Коломойський прибере до рук Одеський НПЗ?

Точка зору

Група "Приват" у четвер повністю завантажила потужності Кременчуцького НПЗ (ЗАТ "Укртатнафта"), залучивши азербайджанську нафту по системі придніпровських нафтопроводів, запущеній у реверсному режимі.

Речники підконтрольних "Привату" підприємств подають цю подію як революційний для України крок із диверсифікації поставок нафти. Безумовно, частка правди у цьому є.

Досі на вітчизняні НПЗ надходили морем лише невеликі обсяги неросійської сировини, які транспортувалися від портів залізницею, оскільки всі трубопроводи працювали лише в напрямку з півночі на південь.

Тепер переробка нафти у Кременчуці зросла з 250 до 420 тисяч тонн на місяць, і може бути, за словами керівника заводу Павла Овчаренка, нарощена до 600-650 тисяч тонн. При тому контракт з державною азербайджанською нафтовою компанією SOCAR автоматично пролонгується, і Овчаренко планує працювати за ним не менше року.

Однак цей дещо зухвалий крок з розвороту нафтопроводу "Кременчук-Одеса" спричинив негаразди у роботі кількох підприємств, зокрема, Одеського НПЗ, підконтрольного російській компанії "Лукойл".

Як стало відомо "Економічній правді", президент НК "Лукойл" Вагіт Алекперов домагається зустрічі з прем'єр-міністром Юлією Тимошенко, однак під час його візиту до України 6 жовтня Тимошенко не знайшла можливості прийняти його.

"Лукойл" звик отримувати гарантії своєї роботи від вищих чинів держави. Це важкий шлях, але вони не хочуть гарантій "Привату", вони хочуть їх від Тимошенко. Або – категоричної відмови. Тоді вони будуть просто продавати завод", – запевнив директор консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.

Тим більше, що, за свідченнями експертів, без відома прем'єрки напрямок роботи нафтопроводу не міг бути змінений.

"Укртранснафта" не має достатньо компетенції, щоб визначати напрямки потоків. До того ж, у липні прем'єр-міністр доручила "Укртранснафті" усі рішення стосовно напрямків роботи нафтопроводів приймати тільки за окремим погодженням з урядом", – пояснив "Економічній правді" уповноважений президента з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський.

Отже, Тимошенко усвідомлювала, що рішення про реверс придніпровських нафтопроводів мало призвести до зупинки Одеського нафтопереробного заводу в обмін на повноцінне завантаження Кременчуцького НПЗ. І не заперечувала.

Пошук межі рентабельності

Подорожчання тонни нафти на 6 доларів унаслідок зміни маршруту її транспортування замість труби "Охтирка-Одеса" на "Білоруський кордон-Броди-Одеса", зробило роботу підприємства "Лукойл-Одеський НПЗ" збитковим, запевнив "Економічну правду" заступник директора Одеського НПЗ Віктор Кормільцев.

Він послався на те, що Антимонопольний комітет регулює відпускні ціни заводу на нафтопродукти. Але водночас він відмовився надати розрахунки, які би підтвердили збитковість.

Щоправда, експерти погоджуються: нафтопереробка на більшості заводів балансує на межі рентабельності.

"У Румунії закриваються заводи, навіть кращі за "Лукойл". Shell і BP продають у Європі НПЗ, тому що економіки переробки сировини просто нема. Нафта – фондовий товар, ціна якого стрибає на біржах. А ціни на нафтопродукти визначає ринок. На них нема ф'ючерсів, ціна визначається спотом. Коли ф'ючерси хтось розганяє, пальне залишається дешевим, бо нема попиту", – пояснює Сергій Куюн.

За його словами, навіть литовський завод Mazeikiu Nafta, який має високу глибину і великий обсяг переробки нафти, зараз також у збитках.

"Лукойл" тільки на шляху до модернізації, глибина переробки у них низька. Вони дуже чутливі до вартості сировини. Думаю, раніше вони балансували на грані рентабельності, а тепер отримують збитки", – стверджує експерт.

Російські ЗМІ лякають українського споживача тим, що після зупинки одеського заводу в Україні підскочать ціни на пальне. Але вітчизняні аналітики з такою тезою не згодні.

"Думаю, на цінах це майже ніяк не позначиться, адже буде збільшено поставки нафтопродуктів з Кременчука", – зазначає Богдан Соколовський.

Може хіба-що виникнути регіональна цінова диспропорція, адже південні області України не будуть більше забезпечуватися сусіднім НПЗ, і на їхні заправки пальне завозитимуть здаля.

Більше того, для українського ринку робота Кременчуцького НПЗ навіть корисніша, ніж Одеського, адже він не експортує свою продукцію, а залишає її в Україні.

За оцінками Сергія Куюна, хоча обсяги виробництва на обох заводах зараз приблизно однакові, проте 50% одеського дизпалива іде за кордон. Щоправда, одеський бензин на 99% потрапляє на внутрішній ринок.

"Золотою" буде, за оцінками аналітиків, і азербайджанська сировина для Кременчуцького заводу. Адже легка каспійська нафта сама по собі є дорогою, і її ціна збільшиться за рахунок двох перевалок з трубопроводу у танкер і з танкера плюс фрахт 10-12 доларів.

Але "Привату" все одно вигідно її купувати, оскільки він одночасно переробляє і дешеву українську нафту, яку купує на аукціонах по 50 доларів за барель проти 65 на ринку.

"В сумі вийде приблизно ринкова ціна. Основний ефект буде досягнуто завдяки тому, що збільшення обсягів переробки знизить собівартість", – стверджує Куюн.

Як поділити труби

Між тим, переорієнтування частини нафтових потоків з придніпровської труби на нафтопровід "Одеса-Броди", який продовжує працювати у реверсному режимі, шкодить планам України у майбутньому перевести цю магістраль на роботу у проектному напрямку.

"Ми пропонували "придніпровку" як маршрут, більш вигідний для транспортування російської нафти у тих самих обсягах, що зараз ідуть за реверсом. Це була справді золота карта у наших руках, коли вся Європа розуміла, що росіянам вигідніше транспортувати нафту коротким маршрутом. І зараз ця карта пропадає", – бідкається Богдан Соколовський.

За його словами, міжнародний проект використання Євразійського нафтотранспортного коридору не можна підмінити будь-якими локальними комерційними проектами.

"Однак допоки не буде ухвалене те багатостраждальне рішення уряду про аверс "Одеса-Броди", всі інші рішення – другорядні. Юлія Тимошенко особисто блокує це", – запевняє чиновник.

Поки придніпровською системою з півдня на північ транспортується легка азербайджанська нафта, яка не може змішуватися з важкою російською, неможливо також прокачувати сировину в обох напрямках по черзі. Цей варіант спочатку пропонувала "Укртранснафта", коли прагнула транспортувати у Кременчук отриману морем важку казахстанську сировину.

Однак група "Приват" намагається коментувати стратегічні плани з аверсу "Одеса-Броди" в бравурних інтонаціях.

Лояльний до цієї бізнес-структури керівник "Укртранснафти" Олександр Лазорко запевнив "Економічну правду", що прецедент поставок сировини з моря на українські НПЗ привернув увагу багатьох нафтових компаній, і українським ринком зацікавилися, зокрема, лівійські та іранські постачальники.

"Коли росіяни побачать, що ми реально можемо диверсифікувати поставки, їм не буде куди дітися, вони знімуть блокаду Кременчуцького НПЗ, і нафтопровід буде працювати і в проектному режимі", – запевнив Лазорко.

Богдан Соколовський не менш оптимістичний. За його словами, усі вітчизняні НПЗ будуть забезпечені сировиною, навіть якщо придніпровські труби працюватимуть у південному напрямку, а "Одеса-Броди" – у північному.

У цьому випадку Кременчуцький НПЗ може отримувати нафту за схемами заміщення: віддавати росіянам азербайджанську нафту в Одесі, а російську відбирати з придніпровського нафтопроводу.

Однак ця схема, як уже писала "Економічна правда", малоймовірна, поки триває сировинна блокада "Укртатнафти" російськими компаніями.

Окрім того, варіант заміщення, за інформацією Сергія Куюна, пропонувався "Лукойлу", але той визнав його неприйнятним.

"А хіба "Приват" – власник цих обсягів каспійської нафти, чи в нього довгий контракт? Яка гарантія того, що він буде їх постачати? У азербайджанців завтра хтось вийде на біржу, дасть їм на 5 доларів більше, і все – привіт. Азербайджанці дуже прагматичні", – пояснює експерт.

Але навіть якби "Лукойл" погодився на схему заміщення, йому все одно довелося б користуватися послугами підприємства "Ексімнафтопродукт", що також належить Ігорю Коломойському. "А бувають випадки, коли приватівська перевалка по півроку не приймає чийсь товар, каже, що у них ремонт", – каже Сергій Куюн.

Отже, Одеський НПЗ тісно узято в облогу групою "Приват". Якщо її лобі справді настільки сильне в уряді, як і раніше, то може статися, що Вагіт Алекперов так і не отримає від Юлії Тимошенко гарантій стабільної роботи.

І хто захоче в таких умовах купити у "Лукойла" завод, окрім того ж таки Коломойського? Може, міфічні лівійці?

Артем Захарченко

Новини

15 Лютого 2024

Українські підприємства 2023 року знизили імпорт нікелю

Світовий банк виділить 500 млн на підтримку українського бізнесу

ЄС витратить 2 млрд євро прибутків з ETS на модернізацію енергосистеми

У 2023 році частка викопного палива у світовій генерації знизиться з 61%

Казахстан продовжив заборону на експорт брухту

Бразилія збільшила експорт катанки

Франція на 50% наростила імпорт ЗПГ із Росії

Інтерпайп підвищив зарплати працівників на 20%

ЄС не бачить потреби продовжувати угоду про транзит російського газу через Україну

Кабмін розглядає варіант бронювання за 6000 -7000 тис грн/місяць

Угорщина заблокувала новий пакет санкцій проти Росії 

Дерипасці повідомили про підозру за сімома статтями Кримінального кодексу України

Українські перевізники почали протест на кордоні з Польщею 

Вартість відновлення в Україні становить 486 млрд дол

Liberty Galati відновлює виробництво, перезапустивши домну №5

УЗ у січні перевезла на експорт майже 3 млн тонн залізної руди

ВСІ НОВИНИ ⇢