Подробнее Запомнить город


Українці понесуть заощадження на фондовий ринок?

размер текста:

Здається, ще вчора фондовий ринок України був чимось ефемерним, як міраж у далекій пустелі. Принаймні, "маленький" українець знав про цей сегмент економіки надзвичайно мало.

Тимчасом, сектор розвивався, і ставав доволі ваговитим явищем в економічному житті країни. Однак фінансова криза внесла свої корективи.

Обсяги торгів на біржах за півроку знизилися удвічі, зменшується кількість рахунків власників іменних цінних паперів, а ринок в цілому потерпає від відсутності законодавчого забезпечення.

Як буде розвиватися фондовий ринок у нинішньому та наступному роках?

На думку голови правління ВАТ "Депозитарій МФС" Миколи Шведова, український фондовий ринок має багато можливостей, які не використовуються з причин відставання законодавчої та регуляторної бази. У першу чергу - питання валютного та податкового регулювання операцій з цінними паперами.

"Сподіваюся, що коли депутати і чиновники закінчать з проблемами виборів, вони займуться проблемами економіки", - відзначив він.

Голова ради директорів групи компаній "Інвестиційний Капітал" Валерія Гонтарєва пов’язує майбутнє вітчизняного фондового ринку із світовими трендами.

"Криза показала, що Україна інтегрована в світову економіку. Наша країна відкрита для експорту та імпорту, тому світові ціни - драйвер українського економічного розвитку", - переконана вона.

Світова ліквідність, яка постраждала під час кризи, буде шукати вихід, і рано чи пізно ціни стануть рости, а разом з ними - відроджуватиметься і українська економіка, вважає Гонтарєва.

"На мій погляд, зараз нічого не страшно купувати на фондовому ринку, тому важко буде помилитися. Це макротренд. Розглядаючи мікротренди - окрему фінансову компанію, її показники та кількість боргів, ви явно не захочете купувати жодний інструмент, тому що вітчизняні компанії зараз нічого не варті", - розповіла вона.

Втім, так, схоже, триватиме недовго.

"Як тільки почнеться рух на міжнародних ринках сталі і машинобудування, хімічної і сільськогосподарської продукції, українські підприємства дуже швидко наберуть гарної фінансової форми і їх акціонерний капітал буде коштувати більше", - упевнена Гонтарєва.

Інша річ, додає вона, коли це зростання почнеться, скільки доведеться чекати, і який обсяг інвестицій вдасться зробити у середньостроковій перспективі.

Тимчасом керуючий директор КУА "Драгон Ессет Менеджмент" Дмитро Ісупов не схильний до оптимістичних прогнозів.

На його думку, 2009 року на ринку пануватиме волатильність. Стрибки в у той чи інший бік залежатимуть, зокрема, від "істерії, яка буде литися з екранів телевізорів" у зв’язку з передвиборною кампанією і девальвацією гривні.

Наразі ж вітчизняні фондові індикатори йдуть вгору за світовими індексами.

"Наприклад, девальвація у серпні була близько 7%, а індекс ПФТС виріс на 10%. Наступного року світова економіка продовжить одужувати, а разом з цим зростатимуть і фондові індекси", - каже Ісупов.

Також, вважає він, у 2010 році може зрости інтерес іноземних інвесторів до українських активів, які зараз коштують у два-три рази дешевше порівняно з російськими та світовими аналогами.

Котирування компаній із секторів, орієнтованих на внутрішній ринок, які ще не такі привабливі, як машинобудування і металургія, за умови позитивних зрушень у статистиці та відновлення кредитування у банківському секторі, почнуть зростати, передбачає експерт.

"Вже сьогодні є окремі позитивні сигнали - іноземні інвестори вибірково почали купувати цінні папери, в основному блакитні фішки", - стверджує Ісупов.
До того ж, додає він, з урахуванням девальвації гривні український фондовий ринок повинен зростати набагато швидше, ніж у сусідів.

"Заощадження у людей є, адже за останні дев’ять місяців люди забрали з банків майже 100 мільярдів гривень депозитів. За оцінками експертів, лише 10% цієї суми за літо повернулося назад у банки", - говорить експерт.

На його думку, частина цієї величезної грошової маси може бути інвестована у фондовий ринок, інструменти якого за прибутковістю випереджатимуть сектор нерухомості і банківський сектор.

Член ДКЦПФР Сергій Бірюк переконаний, що за умови завершення світової рецесії вітчизняний фондовий ринок для вирішення конкретних питань, швидше за все, змушений буде повернутися до неемісійних документів обслуговування, наприклад, векселів.

"Будуть використовуватися псевдоемісійні документи для вирішення конкретних питань - очищення підприємств від боргів і розрахунків між окремими суб’єктами на ринку", - говорить він.

За його словами, зараз відбувається орієнтація на спекулятивні гроші, про що свідчить інтерес до розвитку інтернет-трейдингу на тлі боротьби з казино.

"Особи, які мають гроші, готові грати на будь-якому ринку, а цей ринок акцій ризиковий і цікавий. Українському фондовому ринку доведеться розраховувати на осіб, які, в першу чергу, будуть вкладати свої власні ресурси", - стверджує Бірюк.

На його думку, триватимуть спроби представників інфраструктури - депозитаріїв та бірж - знайти інвесторів. Разом з тим, зменшиться кількість професійних учасників фондового ринку.

Як і під час будь-якої депресії, найважливішим питанням для гравців ринку буде проблема збереження професійних кадрів. В умовах падіння доходів залучити висококласних фахівців буде непросто.

"Люди можуть піти в інші бізнеси, як це трапилося у кінці 1990 років, і деякі повернулися років через п’ять. Якщо буде ще одне погіршення після Великої депресії, ситуація буде ще сумнішою", - підсумував Сергій Бірюк.

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
Верховная Рада приняла за основу законопроекты о реструктуризации валютных кредитов, многие из которых украинцы взяли еще до мирового кризиса 2008 года, и до кризиса 2014-2015 годов, вызванного агрессией России, когда из-за девальвации гривны суммы валютных займов выросли в разы. Идея в целом выглядит правильно, но что не так с этими законопроектами.
На восьмому році війни з Росією частина українських підприємств продовжує торгувати з РФ та пострадянським простором. Що змушує їх це робити, які переваги у європейських ринків і чому не всі ними користуються?
08.04.21
08.04.21
В июле 2021 года Еврокомиссия опубликует Закон о Carbon Border Adjustment Mechanism. Документ вступит в силу с 2023 года и введет в действие так называемую карбоновую пошлину. Ею будет облагаться вся промышленная продукция, пересекающая границы ЕС, если в цепочке ее производства присутствовал углеродный след.
Великий бізнес швидко пристосовується до кризових умов. На відміну від малих та середніх підприємців, компанії, які формують цілі галузі, мають достатній запас стійкості. Як під час локдауну в Києві працюють продавці будівельних матеріалів, ресторани та освітні заклади?
08.04.21
По словам министра финансов Сергея Марченко, в ближайшие два месяца МВФ может заключить с Украиной staff level agreement (соглашение на уровне персонала). После этого, "будем делать свою работу, принимать необходимые законы, чтобы получить, наконец, средства". Как видно, подходы не изменились: правительство о чем-то за закрытыми дверями договаривается с Фондом, а затем ставит парламент перед фактом.
06.04.21
Внешняя торговля Украины по итогам I квартала показала внушительный рост в денежном выражении. Несмотря на коронакризис, прогресс налицо, хотя повод для оптимизма не такой и большой, как может показаться на первый взгляд.
На украинском рынке нефтепродуктов сохраняется неопределенность из-за того, что российская "Роснефть" отказывается поставлять в нашу страну свою продукцию. Учитывая, что речь идет примерно о четверти всего дизтоплива и автогаза в балансе Украины, может образоваться дефицит топлива.
02.04.21
02.04.21
Украинская металлургическая отрасль испытывает кадровый голод. Сложная экономическая ситуация, трудовая миграция, низкий спрос на рабочие профессии среди молодого поколения. Ситуацию не спасает высокий уровень заработных плат на меткомбинатах. В 2020 году средняя з/п металлурга была на 20,1% выше, чем средняя по стране. Несмотря на кризис, в прошлом году украинский ГМК практически не снизил темпов производства.
01.04.21
01.04.21, Rail.insider
Для забезпечення справедливих тарифів необхідно зрештою здійснити реформу Укрзалізниці й створити умови для розвитку конкуренції. Вантажні перевезення не повинні покривати збитки від пасажирських перевезень або забезпечувати сплату величезного податку на землю під коліями.
01.04.21
Рада приняла во втором чтении з/п №4543, который призван разблокировать приватизацию крупных объектов, а также в первом чтении з/п № 4020 "О перечне объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации". В бюджет 2021 года заложено 12 млрд грн поступлений от приватизации: 9 млрд грн от продажи крупных объектов госсобственности и 3 млрд грн от малой приватизации.
31.03.21
30.03.21
29.03.21
26.03.21
25.03.21
23.03.21
22.03.21
16.03.21
12.03.21
09.03.21
05.03.21
02.03.21
01.03.21
26.02.21
24.02.21
19.02.21
16.02.21
11.02.21
09.02.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!