Навіщо Україна позичила мільярд у європейців

Точка зору

Вперше після 14-річної паузи Україна вийшла на зовнішній ринок публічних запозичень в євро. Мінфін позичив у інвесторів 1 млрд євро на сім років під 6,75% річних. Фінансисти зазначають, що запозичення в євро дешевше, ніж доларові, але навіть з урахуванням низького рейтингу України вона могла б отримати ресурси трохи дешевше. Інвестори перестраховуються: вони купили бонди лише тому, що повірили обіцянкам влади продовжувати працювати з МВФ.

Розміщення відбулося

Про бажання Мінфіну вийти на зовнішній ринок запозичень наприкінці травня – на початку червня в середині минулого місяця розповів голова «Нафтогазу України» Андрій Коболєв, оцінюючи шанси своєї компанії позичи
ти кошти за кордоном не раніше кінця літа – початку осені.

В уряді та Нацбанку оптимістично очікували, що МВФ майже гарантовано виділить транш в розмірі $1,3 млрд за підсумками місії наприкінці травня. «МВФ розумів, що це передвиборний рік, і багато реформ, які залежать від парламенту, буде складно провести, тому його вимоги не були жорсткими, а стан бюджетної та монетарної політики його задовольняв», – розповідав FinClub високопосадовець в Нацбанку. МВФ досяг своєї мети ще в листопаді 2018-го, коли Україна ухвалила консервативний держбюджет, додав він.

Однак події, що послідували за інавгурацією Володимира Зеленського – розпуск парламенту і відставка уряду, охолодили бажання МВФ кредитувати Україну. Місія МВФ наприкінці травня полетіла без перегляду програми і наступного виділення траншу кредиту stand-by – Фонд поставив на паузу продовження співпраці з Україною до формування нового уряду за підсумками парламентських виборів. Невизначеність з фінансовою підтримкою з боку МФО загрожувала «заморозити» здатність держави позичати у приватних кредиторів.

Але цього не сталося: кредитори виявилися готовими фінансово підтримати країну. Вчора Україна розмістила семирічні єврооблігації на 1 млрд євро під 6,75% річних. «Новому випуску присвоєно рейтинг В- агентствами Standard & Poor's і Fitch. Розрахунки за ним мали відбутися 20 червня 2019 року, а його кінцевий термін погашення – 20 червня 2026-го», – повідомили в Мінфіні.

Організаторами транзакції виступили BNP Paribas і Goldman Sachs International. Роуд-шоу були проведені з 10 по 13 червня в Лондоні, Франкфурті, Мюнхені та Мілані. З потенційними інвесторами спілкувалися представники як Мінфіну і МЕРТ, так і Адміністрації президента.

Питання – чому розміщення відбулося в євро, а не в доларі США, який займає 42,41% українського держборгу – виник у багатьох. Ключове пояснення – вартість ресурсів в євро зараз нижче, ніж в доларах США. Адже якщо ФРС тримає свою ключову процентну ставку на рівні 2,5%, то у ЄЦБ вона становить всього… 0%. «В євро дешевше залучати, але Україні ризикованіше було виходити, оскільки дуже давно такого досвіду не було, незрозумілим був попит», – говорить FinClub голова аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

Це не перший випуск цінних паперів України в євро, хоча країна вже давно не виходила в цей сегмент боргового ринку. Останній випуск відбувся ще в жовтні 2005 року, коли Україна розмістила 10-річні єврооблігації на 600 млн євро під 4,95% річних. Тоді обсяг попиту також був вище в рази – понад 2 млрд євро. «Мабуть, Україна вважала, що може заощадити на процентній ставці – у євро ставки нижче, ніж в доларах, приблизно на 2% річних. До того ж в України є невеликі надходження в євро, які нівелюють валютні ризики. Але, гадаю, насправді вибір був продиктований покупцями: зараз у світі дефіцит цікавих пропозицій облігацій в євро», – говорить керуючий партнер Capital Times Ерік Найман.

В уряді пояснюють свої дії не спробою позичити дешевше, а підтримкою євроінтеграції. «ЄС став найбільшим торговим партнером України з 40% від загального обсягу торгівлі. Розміщення семирічних облігацій – перша визначальна подія у майбутній тривалій історії фінансової інтеграції в ЄС», – заявила міністр фінансів Оксана Маркарова.

У структурі держборгу України зобов'язання в європейській валюті на кінець квітня займали всього 9,18% – $7,32 млрд у еквіваленті. Ця сума була сформована не випусками євробондів, а кредитами Євросоюзу, європейських фінансових інституцій та комерційних банків ЄС.

Зі ставкою пощастило

Початковий орієнтир прибутковості євробондів становив 7,125% річних. В ході збору заявок він був знижений до 6,875-7%, а потім взагалі до 6,75%. Зниженню ставки сприяв значний попит на цінні папери. «Сума заявок на купівлю цінних паперів для нової емісії досягла 6 млрд євро», – повідомили в Мінфіні. Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Макс Нефьодов вважає, що без перепідписання ставка склала б 7,125%.

Олександр Паращій каже, що фінальна ставка розміщення опинилася біля верхньої межі його очікувань. «Біля верхньої – в сенсі найпозитивнішої. Я очікував 6,5-7% при розміщенні від 0,5 млрд до 1 млрд євро», – говорить експерт. Аналогічний діапазон вказує також президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров, який вважає розміщення «досить успішним». «Я очікував прибутковість в ренджі 6,5-7%, виходячи зі сміттєвого рейтингу України і стану ринку. На 10-літньому періоді, за прогнозами УТФА, базові ставки в євро зростатимуть на дальньому кінці кривої прибутковості. Тому Мінфін можна похвалити», – зазначає він.

Ерік Найман очікував меншу прибутковість. «Ставка залучення завищена приблизно на 0,25 процентного пункта. Єврооблігації України зі схожим терміном погашення, але в доларі, торгуються з прибутковістю 8,1% річних. А дисконт між ставками в доларах і євро становить близько 2 п.п. Плюс могла бути премія за первинне розміщення. Загалом Україна цілком могла розміститися по 6,5% або навіть дешевше», – розповів керуючий партнер Capital Times.

На внутрішньому ринку Мінфін продає ОВДП, номіновані в євро, під 4,52-4,6% річних, але мова йде про терміни всього на півроку і рік, а суми залучення мізерні: на аукціоні 4 червня Мінфін сумарно позичив у банків 35,4 млн євро. Доларові ОВДП банки купували під 7,25% річних.

Багато критиків, які вважають, що Україна «розмістилася дорого», порівнюють умови випуску з іншими країнами. Перед українським розміщенням Литва продала 10-річні євробонди на 650 млн євро з прибутковістю всього 0,603% річних, а 30-річні облігації на 850 млн євро – 1,732% річних. «В євро дешевше зараз. Подивіться на розміщений Литвою за день до України такий самий мільярдний 10-річний євробонд у євро під 0,6%. Ринок чітко розділяє ризики суверенів. А Литва така ж колишня республіка СРСР, як і ми! Не в держфінансах і управлінні держборгом справа, а в самих ризиках держави», – скаржиться Юрій Прозоров. Кредитний рейтинг Литви знаходиться на рівні А, що на набагато вище рейтингу України (В).

Порівнювати необхідно порівнянні поняття: Україна ближче до нестабільних країн, що розвиваються, ніж до членів Євросоюзу. «Скажімо, єврооблігації Єгипту 2026 року торгуються з прибутковістю 5% в євро, Туреччина 2025-го – 5,3%, Кот-д'Івуар 2025-го – 4,8%. Облігації переддефолтної Аргентини 2027 року торгуються з прибутковістю 10,8% в євро», – відзначають в проекті Hugs.fund.

Випусків у євро на ринку менше, ніж в доларах, він не такий ліквідний (менше покупців і обсяги торгів), а облігації розміщуються нечасто. Тому умови випусків навіть однакових за рейтингами країн мають дуже суттєві розбіжності. «За безризикову ставку в євро, як правило, замість казначейських облігацій США приймають єврооблігації Німеччини. Саме з кривої прибутковості Німеччини можна порівняти прибутковість при розміщенні євробондів України, поставивши поруч котирування єврооблігацій інших країн рейтингової групи В», – розповідає FinClub заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Марія Репко. Різниця за цими інструментами 2026 року становить 2,5 п.п.

Україна розмістила бонди з прибутковістю на 160 б.п. вище, ніж Єгипет, рейтинг якого на один щабель вище. «Це приблизно відповідає ціні за однин рейтинговий щабель між рівнями В і В-, якщо порахувати її на даних за доларовими розміщеннями», – зазначає Марина Репко.

Завдяки потенціалу зростання, на вторинному ринку прибутковість може впасти навіть до 6% річних. «Україна надала інвесторам надлишкову премію за ризик. За умови стабілізації політичної ситуації в країні прибутковість нового випуску може опуститися до 6% річних, що принесе хороший заробіток первинним покупцям єврооблігацій», – вважають в Hugs.fund. Доларові єврооблігації-2026 коштують 7,95%, а різниця валютних інструментів в 1,2 п.п., на думку Олександра Паращого, знаходиться в «тренді».

Залучений 1 млрд євро Мінфін направить на фінансування держбюджету – в доларовому еквіваленті це $1,13 млрд. «Теоретично могли залучити і більше 1 млрд євро, але тоді ставка була б вище», – пояснює Олександр Паращій. Ця позика дозволяє уряду поповнити свої валютні запаси, які зменшилися після погашення в травні єврооблігацій на $1 млрд, випущених в 2014 році під держгарантії США. І оскільки очікуваний транш МВФ в травні в $1,3 млрд країна не отримала, її міжнародні валютні резерви скоротилися на $1,1 млрд.

МВФ нам допоміг

Багато хто вже забув, що 26 травня олігарх Ігор Коломойський в інтерв'ю британській FT закликав Україну оголосити дефолт, через що сильно рознервувалися інвестори: ставки за євробондами підскочили, і президент Володимир Зеленський поспішив дезавуювати заяву свого бізнес-партнера. МВФ навіть довелося 29 травня брати участь у конференц-колі Мінфіну з інвесторами і заспокоювати їх, що місія Фонду, яка працювала в країні з 21 травня, хоч і поїде з України без перегляду програми та виділення траншу, але повернеться після виборів до парламенту (вони відбудуться в липні, якщо їх не скасує Конституційний суд) і формування уряду.

Місія поїхала того ж дня, але була оптимістичною. «Команда фахівців МВФ мала дуже плідні дискусії з владою України, включно з президентом Зеленським, про перегляд програми stand-by між Україною та МВФ. Експерти МВФ дійшли висновку про реалістичність грошово-кредитної та податково-бюджетної політики. Місія готова повернутися до Києва для продовження дискусій після парламентських виборів, як тільки новий уряд визначиться з пріоритетами своєї політики», – повідомив голова місії Рон ван Роден.

В Адміністрації президента вже заявили, що хочуть нову трьох-чотирирічну програму з МВФ, хоча сам Фонд термінів не називає, а закликає дочекатися підсумків виборів. «Це розміщення так чи інакше бралося під обіцянки, що МВФ буде. Без впевненості з приводу МВФ грошей би не дали. Відсутність траншу не страшна, якщо є очікування, що він буде», – вважає Олександр Паращій.

Випуск в євро перекрив значну частину погашень, запланованих на III та IV квартали (еквівалент 70 млрд грн за сумою боргу і відсотками), вважає Марія Репко. «Але не всі. І якби не політичний цикл, ймовірність виходу на ринок восени була б високою», – впевнена вона. Країна буде використовувати всі опції. «Україна потребує додаткового фінансування, і такі дорогі для країни зовнішні позики триватимуть», – відзначають в Hugs.fund.

Багато чого залежатиме від того, як швидко буде сформовано новий уряд і схвалено з МВФ нову програму реформ. «Після траншу МВФ можливі нові випуски. Також можливі виходи держкомпаній на цей ринок – “Нафтогазу” та “Укрзалізниці”», – говорить Олександр Паращій.

Якщо 2019 рік Україна ще може пережити без траншів МВФ, то в 2020-му така підтримка буде критично важливою. «Україна закриває проблеми з виплатою боргів в 2019 році під час відсутності траншів від МВФ – поточного року вони поки не очікуються», – говорить Ерік Найман.

У травні Кабмін пережив перший пік боргових виплат поточного року – на $1,8 млрд. Наступний очікується у вересні на суму понад $1,6 млрд. Завдяки нинішньому розміщенню Україна до нього готова. «Вересневому піку виплат тепер вже нічого не загрожує. Ми встигли взяти грошей з євроринку перед закриттям на літню перерву. А проблеми хронічного неотримання траншів МВФ перейдуть до нового уряду і парламенту», – зазначає Юрій Прозоров.

Садовничий Вячеслав

Новини

26 Грудня 2023

На кордоні з Польщею в чергах стоять понад 3 тисячі вантажівок

Цього року Метінвест розпочав виробництво 25 нових видів продукції

Експерти МВФ очікують подорожчання низки металів

Австралійська залізорудна промисловість шукає шляхи пристосування до зеленого переходу

Грузія посилить санкції за забруднення Чорного моря

Centravis зупинило виробництво продукції

Тайвань з початку року збільшив імпорт металобрухту на 19%

Уряд вніс до Ради законопроєкт про мобілізацію

Maersk готується поновити рух суден Червоним морем

З початку війни бізнес отримав 173,5 млрд грн пільгових кредитів

За дев’ять місяців 2022 року банки отримали 130 млрд грн прибутку

25 Грудня 2023

Туреччина стала нетто-імпортером сталі вперше з 2015 року

Споживання сталі в Чехії впало до десятирічного мінімуму

В портах Великої Одеси за добу розвантажують майже тисячу вагонів з зерном

Росіяни вкрали 8 млн тонн зерна на окупованих територіях України

Укрнафта запустила нову свердловину глибиною майже 3000 метрів

ВСІ НОВИНИ ⇢