У пошуках крайнього

Точка зору

Упродовж найближчих двох тижнів народні депутати трудитимуться поза полем суспільного зору — в комітетах і округах. До сесійної зали парламентарії повернуться лише наступного місяця — 5 лютого. На час пленарного тайм-ауту в опозиціонерів від Партії регіонів наполеонівські плани: соратники Януковича кинули всі свої сили на пошук голосів, необхідних, по-перше, для винесення вотуму недовіри уряду Юлії Тимошенко, по-друге, для запуску процедури імпічменту Віктору Ющенку. Під час недільного інтерв’ю «Інтеру» Віктор Янукович, заявивши, що Партія регіонів намагатиметься реалізувати процедуру імпічменту Президента до початку нової президентської виборчої кампанії, заявив: «Ми, безумовно, розуміємо, що часу ця процедура займе багато. Але ми підемо цим шляхом. Крім того, ми вимагатимемо відставки уряду».

Якщо питання відставки Кабінету Міністрів — це «лебедина пісня» регіоналів, які говорять про необхідність відсторонення Юлії Тимошенко від влади з дня її призначення прем’єр-міністром, то розмови про примусово-дострокову відставку глави держави — це щось новеньке. Погрози імпічменту можна було б вважати риторикою «синьо-білих» якби не рішення, прийняте минулого тижня депутатським корпусом. Йдеться про законопроект «Про Тимчасові слідчі комісії», який істотно спрощує процедуру імпічменту. Документ, що показово, об’єднав усю сесійну залу: «за» проголосували 408 нардепів із 450-ти. Затвердити закон про ТСК парламентарії намагаються з 1999 р., однак кожного разу законопроект ветувався президентом — спочатку Леонідом Кучмою, потім і Віктором Ющенком.

Затверджений закон про ТСК — це формальність чи все-таки перший крок до імпічменту? — поцікавився «День» у політолога Володимира ФЕСЕНКА.

— Володимире В’ячеславовичу, за закон про Тимчасові слідчі комісії, що регулює процедуру імпічменту, проголосували депутати всіх п’яти представлених у ВР фракцій, у тому числі й НУ-НС. Це свідчить про те, що парламентарії легко зможуть подолати вето Президента, адже для цього, як відомо, потрібно 300 голосів. На Банковій, проте, вже заявили, що Віктор Ющенко не ветуватиме документ, оскільки «не боїться імпічменту». Як може вплинути закон про ТСК на взаємовідносини лінією — Президент — Верховна Рада? Наскільки вірогідна процедура імпічменту діючого глави держави, адже про дострокове усунення Віктора Андрійовича неодноразово говорили представники різних політичних таборів, у тому числі БЮТ.

— На мій погляд, певна ймовірність проведення імпічменту існує. В умовах кризи, в умовах досить гострих відносин між Президентом та прем’єром, між Президентом та парламентом, так чи інакше може виникнути бажання зробити когось винним за ситуацію в країні або ж прискорити президентські вибори. Тим більше, що конфліктних тем нині вистачає. Тому як варіант імпічмент можливий, однак можуть виникнути досить серйозні правові, процедурні протиріччя. Що я маю на увазі? Якщо допустити, що процедура імпічменту буде ініційована (а відбутися це може не раніше лютого), що, запитується, далі? Навіть за нормами затвердженого закону про ТСК, знадобиться кілька місяців для реалізації процедури в повному об’ємі. Якщо таке рішення все ж буде затверджене Верховною Радою, щонайбільше все може завершитися лише влітку. Потім, якщо не буде змінений закон «Про вибори», — чотири місяці на президентські вибори. Однак заковичка в тому, що за півроку до старту чергових президентських виборів забороняється проводити дострокові президентські вибори.

— Іншими словами, закон про Тимчасові слідчі комісії затверджений, швидше, на перспективу?

— Вважаю, так. У принципі, якщо цю процедуру й застосують, це буде символічний крок для того, щоб або показово покарати Президента Ющенка, або просто давити на нього, стримувати, підштовхувати до прийняття певних рішень. Ще одна важлива деталь: для того, щоб процедура імпічменту була реалізована, необхідні загальні, скоординовані дії БЮТ та Партії регіонів. Але саме ці дві політичні сили, швидше за все, будуть конкурентами на президентських виборах, тому тут можливі певні конфлікти інтересів. Зважаючи на це можна стверджувати, що процедура імпічменту поки що дійсно — це символічна зброя. Зараз можуть існувати і правові, і політичні механізми для реалізації імпічменту, але з урахуванням того, що менш ніж через рік повинні відбутися чергові президентські вибори, гадаю, що якщо ми й побачимо імпічмент на практиці, то пізніше.

— Закон, що регулює процедуру примусового відсторонення Президента з посади, не можуть затвердити ще з 1990 років. Цей документ неодноразово ветував і Кучма, і Ющенко. Причому, перебуваючи в опозиції Віктор Андрійович виступав обома руками «за» законодавче регулювання імпічменту. Чому Президенти так бояться затвердження закону про ТСК?

— Швидше за все, функціональний інтерес — «про всяк випадок». Знаєте, це як у Чехова: якщо є рушниця на стіні, вона може вистрілити. Тож інтерес будь-якого Президента, незалежно від його прізвища, полягає в тому, щоб рушниці імпічменту в нашому політичному театрі не було. У Конституції це прописане? Прописане. Але про всяк випадок краще уникнути реальної можливості застосування цієї процедури. Тому й Кучма блокував законодавче затвердження цієї процедури, і Ющенко виступав проти цього. Тим більше ситуація в Ющенка, на відміну від Кучми, стала складнішою, адже можливості і парламенту, і опозиції за останні роки помітно зросли. До речі, в цьому контексті хотів би зазначити, що в нас існує безліч конституційних норм, що не отримали законодавчого завершення. Таких прикладів — безліч, наведу лише один. У нас не завершена судова реформа, яка також передбачена Конституцією. 1996 року прописали її етапи, механізми, однак нині, хоч і всі тимчасові терміни порушені, процес і досі там.

— Дещо раніше ви зазначили, що може з’явитися спокуса зробити когось із провідних політиків, які обіймають керівні державні посади, винним у всіх кризових бідах. Варіант з імпічментом — навряд чи здійснимий, а ось відставка прем’єра — так. Такий сценарій можливий?

— Можливий. Для регіоналів Тимошенко та уряд — більш важливий і значущий об’єкт. Що сенсу боротися з Ющенком? Рейтинг у нього невеликий і, в принципі, я вважаю, що й сам Президент дуже скоро усвідомить, що навряд чи можливо боротися за другий термін. А Тимошенко, незважаючи на зниження рейтингу, залишається головним конкурентом Януковича. І тут уже питання тактики: або почекати ще трохи, щоб криза ще сильніше вдарила по рейтингах прем’єра і БЮТ, а потім вже провести спецоперацію з відставки уряду, або провести її найближчим часом. Головна дилема, гадаю, полягає саме у виборі часу для відсторонення Тимошенко. Крім того, щоб провести цю спецоперацію, необхідні певні ресурси, зокрема, ситуативна більшість, яка підтримала б це рішення. Нині, на мій погляд, необхідної кількості голосів у регіоналів немає. Проте за це рішення можуть проголосувати комуністи, які влітку минулого року, як ми пам’ятаємо, не дали своїх голосів за відставку уряду. Однак ще необхідно близько 30 голосів, які можна взяти у фракції НУ-НС. Але саме зараз там цих голосів не дають. Але ви знаєте, хоч я дійсно виявив скепсис щодо імпічменту, не вважаю, що варто повністю виключати варіант практичної реалізації цієї процедури. Якщо необхідно буде для зняття напруження принести символічну жертву, гадаю, Ющенка можуть зробити цією символічною жертвою.

— Дійсно, соціологи фіксують зниження рейтингів Президента та прем’єра. Це в принципі зрозуміло, оскільки Ющенко й Тимошенко — це сьогоднішня влада, яка приймає всі кризові удари на себе. А ось опозиціонери, зокрема регіонали, — в рейтинговому виграші. Чи заслужено?

— Ситуація тут непроста й неоднозначна. До грудня Партія регіонів не отримувала рейтингових дивідендів ні від соціальної ситуації у країні, ні від конфлікту Президента й прем’єр-міністра. 2005 року, коли вперше Ющенко й Тимошенко розсварилися, це відразу ж привело до істотного електорального приросту ПР та Януковича. У принципі, це тоді й дозволило цій партії виграти парламентські вибори. Зараз же до останнього часу дивідендів не було: рейтинг Партії регіонів та Януковича не зростав. Лише в грудні намітилася тенденція зростання рейтингів. Але знову-таки — це відносно. Стосовно тих виборців, які збираються брати участь у виборах. Якщо подивитися останнє опитування, проведене фондом «Демократичні ініціативи» і зокрема рейтинги довіри до політиків, то видно, що рейтинг довіри до Януковича також знижується і частина виборців (переважно зі східних регіонів) збираються голосувати за нього і ПР лише тому, що для них регіонали — менше зло, ніж БЮТ та Ющенко з «Нашою Україною». Виникає запитання: а як же далі розвиватиметься ситуація?

Припустимо, найближчим часом регіонали повернуться до влади, але ж криза не закінчиться, і вони також постраждають. Існує ще одна тенденція, яка сьогодні не дуже очевидна, але вона присутня — це стік частини виборців від Партії регіонів до Компартії та інших радикалів. Ця тенденція може посилитися, оскільки незадоволення Януковичем і Партією регіонів також є. Тому опозиційний ефект вони отримують, але як розвиватиметься ситуація далі, однозначно сказати неможливо. Криза може вдарити і по ПР, і по Януковичу. Ситуація може змінитися і на іншому фланзі. Зараз ми всі спостерігаємо за зростанням рейтингу Яценюка. Якщо ця тенденція продовжиться і триватиме тенденція падіння рейтингу Тимошенко, то не факт, хто стане головним конкурентом Януковича на президентських виборах. Це також може стати серйозною проблемою для Партії регіонів. Є ще один аспект. Акції протестів у Ризі засвідчили, що подібні ситуації можуть отримати досить-таки несподіваний розвиток. І якщо регіонали таки зважаться провести акції протесту, визначити наслідки цих акцій дуже складно. На жаль, може мати місце вияв агресії і ситуація може вийти з-під контролю. Тому, я вважаю, Партія регіонів повинна все ретельно продумати, перш ніж організовувати такі заходи. Знаєте, адже можна випустити джина з пляшки (маю на увазі джина неконтрольованих протестних настроїв), однак це така стихія, яку контролювати дуже й дуже складно. І це згодом може зіграти також і проти Партії регіонів. Це така стихія, що може змести не лише нинішню владу — Президента та прем’єра, але й головну парламентську опозиційну політсилу.

— НУ-НС обрала голову — Миколу Мартиненка. Без лідера «помаранчева» фракція, як відомо, існувала з середини грудня минулого року. Як ви оцінюєте це призначення?

— Насправді, це демонстрація тенденції переходу колишніх «любих друзів» Президента до Юлії Тимошенко. Крім того, це спроба цих же колишніх «любих друзів» Ющенка стати, щонайменше, автономною політичною силою і поки що існує можливість впливати на діяльність фракції. Обрання Мартиненка свідчить про те, що інституційно Президент утратив контроль над своєю колишньою фракцією. Щонайбільше він може лише впливати на меншість у НУ-НС. Все, можна впевнено стверджувати, що ця фракція перестала бути пропрезидентською. Разом із тим, обрання Мартиненка не стане завершенням внутрішньофракційної кризи. Загострення соціально-економічної кризи, посилення політичного напруження в парламенті, наближення президентських виборів. Ці чинники також вплинуть на процеси всередині фракції НУ-НС, гадаю, криза там триватиме і фактично НУ-НС у своєму нинішньому вигляді проіснує стільки ж, скільки й нинішній парламент. Як самостійний політичний суб’єкт НУ-НС вже ніколи не існуватиме.

Новини

23 Лютого 2024

Ціни на газ в ЄС впали до рівня 2021 року

93% продукції українських аграріїв експортується через порти Великої Одеси та Дунаю

Через блокаду кордону з Польщею уряд розробляє низку логістичних проєктів

Вартість автогазу у мережах АЗС за тиждень зросла майже на гривню

З 1 березня Кабмін проіндексує пенсії, вони зростуть аж на 300 грн

США запроваджують нові санкції проти Росії

Блокада кордону шкодить і Україні і Польщі – Висоцький

Україна виходить на довоєнний рівень експортних обсягів – Шмигаль

Світове виробництво чавуну у січні залишається на стабільному рівні

Україна на 23 місці у рейтингу світових виробників сталі

Україна експортує електроенергію у п’ять країн ЄС

Німецький газовий гігант планує інвестувати 500 млн євро у водневу інфраструктуру

Євросоюз ухвалив 13-й пакет санкцій проти Росії

Українські виробники сталевих труб збільшили експорт продукції на 51,6%

JSW Steel може придбати частку в австралійського постачальника вугілля

ArcelorMittal налагодила випуск рейок у Польщі

ВСІ НОВИНИ ⇢