Подробнее Запомнить город


Нацбанк хоче створити "кредитний" суд. Навіщо?

размер текста:

Голова НБУ Кирило Шевченко кілька разів наголошував на необхідності створення в Україні окремого суду для захисту кредиторів. Що не так з цією ідеєю, і чи може такий суд в Україні запрацювати.

Протягом останніх років в Україні триває активна боротьба з непрацюючими кредитами. У 2020 році їхній обсяг вдалося знизити із 48,4% до 41% від усього кредитного портфеля банків.

Однак подальший рух у цьому напрямку потребує додаткових інструментів.

Щонайменше, так вважають у Національному банку, голова якого Кирило Шевченко в інтерв'ю ЕП заявив, що обговорює з МВФ можливість створення в Україні окремого суду або судової палати, яка б спеціалізувалася на питаннях кредитування.

"У нас кредитний портфель банківської системи – близько трильйона гривень. Мені здається, що така сума вартує того, щоб її захищати. Що ми можемо зробити? Сьогодні в обговоренні дві ідеї: створювати або окрему судову інституцію для захисту прав кредитора, або окрему судову палату", – сказав Шевченко.

Про свою ідею голова НБУ розповів у розпал переговорів з МВФ, і це не випадковість. Фонд занепокоєний станом судових справ навколо банків і часткою непрацюючих кредитів в українській банківській системі.

Чи існує в Україні потреба в окремому "кредитному" суді? Як він повинен працювати і для чого?

Для чого Україні "кредитний" суд

Час від часу преса приносить з банківського ринку новини на кшталт "Верховний Суд дозволив компанії Коломойського не погашати частину боргу перед НБУ" або "Суд зняв арешт з акцій заводу Костянтина Жеваго у справі про виведення кредиту рефінансування".

Оскарження кредитних договорів – це окремий вид судових справ, які особливо полюбляють ексвласники збанкрутілих банків. Так вони намагаються не повертати державі виділені кредити рефінансування, які часто виводилися з цих установ.

Частина рішень судів у справах стосовно повернення кредитів не піддаються логіці та суперечать банківському законодавству. Навмисно чи ні, однак суди підтримують позицію олігархів, завдаючи мільярдних збитків державі.

В інших випадках з позичальниками судяться комерційні банки, намагаючись повернути свої гроші або стягнути заставу. У таких ситуаціях суди нерідко відмовляються підтримувати законні вимоги кредитора, а інколи ухвалюють абсурдні рішення. Це стосується не лише кредитів, а й депозитів.

Наприклад, у знаменитій справі Приватбанку проти родини Суркісів останні через суд добилися стягнення з державного банку 200 млн дол. Пізніше виплату цієї суми заблокували.

Наразі робота судової системи в Україні створює серйозні ризики для банків. Кредитори не впевнені, що зможуть повернути свої кошти. Аби компенсувати цю невпевненість, вони змушені підвищувати вартість позик.

Через це намагання Нацбанку стимулювати кредитування в Україні зниженням облікової ставки не працюють.

Хоча облікова ставка становить рекордно низькі 6%, іпотеку в банку можна отримати лише під 12%, і то у випадку бездоганної репутації позичальника і на купівлю житла на вторинному ринку.

Отже, створення окремого фінансового суду могло б знизити ризики для банків. Фінансовим установам важливо знати, що їхні законні права не будуть порушуватися, позики повертатимуться, а застави стягуватимуться.

Крім того, у Нацбанку вважають, що створення фінансового суду вирішить інші проблеми кредиторів.

По-перше – перевантаженість судів кредитними справами.

Профільні юристи в розмові з ЕП скаржаться, що суди можуть розглядати кредитні справи роками, поки банки остаточно не втрачають потреби в судовому захисті, списуючи заборгованість.

По-друге – низька кваліфікація суддів у справах кредитування та банківського регулювання загалом.

"Створення окремої судової інституції чи палати з питань кредитування передбачатиме залучення професійних суддів, що спеціалізуються на вирішенні широкого кола банківських спорів.

Такі справи дуже специфічні з огляду на особливості регулювання та суть цих правовідносин і потребують глибоких спеціальних знань", – каже радниця юридичної компанії CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang Катерина Чечуліна.

Очікується, що в окремому кредитному суді чи суддівській палаті будуть працювати фахівці з банківського законодавства, які розумітимуться на логіці кредитних відносин.

"Створення такої інстанції має реалізовуватися не тільки з метою підвищення рівня захисту прав кредиторів, але і як спосіб ефективного вирішення більш широкого кола спорів між учасниками банківських відносин. Зокрема, питань, пов'язаних з виведенням банків з ринку", – вважає партнер CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang Ігор Олехов.

На його думку, це може значно підвищити рівень гарантій належного функціонування банківської системи та протидії зловживанням з боку будь-яких її учасників.

Опитані ЕП банкіри обережно підтримують створення фінансового суду. Вони зазначають, що успішність цієї реформи залежатиме від обраної моделі та майбутніх суддів.

Чи запрацює такий суд в Україні, невідомо. У Нацбанку ЕП відповіли, що ще не визначилися з моделлю роботи кредитного суду. Там зазначили, що лише вивчають світовий досвід та ведуть переговори із зацікавленими сторонами.

Як це може працювати

Створення окремої судової інстанції для вирішення складних економічних питань – ідея не нова. В Україні вже працює Спеціалізований антикорупційний суд. Цим шляхом вже давно пішли розвинені країни, де створюються суди, які спеціалізуються на вузькому колі економічних питань.

Наприклад, у Німеччині спеціалізовані комерційні суди функціонують вже більше 100 років. Однак спеціалізуються вони переважно на боргах за податками, а не кредитами.

У кожній федеративній землі Німеччини діють місцеві фінансові суди, які розглядають питання, пов’язані з податковими та митними боргами. Оскаржити їхні рішення можна у Федеральному фінансовому суді (Bundesfinanzhof), який розташований у Мюнхені. Цей же суд може оскаржувати у Конституційному суді країни економічні закони, ухвалені парламентом.

У більш широкому форматі фінансовий суд працює у Британії. У Високому суді Англії та Уельсу функціонує спеціальне відділення – комерційний суд. Він спеціалізується переважно на банківському та міжнародному приватному праві.

Високий суд Англії та Уельсу у світі прийнято вважати чи не найбільш чесним. Мабуть тому там так полюбляють судитися між собою олігархи з України та країн колишнього СРСР, адже кожен з них впевнений, що інша сторона не зможе підкупити рішення цього суду.

Позиваються до високого суду й українські компанії. Зокрема Приватбанк там домігся накладення на активи своїх колишніх власників Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова всесвітнього арешту.

Багато країн, що розвиваються, наслідують британську судову систему та створюють у себе окремі суди чи арбітражі, що працюють за англосаксонським правом. Цим шляхом пішли ОАЕ Сінгапур, а віднедавна й Казахстан.

На службу в Комерційний суд Казахстану, який сформували у 2018 році, взагалі запросили британських суддів, а в Конституцію країни внесли зміни, аби на території Фінансового центру Нур-Султану (колишня Астана) діяло британське право.

В Україні й раніше розмірковували про створення спеціальних судів на кшталт фінансового. Та навіть пропонували запросити іноземних суддів.

Ще у 2019 році міністр юстиції Денис Малюська заявляв, що хоче створити в Україні окремий третейський суд.

"Наразі Україна судиться у Стокгольмі. Там є авторитетний міжнародний суд. Усе це можна буде зробити тут. Щоб з'явилася довіра, нам доведеться взяти іноземних суддів із хорошою репутацією. Це гідна альтернатива. І один із можливих варіантів покращити інвестиційний клімат для великого бізнесу", – казав голова Мінюсту.

На відміну від пропозиції Нацбанку, над законопроєктом про третейський суд вже почалася активна робота. Ба більше, Верховна Рада включила його до плану своєї роботи на 2021 рік, тож існує висока ймовірність, що пропозиція Мінюсту буде втілена у життя.

Що не так з ідеєю створення фінансового суду

У 2020 році Україна посіла 117 місце серед 180 країн світу за рівнем сприйняття корупції. Загальна корумпованість судової системи може звести нанівець усі намагання навести лад у справах, пов’язаних з кредитами.

"Розширення структури органів, які є об’єктами антикорупційного нагляду, не може розглядатися навіть відносно ефективним інструментом боротьби з корупцією", – вважає партнер юридичної компанії A.S.A.GROUP Ігор Млечко.

Окрім звичної корупції у судах, Україна сьогодні зіштовхнулася ще й конституційною кризою, а окремих суддів правоохоронці взагалі підозрюють у захопленні державної влади. У таких умовах розмови про створення нового суду, без вирішення цілого комплексу проблем у судовій системі, виглядають щонайменше недоречно.

Та навіть, якщо Нацбанку, урядовцям та депутатам все ж вдасться створити дійсно незалежний, професійний та не корумпований фінансовий суд, то на заваді його ефективній роботі може стати система виконання судових рішень, вважають банкіри.

"Якщо ми говоримо про спеціальний суд, то тут варто говорити про виконання рішень суду. У 2019 році на примусовому виконанні знаходилося рішень на 796 мільярдів гривень, при тому, що кредитний портфель складає 1 трильйон гривень. А виконано рішень було на 20 мільярдів. Якщо ми створимо новий суд, а виконання буде таким же як сьогодні, то нам не вдасться підтримати економічне зростання", – заявив голова Незалежної асоціації банків Роман Шпек під час нещодавнього Legal Banking Forum.

Крім цього, юристи вказують на деякі ризики самої ідеї зі створення спеціалізованого фінансового суду, які виходять з того, як її комунікують. Так, про створення суду в Нацбанку заговорили у контексті захисту прав кредиторів. І саме з цієї позиції НБУ веде переговори з МВФ.

І хоча права кредиторів в Україні дійсно часто порушуються різноманітними мораторіями на стягнення застави або ж корупцією у судових органах, це ще не привід перевертати шальки терезів у протилежному напрямку та порушувати права позичальників.

"Посил зосереджений виключно на захисті прав кредиторів. З цього слідує, що поза увагою залишається захист прав та інтересів позичальника. Виходячи з основоположних базисів, які закладаються в цю ідею, може виявитися, що нова судова інституція буде орієнтуватися більше на захист кредитора, що створюватиме дисбаланс інтересів учасників", — вважає Ігор Млечко.

Коли суд може запрацювати


Якщо ідею зі спеціалізованими кредитними судами й надалі просуватимуть саме з таким посилом, то, ймовірно, вона не знайде прихильників серед депутатів Ради.

Більше того, створення незалежного кредитного суду може викликати спротив серед депутатів, орієнтованих на Ігоря Коломойського. Останні вже показали свою ефективність у затягування законопроєктів, що прямо суперечать інтересам олігарха.

Запровадження фінансового суду – дуже складний та довгий процес, який потребуватиме ще й додаткового фінансування.

Щоб повернути довіру банків до судової системи і знизити цим самим ризики кредитування, а разом з ними й ставки за кредитами, новий суд мав би складатися з нових кваліфікованих суддів.

На їхню підготовку потрібен час та ресурси. З останніми у держави великий дефіцит. Їх не вистачає навіть на набагато терміновіші речі, такі як підтримка медицини чи закупівля вакцин від COVID-19.

Зрештою, ідея кредитного суду поки що так і залишається ідеєю. Нацбанк лише розпочав її обговорення. Подальша робота над написанням такого законопроєкту та його голосуванням у парламенті може тривати роками.

Ярослав Вінокуров


... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
25.06.21
С каждым годом экологические требования к металлопродукции на внешних рынках растут. Поэтому перед отечественными меткомбинатами стоит сложнейшая задача – изменить технологическую структуру производства.
25.06.21, МинПром
Верховная Рада окончательно берет курс на повышение налогов для украинцев.
25.06.21, МинПром
Комитет ВРУ по вопросам финансов, налоговой и таможенной политики поддержал законопроект № 5600 об изменениях в Налоговый кодекс, и рекомендовал его к рассмотрению в парламенте.
24.06.21
24.06.21, ZN.UA
В Украине в очередной раз стараются дискредитировать попытки развития своей экономики и промышленности, на этот раз называя их коррупцией. Именно такой вывод следует из рейтинга законопроектов, якобы содержащих некие коррупциогенные факторы, подготовленного "Институтом законодательных идей".
18.06.21
18.06.21
Парламентский Комитет по экологической политике и природопользованию рекомендовал законопроект № 4167 к повторному первому чтению. Но под видом доработанного законопроекта № 4167 украинской промышленности пытаются вручить очередную "пустышку".
17.06.21
17.06.21
Власти Евросоюза официально признали нашу страну своим стратегическим союзником в создании инфраструктуры водородной энергетики. Особую роль ЕС отводит украинской ГТС, которая как нельзя лучше подходит для доставки водорода до европейских границ.
16.06.21
Уже третий месяц подряд курсы доллара и евро в целом снижаются относительно украинской валюты. Причин укрепления гривни несколько и главная — приток валюты в страну. Попробуем выяснить, как долго это еще будет продолжаться.
Нацбанк та Фонд гарантування вкладів оголосили війну колишнім власників неплатоспроможних банків на всіх фронтах. У першу чергу – за кордоном. Що це дасть?
15.06.21
15.06.21
Масштабная экологическая трансформация мировой экономики и планы ведущих стран по декарбонизации требуют гигантских объемов стали. Сталь нужна для строительства альтернативных источников энергии и новых производственных мощностей.
15.06.21, День
С ослаблением карантина в Украине оживают предприятия и бизнес. Работодатели размещают все больше вакансий в поиске квалифицированных рабочих с инструментом, рабочих по обслуживанию оборудования и машин, персонала в сфере торговли и услуг, менеджеров, специалистов (бухгалтеры, фармацевты, техники).
14.06.21
11.06.21
10.06.21
09.06.21
08.06.21
07.06.21
04.06.21
03.06.21
02.06.21
31.05.21
28.05.21
27.05.21
25.05.21
20.05.21
19.05.21
18.05.21
17.05.21
14.05.21
13.05.21
07.05.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!