Подробнее Запомнить город


Неузгодженність дій НБУ та уряду поглиблює кризу

размер текста:

Національний банк України постановою №514 посилив вимоги до формування комерційними банками обов'язкових резервів. Тепер 50% цих резервів має зберігатися на окремому рахунку в Національному банку, а інші 50% - на кореспондентському рахунку банку.

При цьому від банків вимагається забезпечити щоденну наявність коштів на коррахунку у розмірі 90% від суми обов`язкових резервів, що сформовані за попередній звітний період резервування та зберігаються на кореспондентському рахунку в НБУ.

На мою думку, це рішення НБУ, по суті, позбавляє банк будь-якої можливості маневрувати коштами обов'язкових резервів, щоб забезпечити поточну оперативну діяльність і ліквідність.

Світла мета нового заходу НБУ - "зменшення ризиків розгортання інфляційних процесів та обмеження девальваційного тиску на курс гривні". Тобто, іншими словами, він спрямований на утримання курсу гривні.

Проте, чи під силу банківській системі забезпечити стабільність гривні без змін в зовнішньоекономічній політиці і без зменшення емісійних апетитів влади? Адже є інші, набагато важливіші, кроки, які треба зробити владі, і виконавчій, і законодавчій, щоб забезпечити стабільність на валютному ринку.

По-перше, необхідно забезпечити позитивне торгівельне сальдо. Станом на 1 серпня 2009 року дефіцит торгівельного балансу країни склав приблизно 2 мільярди доларів. Країна продовжує купувати більше, ніж продає. Валюти в країні не вистачає.

Це головна причина, що провокує знецінення гривні, і не в банківській системі слід шукати важелі для її зняття. Питання збільшення експорту і зменшення імпорту належить до компетенції інших державних відомств.

По-друге. Чи відомий НБУ, хоча б приблизно, графік надходження валюти від експортерів на наш валютний ринок? Ні. Чому? Тому що Верховна Рада не прийняла закону про обов`язковий продаж валютної виручки експортерів.

Чи знає НБУ графік потреб на валюту, щоб вибудовувати свою політику інтервенцій і стабільності курсу? Не знає. Як за таких умов НБУ і банки можуть забезпечувати стабільний курс? Не можуть. То чому ж перед Національним банком ставиться владою задача, вирішення якої не є в його виключній компетенції?

З іншого боку, залишається чимало запитань і до НБУ. Чому він, намагаючись продемонструвати хоч якусь боротьбу з валютною спекуляцією, насправді не тільки не вирішує проблеми банківської системи, але й створює додаткові? Хіба їх під час кризи мало?

Невже не зрозуміло, що в умовах жорсткої фінансово-економічної кризи, яка аж ніяк не послаблюється, а, за деякими оцінками, навпаки посилюється, при обмеженні фінансових ресурсів, їх подорожчанні, зупиненні активних банківських операцій, описані вище заходи регулятора сприяють погіршенню фінансового стану комерційних банків, згортанню їх діяльності і втраті ліквідності, що негативно відіб`ється на тій же економіці і фінансах країни?

Тому, за нашими оцінками, виконання вимог постанови №514 призведе до:

- погіршення і без того скрутного становища багатьох банків з ліквідністю, через що збільшиться кількість порушень платіжної дисципліни та затримки клієнтських платежів;

- зменшення обсягів вільних коштів, які банки вкладають у депозитні сертифікати НБУ та ОВДП;

- підвищення ставок на ринку міжбанківських кредитів у національній валюті;

- гальмування тенденцій з відновлення кредитування економіки;

- зростання витрат банків, пов'язаних з купівлею коштів (рефінансуванням) для поповнення коррахунку.

Ситуація на грошово-валютному ринку не може покращитись без усунення дійсних причин дестабілізації валютного ринку, якими є:

- фінансування НБУ дефіциту бюджету через монетизацію державних цінних паперів, фінансування НАК "Нафтогаз України" тощо;

- фактичного проведення неконтрольованої емісії, зокрема, на фінансування ЕВРО-2012;

- розкручування девальваційних очікувань експортерами, які стримують продаж валюти та зацікавлені у спекулятивному зростанні курсу долара.

Натомість, дієвими механізмами стабілізації валютного ринку можуть бути:

- державна підтримка підприємств, що випускають імпортозамінюючу продукцію, у тому числі через фіскальні стимули;

- введення обов'язкового продажу частини валютної виручки експортерів;

- скорочення термінів розрахунків за зовнішньоекономічними договорами резидентів;

- посилення контролю за операціями купівлі-продажу іноземної валюти, встановлення першочергового порядку продажу іноземної валюти для погашення кредитної заборгованості та закупівлі товарів критичного імпорту. Уряду необхідно затвердити перелік таких товарів;

- запровадження чіткої постійної практики продажу через цільові аукціони валюти за офіційним курсом НБУ для обслуговування валютних кредитів, що надані приватним підприємцям та фізичним особам.

Саме на впровадженні таких заходів, а не черговому штучному обмеженні ліквідності банківської системи, наполягають банкіри.

Банківській системі, звісно, не вигідний нестабільний курс, бо це призводить до погіршення умов повернення кредитів і погіршення кредитного портфелю.

До того ж, у банках немає вільних великих сум валюти і гривні, щоб дестабілізувати курс при наявних валютних резервах НБУ. Це можуть робити лише їх клієнти і експортери, що затримують валюту.

На міжбанківському валютному ринку банки у переважній більшості виступають агентами виконання заявок на придбання валюти своїх клієнтів. Виконуючи агентські функції, банки, на відміну від кредитних операцій, не є суб'єктами прийняття рішення.

Тому додаткове зв'язування коштів обов'язкових резервів призведе до напруження ситуації з ліквідністю, зменшення можливостей банків у відновленні кредитування, але не звільнить банки від обов'язку виконання заявок клієнтів та не зменшить попиту останніх на валютні кошти.

Тому банки у нинішній ситуацій виступають дзеркалом, у якому відбивається проблема валютного ринку країни. І влада має ці проблеми вирішувати, а не сваритися на дзеркало. А щодо НБУ, то він все ж таки повинен мати позицію, а не позу у стосунках з іншими гілками влади.

Олександр Сугоняко

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
В інтерв'ю Бізнес Цензор заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський розповів про причини подовження мита на експорт металобрухту, майбутнє заготівлі і проблеми української металургії через Green Deal у Євросоюзі.
Парламент принял закон о принудительной реструктуризации валютных кредитов. Выгоду получат обеспеченные украинцы, а проиграют — бизнес, клиенты банков и вся страна в целом.
15.04.21
В Украине хотят снизить комиссию, которую банки взимают за обслуживание карт. Такой шаг, по идее, должен привести к снижению цен в магазинах, поскольку ритейлеры признают, что перекладывают свои расходы по эквайрингу на конечного потребителя. Однако эксперты сомневаются, что товары подешевеют.
15.04.21
Семь стран ЕС выступили в защиту равных условий для атомной энергетики в достижении целей Green Deal. Главная задача зеленого перехода - отказ от ископаемых видов топлива, сжигание которых приводит к выбросам СО2. Атомные электростанции абсолютно вписываются в эти требования.
Против членов рейдерской группы Вадима Нестеренко правоохранители также ведут уголовные расследования по фактам гибели 4 человек.
14.04.21
В Украине расширен перечень долгов, которые можно взыскивать со счетов граждан в банках, а сами финучреждения стали подключаться к автоматизированной системе списания
Потребление, торговля и внутренние инвестиции остаются важными и наиболее устойчивыми драйверами роста экономики Украины. А это означает заметно возрастающую роль организованного сетевого ритейла. Источник: https://biz.censor.net/r3259384
Обплутали шахрайським павутинням ледь не всі ТЦ Києва: у столиці викрили мережу так званих «кол-центрів» з російським корінням. Аферисти, якими керував Володимир Бова, привласнювали кошти наївних громадян, прикинувшись інвестиційними консультантами. Хто стоїть за масштабним «кидаловом», і як працює ця схема?
Що відбувається на ринку нафтопродуктів після домовленості уряду та трейдерів щодо зниження цін на пальне та боротьби з нелегалами?
13.04.21
13.04.21, GMK Center
СВАМ лишит Украину конкурентных преимуществ – доступа к ресурсам железной руды. СВАМ дискриминирует кислородно-конвертерную технологию, которая использует в качестве основного сырья для производства чугуна и стали железорудное сырье.
12.04.21
09.04.21
08.04.21
06.04.21
02.04.21
01.04.21
31.03.21
30.03.21
29.03.21
26.03.21
25.03.21
23.03.21
22.03.21
16.03.21
12.03.21
09.03.21
05.03.21
02.03.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!