Подробнее Запомнить город


Рефінансування: час розплати

размер текста:

Понад 111 мільярдів гривень - саме стільки кредитів надав Нацбанк українським комерційним банкам за вересень-грудень 2008 року. Пік операцій з рефінансування зафіксовано у листопаді 2008 року, коли НБУ "реалізував" 45,5 мільярда гривень, або 27% всієї річної суми рефінансування за 2008 рік.

Але, на відміну від щедрості стосовно окремих фінансових установ, здатність контролювати і регулювати процеси на ринку ніколи не була і не є рисою діючого керівництва Національного банку України.

Як результат, значну частину отриманого в НБУ рефінансування було витрачено банкірами на купівлю іноземної валюти за заниженим курсом на міжбанківському валютному ринку. Тобто регулятор давав установам позику у гривні і на ці кошти банки у самого ж НБУ купували валюту.

За такою схемою Нацбанк тільки за четвертий квартал 2008 року "роздав" 10,3 мільярда доларів золотовалютних резервів. І жодного результату - середньозважений курс національної валюти просів з 4,88 гривні у вересні 2008 року до 7,82 гривні за долар у грудні 2008 року.

Іншу частину рефінансування було виведено з банків через кредити, не забезпечені реальними заставами, на підприємства, близькі до власників фінансових установ.

Найбільш відомий випадок - 380 мільйонів гривень, які банк "Надра" видав у вигляді нічим не забезпечених кредитів двом підприємствам. Через три місяці фірми були ліквідовані як банкрути, а їхні борги перед установою - списано.

І хоча це де-факто гроші держави і вкладників банку "Надра", НБУ не зміг вчасно запобігти втраті - а точніше крадіжці - цих коштів.

Утім, є час роздавати кошти, а є час їх повертати. Річ у тім, що більше половини зазначеної суми рефінансування за вересень-грудень 2008 року - це не овернайти і не 14-денні позики, а саме довгострокові кредити.

Згідно з положенням НБУ про регулювання Національним банком ліквідності фінансових установ, яке діяло до квітня 2009 року, максимальний строк рефінансування комерційних банків на той момент складав 365 днів.

І справді - термін багатьох кредитів, серед яких і скандально відомі 7,1 мільярда гривень для "Надр", становив один рік. Отже у найближчі місяці кошти мають бути повернуті разом з відсотками - рік тому відповідна ставка становила 15-17%.

Зважаючи на те, що Нацбанк вже робив спроби подовжити строк повернення рефінансування на чотири роки та зменшити ставку до 12%, стає очевидним: повернення виданих кредитів цієї осені є доволі проблематичним.

А мова йде про доволі значну для фінансової системи суму. Для порівняння: обсяг рефінансування, який потрібно повернути, становить 15-20% усієї грошової маси в Україні.

Не можна виключати, що теперішня девальвація гривні також є одним з механізмів, які Нацбанк використовує для полегшення процесу повернення кредитів окремими комерційними банками.

Нацбанк готує масові банкрутства?

Звичайно, девальвація гривні має і деякі об'єктивні підстави. Одним з факторів, які посилюють знецінення національної валюти, є дефіцит валюти у зв'язку з активним погашенням зовнішніх боргів комерційними банками і підприємствами.

Утім, девальвація гривні, на яку йде Нацбанк, аж ніяк не допомагає фінансовим установам гасити зовнішні борги, а навпаки - суттєво ускладнює цей процес.

Більше того, девальвація, зумовлена непрозорими діями регулятора на міжбанківському валютному ринку, посилює проблему зростання частки поганих кредитів у сукупному кредитному портфелі банків. А вона і так зросла за час кризи з 0,8% до більш ніж 5% загального обсягу позик.

Різка девальвація гривні - це удар по бюджетах багатьох родин, які мають кредити, номіновані у доларах і євро, це шлях до банкрутства багатьох позичальників. Зараз загальний обсяг позик в іноземній валюті, наданих населенню, за офіційним курсом НБУ, складає 183 мільярди гривень.

Постраждає і значна частина бізнесу, яка має валютних кредитів на 206 мільярдів гривень. Передусім, є ризики банкрутства деяких торговельних центрів, які активно набирали позики в іноземній валюті.

Різка девальвація гривні б'є також по імпорту. Так, можливо, це покращить зовнішньоторговельне сальдо країни, але це також створить проблеми з бюджетними надходженнями від імпортного ПДВ і посилить інфляцію. Ймовірно, різко підвищаться ціни на ринках, які залежать від імпорту, наприклад, ліки.

Крім того, девальвація гривні - негативний сигнал для банківського вкладника. Як показує досвід осені 2008 року, недовіра до національної валюти швидко "конвертується" у недовіру до банківського сектору.

Протягом останніх п'яти місяців обсяг депозитів в українських банках зростав, але останні події з валютним курсом можуть зупинити цю позитивну тенденцію.

Ще одне "останнє попередження"?

Минулого тижня президент настрахав голову Нацбанку Володимира Стельмаха відставкою. Утім, ці погрози виглядають радше як блеф.

Ще 30 жовтня 2008 року перший заступник керівника Секретаріату президента Олександр Шлапак заявляв про "справедливі підозри у наявності корупційної складової у діях НБУ", а Стельмах і досі на своєму місці.

Більше того, в кінці 2008 року сам Віктор Ющенко пригрозив "жорсткими кадровими рішеннями" керівництву НБУ і дав йому кілька тижнів на стабілізацію гривні. Втім, вона далі падала, а Стельмах далі керував. А на початку 2009 року президент двічі проігнорував вимогу парламенту звільнити голову Нацбанку.

Результат такої кадрової симпатії глави держави до Стельмаха відомий: паніка на міжбанку зразка осені 2008 року повторилася у липні, дешеві золотовалютні резерви перетікають у банки і дорого перепродаються населенню. За липень-серпень переполохані українці придбали валюти на 2 мільярди доларів більше, ніж продали, і готуються до найгіршого.

Сергій Старицький

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
13.04.21, GMK Center
СВАМ лишит Украину конкурентных преимуществ – доступа к ресурсам железной руды. СВАМ дискриминирует кислородно-конвертерную технологию, которая использует в качестве основного сырья для производства чугуна и стали железорудное сырье.
13.04.21, Антикор
Коли президент Володимир Зеленський та його команда прийшли до влади, вони обіцяли соціальний ліфт для молоді. І вони його зробили. Уродженець Херсона 1988 року, конвертатор Євген Пуля сміливо може казати, що команда Зеленського надає можливості росту для молоді. Але звичайно не всім, тільки наближеним особам до офісу президента.
12.04.21
30 жовтня 2019 року в Україні набув чинності закон про концесію. Як він змінив правила гри на ринку та чи дозволить оновити інфраструктуру в країні?
09.04.21
Верховная Рада приняла за основу законопроекты о реструктуризации валютных кредитов, многие из которых украинцы взяли еще до мирового кризиса 2008 года, и до кризиса 2014-2015 годов, вызванного агрессией России, когда из-за девальвации гривны суммы валютных займов выросли в разы. Идея в целом выглядит правильно, но что не так с этими законопроектами.
На восьмому році війни з Росією частина українських підприємств продовжує торгувати з РФ та пострадянським простором. Що змушує їх це робити, які переваги у європейських ринків і чому не всі ними користуються?
08.04.21
08.04.21
В июле 2021 года Еврокомиссия опубликует Закон о Carbon Border Adjustment Mechanism. Документ вступит в силу с 2023 года и введет в действие так называемую карбоновую пошлину. Ею будет облагаться вся промышленная продукция, пересекающая границы ЕС, если в цепочке ее производства присутствовал углеродный след.
Великий бізнес швидко пристосовується до кризових умов. На відміну від малих та середніх підприємців, компанії, які формують цілі галузі, мають достатній запас стійкості. Як під час локдауну в Києві працюють продавці будівельних матеріалів, ресторани та освітні заклади?
08.04.21
По словам министра финансов Сергея Марченко, в ближайшие два месяца МВФ может заключить с Украиной staff level agreement (соглашение на уровне персонала). После этого, "будем делать свою работу, принимать необходимые законы, чтобы получить, наконец, средства". Как видно, подходы не изменились: правительство о чем-то за закрытыми дверями договаривается с Фондом, а затем ставит парламент перед фактом.
06.04.21
Внешняя торговля Украины по итогам I квартала показала внушительный рост в денежном выражении. Несмотря на коронакризис, прогресс налицо, хотя повод для оптимизма не такой и большой, как может показаться на первый взгляд.
На украинском рынке нефтепродуктов сохраняется неопределенность из-за того, что российская "Роснефть" отказывается поставлять в нашу страну свою продукцию. Учитывая, что речь идет примерно о четверти всего дизтоплива и автогаза в балансе Украины, может образоваться дефицит топлива.
02.04.21
01.04.21
31.03.21
30.03.21
29.03.21
26.03.21
25.03.21
23.03.21
22.03.21
16.03.21
12.03.21
09.03.21
05.03.21
02.03.21
01.03.21
26.02.21
24.02.21
19.02.21
16.02.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!