Подробнее Запомнить город


Світ рятує економіку. Клімат почекає

размер текста:

На другому світовому саміті щодо збереження екології, який відбувся у мексиканському Канкуні, більшість країн довела, що вміє домовлятися.

Втім, лише з другорядних питань. Хоча таких гострих пристрастей, як 2009 року у Копенгагені, коли через питання зменшення викидів країни опинилися на межі міжнародного скандалу, вдалося уникнути, це питання не було вирішено і зараз.

За підсумками зустрічі було ухвалено низку другорядних міжнародних договорів: про збереження тропічних лісів, відновлення ґрунтів після ерозії, створення міжнародного фонду мінімізації наслідків глобального потепління.

На це вже не можна не реагувати. Щороку від респіраторних захворювань, які викликаються забрудненим повітрям, помирає більше 2 мільйонів людей. Тому країни домовилися зберегти рівень глобального потепління на межі 1,5 градуса.

За інформацією NASA, такий рівень збільшення температури вже зафіксовано, і для його зниження потрібні великі кошти. У Канкуні ж домовилися лише проте, що не треба допускати зростання температури на 3-4 градуси, бо буде катастрофа.

Пояснення, чому не було прийняте рішення про скорочення викидів парникових газів, просте: зараз країни починають відроджувати економіки. Вони нарощують темпи промислового виробництва, тому не хочуть і розмовляти про скорочення викидів, а от вирішити проблему лісів чи створити фонд із змін клімату - цілком можливо.

Питання, як країни регулюватимуть викиди після 2012 року, коли закінчиться дія Кіотського протоколу, було відкладено до саміту 2011 року у Північній Африці.

Копенгагенська травма

Переговори восени 2009 року у столиці Данії залишили у світової громадськості стійкий присмак розчарування. Країни настільки пересварилися, що навіть не уклали фінальне комюніке. Надії на нову демократичну адміністрацію США не справдилися.

У передвиборній програмі Барак Обама часто згадував нову екологічну доктрину, яку він розробить, ставши президентом. Однак, прийшовши до влади, він зменшив витрати департаменту з енергетики на переоснащення ТЕС на 12 мільйонів доларів.

До того ж, програма Джорджа Буша з побудови нових атомних реакторів була згорнута. Нарешті, на зустрічі у Копенгагені Обама гарно розповідав про технології майбутнього, проте відмовився зменшувати викиди в атмосферу вже зараз.

До переговорів в Канкуні ситуація ще більше погіршилася, адже владу у палаті представників США захопили республіканці. Саме вони відмовилися голосувати за скорочення викидів на 20%, вважаючи, що такі умови послаблять їхню економіку.

За словами провідного аналітика Ради з міжнародних відносин Майкла Леві, ситуація до Канкуну ставала ще більш похмурою. У Вашингтоні подейкували, начебто фінансування американської допомоги країнам, що розвиваються, під загрозою.

Раніше Вашингтон пообіцяв виділити незаможним країнам 8 мільярдів доларів, проте наразі більша частина цієї суми залишається лише декларацією.

Водночас комісар ЄС з навколишнього середовища Коні Хаадегард заявила, що 7,2 мільярда доларів, які обіцяв зібрати ЄС рік тому на такі ж цілі, теж треба розглядати як майбутні транші, адже гроші в умовах світової кризи надходять повільно.

Були й позитивні сигнали. США відмовилися від буріння на шельфі, хоча для цього знадобилася найбільша екологічна катастрофа в історії країни - розлив нафти у Мексиканській затоці, на ліквідацію наслідків якої піде до 10 мільярдів доларів.

До того ж, аномальна спека у Росії і країнах колишнього СРСР зробила їх більш поступливими у питанні клімату. Москва навіть запропонувала створити спеціальний фонд з протидії наслідкам стихійних лих при СНД.

І, нарешті, вчені довели, що кілька острівних держав Океанії через підвищення рівня моря за 20-30 років остаточно підуть під воду. Серед них буде і острів Науру. Там живе більше 10 тисяч людей, які назавжди стануть біженцями.

Бокові домовленості

Лідери країн, які зібралися у Канкуні, розуміли: потрібно зрушити проблему з мертвої точки. Для цього вони прийняли парадоксальне рішення - відмовилися обговорювати питання парникових викидів і квот взагалі. Звичайно, воно порушувалося на конференції, проте не стало основним. Організатори розуміли: воно усіх розсварить.

Спочатку учасники взялися за вирішення проблеми вирубки тропічних лісів, через що зменшується кількість кисню в атмосфері, та за утворення міжнародного фонду для країн, які постраждають від зміни клімату. Це особливо актуально, якщо пригадати повені у Пакистані, які коштували 100 мільйонів доларів міжнародної допомоги.

Країни домовитися створити організацію під егідою ООН, яка допомагатиме державам, що потерпають від стихійних лих. Втім, в експертів постає питання, чи буде цей механізм ефективним. Створити його - це лише півділа. Головне - налагодити надходження коштів та контроль за витратами.

Найяскравішим прикладом став землетрус на Гаїті, коли США відмовилися допомагати острівній країні, посилаючись на розкрадання коштів.

Ще одним доказом такої позиції стала реакція кількох сенаторів-республіканців на рішення виділити країнам, що розвиваються, разом із світовим співтовариством 100 мільярдів доларів до 2020 року. Вони запропонували витратити ці гроші на зменшення дефіциту державного бюджету.

Обамі буде важко домогтися свого. Експерти вважають, що він програв проміжні вибори у Конгрес саме через неувагу до внутрішньої політики.

Динозавр повертається

Україна другий рік поспіль отримала звання "динозавра". Її позиції, за словами координатора програми із зміни клімату Національного екологічного центру Христини Рудницької, з 2009 року суттєво не змінилися.

Представники уряду, як і раніше, наполягали на збереженні 1990 року як базового за рівнем викидів та зменшенні їх об'єму на 20% до 2020 року, що фактично означає зростання на 75% від сьогоднішнього рівня.

Це обіцяє гарні прибутки для важкої промисловості, яка може торгувати невикористаними квотами. Згідно з Кіотським протоколом, Україна може викинути 922 мільйони тонн вуглецю на рік. Насправді ж, за даними центру, рівень викидів в Україні наполовину менший. Отже, можна продати 450 мільйонів тонн викидів на рік.

Деякі українські підприємства уже впроваджують енергозберігаючі технології для скорочення кількості викидів, щоб можна було торгувати кіотськими квотами та окупити власні витрати на енергозбереження.

Серед таких проектів - утилізація шахтного метану, комбіноване виробництво тепла і струму, енергозбереження, розвиток альтернативних джерел енергії, збір метану з полігонів твердих побутових відходів, зміна технології виробництва цементу.

Олеся Стародубцева

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
В інтерв'ю Бізнес Цензор заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський розповів про причини подовження мита на експорт металобрухту, майбутнє заготівлі і проблеми української металургії через Green Deal у Євросоюзі.
Парламент принял закон о принудительной реструктуризации валютных кредитов. Выгоду получат обеспеченные украинцы, а проиграют — бизнес, клиенты банков и вся страна в целом.
15.04.21
В Украине хотят снизить комиссию, которую банки взимают за обслуживание карт. Такой шаг, по идее, должен привести к снижению цен в магазинах, поскольку ритейлеры признают, что перекладывают свои расходы по эквайрингу на конечного потребителя. Однако эксперты сомневаются, что товары подешевеют.
15.04.21
Семь стран ЕС выступили в защиту равных условий для атомной энергетики в достижении целей Green Deal. Главная задача зеленого перехода - отказ от ископаемых видов топлива, сжигание которых приводит к выбросам СО2. Атомные электростанции абсолютно вписываются в эти требования.
Против членов рейдерской группы Вадима Нестеренко правоохранители также ведут уголовные расследования по фактам гибели 4 человек.
14.04.21
В Украине расширен перечень долгов, которые можно взыскивать со счетов граждан в банках, а сами финучреждения стали подключаться к автоматизированной системе списания
Потребление, торговля и внутренние инвестиции остаются важными и наиболее устойчивыми драйверами роста экономики Украины. А это означает заметно возрастающую роль организованного сетевого ритейла. Источник: https://biz.censor.net/r3259384
Обплутали шахрайським павутинням ледь не всі ТЦ Києва: у столиці викрили мережу так званих «кол-центрів» з російським корінням. Аферисти, якими керував Володимир Бова, привласнювали кошти наївних громадян, прикинувшись інвестиційними консультантами. Хто стоїть за масштабним «кидаловом», і як працює ця схема?
Що відбувається на ринку нафтопродуктів після домовленості уряду та трейдерів щодо зниження цін на пальне та боротьби з нелегалами?
13.04.21
13.04.21, GMK Center
СВАМ лишит Украину конкурентных преимуществ – доступа к ресурсам железной руды. СВАМ дискриминирует кислородно-конвертерную технологию, которая использует в качестве основного сырья для производства чугуна и стали железорудное сырье.
12.04.21
09.04.21
08.04.21
06.04.21
02.04.21
01.04.21
31.03.21
30.03.21
29.03.21
26.03.21
25.03.21
23.03.21
22.03.21
16.03.21
12.03.21
09.03.21
05.03.21
02.03.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!