Коломойський побореться за ОПЗ з росіянами

Точка зору

Всі учасники ідуть на аукціон самостійно, і у них може не вистачити коштів. А створити консорціум з колегами, продавши частину заводу, буде складно, адже умови конкурсу забороняють відчужувати підприємство. І це також збільшує шанси "Сибура" на перемогу.

Українські олігархи таки складуть конкуренцію "Газпрому" у боротьбі за Одеський припортовий завод.

За даними джерела в уряді, окрім афільованої з "Газпромом" компанії "Сибур", заявки на участь у конкурсі з продажу державних 99,567% ОПЗ подали також компанія "Нортіма", що входить до групи "Приват" Ігоря Коломойського, та фірма "Фрунзе-Флора", яку нещодавно купив російський бізнесмен Костянтин Григоришин.

Причому, за інформацією джерела, "Нортіма" представлятиме на конкурсі не лише Ігоря Коломойського, але й бізнесмена Олександра Ярославського.

"Тепер ми проведемо аналіз пакетів документів, і тоді зможемо встановити, наскільки вони відповідають вимогам. Але я сподіваюся, що все буде гаразд", – сказала прес-секретар ФДМ Ніна Яворська.

Українські фінансово-промислові групи зрештою відмовилися від блокування конкурсу з продажу ОПЗ, яке ініціював Коломойський. Хоча умови аукціону є сприятливими, перш за все, для "Сибура", українські олігархи пристали навіть на це.

Минулого тижня "постріли" "Привата" пролунали одразу з кількох боків. Майже одночасно проведення конкурсу з продажу ОПЗ заборонили президент Віктор Ющенко, а також суди за позовами Валентини Семенюк-Самсоненко та підконтрольного Олександру Ярославському черкаського "Азоту".

"Я вирішив не брати участі у такому конкурсі. Якщо інші учасники куплять його на таких умовах, які зараз пропонуються, – ну то на здоров'я. Нехай вони й думають, як такі умови виконувати", – говорив Ярославський у коментарі 19 вересня.

Бізнесмен не виявив бажання коментувати позов свого підприємства щодо призупинення конкурсу. "Це не я, це юристи так сформулювали", – пояснив він.

Таким чином, скидалося, що подача позову не була власною ініціативою групи Ярославського, а від його імені у судах діяв "Приват".

Зрештою, на конкурс українські олігархи таки пішли разом. Очевидно, інвестори повірили у владу Юлії Тимошенко над судами.

Постанову Окружного адміністративного суду прем'єр прокоментувала досить цинічно, по суті визнавши свою здатність впливати на судову систему. "Усе скасуємо через апеляційний суд", – сказала вона.

Отже, ціна продажу ОПЗ таки може суттєво вирости порівняно з початковими 4 мільярдами гривень. А якщо покупцем виявиться не "Сибур", то майбутньому власникові доведеться працювати в непростих умовах.

Зокрема, умови приватизації ОПЗ передбачають забезпечення підприємства газом за цінами, "що кореспондуються з відпускними цінами на хімічну продукцію".
"Це дуже розмита і, на мій погляд, економічно необґрунтована вимога. Їй важко відповідати. Таким чином, вона є дискримінаційною", – вважає старший аналітик ІГ "Сократ" Дмитро Хорошун.

Зрозуміло, що найкращі можливості для забезпечення такої вимоги має "Сибур". Аналітик зазначає, що експорт газу з Росії за неринковими цінами неможливий без спеціального контракту з "Газпромом" або "Газпромекспортом".

"Можливо, "Сибур" або інший російський покупець зможуть обґрунтувати свою відповідність цій вимозі. Можливо, у майбутньому постачати газ за неринковими цінами будуть "Укрнафта" і лівійці, хоча зараз юридичних і технічних підстав та можливостей для цього нема", – переконує експерт.

Кабмін може, звісно, послатися на свій дозвіл хімічним підприємствам закуповувати газ напряму у нерезидентів. Однак за три місяці дії відповідної постанови вона не знайшла реального втілення. Отже, віднайти дешеву сировину для виробництва аміаку потенційним українським покупцям ОПЗ буде складно.

Окрім того, згідно з умовами конкурсу, потенційні його учасники повинні довести виробництво аміаку та карбаміду до проектного рівня, отримати найближчими роками значні прибутки і встановити зарплати, аналогічні до зарплат європейських хімічних заводів.

У позові черкаського "Азота" зазначалося, що в умовах кризи такі умови виконати неможливо. Однак Дмитро Хорошун вважає ці умови не такими вже й фантастичними.

"По-перше, я очікую посилення попиту на добрива. По-друге, можливо, гривня і інші валюти сильно девальвують відносно реальних товарів. Тобто, не виключено, що через три роки долар буде 5,05 гривні, євро – 7 гривень. А аміак може до того часу коштувати 3 тисячі доларів за тонну, у кілька разів більше за рекордні 800 доларів", – зазначає експерт.

Таким чином, номінальні доходи і прибутки ОПЗ, за словами експерта, можуть стати у кілька разів більшими за нинішні.

"У чому я не впевнений, так це в обсягах транспортування і перевалки аміаку, які покупець має якось забезпечити. Хоча ринок добрив і аміаку відновиться незабаром, але обсяги їх транспортування і перевалки залежать не лише від стану ринків, але і від дій інших компаній", – додає експерт.

Таким чином, російські фірми, які переважно користуються перевалочним комплексом ОПЗ, зможуть, за бажання, заблокувати його роботу, і тоді стане імовірною реприватизація.

Так чи інакше, учасники конкурсу, в тому числі "Газпром", серйозно ризикують. Окрім можливих проблем з виконанням інвестзобов'язань, будь-який переможець може наразитися на оскарження результатів аукціону, адже кожен з нинішніх покупців ОПЗ звичний до довгих судових баталій.

Окрім того, всі учасники ідуть на аукціон самостійно, і у них може не вистачити коштів, передбачених умовами конкурсу. А створити консорціум з колегами постфактум, продавши частину приватизованого майна, буде складно, адже умови продажу забороняють відчужувати завод протягом п'яти років. І це також збільшує шанси "Сибура" на перемогу.

Судові ж слухання, ініційовані минулого тижня "Приватом" щодо скасування конкурсу, призвели лише до одного: у конкурсі не взяв участь європейський консорціум, організований норвезьким хімічним концерном Yara.

Артем Захарченко

Новини

27 Січня 2024

Експорт брухту з України у 2023 році зріс в 3,4 раза

26 Січня 2024

У минулому році турецькі металурги виробили 33,71 млн тонн сталі

В Україні завершили монтаж першої вітротурбіни

Уряд розробляє пільгові програми оренди житла для українців

На ЗАЕС може виникнути нова загроза ядерній безпеці

УЗ охоронятиме інфраструктуру за допомогою дронів

Попередньо всі держави ЄС погодили виділення 50 млрд євро Україні

Система бронювання працівників потребує якісного оновлення – Наталуха

Автогаз у мережах АЗС продовжує дешевшати

Вартість фрахту суден з портів Одеси продовжує падати 

США витратить 254 млн дол на декарбонізацію промисловості

Українська промисловість збільшує споживання електроенергії

УГД запустила в експлуатацію нову свердловину

Україна через потепління скоротила споживання електрики

Аграрний комітет Ради схвалив ліквідацію багатомільярдного корупційного ринку – Кисилевський

Tata Steel отримає від Лондону меншу допомогу на декарбонізацію у порівнянні з європейськими компаніями

ВСІ НОВИНИ ⇢