Подробнее Запомнить город


Навіщо Ющенку всенародне творення Конституції

27.08.09 , forpost
размер текста:

На День Незалежності Віктор Ющенко раптом згадав, що у нього є свій проект Конституції – майже через п’ять місяців після того, як цей проект було зареєстровано у Верховній Раді. Святковий подарунок українцям він зробив своєрідний: підписав указ про всенародне обговорення цього проекту, а у промові обіцяв «вислухати думку кожного українця» з цього приводу.

Попри усю його позірну урочистість і демократичність, такий крок глави держави найбільше вражає лицемірством – хоча б тому, що законопроект № 4290-П ще 31 березня внесений до Верховної Ради, і змінювати його за результатами «всенародного обговорення» ніхто явно не збирається.

Справжнє обговорення логічно було проводити до реєстрації документу у ВР, а не після.

Він, цей крок, сигналізує також про певний відчай Президента. Парламент послідовно ігнорує свої прямі обов’язки і не звертає на законопроект Ющенка жодної уваги, навіть незважаючи на його (документа) невідкладний статус. Дозволити такому вартісному для піару проектові й далі вкриватися пилюкою Президент не захотів і запустив план «Б» – оте «всенародне обговорення».

Отже, не дивно, що й президентський указ № 671 не передбачає, яким саме чином до Віктора Андрійовича буде доноситися погляд кожного українця на його конституційне дітище – цілком може статися, що й наш аналіз, і очікувані читацькі коментарі до нього опиняться далеко поза полем зору Банкової.

Однак гуманістичні принципи все одно змушують нас виконати одне із останніх бажань Президента у його політичному житті і зробити йому подарунок у відповідь. Тим більше, що у «Конституції Ющенка» справді є що обговорювати – от тільки навряд чи це обговорення сподобається її автору.

Горде слово «Конституція»

Обговорити можна, наприклад, ось яке питання: чому Віктор Ющенко вирішив замість звичного постатейного законопроекту реформи подати до Верховної Ради повністю нову редакцію своєї Конституції?

Виправдання долученої до законопроекту пояснювальної записки (мовляв, Конституція є «цілісним актом, норми якого перебувають у системній єдності між собою») не витримують перевірки вичиткою тексту. Чимало статей не зазнали ніякої зміни, зате були (часто – з незрозумілих міркувань) повністю або частково перетасовані. Можливо, щоб «змін» було більше?

Незважаючи на наявність у законопроекті цілої низки концептуальних нововведень – наприклад, запровадження законодавчої народної ініціативи і навіть ініціативи конституційної реформи – вони не заповнюють повною мірою ті прогалини, які проступають в офіційному обґрунтуванні.

Зате інше, чисто політичне пояснення, заповнює їх майже ідеально: пропозиція нової редакції Основного Закону дозволяє з повним правом говорити про «Конституцію Ющенка», тоді як в іншому випадку довелося б обмежитися менш зручним для піару формулюванням «реформа Ющенка».

Національні розбори

Обговорити можна і запропоновану президентським проектом реформу парламентської системи: створення двопалатного парламенту (Національних Зборів) із Сенатом – зверху, і Палатою депутатів – знизу.

Тут треба віддати проекту Ющенка належне бодай почасти: у державі з хай не дуже численними, але зате дуже галасливими «федерастами» регіональне представництво на найвищому рівні у вигляді Сенату могло б стати хорошим компромісом. От тільки не факт, що воно подіє на них заспокійливо – обов’язково знайдуться й прихильники гасла «Наступний логічний крок – федералізація!».

Водночас складається враження, що Ющенко і його співавтори не дуже-то й знали, куди отой Сенат приткнути і якими повноваженнями його наділити. У результаті за текстом він вийшов у законотворчості третім зайвим: Палата депутатів запросто може обійтися без схвалення своїх законів сенаторами, достатньо лише у випадку його відсутності повторно за тексти проголосувати.

Замість цього Сенат наділили таким цікавим повноваженням, як затвердження указів президента про введення надзвичайного і воєнного станів і оголошення за його поданням станів війни та миру. Спільні засідання обох палат, на яких такі запитання вирішувати було б набагато доцільніше, натомість у законопроекті є пустою формальністю з урочистих нагод.

Зате двопалатна система чудово виконує іншу свою функцію – розділення сучасних повноважень Верховної Ради надвоє. Ці повноваження ні за яких умов не можуть злитися воєдино – навіть на загальних засіданнях Національних Зборів. Озброєний принципом «розділяй і володарюй», президент (мова, швидше за все, не про Ющенка) почуватиме себе за такого розкладу більш, ніж комфортно, маючи перед собою широкий простір для політичних ігор.

Бомба для парламенту

І це – далеко не єдина причина для хорошого політичного самопочуття президента за Ющенком. Хоч він і далі теоретично не матиме значної ролі у призначенні Кабінету міністрів (це залишатиметься здебільшого прерогативою Палати депутатів), зате матиме можливість анулювати цілу низку його актів – тих, що стосуються зовнішньополітичної діяльності, оборони і «безпеки держави». Останнє гарантує справжній бенкет для політичного вільнодумства.

Однак найсерйозніша конституційна бомба закладена у статті 103 законопроекту Віктора Андрійовича. «Палата депутатів може бути розпущена Президентом України», – записано у ній окремим абзацом. І все – жодних тобі умов, жодного тобі пояснення. Далі, вже у зовсім іншому розділі, у статті 128 вказано, що президент розпускає нижню палату, якщо та неспроможна призначити Кабмін, але жодного посилання на неї у статті 103 немає.

Це – навіть не лазівка, а широченна дорога до того, щоб президент міг танцювати із парламентом таке розпускне танго, яке Україні досі й не снилося.

Він зможе розпускати парламент щороку аж доти, доки нарешті не матиме там стабільної більшості – завадити у такій тактиці йому не зможе ніхто і ніщо.

Не варто ж забувати, що таке конституційне положення в Україні – це зовсім не те саме, що аналогічне положення, наприклад, у французькій Конституції.

Кесарю – кесареве?

Ну і що ж би то був за український проект конституційної реформи, якби у ньому обійшлося без курйозів – тим більше, якщо його ідеологом є сам Ющенко? Тож давайте обговоримо і один великий курйоз – так званий «духовний гімн України». Саме таку новацію пропонує нам Віктор Андрійович на додаток до гімну національного.

Що воно таке, отой «духовний гімн», і навіщо він потрібен українській державі – цього не розповів навіть сам Ющенко у пояснювальній записці. Зате ми знаємо, яка саме пісня має ним стати – «Боже великий, єдиний, нам Україну храни». Як ця ідея співвідноситься із концепцією світської держави – таїна за сімома печатями.

Згадці про Бога, строго кажучи, нічого було робити й у конституційній Преамбулі. Однак включення в основний текст Конституції яскраво вираженого монотеїстичного гімну може свідчити хіба що про те, що Ющенко дуже слабо розуміє, що таке взагалі «світська держава» і для чого вона потрібна. Добре хоч, що він не здогадався включити у свій проект ще й якоїсь «національної молитви».

Україну храни…

Ми свідомо зосередились у цьому обговоренні на найслабкіших місцях «Конституції Ющенка» – їх-бо цілком достатньо для того, щоб визнати непридатним увесь проект. Якими б не були його сильні сторони (а їх також є чимало), описаного вище достатньо, аби вслід за «духовним гімном» повторити: Боже великий, єдиний, нам Україну храни – від такої Конституції.

Найбільш вражає, що цей проект свідчить про повне несприйняття Президентом найголовнішої проблеми, яку конституційна реформа повинна вирішити – проблему невиконання і спотворення Конституції самими можновладцями.

Всупереч написаному Віктором Андрійовичем у пояснювальній записці, його проект жодним чином на цю проблему не реагує. Як, ймовірно, всупереч своїм обіцянкам не відреагує й сам Ющенко на аналіз, до якого особисто нас запросив.

Мартин Шах

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
13.04.21, GMK Center
СВАМ лишит Украину конкурентных преимуществ – доступа к ресурсам железной руды. СВАМ дискриминирует кислородно-конвертерную технологию, которая использует в качестве основного сырья для производства чугуна и стали железорудное сырье.
13.04.21, Антикор
Коли президент Володимир Зеленський та його команда прийшли до влади, вони обіцяли соціальний ліфт для молоді. І вони його зробили. Уродженець Херсона 1988 року, конвертатор Євген Пуля сміливо може казати, що команда Зеленського надає можливості росту для молоді. Але звичайно не всім, тільки наближеним особам до офісу президента.
12.04.21
30 жовтня 2019 року в Україні набув чинності закон про концесію. Як він змінив правила гри на ринку та чи дозволить оновити інфраструктуру в країні?
09.04.21
Верховная Рада приняла за основу законопроекты о реструктуризации валютных кредитов, многие из которых украинцы взяли еще до мирового кризиса 2008 года, и до кризиса 2014-2015 годов, вызванного агрессией России, когда из-за девальвации гривны суммы валютных займов выросли в разы. Идея в целом выглядит правильно, но что не так с этими законопроектами.
На восьмому році війни з Росією частина українських підприємств продовжує торгувати з РФ та пострадянським простором. Що змушує їх це робити, які переваги у європейських ринків і чому не всі ними користуються?
08.04.21
08.04.21
В июле 2021 года Еврокомиссия опубликует Закон о Carbon Border Adjustment Mechanism. Документ вступит в силу с 2023 года и введет в действие так называемую карбоновую пошлину. Ею будет облагаться вся промышленная продукция, пересекающая границы ЕС, если в цепочке ее производства присутствовал углеродный след.
Великий бізнес швидко пристосовується до кризових умов. На відміну від малих та середніх підприємців, компанії, які формують цілі галузі, мають достатній запас стійкості. Як під час локдауну в Києві працюють продавці будівельних матеріалів, ресторани та освітні заклади?
08.04.21
По словам министра финансов Сергея Марченко, в ближайшие два месяца МВФ может заключить с Украиной staff level agreement (соглашение на уровне персонала). После этого, "будем делать свою работу, принимать необходимые законы, чтобы получить, наконец, средства". Как видно, подходы не изменились: правительство о чем-то за закрытыми дверями договаривается с Фондом, а затем ставит парламент перед фактом.
06.04.21
Внешняя торговля Украины по итогам I квартала показала внушительный рост в денежном выражении. Несмотря на коронакризис, прогресс налицо, хотя повод для оптимизма не такой и большой, как может показаться на первый взгляд.
На украинском рынке нефтепродуктов сохраняется неопределенность из-за того, что российская "Роснефть" отказывается поставлять в нашу страну свою продукцию. Учитывая, что речь идет примерно о четверти всего дизтоплива и автогаза в балансе Украины, может образоваться дефицит топлива.
02.04.21
01.04.21
31.03.21
30.03.21
29.03.21
26.03.21
25.03.21
23.03.21
22.03.21
16.03.21
12.03.21
09.03.21
05.03.21
02.03.21
01.03.21
26.02.21
24.02.21
19.02.21
16.02.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!