складу яких входять торговельні мережі, якщо вважати мережею кількість магазинів від двох. У країні налічується сім національних операторів — “АТБ”, Fozzy Group, VolWestGroup, “ЕКО Маркет”, “Фуршет”, “Таврія-В” і Retail Group (“Велика кишеня”, “Велмарт”, “ВК Експрес”), якщо вважати національною компанію, яка присутня в чотирьох з п’яти економіко-географічних регіонів України. Локальні ритейлори, за даними GT Partners Ukraine, складають 83% загальної кількості гравців. І, як уже згадувалося, щорічно на ринок виходять два-три нових оператори.

Алла Силивончик

Новини

24 Квітня 2024

Фонд підтримки енергетики України зібрав 410 млн євро

23 Квітня 2024

Уряд виділив додаткові 8 млрд грн на зведення фортифікаційних укріплень

Уряд США спрямував $7 млрд на встановлення сонячних панелей

Україна не виставлятиме газотранспортні потужності на аукціон після завершення договору з рф

Україна примусово забере у росіян 92,67% акцій Енергомашспецсталі

Світове виробництво сталі у березні скоротилося на 4,3%

Європейські металурги скаржаться на бюрократичні затримки з фінансуванням зеленого переходу

Нафтогаз обіцяє ще рік не підвищувати ціну на газ для населення

Європейський парламент продовжив ліберальний режим торгівлі з Україною

У березні відвантаження руди з австралійського Порт-Хедленд збільшились на 29%

Виробництво чавуну у світі скоротилось майже на відсоток

Україна залишається на 23 місці у рейтингу світових виробників сталі

Бізнес скаржиться на проблеми з пошуком персоналу

Ferrexpo збільшила виробництво окатків у 3 рази 

Україна та Бразилія планують збільшити товарообіг

Україна підтвердила антидемпінгові мита зі сталевих кріплень з Китаю

ВСІ НОВИНИ ⇢